Ухвала суду № 32727113, 24.07.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"24" липня 2013 р. м. Київ К-9053/10

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Бившевої Л.І.,

суддів: Кошіля В.В., Шипуліної Т.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Приватного підприємства «Вікторія Трейдінг»

на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 12 січня 2010 року

у справі № 2а-3684/09/2070

за позовом Приватного підприємства «Вікторія Трейдінг»

до Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі міста Харкова

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А :

Приватне підприємство «Вікторія Трейдінг» (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі міста Харкова (далі - відповідач) про скасування у повному обсязі податкового повідомлення-рішення від 23 лютого 2009 року № 00000102320/0 (в редакції заяви про уточнення позовних вимог від 07 червня 2009 року).

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 08 липня 2009 року позов задоволено у повному обсязі. Скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова від 23 лютого 2009 року № 00000102320/0.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 12 січня 2010 року постанову Харківського окружного адміністративного суду від 08 липня 2009 року скасовано. Прийнято нову постанову, якою в задоволенні позову відмовлено.

В касаційній скарзі ПП «Вікторія Трейдінг», посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 12 січня 2010 року та залишити в силі постанову Харківського окружного адміністративного суду від 08 липня 2009 року.

У запереченні на касаційну скаргу ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова, посилаючись на те, що постанова Харківського апеляційного адміністративного суду від 12 січня 2010 року є законною та обґрунтованою, а положення касаційної скарги жодним чином це не спростовують, просить відмовити в задоволенні касаційної скарги та залишити без змін рішення суду апеляційної інстанції.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова провела планову виїзну перевірку ПП «Вікторія Трейдінг» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 липня 2006 року по 30 вересня 2008 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 липня 2006 року по 30 вересня 2008 року, за результатами якої був складений акт від 16 лютого 2009 року № 685/232/33606652.

За висновками акта перевірки позивачем були порушені, зокрема, вимоги підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7, підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість у періоді, який перевірявся, на загальну суму 455435,95 грн., у тому числі: за квітень 2008 року - 684,00 грн., за травень 2008 року - 34497,66 грн., за червень 2008 року - 1404,00 грн., за липень 2008 року - 1057,80 грн., за серпень 2008 року - 7759,00 грн., за вересень 2008 року - 33,33 грн.

Зокрема, у акті перевірки було вказано, що позивач неправомірно включив до складу податкового кредиту відповідного податкового періоду 2008 року суми податку на додану вартість за податковими накладними, перелік та реквізити яких наведені у пункті 3.2.2 акту перевірки, які були виписані у відповідному податковому періоді 2007 року.

23 лютого 2009 року ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова на підставі вказаного акту перевірки прийняла податкове повідомлення-рішення № 00000102320/0, яким згідно з підпунктом «б» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, підпунктом 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначила ПП «Вікторія Трейдінг» суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем: податок на додану вартість у розмірі 68154,00 грн., у тому числі: 45436,00 грн. - за основним платежем, 22718,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що позивач правомірно включив до складу податкового кредиту відповідного податкового періоду 2008 року, які були виписані контрагентами у відповідному податковому періоді 2007 року, але отримані ПП «Вікторія Трейдінг» у відповідному податковому періоді 2008 року, з дотриманням строків, визначених підпунктом 15.3.1 пункту 15.3 статті 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», оскільки попереднім податковим періодом для квітня - вересня 2008 року є всі податкові періоди, що їм передують, а не лише період, який передував звітному.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, виходив з того, що чинним законодавством передбачено особливу умову для відшкодування сум податку на додану вартість - сум податку, які фактично сплачені отримувачем товарів у попередньому податковому періоді

Однак, з такими висновками суду апеляційної інстанції колегія суддів погодитись не може, з огляду на наступне.

Відповідно до абзацу 1 підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

При цьому, абзацом 1 підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Отже, у випадку коли право платника на податковий кредит підтверджується податковими накладними, отриманими після закінчення податкових періодів, в яких відбулися оплата та отримання товарів (робіт, послуг), суми податку, вказані в таких податкових накладних, можуть бути включені до складу податкового кредиту в податковому періоді, в якому такі податкові накладні отримані.

Як встановлено судом першої інстанції, отримання позивачем податкових накладних саме у квітні - вересні 2008 року підтверджується реєстром отриманих та виданих податкових накладних та не заперечувалось податковим органом.

Відповідно абзаців 1, 3 підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Підпунктом 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Виходячи з аналізу наведених вище правових норм, попереднім податковим періодом для квітня - вересня 2008 року є всі податкові періоди, що їм передують, а не лише період, який передував звітному.

Крім того, підпунктом 15.3.1 пункту 15.3 статті 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) або на їх відшкодування у випадках, передбачених податковими законами, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що Закон України «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) не обмежує термін «попередній період» лише тим періодом, який передує звітному періоду. А тому будь-який період, який передує звітному, є попереднім відносно звітного періоду. При цьому, суд першої інстанції правомірно виходив з того, що звернення до податкового органу зі скаргою на постачальника у розумінні абзацу 2 підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) є правом, а не обов'язком суб'єкта господарювання.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для скасування рішення суду першої інстанції.

Відповідно до статті 226 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 222, 223, 226, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Приватного підприємства «Вікторія Трейдінг» задовольнити.

Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 12 січня 2010 року скасувати, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 08 липня 2009 року залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ______ Л.І. Бившева

Судді: ______ В.В. Кошіль

______ Т.М. Шипуліна