Ухвала суду № 32749362, 31.07.2013, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №295/4553/13-ц Головуючий у 1-й інст. Полонець С.М.

Категорія 48 Доповідач Товянська О. В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого судді : Товянської О.В.

суддів: Гансецької І.А., Микитюк О.Ю.

при секретарі : Дехтієвській Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Житомирі справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів

за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Богунського районного суду м. Житомира Житомирської області від 14 травня 2013 року,-

встановила:

В квітні 2013р. ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом. Просила збільшити розмір аліментів, що стягуються з ОСОБА_2 на її користь на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, з 1/6 до ? частки усіх доходів щомісячно, починаючи з дня подання заяви і до повноліття сина. Зазначала, що відповідач фізично здоровий, працює, має можливість матеріально забезпечувати дитину в розмірі, необхідному для її розвитку, а розмір аліментів, що стягуються з відповідача, є меншим, ніж визначено законом.

Рішенням Богунського районного суду м. Житомира Житомирської області від 14 травня 2013р. позов ОСОБА_1 задоволено частково, збільшено розмір аліментів, що стягуються з ОСОБА_2 на підставі рішення Богунського районного суду м. Житомира Житомирської області від 15.06.2011р. на користь ОСОБА_1 на утримання малолітнього сина ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1, з 1/6 частини до 1/5 частини всіх видів заробітку (доходу) ОСОБА_2 щомісячно, але не менше 30% встановленого законом прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову, посилаючись на порушення норм матеріального права. Зазначає, що звільнився з Лав Збройних Сил України, його дохід зменшився. В січні 2012р. у нього виявлено виразку дванадцятиперстної кишки, що потребує постійного медикаментозного та санаторно-курортного лікування. Матеріальний стан ОСОБА_1 суд не досліджував. Підстав для збільшення розміру аліментів не було.

Апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Відповідно до ст.ст.180-182 Сімейного кодексу батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Як видно із матеріалів справи, сторони є батьками малолітнього ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає разом з матір'ю. Дитина відвідує дитячий навчальний заклад №32. Щомісячна плата за садочок складає 122,85грн.

Рішенням Богунського райсуду м. Житомира від 15.06.2011р. з відповідача на користь позивача стягуються аліменти на утримання сина ОСОБА_3 у розмірі 1/6 частини всіх доходів відповідача, але

не менше встановленого законом мінімуму.

Згідно зі ст.192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим кодексом.

Судом встановлено, що відповідач є працездатним, 18 січня 2013р. звільнений з лав Збройних Сил України і йому призначена пенсія за вислугу років в розмірі 3005,58 грн. (а.с.26,27,31).

Проте даних, що він звертався до Центру зайнятості і перебуває там на обліку, як такий, що шукає роботу, він не надав. Клопотань з цього приводу не заявляв.

Кошти, які отримує позивачка, є незначними, їх недостатньо для повноцінного утримання дитини.

Доказів про те, що на відповідача покладено обов'язок утримувати, крім сина, інших осіб, він не надав. Те, що відповідач, як син і батько, добровільно допомагає батькам та дітям від іншого шлюбу, правового значення при вирішенні вказаного спору не має, це є його синовній та батьківський обов'язок, і така обставина не повинна ущемлювати та зачіпати інтереси іншої дитини.

Даних про скрутний матеріальний стан батьків відповідач не надав, ніяких клопотань з цього приводу не заявляв. Тому підстав вважати, що при сплаті аліментів у визначеному судом розмірі, у нього буде недостатньо коштів для існування, немає.

За таких обставин, на думку апеляційного суду, після сплати аліментів на дитину в розпорядженні відповідача залишається достатньо коштів для проживання.

Відповідно до ст.ст.3,10,11,60 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд забезпечив сторонам змагальність процесу, створивши їм умови для реалізації своїх процесуальних прав і виконання покладених на них процесуальних обов'язків.

Апеляційний суд приходить до висновку про наявність відповідного доходу, який дозволяє сплачувати аліменти у визначеному судом розмірі.

Діти відповідача повинні бути у рівних умовах.

Крім того, посилання відповідача протирічать вимогам сімейного законодавства і Конвенції про права дитини (ратифiковано Постановою ВР N 789-12 вiд 27.02.91), відповідно до яких „дiти мають право на особливе пiклування i допомогу; першочергова увага повинна придiлятися якнайкращому забезпеченню iнтересiв дитини; дитинi необхідно забезпечити такий захист i пiклування, якi необхiднi для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батькiв, i з цiєю метою вживати всi вiдповiдні заходи; кожна дитина має право на рiвень життя, необхiдний для фiзичного, розумового, духовного, морального i соцiального розвитку. Батьки несуть основну вiдповiдальнiсть за забезпечення можливостей умов життя, необхiдних для розвитку дитини".

Судове рішення відповідає матеріалам справи, є законним і справедливим.

Керуючись ст.ст.209,218,303,304,307,308,313-315,319,324,325 ЦПК України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Богунського районного суду м. Житомира Житомирської області від 14 травня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий(підпис) Судді(підписи)

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду Житомирської області О.В. Товянська