Постанова № 32755082, 31.07.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2013 року Справа № 5015/5394/12

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Остапенка М.І.суддів Гончарука П.А. Стратієнко Л.В.з участю представників: позивача: відповідача: 3-іх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: на стороні відповідача: Портах С.Я. Бурхан О.М. не з'явилисярозглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Львівського міського комунального підприємства "Львівводоканал" на рішення та постановугосподарського суду Львівської області від 14 березня 2013 р. Львівського апеляційного господарського суду від 04 червня 2013 р. у справі№ 5015/5394/12за позовомЛьвівського міського комунального підприємства "Львівводоканал"до 3-і особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: на стороні відповідача:публічного акціонерного товариства "Галичина - Авто" Львівська міська рада Львівське комунальне підприємство "Сигнівка", товариство з обмеженою відповідальністю "ЕККО", спільне українсько-німецьке підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Автомобільний дім Львів" про стягнення 24 206,64 грн.ВСТАНОВИВ:

У грудні 2012 р. позивач звернувся в суд з позовом про стягнення з відповідача 20 033,08 грн. додаткової плати за скид стічних вод з перевищенням допустимих концентрацій забруднень та 20% від плати за скид понаднормативних забруднень (4 173,56 грн.) до фонду охорони навколишнього природного середовища.

Рішенням господарського суду Львівської області від 14.03.2013 р. (суддя Коссак С.М.), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 04.06.2013 р. (головуючий Хабіб М.І., судді - Зварич О.В., Якімець Г.Г.), в задоволенні позову відмовлено.

В касаційній скарзі позивач, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постановлені у справі судові рішення та постановити нове, яким позов задовольнити.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено господарськими судами, ВАТ "Галичина - Авто" ( зараз - ПАТ "Галичина - Авто") створене при реорганізації АТВТ "Львів-Авто" шляхом виділення, його статут зареєстрований 06.02.2004р.

21.07. 2010 р. між ЛМКП "Львівводоканал" (далі - водоканал) та ПАТ "Галичина - Авто" (далі - абонент) укладено договір №305128 на подачу води з комунального водопроводу та приймання стічних вод до каналізаційної мережі .

Згідно п.2.2.7 договору відповідач зобов'язувався не перевищувати встановлені ліміти водоспоживання і водовідведення та допустимі концентрації забруднювальних речовин в своїх контрольних колодязях на каналізаційних випусках.

Пунктом 3.6 договору визначено, що скидання абонентом стічних вод з перевищенням допустимих концентрацій на його каналізаційному випуску оплачується з відповідним підвищеним коефіцієнтом. Визначення допустимих концентрацій і нарахування додаткової плати за послуги водовідведення проводиться водоканалом відповідно до правил приймання.

Термін, на який укладено договір, згідно п. 5.1. договору - один рік.

Проект ліміту ВАТ "Галичина-Авто" на скид на скид забруднювальних речовин в систему міської каналізації, погоджений позивачем 27.04.2005р.в ( т.1, а.с. 66-73).

30.04.2006р. позивачем погоджений ліміт № 779 на скид забруднювальних речовин в систему міської каналізації ВАТ "Галичина-Авто", реєстраційний № 733, в якому встановлені допустимі концентрації (ДК) забруднювальних речовин у стічних водах підприємства, зокрема, ДК фосфатів встановлена 10 г/м3.

Згідно з актом № 4623 про відбір контрольної вибіркової проби стічних вод для проведення головного і контрольного хімічних аналізів від 19.06.2012р., представниками позивача в присутності головного інженера відповідача - Сухарєва В.В., здійснено вибірковий відбір проби стічних вод з контрольного колодязя відповідача КК-1 по вул. Городоцькій, 282, яка передана на дослідження. Хіміко-бактеріологічній лабораторії ЛМКП "Львівводоканал".

27.06.2012р.оформлені результати вимірювань № 306 (показники якості стічних вод), якими встановлено, що вміст фосфатів у стічних водах становить 12,7г/куб.м., за наслідками яких позивач провів розрахунок величини додаткової плати за приймання наднормативно забруднених стічних вод № 4463/36 від 16.07.2012р. на суму 24 206, 64грн., з яких 20 033,08грн. підлягає сплаті водоканалу, а 4173.56грн. - до місцевого фонду охорони навколишнього природного середовища.

Відмовляючи в задоволенні позову, господарські суди виходили з того, що випуски стічних вод третіх осіб - ТзОВ "ЕККО", СП ТОВ "Автомобільний дім Львів" та ЛКП "Сигнівка" приєднанні до каналізаційних мереж відповідача до КК-1, який знаходиться на території відповідача, що вбачається з плану земельної ділянки з відображенням інженерних мереж по вул. Городоцька, 282 у м. Львові (на плані лінії приєднання позначені червоним кольором), а також підтверджено третіми особами 1 та 2.

За таких обставин суди прийшли до висновку, що позивачем не доведено, що об'єднання випусків стічних вод відповідача та інших підприємств до контрольного колодязя 1 відповідача, з якого була відібрана проба, мало місце зі згоди чи з вини відповідача, а перевищення встановленого ліміту фосфатів відбулось внаслідок господарської діяльності відповідача, та крім того, не доведено належними та допустимими доказами дотримання вимог нормативних актів при відборі проби та проведенні вимірювань, а отже, достовірність проведених вимірювань.

Крім того, встановлені позивачем в результаті вимірювань №306 перевищення ДК забруднюючих речовин, стосуються суміші стічних вод відповідача та інших підприємств, випуски стічних вод яких в порушення місцевих та державних Правил об'єднані з випуском відповідача до його КК-1, а тому не можуть бути підставою для стягнення з відповідача додаткової плати за перевищення ДК забруднюючих речовин, оскільки результат вимірювань суміші стічних вод не свідчить про допущені перевищення ДК саме відповідачем.

Проте, погодитися з такими висновками суду неможливо з таких підстав.

Відповідно до п. 1.2 державних Правил приймання стічних вод ці Правила поширюються на комунальні підприємства водопровідно-каналізаційного господарства міст і селищ України та інші підприємства, що мають на балансі системи місцевого водопроводу та каналізації (далі - водоканали), та на всі підприємства, установи, організації незалежно від форм власності й відомчої належності, які скидають свої стічні води в системи каналізації населених пунктів (далі - підприємства).

Пунктом 1.5 державних Правил встановлено, що на підставі цих Правил та Інструкції про встановлення та стягнення плати за скид промислових стічних вод у системи каналізації населених пунктів (далі - Інструкція) водоканали розробляють місцеві Правила приймання стічних вод підприємств у систему каналізації населеного пункту (далі - місцеві Правила ), у яких установлюються допустимі концентрації (далі - ДК) для кожної забруднюючої речовини, що може скидатися підприємствами в систему каналізації, а також відображаються місцеві особливості приймання стічних вод підприємств у міську каналізацію.

Приймання стічних вод підприємств у систему каналізації здійснюється за договорами ( п. 6.1 державних Правил).

На виконання вимог Правил рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 18.09.2002 року № 292 затверджені Правила приймання стічних вод підприємств у систему міської каналізації м. Львова (далі - місцеві Правила).

Відповідно до пункту 1.9 державних Правил кожне підприємство скидає стічні води в каналізаційну систему населеного пункту через окремий випуск з обов'язковим улаштуванням контрольних колодязів, розташованих за межами підприємства в місцях, що мають під'їзні дороги. Об'єднання випусків стічних вод від кількох підприємств дозволяється тільки після контрольного колодязя на випуску кожного підприємства..

Пунктом 5.16 місцевих Правил встановлено, що об'єднання випусків стічних вод від кількох підприємств дозволяється тільки після контрольного колодязя на випуску кожного підприємства.

Пунктом 5.15 місцевих Правил встановлено, що підприємство, яке допускає у свою каналізаційну мережу стічні води іншого підприємства, несе перед водоканалом відповідальність за якісні показники усієї суміші стічних вод на своїх випусках.

Відхиляючи доводи позивача про те, що в силу вказаної норми саме відповідач має нести відповідальність за перевищення допустимих концентрацій забруднюючих речовин, встановлене в його контрольному колодязі, суд послався на те, таких положень державні Правила не містять, а тому положення пункту 5.15 місцевих Правил не можуть застосовуватися як такі, що суперечать державним Правилам, які мають вищу юридичну силу ніж місцеві Правила.

При цьому в порушення вимог ст. 43 ГПК України суд не вказав в чому полягає ця суперечність, адже наявність в місцевих Правилах норми, яку не містять державні Правила сама по собі ще не свідчить про таку суперечність, адже місцеві Правила можуть відрізнятися від державних і їх суперечність останнім може мати місце в тому випадку, коли їх норми врегульовують одне і те ж питання інакше, ніж державні Правила.

Крім того, поза увагою і належною юридичною оцінкою суду залишилися і доводи позивача про те, що договори на водопостачання і водовідведення з третіми особами були укладені до встановлення договірних відносин з відповідачем, а тому ніякого дозволу про під'єднання їх до його каналізаційної мережі не могло надаватися.

Відповідач в розробленому ним проекті ліміту № 1290, маючи інформацію про інших абонентів, самостійно визначив своїми контрольними колодязями вже існуючі на колекторі, а не спорудив окремий для себе.

Враховуючи викладене, постановлені у справі судові рішення не можна визнати законними і обгрунтованими, а тому вони підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд.

При новому розгляді справи суду слід врахувати наведене, зокрема, більш ретельно з'ясувати питання щодо нормативного врегулювання спірних правовідносин, звернути увагу на те, що в силу п.5.15 місцевих Правил наявність скидів стічних вод іншими користувачами в контрольний колодязь відповідача не звільняє його від відповідальності за перевищення ДК забруднюючих речовин, а відповідно до положень ст. ст. 32 - 34 ГПК України позивач не повинен доводити, що перевищення сталося саме внаслідок винних дій відповідача.

При оцінці відповідності здійснення відбору контрольних проб вимогам п.7.2.37 місцевих Правил суду слід звернути увагу на примітку в акті відбору № 4623 (а.с.12,т.1), в якій визначено процедуру здійснення відбору контрольних проб відповідно до місцевих Правил, і представником відповідача, якому було вручено проби для проведення контрольного аналізу, ніяких зауважень з цього приводу не надано.

В залежності від встановленого та відповідно до вимог закону вирішити спір.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11112 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

касаційну скаргу Львівського міського комунального підприємства "Львівводоканал" задовольнити частково.

Рішення господарського суду Львівської області від 14 березня 2013 р. та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 04 червня 2013 р. у справі за № 5015/5394/12 скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі суду.

Головуючий М.І. Остапенко

Судді П.А. Гончарук

Л.В. Стратієнко