Ухвала суду № 32727040, 18.07.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"18" липня 2013 р. м. Київ К/9991/37686/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого судді: Сіроша М.В.,

суддів: Калашнікової О.В.,

Леонтович К.Г.

розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 10 травня 2012 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м.Харкова,

про перерахунок пенсії та стягнення недоотриманої пенсії, -

В С Т А Н О В И Л А :

У липні 2007 року ОСОБА_2 звернулася із позовом до Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м.Харкова, (далі - УПФУ), про зобов'язання відшкодувати заподіяну шкоду та здійснити перерахунок пенсії в зв'язку з втратою годувальника її чоловіка ОСОБА_3, враховуючи його довідку про доходи від 4.07.2005 року.

19 грудня 2011 року постановою Київського районного суду м.Харкова у задоволенні позову відмовлено.

10 травня 2012 року постановою Харківського апеляційного адміністративного суду, постанова Київського районного суду м.Харкова від 19 грудня 2011 року, скасована в частині відмови в задоволенні позовних вимог про зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії за період з 11.06.2008 року до 25.01.2011 року та в зазначеній частині позовна заява залишена без розгляду.

В іншій частині постанова суду першої інстанції залишена без змін.

Мотивуючи ухвалене рішення, апеляційний суд зазначив, що ОСОБА_2 не зверталася до УПФУ із заявою про призначення їй пенсії на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення», а тому УПФУ було правомірно нараховано їй пенсію у відповідності до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

ОСОБА_2 звернулася із касаційною скаргою з вимогою скасування ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій ОСОБА_2 з 13.05.2004 року перебуває на обліку в УПФУ та отримує пенсію за віком.

11 червня 2008 року ОСОБА_2 звернулася із заявою до УПФУ про призначення їй пенсії у зв'язку з втратою годувальника. До даної заяви нею було надано довідку від 4.07.2005 року про заробітну плату ОСОБА_3 за період з 1.01.1981 року до 31.12.1985 року, видану ДП Харківський радіозавод «Протон».

Судом апеляційної інстанції було встановлено, що ОСОБА_2 звернулася до суду з адміністративним позовом 26.07.2011 року, тобто з пропуском строку звернення до суду з даним адміністративним позовом.

Відповідно до ч.2 ст.99 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ч.1 ст.100 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час прийняття рішення судом першої інстанції) адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений судом за наявності поважних причин його пропуску (ч.1 ст.102 КАС України).

Судом апеляційної інстанції правильно зазначено, що ОСОБА_2 не надала відповідних документів, які підтверджували поважні причини пропуску строку для звернення до адміністративного суду з позовом щодо зобов`язання здійснити перерахунок та виплату пенсії за період з 11.06.2008 року до 25.01.2011 року і апеляційний суд прийшов до обґрунтованого висновку про відсутність підстав для поновлення ОСОБА_2 строку звернення до суду за захистом своїх прав за даний період і залишення в цій частині позову без розгляду.

Відповідності до ст. 37 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається в розмірі: на одного непрацездатного члена сім'ї - 50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника; на двох та більше непрацездатних членів сім'ї - 100 відсотків пенсії за віком померлого годувальника, що розподіляється між ними рівними частками.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_3 отримував пенсію з інвалідності, пенсія за віком йому не призначалась.

Згідно з ч.1 ст. 27 ст. 37 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, відповідно до цього Закону.

Судами першої та апеляційної інстанції зазначено, що ОСОБА_2 не зверталася до УПФУ із заявою про призначення їй пенсії на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Суд апеляційної інстанції обґрунтовано зазначив, що УПФУ відсутні підстави для перерахунку пенсії ОСОБА_2

Згідно з ч. 1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права під час ухвалення судових рішень чи вчинення процесуальних дій.

Колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам у справі дано вірно, підстав для його скасування з мотивів, викладених в касаційній скарзі, немає.

Керуючись ст., ст. 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 10 травня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, визначених ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: