Ухвала суду № 32747419, 25.02.2013, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа№712/6391/12

УХВАЛА

Іменем України

25.02.2013 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі: головуючого - судді Фазикош О.В., при секретарі Рабош А.О розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ужгород цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про розстрочку погашення боргу за рішенням по цивільній справі № 2-4624/11 (712/6391/12), -

встановив:

ОСОБА_1 звернувся в суд із заявою про розстрочку погашення боргу за рішенням суду винесеного 20 березня 2012 року Ужгородським міськрайонним судом по справі № 2-4624/11 (712/6391/12), про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 суму богу в розмірі 58271,49 грн., мотивуючи тим, що добровільно і негайно виконати рішення суду заявник не може, оскільки має на утримані двох неповнолітніх дітей, дружина знаходиться у відпустці по догляду за дитиною, а заявник працює на двох роботах одночасно, разом з тим, сума боргу згідно рішення суду є більшою ніж річний його дохід, а тому не в змозі одноразово виплатити всю суму заборгованості.

У судове засідання сторони не з'явились, про причини неявки не повідомляли, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило, повідомлялись належним чином.

Неявка сторін, належним чином повідомлених про дату та час судового засідання, відповідно до положень статті 373 Цивільного процесуального кодексу України, не перешкоджає розгляду порушеного питання.

Дослідивши матеріали справи та письмові докази, надані боржником, суд прийшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що 20.03.2012 року Ужгородським міськрайонним судом по справі № 2-4624/11 (712/6391/12) по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третьої особи ЗАТ «Універ Капітал» про стягнення боргу позов задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 - 58271,49 грн. Заборгованості, а також на користь держави державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи. Ухвалою Апеляційного суду Закарпатської області від 15 січня 2013 року вказане рішення залишено без змін. Судом було видано виконавчий лист на примусове виконання рішення суду.

Згідно копій свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 та серії НОМЕР_2 ОСОБА_1 є батьком ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Згідно довідки від 05.02.2013 року ОСОБА_5 знаходиться у додатковій відпустці по догляду за дитиною.

Згідно копії довідки про доходи від 01.02.2013 року виданої ЗакДУ - ОСОБА_1 за основним місцем роботи за 2012 рік отримав 52359,12 гривень заробітної плати та 2742,15 гривні матеріальної допомоги, а згідно копії довідки від 01.02.2013 року виданої ПрАТ «СОРТНАСІННЯОВОЧ» про середню заробітну плату за 2012 рік отримав 12000 гривень.

Відповідно до ст. 373 ЦПК України за наявності обставин, що утруднюють виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім"ї, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), за заявою державного виконавця або за заявою сторони, суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає питання про відстрочку або розстрочку виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання рішення в судовому засіданні з викликом сторін і у виняткових випадах може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення.

З цього вбачається, що відстрочка та розстрочка виконання застосовується на захист інтересів боржника. Зміна способу та порядку виконання може бути також і в інтересах стягувача, якщо йдеться про випадки, коли реалізація рішення перебуває під загрозою або виявляється неможливою. Відстрочка і розстрочка виконання, зміна чи встановлення способу і порядку виконання застосовується у виняткових випадках.

При вирішенні заяви сторони про розстрочку виконання рішення, відповідно до ст.373 ЦПК України її задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення.

За період часу з дня набрання судовим рішенням законної сили боржником в рахунок погашення заборгованості стягувача грошові кошти не сплачувались.

Обставини, зазначені боржником, про те, що на його думку він має вкрай важке фінансове становище та має на утриманні двох неповнолітніх дітей і не в змозі одноразово виплатити ОСОБА_2 всю суму заборгованості, мали місце і на час постановлення судового рішення про стягнення на користь ОСОБА_2 заборгованості, яка виникла за період з 2010 р. по 2012 р., та на даний час не є обставиною, передбаченою ст. 373 ЦПК України.

Відповідно до статей 65, 66 Закону України «Про виконавче провадження»стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника, інші цінності.

У разі відсутності у боржника коштів у обсязі, достатньому для покриття заборгованості, стягнення звертається на інше майно, належне такому боржникові або закріплене за ним, крім майна, вилученого з обороту або обмеженого в обороті, незалежно від того, хто фактично використовує це майно.

Оцінивши надані докази, суд дійшов висновку про відсутність підстав для надання боржнику розстрочки виконання рішення винесеного 20.03.2012 року Ужгородським міськрайонним судом по справі № 2-4624/11 (712/6391/12) про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 суму богу в розмірі 58271,49 грн..

Крім того, слід зазначити, що боржник ОСОБА_1 просить про розстрочку погашення боргу за рішенням суду, а не про надання боржнику розстрочки виконання рішення суду, як передбачено ст.. 373 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 60, 373 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про розстрочку погашення боргу за рішенням по цивільній справі № 2-4624/11 (712/6391/12) - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Закарпатської області через суд першої інстанції шляхом подачі в п'ятиденний строк з дня винесення ухвали апеляційної скарги. Особи, які брали учать у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення ухвали, можуть подати апеляційну скаргу протягом п'яти днів з дня отримання її копії.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду О.В. Фазикош