Ухвала суду № 32727029, 24.07.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"24" липня 2013 р. м. Київ К-42526/10

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Бившевої Л.І.,

суддів: Кошіля В.В., Шипуліної Т.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Приватного підприємства «ТрастТер»

на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2009 року

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 02 грудня 2010 року

у справі № 2а-387/09/1370 (32235/09/9104)

за позовом Приватного підприємства «ТрастТер»

до Державної податкової інспекції у Залізничному районі міста Львова

про визнання неправомірними дій (бездіяльності), -

В С Т А Н О В И Л А :

Приватне підприємство «ТрастТер» (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Залізничному районі міста Львова (далі - відповідач) про визнання неправомірними дій (бездіяльності) ДПІ у Залізничному районі м. Львова щодо непроведення у строк до 22 серпня 2008 року невиїзної перевірки.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2009 року у задоволенні позову відмовлено повністю.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 02 грудня 2010 року постанову Львівського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2009 року залишено без змін.

В касаційній скарзі ПП «ТрастТер», посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2009 року та ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2009 року і ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

21 липня 2008 року ПП «ТрастТер» подало до ДПІ у Залізничному районі м. Львова податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2008 року (вх. № 55828), у рядках 20, 25.1 якої задекларувало суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, у розмірі 365000,00 грн. (арк. справ 6-16)

19 серпня 2008 року начальником ДПІ у Залізничному районі м. Львова був прийнятий наказ № 402 «Про проведення позапланової виїзної перевірки ПП «ТрастТер»», відповідно до якого податковим ревізорам-інспекторам було доручено провести позапланову виїзну перевірку ПП «ТрастТер» з питання правильності заявленого до відшкодування податку на додану вартість за червень 2008 року, перевірку провести з 20 серпня 2008 року по 26 серпня 2008 року (арк. справ 27).

20 серпня 2008 року ДПІ у Залізничному районі м. Львова було видане направлення № 1143 про проведення з 20 серпня 2008 року по 26 серпня 2008 року позапланової документальної перевірки ПП «ТрастТер» з питання правильності заявленого до відшкодування податку на додану вартість за червень 2008 року, яке було вручене під розписку директору ПП «ТрастТер» - Цебаку Михайлу Семеновичу, що підтверджується його підписом у розписці № 1143 (арк. справи 28).

Відповідно до пункту 2.1 розділу 2 акту перевірки від 29 серпня 2008 року № 1576/23-4/19328849 ДПІ у Залізничному районі м. Львова була проведена виїзна позапланова перевірка ПП «ТрастТер» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за період: червень 2008 року (арк. справи 29-35).

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що обов'язок, передбачений Законом України «Про податок на додану вартість» та Законом України «Про державну податкову службу в Україні» був виконаний ДПІ у Залізничному районі м. Львова.

Колегія суддів погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 1 статті 11 Законом України «Про державну податкову службу в Україні» (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків).

За приписами пункту 9 частини 6 статті 111 Законом України «Про державну податкову службу в Україні» (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи органу державної податкової служби і проводиться, якщо платником подано декларацію з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Згідно з положеннями абзацу 1 підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Підпунктом 7.7.6 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що обов'язок, передбачений Законом України «Про податок на додану вартість» та Законом України «Про державну податкову службу в Україні» був виконаний ДПІ у Залізничному районі м. Львова, з огляду на що підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують.

Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга ПП «ТрастТер» підлягає залишенню без задоволення, а постанова Львівського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2009 року та ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2009 року підлягають залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 222, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Приватного підприємства «ТрастТер» залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2009 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 02 грудня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ______ Л.І. Бившева

Судді: ______ В.В. Кошіль

______ Т.М. Шипуліна