Постанова № 32738120, 23.07.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2013 р. Справа № 804/6712/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіБоженко Наталії Василієвни при секретаріПетранцові О.Ю. за участю: представників позивача Борсук В.М., Оліфіренко О.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Проектно-конструкторське-технологічне бюро «Конкорд» до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 30.04.2013 року №0002401503 та №0002391503, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Проектно-конструкторське-технологічне бюро «Конкорд» звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 30.04.2013 року №0002401503 та №0002391503, прийняті Державною податковою інспекцією у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач вважає спірні повідомлення-рішення, прийняті на підставі акту перевірки, висновки якого є необґрунтованими, прийнятими без урахування всіх обставин, що мають значення для їх прийняття, що має наслідком їх неправомірність та є підставою для скасування рішень.

Представники позивача у судовому засіданні підтримали заявлені позовні вимоги та просили позов задовольнити повністю, з підстав викладених в позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання призначене на 23.07.2013 року не з'явився, надав до суду клопотання про розгляд справи без його участі, що підтверджується матеріалами справи. Також, в матеріалах справи містять письмові заперечення на адміністративний позов.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази наявні в матеріалах справи, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Проектно-конструкторське-технологічне бюро «Конкорд» зареєстроване виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради та знаходиться на обліку в Державній податковій інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби, як платник податків.

Державною податковою інспекцією у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби на підставі пп.20.1.4 п. 20.1 ст.20, п. 75.1 ст. 75, п.79.1 ст.79 Податкового кодексу України № 2755 -VI від 02.12.2010 року, рішення керівника проведена документальна невиїзна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю «Проектно-конструкторське-технологічне бюро «Конкорд» з питання здійснення ТОВ «ПКТБ «Конкорд» експорту товарів не власного виробництва за період грудень 2012 року.

За результатами перевірки складений Акт №1219/151/32434017 від 12.04.2013 року, яким встановлені порушення ТОВ «ПКТБ «Конкорд»: пп.14.1.179, п.п.14.1.181, п.14.1 ст.14, п. 188.1 ст.188, п. 198.6 ст.198, п.201.1. 201.4, 201.7 ст.201, п.200.1 ст. 200 Податкового кодексу України з урахуванням норм пп. 14.136 п. 14.1, пп. 14.1.231 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, ТОВ «ПКТБ «Конкорд» в результаті чого встановлено наступне: заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість, яке підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 122 289 грн., в т.ч.: березень 2012 р. сумі 6 580 грн.; травень 2012 р. сумі 6 986 грн.; листопад 2012 р. у сумі 67 301 грн.; грудень 2012 р. у сумі 17 711 грн.; січень 2013 р. у сумі 6 000 грн.; лютий 2013 р. у сумі 17 711 грн.; завищення від'ємного значення рядку 20 декларації з податку на додану вартість у березні 2012 р. у сумі 203 грн.; завищення залишку від'ємного значення рядку 22 декларації з податку на додану вартість у квітні 2012 р. у сумі 203 грн.; завищення залишку від'ємного значення рядку 24 декларації з податку на додану вартість у квітні 2012 р. у сумі 203 грн..

На акт перевірки від 12.04.2013 року позивачем подано заперечення. Згідно відповіді податкового органу від 25.04.2013 року акт перевірки залишений без змін, а заперечення без задоволення.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 30.04.2013 року №0002401503, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 122 289 гривень та нараховані штрафні (фінансові) санкції на суму 30 572 гривень та податкове повідомлення-рішення форми «В4» від 30.04.2013 року №0002391503, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 203 гривні.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість вказаних висновків відповідача і винесених на підставі такого висновку спірних актів індивідуальної дії на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає наступне.

Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб підприємців позивачем визначено види діяльності, зокрема, 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля, згідно пояснення до класифікації видів економічної діяльності (КВЕД-2010), розд. G) 23.12.2011 № 396 від 23.12.2011 року цей клас включає оптову торгівлю різним асортиментом товарів без будь-якої визначеної спеціалізації.

Згідно договору від 20.08.2012 року №08/20 укладеного між ТОВ «Конкорд» (Покупець) та ТОВ «ТЛС Єдність» (Подавець) та специфікації №1 до нього Продавець здійснює поставку обладнання - механізм управління затворами коксової рампи (з затворами), кількість - 1к-кт, на загальну суму 1062652,34 гривні з урахуванням ПДВ. До суду та до перевірки надано видаткові накладні: №РН-00009 від 21.11.2012 року на суму 31879,57 гривень з ПДВ, №РН-00010 від 21.11.2012 року на загальну суму з ПДВ - 106265,23 гривень, №РН-00011 від 21.11.2012 року на загальну суму з ПДВ - 403807,90 гривень, №РН-00012 від 21.11.2012 року на загальну суму з ПДВ - 106265,23 гривень, №РН-00013 від 22.11.2012 року на загальну суму з ПДВ - 276289,61 гривень, №РН-00014 від 23.11.2012 року на загальну суму з ПДВ - 138144,80 гривень. Податкові накладні від 21.11.2012 року№51 на суму 31879,57 гривень, №52 на суму 106265,23 гривень, №53 на суму 403807,90 гривень, №54 на суму 106265,23 гривень, від 22.11.2012 року №56 на суму 276289,61 гривень, від 23.11.2012 року №58 на суму 138144,80 гривень. Розрахунки здійснені в безготівковій формі, згідно банківським випискам від 26.12.2012 року на суму 170 000,00 гривень, від 27.12.2012 року на суму 66288,80 гривень, від 28.12.2012 року на суму 8000,00 гривень, від 17.01.2013 року на суму 41800,00 гривень, від 14.02.2012 року на суму 156900,00 гривень.

В тому числі між позивачем та ТОВ «Вістек» було укладено усний договір оформленого рахунками-фактурами від 07.03.2012 року№СФ-0000029, згідно якого постачальником визначено ТОВ «Вістек» на товар: джерело живлення у кількості - 2 шт., кабель зварювальний - 2 шт., кабель заземлення - 2 шт., візок транспортний - 2 шт., всього на суму 81399,98 гривень в т.ч. ПДВ. Податкову накладну ТОВ «Вістек» було виписано на суму 40699,99 гривень, в якій визначено товар в кількості - 1 штуки. Згідно банківської виписки за товар було сплачено 40699,99 гривень.

Згідно видаткової накладної №РН-0000083 від 02.05.2012 року де постачальником є ТОВ «Вістек», отримувачем - ТОВ «ПКТБ «Конкорд» визначено товар, а саме: джерело живлення у кількості - 2 шт., кабель зварювальний - 2 шт., кабель заземлення - 2 шт., візок транспортний - 2 шт., всього на суму 81399,98 гривень в т.ч. ПДВ, згідно рахунку №СФ-0000029 від 07.03.2012 року. При цьому податкова накладна виписана 02.05.2012 року на суму 40699,99 гривень та визначено товар в кількості 1 штуки, згідно договору поставки від 07.03.2012 року. Розрахунок за товар здійснений 14.06.2012 року, що підтверджується банківською випискою.

Згідно договору №12/12 на транспортно-експедиторське обслуговування від 12.11.2012 року ТОВ «Транс Бізнес Лайн» (Експедитор) та ТОВ «ПКТБ «Конкорд» (Замовник) уклали договір, згідно якого Експедитор за рахунок Замовника забезпечує здійснення перевезення вантажів Замовника автомобільним транспортом у міському, приміському, міжміському й міжнародному сполученні. Експедитор організовую перевезення вантажів на підставі письмових заявок, що подаються Замовником за формою встановленою в Додатку 1 до цього Договору, підписаних уповноваженим представником Замовника (п.2.1 Договору). До суду надано акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 23.11.2012 року щодо організації транспортних послуг на загальну вартість робіт 4000,00 гривень, акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 21.12.2012 року на загальну вартість робіт - 32000,00 гривень, рахунок фактуру №21/11 від 21.11.2012 року, №23/11-3 від 23.11.2012 року та податкові накладні.

На підтвердження реалізації товару позивачем надано контракт поставки №2012/DTB-BR-1209 від 12/09/2012 року між позивачем та CONCORD STEEL GENERAL TRADING FZE щодо поставки товару, специфікацію №1, №2 вантажно-митні декларації від 21.11.2012 року, 22.11.2012 року, 23.11.2012 року. Загальна сума продажу позивачем товару - 1 023 343, 79 гривень.

Згідно з актом перевірки, з урахуванням витрат на транспортування, сума придбання вищезазначених товарів склала 1 180 052, 34 гривні з урахуванням податку на додану вартість, в тому числі 1 144 052,34 гривень - сума придбання товарів, 36 000,00 гривень - сума транспортних послуг, а сума реалізації товару склала - 1 023 343,79 гривень. При порівнянні вартості реалізованої продукції по ВМД із сукупною сумою ціни (з ПДВ), сплачений за дану продукцію та території України та супутніх витрат (на транспортування) фінансовий результат від проведених операцій на експорт - це збиток у загальній сумі 156 708,55 гривень.

При цьому позивач зазначає, що з урахуванням положень пункту 134.1.1 статті 134 та пункту 139.1.6 ст.139 Податкового кодексу України дохід від продажу товару на експорт склав 1 023 343,79 гривень, витрати 983 376, 95 гривень, в результаті чого прибуток від зазначеної експортної операції склав - 39 966, 84 гривень, з якого підприємством сплачено податок на прибуток.

Так, пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пунктом 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є у тому числі і операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту (експорт).

Датою виникнення права платника податку на додану вартість на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Не відносяться до податкового кредиту, згідно з пунктом 198.6. цієї статті, суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 200.1 статті 200 Податкового кодексу України передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з пунктом 200.3 статті 200 Податкового кодексу України, при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди ( тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а при відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до пункту 188.1 статті 188 Податкового кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

Згідно з частиною 1 статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, установлених законом.

Пп.14.1.27 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України визначено, що витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником);

При цьому згідно п.138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно пункту 138.2 статті 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому п.139.1.6 ст.139 Податкового кодексу встановлено, що не включається до складу суми податку на прибуток, а також податків, установлених пунктом 153.3 статті 153 та статтею 160 цього Кодексу; податку на додану вартість, включеного до ціни товару (роботи, послуги), що придбаваються платником податку для виробничого або невиробничого використання, податків на доходи фізичних осіб, які відраховуються із сум виплат таких доходів згідно з розділом IV цього Кодексу.

На підставі системного аналізу чинного податкового законодавства можна дійти висновку про те, що ціна товару включає і ПДВ, який не враховується лише при визначенні бази оподаткування цим податком. Необхідність виключення ПДВ зі складу валових витрат та валових доходів зумовлена правилами оподаткування податком на прибуток.

Господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами (пп.14.1.36., п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України.

Таким чином, саме визначення витрат на придбання товарів без урахування витрат на сплату ПДВ призвело до помилкового висновку про отримання доходу від зазначених операцій, а тому в цьому випадку дохідність є умовною, оскільки може бути досягнута переважно за рахунок податкового кредиту ( бюджетного відшкодування ПДВ).

Розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності (пп.14.1.231, п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України).

Позивач не обґрунтував наявність розумних економічних або інших причин (ділової мети) продажу товару за ціною, нижчою за ціну придбання, та в результаті одержав збиток, оскільки в ціні товару не врахував ПДВ. Купівля товару та подальша реалізація товару на експорт не була зумовлена характером виробничої або іншої господарської діяльності позивача.

Таким чином, правомірність формування валових витрат та податкового кредиту позивачем не доведено і судом не встановлено об'єктивність та поважність причин продажу товару за ціною, нижчою від ціни придбання.

Зазначена правова позиція викладена в ухвалі Верховного суду України від 01.04.2008 року, 10.06.2010 року, ухвалі ВАСУ від 16.03.2011 року по справі №К-5418/09.

Згідно п.54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

У разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення (п.58.1 ст.58 Податкового кодексу України).

За наведених обставин податковим органом правомірно нараховані грошові зобов'язання з податку на додану вартість.

Як вбачається з акту перевірки, підставою для визначення позивачу податкового зобов'язання слугував, також, висновок податкового органу про порушення форми укладення договору між позивачем та ТОВ «Вістек» та про порушення Порядку заповнення податкової накладної, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011 року №1379, а саме не вказано номер цивільно-правового договору із зазначеним висновком відповідача, суд не погоджується з огляду на наступне.

За нормами Статтею 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.

Частиною 1 статті 206 Цивільного кодексу України визначено, що усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність. Юридичній особі, що сплатила за товари та послуги на підставі усного правочину з другою стороною, видається документ, що підтверджує підставу сплати та суму одержаних грошових коштів.

Відповідно до ст. 207. Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.

Виходячи з аналізу наведених вище правових норм, суд зазначає, що між позивачем та ТОВ «Вістек» міг діяти договір в усній формі, що не суперечить вимогам чинного законодавства.

В тому числі пунктом 201.1 статті 201.1 Податкового кодексу України та Порядком заповнення податкової накладної встановлено визначення обов'язкових реквізитів в податковій накладній, а саме: вид цивільно-правового договору. Таким чином, лише номер цивільно-правового договору не визначений як обов'язків реквізит.

Щодо посилання позивача на недотримання податковим органом п.78.4 статті 78 та п.79.2 статті 79 Податкового кодексу України, слід зазначити наступне.

Згідно з актом перевірки від 12.04.2013 року відповідачем була проведена документальна невиїзна перевірка, згідно п.79.1 ст.79 Податкового кодексу України.

При цьому статтею 79 Податкового кодексу України передбачено особливості проведення документальної невиїзної перевірки, так документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом (пункт 1 статті 79 Податкового кодексу України).

Наявність обставин для проведення перевірки визначених статтями 77 та 78 Податкового кодексу України позивачем не оскаржується, при цьому прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про проведення перевірки в формі наказу п.79.1 статті 79 Податкового кодексу України не передбачено. В той час коли пунктом 79.2 статті 79 Податкового кодексу України передбачена особливість проведення документальної позапланової невиїзної перевірки.

В тому числі пункт 78.4 ст.78 Податкового кодексу України стосується лише документальних позапланових перевірок тоді як особливості проведення документальної невиїзної перевірки встановлені саме п.79.1 статті 79 Податкового кодексу України.

Ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд, згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Таким чином, з урахуванням доказів у їх сукупності та з урахуванням висновків викладених вище, позов задоволенню не підлягає.

Розподіл судових витрат слід здійснити згідно статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 11, 71, 86, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволені адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Проектно-конструкторське-технологічне бюро «Конкорд» до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 30.04.2013 року №0002401503 та №0002391503 - відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено згідно з ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Боженко