Ухвала суду № 32749374, 31.07.2013, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №291/121/13-ц Головуючий у 1-й інст. Нейло В.М.

Категорія 48 Доповідач Товянська О. В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого судді : Товянської О.В.

суддів: Гансецької І.А., Микитюк О.Ю.

при секретарі : Дехтієвській Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Житомирі справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини і звільнення від сплати заборгованості по аліментах

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ружинського районного суду Житомирської області від 15 травня 2013 року, -

встановила:

В січні 2013р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом. Просив зменшити розмір аліментів, які стягуються з нього на підставі рішення Ружинського районного суду Житомирської області на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_1 з ? частини з усіх видів його заробітку, але не менше ? неоподаткованого мінімуму доходів громадян щомісяця, звільнити його від сплати заборгованості в сумі 4000грн. Зазначав, що на час пред'явлення позову його матеріальний стан погіршився. Загальний розмір аліментів, який нараховується на користь відповідачки, становить значну частину заробітку, що ставить його у скрутне матеріальне становище, оскільки з 2006р. проживає однією сім'єю з ОСОБА_3, має трьох дітей, на утримання яких також витрачає кошти. Загальний розмір аліментів, який нараховується з нього на користь відповідачки, становить значну частину заробітку, що ставить його у скрутне матеріальне становище, оскільки дохід позивача не має стабільного характеру. Крім того вказував, що має серйозні проблеми зі здоров'ям.

Рішенням Ружинського районного суду Житомирської області від 15 травня 2013 року у задоволенні позовних вимог відмовлено, стягнуто судові витрати.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі. Зазначає, що надав суду трудову книжку як доказ того, що він не працює. Знайти нову роботу не було можливості, так як відбуває покарання у вигляді громадських робіт. Крім того, він має проблеми зі здоров'ям.

Апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Судом встановлено, що сторони мають неповнолітню дитину - сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 Суд правильно визнав, що відповідач нерегулярно надає кошти на його утримання.

Відповідно до ст.ст.180-182 Сімейного кодексу батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Зменшення розміру аліментів допускається, коли частка заробітку відповідача, що припадає на нього, дітей, які живуть з ним, та інших непрацездатних членів сім'ї, яким він за законом зобов'язаний надавати утримання, є меншою від розміру частки присуджених з нього аліментів, та які при стягненні аліментів в таких частках виявилися б менш забезпеченими матеріально, ніж діти, які одержують аліменти.

Відповідач є працездатним, станом на листопад 2012р. мав транспортний засіб - автомобіль КАМАЗ-5320, д.н.НОМЕР_1 (а.с.26,30), його нинішня дружина також має легковий автомобіль (а.с.24). За даними земельного кадастру на території Арцизького району Одеської області за позивачем обліковується земельна ділянка розміром 12,5га на праві постійного користування для ведення фермерського селянського господарства, державний акт видано 06.06.1994р., звільнився з роботи він не за станом здоров'я, а за власним бажанням через три місяці після звернення до суду (а.с.65), до Центру зайнятості не звертався, на обліку як такий, що шукає роботу не перебуває (а.с.43). Доказів про те, що має певні обмеження, не може працювати, а тому звільнення з посади голови СФГ було вимушеним, він не надав, продовжує займатись підприємницькою діяльністю, бути одним із засновників фермерського господарства «Пегас» (а.с.67,68). Крім того, він має у Ружині земельну ділянку площею 0,13га. Покази свідка - лікаря посвідчили діагноз та рекомендоване лікування, що не є належним і допустимим доказом для визначення стану здоров'я позивача. Доказів про те, що він несе витрати на утримання повнолітньої дитини - Марини від іншого шлюбу, не надав. Ніяких клопотань з цього приводу про витребування певних доказів або призначення відповідної експертизи, не заявляв.

Тому підстав вважати, що при сплаті аліментів у визначеному судом розмірі, у нього буде недостатньо коштів для існування, немає.

Кошти, які відповідачка отримує, є незначними, їх недостатньо для повноцінного утримання дитини.

Посилання відповідача на необхідність зменшення аліментів та звільнення від сплати заборгованості, оскільки він вимушений утримувати інших дітей, не повинно ущемлювати та зачіпати інтереси неповнолітньої дитини.

Відповідно до ст.ст.3,10,11,60 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд забезпечив сторонам змагальність процесу, створивши їм умови для реалізації своїх процесуальних прав і виконання покладених на них процесуальних обов'язків.

Відтак, враховуючи витрати, які несе відповідач на належне йому майно (автомобілі, земля) свідчить про наявність відповідного доходу, а тому апеляційний суд приходить до висновку про можливість сплачувати аліменти у визначеному судом розмірі.

Діти відповідача повинні бути у рівних умовах.

Крім того, посилання відповідача протирічать вимогам сімейного законодавства і Конвенції про права дитини (ратифiковано Постановою ВР N 789-12 вiд 27.02.91), відповідно до яких „дiти мають право на особливе пiклування i допомогу; першочергова увага повинна придiлятися якнайкращому забезпеченню iнтересiв дитини; дитинi необхідно забезпечити такий захист i пiклування, якi необхiднi для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батькiв, i з цiєю метою вживати всi вiдповiдні заходи; кожна дитина має право на рiвень життя, необхiдний для фiзичного, розумового, духовного, морального i соцiального розвитку. Батьки несуть основну вiдповiдальнiсть за забезпечення можливостей умов життя, необхiдних для розвитку дитини".

Судове рішення відповідає матеріалам справи, є законним і справедливим.

Керуючись ст.ст.209,218,303,304,307,308,313-315,324,325 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Ружинського районного суду Житомирської області від 15 травня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий : Судді: