Ухвала суду № 32752240, 30.07.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 липня 2013 року м. Київ К/9991/65114/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:Суддя-доповідач:Вербицька О.В.Судді: Костенко М.І. Маринчак Н.Є.розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби

на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 09.10.2012 р.

у справі № 2а-6791/12/2070

за позовом Приватної фірми «Харьковагрозапчасть»

до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення рішення,

В С Т А Н О В И В :

Приватна фірма «Харьковагрозапчасть» (далі - позивач, ПФ «Харьковагрозапчасть») звернулась до суду з позовом до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби (далі - відповідач, Харківська ОДПІ) про скасування податкового повідомлення рішення.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 23.07.2012 р. у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 09.10.2012 р. постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.07.2012 р. скасовано. Прийнято нову постанову, якою позов задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення № 0001301520 від 12.03.2012 р.

У касаційній скарзі Харківська ОДПІ, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 09.10.2012 р. скасувати, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.07.2012 р. залишити в силі.

Позивач письмових заперечень на касаційну скаргу відповідача не надав.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку про наступне.

Харківською ОДПІ проведено камеральну перевірку податкової звітності позивача з податку на додану вартість за грудень 2011 року, за результатами якої складено акт від 24.02.2012 р. за №382/152/30588701.

В акті перевірки зазначено, що дані камеральної перевірки свідчать про заниження суми податкового зобов'язання, заявленої у податковій декларації за грудень 2011 року, та відповідальність платника передбачена пунктом 123.1 ст.123 Податкового кодексу України. З мотивувальній частині акта перевірки вбачається, що позивачем до складу податкового кредиту згідно податкової декларації за грудень 2011 року та в додатку №5 до декларації за грудень 2011 року «Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» віднесено суму ПДВ 43317,00 грн. по контрагенту - ТОВ «Промспец Консалтинг».

За результатами проведеної перевірки, податковим органом було прийнято податкове повідомлення - рішення № 0001301520 від 12.03.2012 р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем - 43 317,00 грн., за штрафними санкціями - 10 829,13 грн.

Суд апеляційної інстанції визнав необґрунтованими такі висновки податкового органу, з чим погоджується суд касаційної інстанції, з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, між позивачем та ТОВ «Промспец Консалтинг» 03.01.2011 р. укладено договір № 0301 про надання послуг щодо ремонту та технічному обслуговуванню вантажної техніки. Також відповідно до вищенаведеного договору, сторонами укладалися додаткові угоди: від 01.09.2011р. за № 1 та від 01.10.2011р. за № 1.

На виконання умов зазначеного договору контрагентом позивача - ТОВ «Промспец Консалтинг» для позивача видано: податкову накладну № 205 від 30.12.2011р. на суму 259899,00 грн.; рахунок-фактуру № 1253012 на суму 259899,00 грн.; протокол узгодження цін від 26.10.2011 р.; акт виконаних робіт № 1253012 від 30.12.2011 р.; звіт виконаних робіт № 1253012 від 30.12.2011 р.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення стали встановлені в ході перевірок обставини формування позивачем у грудні 2011 року податкового кредиту з ПДВ на підставі податкової накладної, отриманої від ТОВ «Промспец Консалтинг», у якого 14.10.2011 року було анульовано свідоцтво платника податку на додану вартість.

Також встановлено, що 14.10.2011 р. Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі міста Харкова анульовано свідоцтво реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «Промспец Консалтинг». Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 17.11.2011р. у справі № 2-а-14157/11/2070 скасовано рішення ДПІ у Жовтневому районі міста Харкова про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «Промспец Консалтинг», та зобов'язано ДПІ у Жовтневому районі міста Харкова поновити реєстрацію ТОВ «Промспец Консалтинг» як платника податку на додану вартість шляхом внесення запису про відміну анулювання реєстрації до Реєстру платників податку на додану вартість. Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.03.2012 року постанова Харківського окружного адміністративного суду від 17.11.2011р. залишена без змін. Вказана постанова набрала законної сили.

Разом з тим, у разі набрання законної сили рішенням суду про задоволення позовних вимог про скасування рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, відповідне рішення податкового органу вважається протиправним з моменту його прийняття. Наведене означає, що таке рішення податкового органу не створює будь-яких правових наслідків. Тому протиправно анульоване свідоцтво платника податку на додану вартість слід вважати чинним протягом усього часу від моменту його видачі, у тому числі в період від дати прийняття протиправного рішення про анулювання такого свідоцтва до набрання чинності відповідним рішенням суду.

Згідно з вимогами п. 198.3. ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або . виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних того, чи матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктами 201.8, 201.9, 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України визначено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу. Не дає права на віднесення сум податку до податкового кредиту податкова накладна, виписана платником, звільненим від сплати податку за рішенням суду, після набрання чинності таким рішенням суду. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що позивачем правомірно віднесено до податкового кредиту суми ПДВ по податковій накладній, отриманої від ТОВ «Промспец Консалтинг», так як вказане підприємство є платником податку, свідоцтво якого не є анульованим.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що саме за вищевказаних обставин справи, суд апеляційної інстанції вірно застосував норми матеріального права, отже, прийняте податковим органом спірне податкове повідомлення-рішення є неправомірним.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин у справі дана вірно.

За таких обставин, касаційна скарга відповідача підлягає відхиленню, а постанова Харківського апеляційного адміністративного суду від 09.10.2012 р. залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210, 214 - 215, 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1.Касаційну скаргу Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби відхилити.

2.Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 09.10.2012 р. залишити без змін.

3.Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач О.В. Вербицька

Судді М.І. Костенко

Н.Є. Маринчак