Ухвала суду № 32752200, 30.07.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 липня 2013 року м. Київ К/9991/72439/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:Суддя-доповідач:Вербицька О.В.Судді: Костенко М.І. Маринчак Н.Є.розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11.09.2012 р.

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.11.2012 р.

у справі № 2а-5690/12/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім «Ельбор»

до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю Торговий дім «Ельбор» (далі - позивач, ТОВ Торговий дім «Ельбор») звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби (далі - відповідач, ДПІ у Київському районі м. Харкова) про скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 11.09.2012 р. позов задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Київському районі м. Харкова від 11.04.2012 р. № 0003232302.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.11.2012 р. постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11.09.2012 р. залишено без змін.

У касаційній скарзі ДПІ у Київському районі м. Харкова, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11.09.2012 р. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.11.2012 р. і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Позивач письмових заперечень на касаційну скаргу відповідача не надав.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку про наступне.

ДПІ у Київському районі м. Харкова проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ Торговий дім «Ельбор» з питань дотримання вимог податкового законодавства з ТОВ «Промспец-консалтинг» за період з 01.05.2011 р. по 30.09.2011 р., за результатами якої складено акт № 805/235-34861186 від 12.03.2012 р.

В акті перевірки зазначено порушення позивачем п.198.2, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, що на думку перевіряючих призвело до заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету у сумі 323307,37 грн.

На підставі акта перевірки, податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № 0003232302, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 434 070,00 грн., у тому числі основний платіж - 323 307,00 грн., за штрафними санкціями - 110 763 грн.

Суди першої та апеляційної інстанцій визнали необґрунтованими такі висновки податкового органу, з чим погоджується суд касаційної інстанції, з огляду на наступне.

Вимоги до складання первинних документів визначені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», відповідно до ч.2 ст.9 якого первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Вимоги до складання податкових накладних визначені п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України, де зазначено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 15.10.2010 р. між ТОВ Торговий дім «Ельбор» (Покупець) та ТОВ «Промспец-консалтинг» (Продавець) укладено договір поставки №151010, предметом якого є передача у власність товару, кількість, найменування, ціна яких визначається у рахунках - фактурах.

За результатами господарської операції були належно складені: податкова накладна № 48 від 04.05.2011 року , податкова накладна № 156 від 10.05.2011 року, податкова накладна № 268 від 13.05.2011 року, податкова накладна № 348 від 19.05.2011 року, податкова накладна № 423 від 24.05.2011 року, податкова накладна №481 від 27.05.2011 року, податкова накладна № 494 від 30.05.2011 року, податкова накладна № 20 від 01.06.2011 року, податкова накладна № 100 від 03.06.2011 року, податкова накладна № 126 від 06.06.2011 року, податкова накладна № 197 від 08.06.2011 року, податкова накладна № 341 від 17.06.2011 року, податкова накладна №378 від 22.06.2011 року, податкова накладна № 10 від 01.07.2011 року, податкова накладна № 92 від 04.07.2011 року, податкова накладна № 306 від 06.07.2011 року, податкова накладна № 485 від 08.07.2011 року, податкова накладна № 559 від 11.07.2011 року, податкова накладна № 604 від 14.07.2011 року, податкова накладна № 694 від 20.07.2011 року, податкова накладна № 731 від 25.07.2011 року, податкова накладна № 16 від 01.08.2011 року, податкова накладна № 79 від 02.08.2011 року, податкова накладна № 102 від 03.08.2011 року, податкова накладна № 115 від 04.08.2011 року, податкова накладна № 165 від 09.08.2011 року, податкова накладна № 218 від 15.08.2011 року, податкова накладна № 3010 від 23.08.2011 року, податкова накладна № 34 від 01.09.2011 року, податкова накладна № 90 від 02.09.2011 року, податкова накладна № 145 від 06.09.2011 року, податкова накладна № 226 від 12.09.2011 року, податкова накладна № 273 від 14.09.2011 року, податкова накладна № 328 від 20.09.2011 року, накладна від 04.05.2011 року , накладна від 10.05.2011 року, накладна від 13.05.2011 року, накладна від 19.05.2011 року, накладна від 24.05.2011 року, накладна від 27.05.2011 року, накладна від 30.05.2011 року, накладна від 01.06.2011 року, накладна від 03.06.2011 року, накладна від 06.06.2011 року, накладна від 08.06.2011 року, накладна від 17.06.2011 року, накладна від 22.06.2011 року, накладна від 01.07.2011 року, накладна від 04.07.2011 року, накладна від 06.07.2011 року, накладна від 08.07.2011 року, накладна від 11.07.2011 року, накладна від 14.07.2011 року, накладна від 20.07.2011 року, накладна від 25.07.2011 року, накладна від 01.08.2011 року, накладна від 02.08.2011 року, накладна від 03.08.2011 року, накладна від 04.08.2011 року, накладна від 09.08.2011 року, накладна від 15.08.2011 року, накладна від 23.08.2011 року, накладна від 01.09.2011 року, накладна від 02.09.2011 року, накладна від 06.09.2011 року, накладна від 12.09.2011 року, накладна від 14.09.2011 року, накладна від 20.09.2011 року, а також товарно-транспортні накладні, платіжні доручення.

Також судами встановлено, що отриманий позивачем від ТОВ «Промспец-консалтинг» товар був реалізований іншим підприємствам.

Згідно з п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Отже, право платника податку на податковий кредит виникає, якщо ним у звітному періоді сплачені суми податку на додану вартість у ціні товару (робіт, послуг), який придбавається у продавця, та наявності належним чином оформленої податкової накладної.

З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що операції по придбанню товару носили реальний характер, а тому суму податкового кредиту позивач сформував обгрунтовано.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що саме за вищевказаних обставин справи, суди першої та апеляційної інстанцій вірно застосували норми матеріального права, отже, прийняте податковим органом спірне податкове повідомлення-рішення є неправомірним.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин у справі дана вірно.

За таких обставин, касаційна скарга відповідача підлягає відхиленню, а постанова Харківського окружного адміністративного суду від 11.09.2012 р. та ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.11.2012 р. залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210, 214 - 215, 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби відхилити.

2. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11.09.2012 р. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.11.2012 р. залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач О.В. Вербицька

Судді М.І. Костенко

Н.Є. Маринчак