Ухвала суду № 32752236, 30.07.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"30" липня 2013 р. м. Київ К/9991/59514/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: Вербицької О.В.

суддів: Костенко М.І.

Маринчак Н.Є.

за участю секретаря: Гончар Н.О.

представників:

позивача: Кершис А.А.

відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Славутської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області

на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 13.07.2012 року

та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 05.09.2012 року

у справі № 2270/15368/11

за позовом Публічного акціонерного товариства «Славутський комбінат «Будфарфор»

до Славутської об'єднаної державної податкової інспекції

про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Славутський комбінат «Будфарфор» (далі по тексту - позивач, ПАТ «СК «Будфарфор») звернулось з позовом до Славутської об'єднаної державної податкової інспекції (далі по тексту - відповідач, ОДПІ) про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 13.07.2012 року адміністративний позов задоволено у повному обсязі.

Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 05.09.2012 року апеляційну скаргу ОДПІ залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Відповідач, не погоджуючись з вищевказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, оскаржив їх у касаційному порядку, просить скасувати з мотивів порушення норм матеріального та процесуального права та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

У запереченні на касаційну скаргу позивач, посилаючись на те, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального та процесуального права, просить касаційну скаргу ОДПІ залишити без задоволення.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, представника позивача, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку щодо наступного.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту - КАС України) суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що ОДПІ проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за квітень 2011 року, яка виникла за рахунок завищення заявленої суми бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок за квітень 2011 року на суму 741 744 грн. та за рахунок завищення від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту за квітень 2011 року на суму 520 707 грн., за результатами якої складено акт № 448/23/32285199 від 11.07.2011 року.

В акті перевірки зазначено, що позивачем порушено пп. "а" п. 200.4 ст. 200, п. 198.1, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, яке полягає у завищенні суми бюджетного відшкодування з ПДВ за перевіряємий період в розмірі 741 744 грн. та у завищенні від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту за квітень 2011 року на суму 520 707 грн.

На підставі висновків, що викладені в акті перевірки, ОДПІ прийнято податкові повідомлення-рішення від 28.07.2011 року № 0000162303 та № 0000172303.

За результатами адміністративного оскарження, зазначені податкові повідомлення-рішення податковими органами залишено без змін, а скарги позивача без задоволення.

Суди першої та апеляційної інстанцій визнали необґрунтованими такі висновки податкового органу, з чим погоджується суд касаційної інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог п. 198.1 ст. 198 Податкового Кодексу України (далі - ПК України) право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, між ПАТ «СК «Будфарфор» (Покупець) та ТОВ «Бітімпекс - Енерджи - Груп» (Постачальник) 10.01.2011 року укладено договір № 1 про постачання природного газу, відповідно до умов якого ТОВ «Бітімпекс - Енерджи - Груп» зобов'язується постачати природний газ, а обсяг, ціна та умови розрахунків, погоджуються та оформлюються сторонами окремо шляхом укладання додаткових угод. Постачальник зобов'язаний передати Покупцю газ в обсязі узгодженому в додаткових угодах. Передача газу здійснюється газотранспортними та газорозподільчими мережами ДК «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України».

Судами попередніх інстанцій встановлено, що газотранспортним підприємством, яке постачає газ на ПАТ «СК «Будфарфор» є ДК "Укртрансгаз" HAK "Нафтогаз України" згідно укладеного договору на транспортування природного газу від 31 грудня 2009 року № ПР/2010-Т/К/11.005. ДК "Укртрансгаз" транспортує природний газ до розподільчої організації ПАТ "Хмельницькгаз". Транспортування газу безпосередньо на підприємство забезпечує ПАТ "Хмельницькгаз" у відповідності до договору від 29.12.2010 року № 2011 - Р - (13)-(1).

Відповідно до Акту прийому - передачі природного газу № 0042 від 31.03.2011 року, ТОВ «Бітімпекс - Енерджи - Груп» у березні 2011 року передано ЗАТ «Славутський комбінат «Будфарфор» природній газ в обсязі 1 520 тис. метрів кубічних на суму 4227940,80 у тому числі ПДВ 704 656,80 грн., у квітні 2011 року - в обсязі 1000 тис. метрів кубічних на суму 2 890 965,8 грн. в т.ч. ПДВ 481 827,6 грн., що підтверджується податковими накладними.

Розрахунки з ТОВ «Бітімпекс - Енерджи - Груп» проведено у безготівковій формі, про що зазначено у самому акті перевірки.

Факт поставки природного газу та факт його оплати підтверджуються довідкою № 999 від 17 жовтня 2011 року наданої ПАТ "Хмельницькгаз" у розрізі постачальників, а також актами прийому-передачі природного газу, місячними звітами по споживанню газу, платіжними дорученнями, накладними та податковими накладними. Крім того, фактичне виконання договірних зобов'язань підтверджується прибутковими ордерами на кожне найменування продукції, лімітно - забірними картками, накладними на внутрішнє переміщення продукції по кожному найменуванню продукції, податковими накладними та про проведену проплату за отриману продукцію.

Вищевказані документи оформлені відповідно до вимог чинного законодавства, Закону України № 996 Закону України № 996 «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», є документами первинного обліку.

Також, з матеріалів справи вбачається, що між ПАТ «СК «Будфарфор» (Покупець) та ТОВ «Сталькомплектсервіс» (Постачальник) було укладено договір про постачання металопрокату № СКС-11/01/11-01 від 11.01.2011 року.

Відповідно до умов вказаного договору ТОВ «Сталькомплектсервіс» поставлено ПАТ «СК «Будфарфор» товар, що підтверджується податковими накладними.

Вищевказані документи оформлені відповідно до вимог чинного законодавства, Закону України № 996 Закону України № 996 «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», є документами первинного обліку.

Отже, на підставі вищевикладеного, судами попередніх інстанцій вірно зроблено висновок, що на час перевірки, договори укладені ПАТ «СК «Будфарфор» з ТОВ «Бітімпекс - Енерджи - Груп» та ТОВ «Сталькомплектсервіс» були сторонами виконані належним чином.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що саме за вищевказаних обставин справи, суди першої та апеляційної інстанцій вірно застосували норми матеріального права, отже, прийняті податковим органом спірні рішення є неправомірними.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що судом першої та апеляційної інстанцій порушення норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин у справі дана вірно.

В свою чергу, доводи касаційної скарги не відповідають фактичним обставинам справи та спростовуються вищезазначеними нормами права, отже, відсутні підстави для її задоволення.

За таких обставин, касаційна скарга відповідача підлягає залишенню без задоволення, а постанова Хмельницького окружного адміністративного суду від 13.07.2012 року та ухвала Вінницького апеляційного адміністративного суду від 05.09.2012 року залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 210, 214-215, 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ :

Касаційну скаргу Славутської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області залишити без задоволення.

Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 13.07.2012 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 05.09.2012 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, установленому статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О.В. Вербицька Судді М.І. Костенко Н.Є. Маринчак