Постанова № 32709395, 02.07.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-9429/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Іщук І.О.

Суддя-доповідач: Шостак О.О.

ПОСТАНОВА

Іменем України

02 липня 2013 року м. Київ

Головуючий суддя Шостак О.О.

Судді: Горяйнов А.М.

Желтобрюх І.Л.

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Шостака О.О.,

суддів - Горяйнова А.М. та Желтобрюх І.Л.,

при секретарі - Лебедєвій Ю.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кернел-Трейд» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.09.2012 року по справі за адміністративним Товариства з обмеженою відповідальністю «Кернел-Трейд» до Міністерства доходів і зборів України Міжрегіонального головного управління мін доходів-центральний офіс з обслуговування великих платників про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2012 року позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Міністерства доходів і зборів України Міжрегіонального головного управління мін доходів-центральний офіс з обслуговування великих платників у якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-ршення від 03.02.2012 року № 0000100700.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.09.2012 року в задоволені позову було відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову суду від 20.09.2012 року та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов в повному обсязі. Свої вимоги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ТОВ «Кернел-Трейд» - задовольнити, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.09.2012 року - скасувати та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує рішення суду першої інстанції та ухвалює нове якщо встановить порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Як свідчать матеріали справи, співробітниками податкового органу було проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Кернел-Трейд» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за жовтень 2011 року.

За результатами перевірки відповідачем складено Акт перевірки від 24.01.2012 №55/40-40/7/31454383.

Актом перевірки встановлено порушення позивачем п. 198.3, п. 198.6 ст. 198. п.200.1, 201.3, 201.4 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено суми податкового кредиту за вересень 2011 року на суму 413 324,00грн., яка підлягає зменшенню в жовтні 2011 року в сумі 413 324,00 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 0302.2012 №0000100700, яким позивачу за порушення п. 198.3, п.198.6 ст. 198, п.200.1, 201.3, 201.4 ст.201 Податкового кодексу України зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 413 324,00 грн. та визначено суму грошового зобов'язання за платежем «штрафні (фінансові) санкції на суму 206662,00грн.

Не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з позовом.

Окружний адміністративний суд прийшов до висновку про необхідність відмовити в задоволені позову.

Колегія суддів не може погодитись з вказаним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне:

Податковим кредитом в розумінні підпункту 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, який набрав чинності 01 січня 2011 року, визнається сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Правила формування податкового кредиту визначені статтею 198 Податкового кодексу України.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну

територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому

числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням

та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі

отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами

оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними.,деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Порядок визначення суми податку, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України встановлено статтею 200 Податкового кодексу України.

Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Не мають права на отримання бюджетного відшкодування особи, які:

- були зареєстровані як платники цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів);

- мали обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів).

Платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. У разі прийняття такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів.

Платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Відповідно до статті 47 Податкового Кодексу України складання податкової звітності покладено на кожного окремого платника податку. При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Виходячи з наведеного колегія суддів приходить до висновку, що порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом не впливають на права та обов'язки іншого платника податків.

Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом державної податкової служби (п. 201.2 ст. 201 Податкового кодексу України).

В силу п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України).

Згідно з п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Пунктом 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України встановлено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з п. 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої Наказом Державної податкової адміністрації України 21 грудня 2010 року № 969, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2010 року за № 1401/18696, (який діяв на момент виписки податкових накладних)(далі - Порядок) податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Пунктом 4 Порядку встановлено, що сплачена (нарахована) сума податку на додану вартість у податковій накладній повинна відповідати сумі податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг продавця у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних.

В силу п. 5 Порядку податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж зазначена у пункті 2 цього Порядку.

Податкова накладна є підставою на віднесення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість у покупця, зареєстрованого як платник податку (п. 6.2 Порядку).

Відповідно до ч. 2 ст. З Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996-ХІУ (в редакції на момент спірних правовідносин)(далі -Закон № 996-ХІУ), який визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

В розумінні Закону № 996-ХІУ первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону № 996-ХІУ підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо

- безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 Закону № 996-ХІУ).

Відповідно до п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704 (в редакції на момент спірних правовідносин)(далі - Положення), яке встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету (установи), первинні документи

- це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. (п. 2.2 Положення).

В силу п. 2.4 Положення первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

Усі первинні документи, облікові регістри і бухгалтерська звітність повинні складатись українською мовою. Поряд з українською мовою може застосовуватися інша мова у порядку, визначеному статтею 11 Закону України «Про мови в Україні» (п. 1.3 Положення).

Аналіз викладених норм свідчить про те, що податковий кредит формується за наслідками реальної господарської операції, що підтверджується належними первинними документами, в рамках господарської діяльності платника податків.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування ПДВ має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків, що зазначається в Листі Вищого адміністративного суду України від 02 червня 2011 року № 742/11/13-11.

Матеріали справи свідчать, що протягом вересня 2011 року між ТОВ «Кернел-Трейд» (Покупець) та підприємствами TOB «Сервіс - K.M.Б.», ПП «ВКФ «Центр-95», ПП «Інбудтраст»., були укладені договори поставки товару (олії соняшникової, далі - Товар), а саме:

- договір поставки від 20.09.2011р. за № Н 1395/12, відповідно до якого Постачальник зобов'язується передати у встановлені строки у власність Покупцеві Товар, а Покупець зобов'язується прийняти вказаний Товар і сплатити за нього певну грошову суму на умовах цього Договору. Предметом поставки є насіння соняшника, в кількості 100 тон, ціна за одиницю товару - 3 800,00 грн. (в т.ч. ПДВ). Загальна сума Договору - 380 000,40 грн. (в т.ч. ПДВ) ;

- договір поставки від 26.09.2011р. за № П-0138/16/12, відповідно до якого Постачальник зобов'язується передати у встановлені строки у власність Покупцеві Товар, а Покупець зобов'язується прийняти вказаний Товар і сплатити за нього певну грошову суму на умовах цього Договору. Предметом поставки є Товар українського походження, врожаю 2011 року, в кількості 50 тон, ціна за одиницю товару - 3229,00 грн. (в т.ч. ПДВ ). Загальна сума Договору - 161 450,00 грн. (в т.ч. ПДВ ) (п. 1.2, 3.1 і 3.2 вказаного Договору).

- договір поставки від 17.09.2011р. за № Н 1359/12, відповідно до якого Постачальник зобов'язується передати у встановлені строки у власність Покупцеві Товар, а Покупець зобов'язується прийняти вказаний Товар і сплатити за нього певну грошову суму на умовах цього Договору. Предметом поставки є насіння соняшника, в кількості 20 тон, ціна за одиницю товару - 3 900,00 грн. (в т.ч. ПДВ ). Загальна сума Договору - 78 000,00 грн. (в т.ч. ПДВ ) (п. 1.2, 3.1 і 3.2 вказаного Договору).

- договір поставки від 13.09.2011р. за № Н 87712, відповідно до якого Постачальник зобов'язується передати у встановлені строки у власність Покупцеві Товар, а Покупець зобов'язується прийняти вказаний Товар і сплатити за нього певну грошову суму на умовах цього Договору. Предметом поставки є насіння соняшника, в кількості 80 тон, ціна за одиницю товару - 4 150,00 грн. (в т.ч. ПДВ ). Загальна сума Договору - 331 999,68 грн. (в т.ч. ПДВ ) (п. 1.2, 3.1 і 3.2 вказаного Договору).

- договір поставки від 09.09.2011р. за № Н 74812, відповідно до якого Постачальник зобов'язується передати у встановлені строки у власність Покупцеві Товар, а Покупець зобов'язується прийняти вказаний Товар і сплатити за нього певну грошову суму на умовах цього Договору. Предметом поставки є насіння соняшника, в кількості 80 тон, ціна за одиницю товару - 4 150,00 грн. (в т.ч. ПДВ ). Загальна сума Договору - 331 999,68 грн. (в т.ч. ПДВ ) (п. 1.2, 3.1 і 3.2 вказаного Договору).

- договір поставки від 27.09.2011р. за № П-0944/3/12, відповідно до якого Постачальник зобов'язується передати у встановлені строки у власність Покупцеві Товар, а Покупець зобов'язується прийняти вказаний Товар і сплатити за нього певну грошову суму на умовах цього Договору. Предметом поставки є насіння соняшника, в кількості 140 тон, ціна за одиницю товару - 3 223,00 грн. (в т.ч. ПДВ ). Загальна сума Договору - 451 220,00 грн. (в т.ч. ПДВ ) (п. 1.2, 3.1 і 3.2 вказаного Договору).

- договір поставки від 27.09.2011р. за № П-0941/16/12, відповідно до якого Постачальник зобов'язується передати у встановлені строки у власність Покупцеві Товар, а Покупець зобов'язується прийняти вказаний Товар і сплатити за нього певну грошову суму на умовах цього Договору. Предметом поставки є насіння соняшника, в кількості 120,000 тон, ціна за одиницю товару - 3 228,00 грн. (в т.ч. ПДВ ). Загальна сума Договору - 387 360,00 грн. (в т.ч. ПДВ ) (п. 1.2, 3.1 і 3.2 вказаного Договору).

- договір поставки від 28.09.2011р. за № П-0138/16/12, відповідно до якого Постачальник зобов'язується передати у встановлені строки у власність Покупцеві Товар, а Покупець зобов'язується прийняти вказаний Товар і сплатити за нього певну грошову суму на умовах цього Договору. Предметом поставки є Товар українського походження, врожаю 2011 року, в кількості 100 тон, ціна за одиницю товару - 2 951,00 грн. (в т.ч. ПДВ ). Загальна сума Договору - 295 100,00 грн. (в т.ч. ПДВ ) (п. 1.2, 3.1 і 3.2 вказаного Договору).

- договір поставки від 19.09.2011р. за № К730/12, відповідно до якого Постачальник зобов'язується передати у встановлені строки у власність Покупцеві Товар, а Покупець зобов'язується прийняти вказаний Товар і сплатити за нього певну грошову суму на умовах цього Договору. Предметом поставки є Товар українського походження, врожаю 2011 року, в кількості 300,000 тон, ціна за одиницю товару - 3 700,00 грн. (в т.ч. ПДВ ). Загальна сума Договору - 1 109 998,80 грн. (в т.ч. ПДВ ) (п. 1.2, 3.1 і 3.2 вказаного Договору).

- договір поставки від 21.09.2011р. за № К815/12, відповідно до якого Постачальник зобов'язується передати у встановлені строки у власність Покупцеві Товар, а Покупець зобов'язується прийняти вказаний Товар і сплатити за нього певну грошову суму на умовах цього Договору. Предметом поставки є насіння соняшника, в кількості 50,000 тон, ціна за одиницю товару - 3 600,00 грн. (в т.ч. ПДВ ). Загальна сума Договору - 180 000,00 грн. (в т.ч. ПДВ ) (п. 1.2, 3.1 і 3.2 вказаного Договору).

- Право власності на Товар переходить до Покупця в момент його отримання (п. 1.3 цих Договорів).

- Якісний та кількісний контроль поставленого товару здійснюється на складі Покупця. Приймання поставленого Товару здійснюється у відповідності до умов Інструкцій № П-6, № П-7, які регулюють порядок приймання продукції за кількістю та якістю з обліком даних, що вказані у транспортних та супровідних документах (п. 2.3, 2.4 цих Договорів).

Одночасно з Товаром Постачальник зобов'язаний передати покупцю наступні документи: рахунок-фактуру, видаткову накладну, податкову накладну, товарно-транспортну накладну, посвідчення якості товару, завірену копію висновку санітарно-епідеміологічної експертизи.

Порядок проведення розрахунків між Сторонами врегульовано положеннями п. 3.2 цих Договорів, згідно якого, зокрема, Покупець сплачує вартість товару протягом 3-х та 5-и банківських днів з моменту виставлення рахунку-фактури, після поставки Товару Покупцю.

З матеріалів справи вбачається, що факт поставки Товару підтверджується складеними і підписаними Сторонами видатковими накладними від 17.09.2011р. № РН-44, від 22.09.2011р. № РН-47, від 21.09.2011р. № РН-45; від 26.09.2011р. № РН-0000973, від 28.09.2011р. № РН-0000998, від 28.09.2011р. № РН-0001006, від 28.09.2011р № РН-0001007, від 28.09.2011р. № РН-0001010, від 29.09.2011р. № РН-0001037, від 29.09.2011р. № РН-0001023, від 20.09.2011р. № РН-0000366, від 22.09.2011р. № РН-0000370, від 23.09.2011р. № РН-0000371, від 23.09.2011р. № РН-0000376, від 23.09.2011р. № РН-0000372, від 26.09.2011р. № РН-0000377, від 28.09.2011р. № РН-0000380, від 29.09.2011р. № РН-0000386, від 30.09.2011р. № РН-0000387, від 30.09.2011р. № РН-0000388.

За результатами здійснення поставок товарів ЧП ПКФ «Центр-95»,ТОВ «Сервіс-К.М.Б.» та ПП «Інбудтранс» були виписані на адресу позивача податкові накладні, копії яких наявні в матеріалах справи.

Оплата за придбані товари здійснювалося ТОВ «Кернел-Трейд» протягом вересня-жовтня 2011 року зі своїх рахунків, шляхом перерахування безготівкових коштів на рахунок контрагентів, що підтверджується платіжними дорученнями, копії яких наявні в матеріалах справи.

Зберігалася отримана продукція в складських приміщеннях ТОВ «Миргородський елеватор» та ДП «Державна продоволчо-зернова корпорація України», що підтверджується складськими квитанціями на зерно, копії яких наявні в матеріалах справи.

Доставка вищезазначеного товару здійснювалась шляхом перевезення, про що свідчать копії товарно-транспортних накладних, які також наявні в матеріалах справи.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що наявні в матеріалах справи копії податкових накладних, на підставі яких позивач сформував податковий кредит за вересень 2011 року відповідають вимогам, встановленим ст. 201 Податкового кодексу України.

Статтею 18 Закону України від 15 травня 2003 року N 755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" встановлено таке. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, були внесені до нього, то вони вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Якщо відомості, які підлягають внесенню до цього реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні, за винятком випадків, коли вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

На час здійснення господарських операцій зазначених продавців було включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а також вони мали свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість. За таких обставин покупець не може нести відповідальність ні за несплату податків продавця, ні за можливу недостовірність відомостей про нього, наведену у зазначеному реєстрі.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що TOB «Керйел-Трейд», на підставі належним чином оформлених документів, мало всі законні підстави до включення до складу податкового кредиту за вересень 2011р. суми податку на додану вартість по господарських операціях з TOB «Сервіс-К.М.Б.», ПП ВКФ «Центр-95», ПП «Інбудтраст», а отже спірне по справі податкове повідомлення-рішення від 03.02.2012 року № 0000100700 є незаконним та необгрунтованим

З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кернел-Трейд» - задовольнити, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.09.2012 року - скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволені позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кернел-Трейд» - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.09.2012 року - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги - задовольнити, скасувати податкове повідомлення-рішення Міністерства доходів і зборів України Міжрегіонального головного управління мін доходів-центральний офіс з обслуговування великих платників від 03.02.2012 року № 0000100700.

Постанова набирає законної сили відповідно до вимог ч. 2 ст. 212 КАС України та може бути оскаржена в двадцятиденний термін шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України

Головуючий суддя: О.О. Шостак

Судді: А.М. Горяйнов

І.Л. Желтобрюх