Ухвала суду № 32724403, 23.07.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 5028/6/404/13/29/33/14/11 Головуючий у 1-й інстанції: Блохіна Ж.В. Суддя-доповідач: Федотов І.В.

У Х В А Л А

Іменем України

23 липня 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Федотова І.В.,

суддів - Ісаєнко Ю.А. та Безименної Н.В.,

при секретарі - Меєчко К.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Моноліт" на постанову Господарського суду Чернігівської області від 13 грудня 2011 року у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у м. Чернігові до Товариства з обмеженою відповідальністю „Моноліт" про стягнення пені, -

ВСТАНОВИЛА:

Державна податкова інспекція у м. Чернігові (далі - позивач або ДПІ у м. Чернігові) звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Моноліт" (далі - відповідач або ТОВ «Моноліт») про стягнення 37508 грн. пені за порушення розрахунків в сфері зовнішньо-економічної діяльності.

Постановою Господарського суду Чернігівської області від 13 грудня 2011 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, у зв'язку із порушенням судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права та прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

В судове засідання сторони не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку із чим, колегія суддів, на підставі ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 41, ч. 4 ст. 196 КАС України розглядає справу за їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п.1 ч.1 ст.198, ч.1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанова суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Розглядаючи справу по суті колегія суддів приходить до наступного.

Працівниками ДПІ у місті Чернігові було проведено позапланову документальну перевірку фінансово-господарської діяльності з питань дотримання ТОВ „Моноліт" вимог валютного законодавства за період з 16.10.2006р. по 23.05.2007р.

За результатами перевірки складено акт від 25.05.2007р. № 497/22/14221271, відповідно до висновків якого встановлено порушення термінів розрахунків, визначених в ст. 2 Закону України від 23.09.1994р. №185/94-ВР „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" зі змінами та доповненнями в ході виконання імпортного контракту від 11.10.2006р. №11/10/06, укладеного між ТОВ „Моноліт" та нерезидентом ТОВ „Берг Строй" (Росія)."

За результатами розгляду акту перевірки відповідачем прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 05.06.2007р. №0000372200/0, яким визначена сума штрафної санкції за вищезазначене порушення в розмірі в сумі 37508,00 грн.

На виконання вимог ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами» №2181-ІІІ від 21.12.2000 року, на адресу відповідача направлялись перша податкова вимога №1/598 від 13.04.2007 року. У зв'язку з непогашенням пені на протязі місяця, відповідачу направлялась друга податкова вимога №2/814 від 21.05.2007 року. Обидві податкові вимоги повернулися з відміткою поштового відділення про те, що підприємство вибуло.

Відповідно до ст. 1 Закону України від 23 вересня 1994 року №185/94-ВР „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" (на момент укладення договору) виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у терміни виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 90 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного терміну потребує індивідуальної ліцензії Національного банку України.

Статтею 2 Закону України від 23 вересня 1994 року №185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (на момент укладення договору) імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 90 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують індивідуальної ліцензії Національного банку України.

При застосуванні розрахунків щодо імпортних операцій резидентів у формі документарного акредитиву термін, передбачений частиною першою цієї статті, діє з моменту здійснення уповноваженим банком платежу на користь нерезидента.

Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України від 23 вересня 1994 року №185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (на момент укладення договору) порушення резидентами термінів, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.

Частиною 5 ст. 4 Закону України від 23 вересня 1994 року №185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (на момент укладення договору) Державні податкові інспекції вправі за наслідками документальних перевірок безпосередньо стягувати з резидентів пеню, передбачену цією статтею.

Як встановлено судом першої інстанції, та свідчать матеріали справи, ТОВ „Моноліт" уклало договір від 11.10.2006р. №11/10/06 з ТОВ „Берг Строй" (м. Москва).

Відповідно договору по імпорту передбачалось отримати прес пакетувальний, модель RIKOS - 40.

Вартість договору складала 1400000,00 рос. руб.

Згідно п. 2.1 контракту оплата проводиться в строк до 19.10.2006 року в розмірі 1400000,00 рос. руб. шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця.

Згідно п. 3.3 контракту товар постачається покупцеві транспортом покупця продавець і покупець зобов'язані організувати відвантаження товару протягом 7 робочих днів після закінчення демонтажу товару.

Граничний термін надходження товару по імпорту 14.01.2007р.

ТОВ „Моноліт" було отримано лист від 10.01.07р. №09/07 генерального директора ТОВ „БергСтрой" ОСОБА_1 з проханням продовжити постачання пресу до 10.03.07р. у зв'язку з тим, що головний циліндр преса виявився несправним, а його виготовлення є складним технологічним процесом.

ТОВ „Моноліт" звернулось до Міністерства економіки України листом від 22.02.07р. №5/02 з проханням подовжити термін розрахунків у сфері ЗЕД згідно контракту від 11.10.2006р. №11/10/06 по поставці преса вартістю 1400000,00 рос. руб. до 20.03.07 року.

Міністерством економіки України 13.03.07р. надано висновок щодо віднесення зовнішньоекономічного контракту від 11.10.2006р. №11/10/06 до видів, визначених у статті 6 Закону України „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" та подовжено законодавчо встановлений термін розрахунків з 15.01.07р. по 20.03.07р.

У зв'язку з невиконанням умов контракту нерезидент ТОВ „Берг Строй" повернув валютні кошти на рахунок №260083031563 ЧОУ Ощадбанку ТОВ „Моноліт" згідно платіжного доручення від 02.03.07р. №12457644 в сумі 1400000,00 рос. руб., що складає 270508,00 грн. з кор. рахунку №30101810600000000249 в КБ „Информпрогрес", м. Москва.

Згідно оборотно-сальдової відомості по рахунку 632 розрахунки за контрактом від 11.10.2006р. №11/10/06 з нерезидентом ТОВ „Берг Строй" завершені.

В порушення ст. 2 Закону України від 23.09.1994р. №185/94-ВР „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" (зі змінами та доповненнями) в ході виконання даного контракту ТОВ „Моноліт" було порушено 90-денний термін розрахунків в сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Так, у зв'язку з прийняттям відповідачем рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 05.06.2007р. №0000372200/0, яким визначена сума штрафної санкції за вищезазначене порушення в розмірі в сумі 37508,00 грн., ТОВ "Моноліт" зверталось до господарського суду Чернігівської області з позовом до Державної податкової інспекції у м. Чернігові про визнання його нечинним та скасування.

Постановою господарського суду від 22 грудня 2009 року, яке ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26.10.2010 року залишено без змін, у позові відмовлено.

Дане рішення про застосування штрафних санкцій у вигляді пені прийнято відповідно до чинного законодавства.

Так, відповідно до ст.72 КАС України обставини, встановленні судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ у яких беруть участь ті самі особи, або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

В свою чергу колегія суддів вважає необґрунтованим твердження апелянта, що статтею 58 Конституції України, штрафні санкції застосовані до відповідача скасовані автоматично.

Так, на підтвердження вищесказаного, відповідач посилається на пункт 6 Закону України від 20.01.2010р. №1814-VІ „Про внесення змін до деяких законів України щодо державної підтримки літакобудівної промисловості в Україні", який набрав чинності 11 лютого 2010 року, та яким внесені зміни до Закону України „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" згідно якого строк зарахування виручки в іноземній валюті на рахунки резидента в банках за експортними операціями та відстрочення поставки товару за імпортними операціями збільшено з 90 до 180 календарних днів.

Згідно ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Так, з рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно правових актів) від 09 лютого 1999 року № 1-рп/99, вбачається: «…Конституційний Суд України дійшов висновку, що положення частини першої статті 58 Конституції України про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, стосується фізичних осіб і не поширюється на юридичних осіб».

«Положення частини першої статті 58 Конституції України про те, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, треба розуміти так, що воно стосується людини і громадянина (фізичної особи)».

Колегія суддів вважає вірними висновки суду першої інстанції, та зазначає що стягнення заборгованості, яка виникла за наслідками невиконання рішення, яке набрало законної сили є чинним і не скасовано, відповідає вимогам закону. Доводи апеляційної скарги, не спростовують висновки господарського суду Чернігівської області.

За таких обставин, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та постановив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, судова колегія залишає його без змін.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів ,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Моноліт" залишити без задоволення, а постанову Господарського суду Чернігівської області від 13 грудня 2011 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: І.В. Федотов

Судді: Ю.А. Ісаєнко

Н.В. Безименна

.

Головуючий суддя Федотов І.В.

Судді: Безименна Н.В.

Ісаєнко Ю.А.