Ухвала суду № 32752312, 29.07.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 липня 2013 року м. Київ К/800/3730/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Кошіля В.В.

Суддів Борисенко І.В.

Моторного О.А.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби

на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 26.09.2012

та постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 16.05.2012

у справі № 2а-1670/1638/12

за позовом Колективного підприємства «Кредо»

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Колективне підприємство «Кредо» звернулось до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби № 000034160011 від 16.03.2012.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 16.05.2012, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 26.09.2012, позов задоволено; визнано протиправним та скасовано спірне податкове повідомлення-рішення, з підстав обґрунтованості позовних вимог.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій; прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, за результатами проведеної документальної невиїзної позапланової перевірки КП «Кредо» з питань правильності визначення повноти нарахування та своєчасності сплати ПДВ по взаємовідносинах з ПП «Фірма «Флінт-К» за період з 01.05 по 30.05.2011 та ПП «Індбуд» за період з 01.12.2010 по 28.02.2011, складено акт № 12/15-321/05474932 від 14.02.2012, в якому зафіксовані порушення п. п. 198.1, 198.6 ст. 198, ст. 201 Податкового кодексу України та ч. ч. 1, 5 ст. 203, ч. ч. 1, 2 ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит та відповідно занижено суму ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет у розмірі 195 416 грн.

На підставі результатів вказаної перевірки, 16.03.2012 відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 000034160011 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 293 124 грн., в т.ч.: 195 416 грн. основного платежу та 97 708 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Підставою для донарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість слугувало те, що свідоцтво платника податку на додану вартість у контрагента позивача - ТОВ «Фірма «Флінт-К» анульовано 06.09.2011, встановлено відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної господарської діяльності, трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів, відсутність за місцезнаходженням. Щодо контрагента позивача ПП «Індбуд» податковим органом зазначено, що не встановлено його фактичне місцезнаходження.

Також судами встановлено, що між КП «Кредо» (замовник) та ПП «Індбуд» (підрядник) були укладені договори, за умовами яких замовник доручає, а підрядник зобов'язується виконати роботу відповідно до умов договору, в свою чергу замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

На виконання господарських операцій з ПП «Індбуд» виписані наступні первинні бухгалтерські документи: податкові накладні та рахунки-фактури.

На підтвердження реальності надання будівельних робіт надано акт приймання виконаних будівельних робіт № 1/01 та № 2/01 за січень 2011 року, № 1/02 за лютий 2011 року.

01.05.2011 між КП «Кредо» (замовник) та ПП «Фірма «Флінт-К» (підрядник) укладено договір № 12, за умов якого замовник доручає, а підрядник зобов'язується виконати роботу відповідно до умов даного договору, замовник зобов'язується прийняти виконану роботу та оплатити її.

На виконання господарських операцій з ПП «Фірма «Флінт-К» виписані наступні первинні бухгалтерські документи: податкова накладна та рахунок-фактура.

В підтвердження реальності надання будівельних робіт надано акт приймання виконаних будівельних робіт № 1/05, № 2/05 та № 3/05 за травень 2011 року.

Як встановлено матеріалами справи, ПП «Фірма «Флінт-К» та ПП «Індбуд» на момент здійснення господарських операцій були зареєстровані в Єдиному державному реєстрі, мали свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість, а свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість ПП «Фірма «Флінт-К», скасовано лише 06.09.2011, в той час, як господарські операції були проведені в травні 2011 року.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Згідно з пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пп. «а» п. 198.1 ст. 198 цього Кодексу право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 зазначеного Кодексу датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України).

Згідно з п. п. 201.1, 201.4, 201.6, 201.8 ст. 201 зазначеного Кодексу платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, з визначеними реквізитами; податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг; податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця; право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до положень п. 184 ст. 184 ПК України реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку.

За встановлення в судовому порядку формування позивачем податкового кредиту в спірному періоді на підставі належним чином оформлених податкових накладних, виданих особами, які були зареєстровані платниками податку на додану вартість, та встановлення реального здійснення господарських операцій, податковим органом безпідставно донараховане грошове зобов'язання з податку на додану вартість та штрафні (фінансові) санкції спірним податковим повідомленням-рішенням.

За вказаних обставин, відсутності порушень норм матеріального та процесуального права, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позовних вимог є вірним, а касаційна скарга відповідача - необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби відхилити.

Ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 26.09.2012 та постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 16.05.2012 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)В.В. Кошіль Судді(підпис)І.В. Борисенко (підпис)О.А. Моторний