Ухвала суду № 32730986, 30.07.2013, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2013 року колегія суддів судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду Донецької області в складі:

головуючого: Єстєніної В.В.

суддів : Стратейчук Л.З., Кулагіної В.Г.

з участю:

прокурора Стьобіна Д.В.

пред. потерпілого ОСОБА_1

засудженого ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку кримінальну справу за апеляціями потерпілого ОСОБА_3 та засудженого ОСОБА_2 на вирок Микитівського районного суду м. Горлівки Донецької області від 22 березня 2013 року, яким:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Горлівки Донецької області, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, раніше не судимого, мешкає за адресою: АДРЕСА_1

засуджено за ч. 1 ст. 122 КК України до позбавлення волі строком на два роки, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбуття призначеного покарання з випробуванням, протягом іспитового строку два роки;

стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 у відшкодування матеріальної шкоди 1974 /одна тисяча дев'ятсот сімдесят чотири/ грн.10 коп. та моральної шкоди - 15000 /п'ятнадцять тисяч/ грн.; на користь Горлівської міської лікарні № 2 за стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_3 - 2384 /дві тисячі триста вісімдесят чотири/ грн. 01 коп.;

ВСТАНОВИЛА:

Вироком суду ОСОБА_2 визнано винним в тому, що він близько 01-00год. 22 травня 2011 року, знаходячись у стані алкогольного сп'яніння на сходовому майданчику між першим та другим поверхами в кафе «Рубін», розташованого по вул. Гардіна, 4 в м. Горлівка, на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків між ним та ОСОБА_3 внаслідок того, що ОСОБА_3 обійняв його подругу ОСОБА_4, лівою рукою відштовхнув у ліве плече ОСОБА_3 від ОСОБА_4 у відповідь на що ОСОБА_3 намагався ногою вдарити ОСОБА_2 по тулубу.

Далі, ОСОБА_2 з метою заподіяння тілесних ушкоджень кулаком вдарив ОСОБА_3 в обличчя зліва, від чого той колінами впав на підлогу, а ОСОБА_2 ногою вдарив його по сідницях, від чого ОСОБА_3 впав животом на підлогу.

Діями ОСОБА_2 потерпілому ОСОБА_3 були заподіяні: закритий перелом верхньої щелепи зліва, синець лівої половини обличчя, забиття, пароорбітальний синець та субкон'юктивальний крововилив лівого ока, струс головного мозку, тобто - тілесні ушкодження середньою тяжкості, що потягли тривалий розлад здоров'я.

В апеляціях:

- потерпілий ОСОБА_3 просив вирок змінити в частині цивільного позову, стягнувши з засудженого у відшкодування заподіяної йому моральної шкоди 25000грн., вважаючи, що висновки суду не відповідають викладеним в мотивувальній частині вироку фактичним обставинам справи та доказам, що містяться в матеріалах справи; вирок не відповідає принципам розумності та справедливості в частині відшкодування заподіяної йому моральної шкоди, оскільки ОСОБА_2 за весь цей час не надав йому ніякої допомоги і у скоєному не розкаявся.

- засуджений ОСОБА_2 також просив змінити вирок суду в частині цивільного позову, знизивши розмір відшкодування заподіяної ним моральної шкоди потерпілому, посилаючись на те, що суд не врахував ряд істотних питань, що впливають на вирішення цього питання, а саме: під час судового слідства потерпілим не надано суду доказів про отримання ним моральної шкоди; бійку спровокував сам потерпілий своєю непристойною поведінкою, перебуваючи у стані сильного алкогольного сп'яніння.

Заслухавши доповідача, представника потерпілого ОСОБА_1, якій підтримав апеляцію потерпілого та просив змінити вирок, збільшивши суму у відшкодування заподіяної злочином моральної шкоди до 25000 грн, оскільки потерпілий зазнав фізичних та моральних страждань, продовжує лікування до теперішнього часу, у зв'язку з чим його звичайний образ життя зазнає обмежень і змін; засудженого ОСОБА_2, який не погодившись з апеляцією потерпілого, підтримав свою апеляцію та просив зменшити розмір відшкодування моральної шкоди, наполягаючи на тому, що потерпілий не надав доказів на підтвердження цієї частини позову та сам своєю непристойною поведінкою спровокував злочин стосовно себе; перевіривши матеріали кримінальної справи, колегія суддів вважає, що принесені потерпілим та засудженим апеляції задоволенню не підлягають з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів кримінальної справи, потерпілим ОСОБА_3 заявлено цивільний позов про відшкодування заподіяної йому злочином моральної шкоди в розмірі 25000грн. Свої вимоги в позовній заяві та в судовому засіданні потерпілий обґрунтовував тим, що внаслідок отриманих тілесних ушкоджень він тривалий час лікувався, втратив працездатність на 55 днів, зазнав через це психологічної травми, оскільки змінився його уклад життя.

В апеляційній скарзі потерпілий ОСОБА_3 та в судовому засіданні апеляційної інстанції його представник ОСОБА_1, вимагаючи змінити вирок суду в частині відшкодування заподіяної злочином моральної шкоди, посилались на те, що сума, стягнута у відшкодування судом, не відповідає тяжкості перенесеної потерпілим моральної та психологічної травми, а тому ця сума має бути збільшена до розміру, заявленому в позовній заяві.( а.с. 88 - 89, 137 )

Одночасно, засуджений ОСОБА_2 вважав розмір встановленого вироком суду відшкодування моральної шкоди завеликим та просив зменшити останній.

Разом з тим, відповідно до вимог ст.338 КПК України та п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку» від 29.06.1990 року, постановляючи обвинувальний вирок, суд, в залежності від доведеності підстав та розміру цивільного позову, задовольняє цивільний позов повністю чи частково або відмовляє в ньому.

Мотивувальна частина обвинувального вироку повинна містити мотивування вирішення цивільного позову в кримінальній справі.

При цьому, приймаючи рішення з цього питання на грунті ретельно досліджених законних підстав та розміру заявленого цивільного позову, суд має керуватися відповідним матеріальним законом.

Доведеність в ході судового слідства підстав цивільного позову зобов'язує суд при постановленні обвинувального вироку задовольнити цивільний позов у розмірі, підтвердженому дослідженими в судовому засіданні доказами і відмовити в задоволенні позову в тій частині, яка не доведена в судовому засіданні.

З мотивувальної частини вироку вбачається, що суд першої інстанції, вирішуючи питання про доведеність підстав та розміру відшкодування, заподіяної потерпілому ОСОБА_3 моральної шкоди, виходив з доведеності винуватості засудженого ОСОБА_2 у заподіянні потерпілому ОСОБА_3 середньої тяжкості тілесних ушкоджень, як підстави для відшкодування заподіяної тому моральної шкоди, а взявши до уваги ступінь доведеності потерпілим перенесеної внаслідок цього моральної та психологічної травми, зміни звичайного образу життя, обґрунтовано, на переконання колегії суддів, визначив розмір відшкодування заподіяної моральної шкоди в розмірі 15000грн.

Підстав для зміни вироку колегія суддів не вбачає.

Кримінальну справу перевірено в межах принесених апеляцій.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст. ст. 365 - 366 КПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляції потерпілого ОСОБА_3 та засудженого ОСОБА_2 - залишити без задоволення; вирок Микитівського районного суду м. Горлівки Донецької області від 22 березня 2013 року стосовно ОСОБА_2 - залишити без зміни.

Судді: