Ухвала суду № 32749410, 31.07.2013, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №285/99/13-ц Головуючий у 1-й інст. Літвин О.О.

Категорія 57 Доповідач Товянська О. В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого судді : Товянської О.В.

суддів: Гансецької І.А., Микитюк О.Ю.

при секретарі : Дехтієвській Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Житомирі справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», приватного підприємства «Нива - В.Ш.», відділу державної виконавчої служби Новоград - Волинського міськрайонного управління юстиції Житомирської області, ОСОБА_2 про визнання недійсними прилюдних торгів та свідоцтва про придбання об'єктів нерухомого майна з прилюдних торгів

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Новоград - Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 15 травня 2013 року, -

встановила:

В жовтні 2011р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, уточнивши вимоги, просив визнати недійсними прилюдні торги з реалізації нерухомого майна - цеху по виготовленню та ремонту меблів від 21.10.2011р. і свідоцтва про придбання об'єктів нерухомого майна з прилюдних торгів від 09.11.2011р. Зазначав, що прилюдні торги з реалізації належного йому на праві власності нерухомого майна - цеху по виготовленню та ремонту меблів, розташованого в АДРЕСА_1 були проведені з численними порушеннями вимог Законів України «Про іпотеку», «Про виконавче провадження». Зокрема було порушено право позивача як боржника визначати, в якій послідовності необхідно продавати майно, вказане у виконавчому написі нотаріуса від 27.10.2008р., він не повідомлявся про проведення уцінки майна, стартову ціну реалізації майна, дату і місце проведення торгів, при яких була взята до уваги оцінка нерухомого майна, що втратила чинність, реалізація була проведена не за місцем його знаходження, з порушенням порядку і строку проведення, порядку опублікування оголошення про торги. В останніх брав участь лише один покупець, що є порушенням принципу змагальності.

Рішенням Новоград - Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 15 травня 2013 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи. Зазначає, що вказані в оскаржуваному рішенні обставини відсутності порушень при проведенні прилюдних торгів не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду, відповідні належні та допустимі докази до справи відповідачами не надавались. Судом вказано на спростування матеріалами справи доводів щодо не повідомлення його про дату, час і місце проведення прилюдних торгів, стартової ціни об'єкта продажу. Не з'ясовувалось, за яких обставин не відбулися перші прилюдні торги й не встановлювалось, чи були правові підстави для проведення уцінки майна, виставленого на продаж та чи не призвело це до порушення порядку проведення прилюдних торгів, не взято до уваги початкову вартість майна, визначену шляхом його

оцінки.

Апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Судом встановлено, що 10.08.2007р. між Банком і позивачем був укладений іпотечний договір для забезпечення виконання зобов'язань останнього за кредитним договором, предметом якого став Цех по виготовленню та ремонту меблів, розташований в АДРЕСА_1 (т.1, а.с.23-28).

27 жовтня 2008р. приватним нотаріусом Новоград-Волинського районного нотаріального округу було вчинено виконавчий напис, за яким звернуто стягнення на належне позивачу майно - Цех, переданий ним Банку в іпотеку. Ввартість Цеху згідно з оцінкою вказаного майна за договором іпотеки від 10 серпня 2007р. складала 630000грн. (т.1, а.с.7).

4 листопада 2008р. державним виконавцем ВДВС відкрито виконавче провадження щодо стягнення з позивача на користь Банку кредитної заборгованості в розмірі 249468,02грн. (т.1, а.с.8).

Суб'єктом оціночної діяльності - приватною фірмою «ЮрЕкс» було проведено оцінку вказаного майна, яка станом на 18 березня 2010р. становила 376509грн., і з якою позивач ознайомився 11.05.2011 року (т.1, а.с.72,78).

За укладеним 02.08.2011 року із виконавцем ВДВС договором реалізацію майна здійснювала філія ПП «Нива-В.Ш.» (т.1, а.с.89).

Судом встановлено, що прилюдні торги з реалізації майна, на яке звернуто стягнення, були призначені на 26.08.2011р., про що 08.08.2011 року та 10.08.2011 року було повідомлено організатором торгів у двох друкованих виданнях - « 20 хвилин» та «Авізо», і на офіційному сайті ДП «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України.

Оскільки 26 серпня 2011р. прилюдні торги не відбулись у зв'язку з відсутністю купівельного попиту, державним виконавцем 7 вересня 2011р. проведено уцінку майна на 20%, повторні прилюдні торги було призначено на 21 жовтня 2011р., за результатами проведення яких ОСОБА_2, сплативши 301207,20грн., набув право власності на Цех (т.1, а.с.10-11,55).

Доводи апелянта про те, що він не повідомлявся про дату і місце проведення прилюдних торгів, стартову ціну реалізації майна, проведення уцінки майна, спростовуються матеріалами справи, зокрема копіями письмових повідомлень №1152 від 08.08.2011р., №1433 від 27.09.2011р. (т.1, а.с.93-94,100-101).

Судом встановлено, що боржник не повідомляв виконавчу службу про зміну місця проживання. Тому організатор торгів, виходячи з наявних у нього даних щодо місця проживання боржника, добросовісно направляв усі повідомлення щодо проведення прилюдних торгів на адресу, зазначену у виконавчих документах (т.1, а.с.8).

Порядок реалізації предмета іпотеки визначається ст. 41 Закону України «Про іпотеку» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), приписами якої встановлено, що реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження з дотриманням вимог цього закону.

Прилюдні торги за своєю юридичною природою - це продаж майна, на яке звернено стягнення і яке підлягає реалізації. Власником цього майна стає покупець, який запропонував за нього у ході торгів найвищу ціну. Таким чином, під час проведення прилюдних торгів укладається угода про передачу майна у власність, сторонами якої є покупець - учасник прилюдних торгів і продавець - відділ ДВС в особі спеціалізованої організації, що організовує та проводить ці прилюдні торги за договором із державною виконавчою службою. Відтак, за своєю правовою природою прилюдні торги є правочином з купівлі-продажу нерухомого майна, недійсність якого може встановлюватись в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, які встановлені ч.ч.1-3 та 6 ст. 203 ЦК України (ч. 1 ст. 215 ЦК України).

Разом із тим, виходячи зі змісту ч.1 ст.215 ЦК України підставами недійсності укладеного за результатами прилюдних торгів правочину є недодержання вимог закону в момент його укладення, тобто безпосередньо за результатами прилюдних торгів, то підставами для визнання прилюдних торгів недійсними є порушення встановлених законодавством правил проведення торгів, визначених Тимчасовим положенням про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27.10.1999 року №68/5.

Що стосується порушень, допущених державним виконавцем при здійсненні своїх повноважень, передбачених Законом України «Про виконавче провадження», до призначення прилюдних торгів, у тому числі щодо відкриття виконавчого провадження, накладення арешту на майно, визначення вартості чи оцінки майна тощо (ст.ст. 18, 24-27, 32, 33, 55, 57 цього Закону), то

такі дії (бездіяльність) державного виконавця підлягають оскарженню в порядку, передбаченому цим Законом (зокрема, ч. 7 ст. 24, ч. 4 ст. 26, ч. 3 ст. 32, ч. 3 ст. 36, ч. 2 ст. 57, ст. ст. 55, 85 Закону). Тобто, дії державного виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення прилюдних торгів, мають самостійний спосіб оскарження й не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними.

Суд правильно визнав, що під час проведення прилюдних торгів не було порушено принцип змагальності через участь у торгах одного покупця, оскільки ст.45 Закону України «Про іпотеку» передбачає, що прилюдні торги проводяться принаймні за умови присутності одного учасника.

Протирічить матеріалам справи і посилання апелянта на порушення ч.2 ст.43 Закону України «Про іпотеку» щодо початкової ціни продажу предмета іпотеки, оскільки оцінка майна проведена державним виконавцем у відповідності до вимог ст.58 Закону України «Про виконавче провадження», позивач особисто з нею ознайомився і не оскаржував її.

Щодо порушення на думку апелянта визначення послідовності продажу майна, то ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження» визначено право боржника лише запропонувати ті види майна чи предмети, на які необхідно в першу чергу звернути стягнення, проте остаточно черговість стягнення визначається саме державним виконавцем, а не боржником.

Посилання апелянта на те, що прилюдні торги організовані з порушенням вимог закону щодо належного повідомлення про продаж арештованого майна у засобах масової інформації спростовується матеріалами справи (т.1, а.с.90-92, 97-99).

Суд першої інстанції обгрунтовано визнав, що звіт про оцінку майна не втратив чинності, оскільки звіт був підписаний суб'єктом оціночної діяльності 18.03.2011р., а майно було передане на реалізацію 26.08.2011р., тобто у визначений ч.5 ст.58 ЗУ «Про виконавче провадження» шестимісячний строк (т.1, а.с.78).

Матеріалами справи доведено, що організатор торгів, здійснюючи дії щодо підготовки та проведення прилюдних торгів відповідно до вимог Тимчасового положення враховував усі вимоги Закону України «Про іпотеку», оскільки спірне майно є іпотечним на підставі укладеного договору іпотеки від 10.08.2007р., не порушив порядку, строків і місця проведення прилюдних торгів. Зокрема, і перші, і повторні прилюдні торги відбулись у визначені ч.1 ст.43, ч.2 ст.49 Закону України «Про іпотеку» двомісячний та місячний строки відповідно в місці знаходження майна. Уцінка майна після проведення перших торгів проведена у відповідності до вимог ст.49 Закону України «Про іпотеку».

Інформаційне повідомлення про проведення торгів доведене належним способом у відповідних засобах масової інформації та в належні строки, про що повідомлені державний виконавець, стягувач і боржник.

Суд дав належну оцінку обставинам справи, правильно застосував закон, що регулює спірні відносини, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову, оскільки проведення оспорюваних прилюдних торгів відбулося без порушення вимог Тимчасового положення, ухвалив рішення з дотримання норм матеріального та процесуального права. Висновки суду першої інстанції грунтуються на належних доказах, що характеризує їх суть для справи.

Оскільки інші позовні вимоги є похідними від позовної вимоги про визнання прилюдних торгів недійсними, суд обгрунтовано відмовив у позові в повному обсязі.

Апеляційний суд, як і суд першої інстанції дав відповіді на всі доводи позивача, не порушивши вимоги ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду в такому його елементі як мотивування судового рішення судом.

Керуючись ст.ст.209,218,303,304,307,308,313-315,319,324,325 ЦПК України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Новоград - Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 15 травня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий : Судді: