КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 5028/6/404/13/29/33/14/11 Головуючий у 1-й інстанції: Блохіна Ж.В. Суддя-доповідач: Федотов І.В.
У Х В А Л А
Іменем України
23 липня 2013 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Федотова І.В.,
суддів - Ісаєнко Ю.А. та Безименної Н.В.,
при секретарі - Меєчко К.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Моноліт" на постанову Господарського суду Чернігівської області від 13 грудня 2011 року у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у м. Чернігові до Товариства з обмеженою відповідальністю „Моноліт" про стягнення пені, -
ВСТАНОВИЛА:
Державна податкова інспекція у м. Чернігові (далі - позивач або ДПІ у м. Чернігові) звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Моноліт" (далі - відповідач або ТОВ «Моноліт») про стягнення 37508 грн. пені за порушення розрахунків в сфері зовнішньо-економічної діяльності.
Постановою Господарського суду Чернігівської області від 13 грудня 2011 року адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, у зв'язку із порушенням судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права та прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.
В судове засідання сторони не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку із чим, колегія суддів, на підставі ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 41, ч. 4 ст. 196 КАС України розглядає справу за їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з п.1 ч.1 ст.198, ч.1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанова суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Розглядаючи справу по суті колегія суддів приходить до наступного.
Працівниками ДПІ у місті Чернігові було проведено позапланову документальну перевірку фінансово-господарської діяльності з питань дотримання ТОВ „Моноліт" вимог валютного законодавства за період з 16.10.2006р. по 23.05.2007р.
За результатами перевірки складено акт від 25.05.2007р. № 497/22/14221271, відповідно до висновків якого встановлено порушення термінів розрахунків, визначених в ст. 2 Закону України від 23.09.1994р. №185/94-ВР „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" зі змінами та доповненнями в ході виконання імпортного контракту від 11.10.2006р. №11/10/06, укладеного між ТОВ „Моноліт" та нерезидентом ТОВ „Берг Строй" (Росія)."
За результатами розгляду акту перевірки відповідачем прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 05.06.2007р. №0000372200/0, яким визначена сума штрафної санкції за вищезазначене порушення в розмірі в сумі 37508,00 грн.
На виконання вимог ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами» №2181-ІІІ від 21.12.2000 року, на адресу відповідача направлялись перша податкова вимога №1/598 від 13.04.2007 року. У зв'язку з непогашенням пені на протязі місяця, відповідачу направлялась друга податкова вимога №2/814 від 21.05.2007 року. Обидві податкові вимоги повернулися з відміткою поштового відділення про те, що підприємство вибуло.
Відповідно до ст. 1 Закону України від 23 вересня 1994 року №185/94-ВР „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" (на момент укладення договору) виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у терміни виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 90 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного терміну потребує індивідуальної ліцензії Національного банку України.
Статтею 2 Закону України від 23 вересня 1994 року №185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (на момент укладення договору) імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 90 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують індивідуальної ліцензії Національного банку України.
При застосуванні розрахунків щодо імпортних операцій резидентів у формі документарного акредитиву термін, передбачений частиною першою цієї статті, діє з моменту здійснення уповноваженим банком платежу на користь нерезидента.
Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України від 23 вересня 1994 року №185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (на момент укладення договору) порушення резидентами термінів, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.
Частиною 5 ст. 4 Закону України від 23 вересня 1994 року №185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (на момент укладення договору) Державні податкові інспекції вправі за наслідками документальних перевірок безпосередньо стягувати з резидентів пеню, передбачену цією статтею.
Як встановлено судом першої інстанції, та свідчать матеріали справи, ТОВ „Моноліт" уклало договір від 11.10.2006р. №11/10/06 з ТОВ „Берг Строй" (м. Москва).
Відповідно договору по імпорту передбачалось отримати прес пакетувальний, модель RIKOS - 40.
Вартість договору складала 1400000,00 рос. руб.
Згідно п. 2.1 контракту оплата проводиться в строк до 19.10.2006 року в розмірі 1400000,00 рос. руб. шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця.
Згідно п. 3.3 контракту товар постачається покупцеві транспортом покупця продавець і покупець зобов'язані організувати відвантаження товару протягом 7 робочих днів після закінчення демонтажу товару.
Граничний термін надходження товару по імпорту 14.01.2007р.
ТОВ „Моноліт" було отримано лист від 10.01.07р. №09/07 генерального директора ТОВ „БергСтрой" ОСОБА_1 з проханням продовжити постачання пресу до 10.03.07р. у зв'язку з тим, що головний циліндр преса виявився несправним, а його виготовлення є складним технологічним процесом.
ТОВ „Моноліт" звернулось до Міністерства економіки України листом від 22.02.07р. №5/02 з проханням подовжити термін розрахунків у сфері ЗЕД згідно контракту від 11.10.2006р. №11/10/06 по поставці преса вартістю 1400000,00 рос. руб. до 20.03.07 року.
Міністерством економіки України 13.03.07р. надано висновок щодо віднесення зовнішньоекономічного контракту від 11.10.2006р. №11/10/06 до видів, визначених у статті 6 Закону України „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" та подовжено законодавчо встановлений термін розрахунків з 15.01.07р. по 20.03.07р.
У зв'язку з невиконанням умов контракту нерезидент ТОВ „Берг Строй" повернув валютні кошти на рахунок №260083031563 ЧОУ Ощадбанку ТОВ „Моноліт" згідно платіжного доручення від 02.03.07р. №12457644 в сумі 1400000,00 рос. руб., що складає 270508,00 грн. з кор. рахунку №30101810600000000249 в КБ „Информпрогрес", м. Москва.
Згідно оборотно-сальдової відомості по рахунку 632 розрахунки за контрактом від 11.10.2006р. №11/10/06 з нерезидентом ТОВ „Берг Строй" завершені.
В порушення ст. 2 Закону України від 23.09.1994р. №185/94-ВР „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" (зі змінами та доповненнями) в ході виконання даного контракту ТОВ „Моноліт" було порушено 90-денний термін розрахунків в сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Так, у зв'язку з прийняттям відповідачем рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 05.06.2007р. №0000372200/0, яким визначена сума штрафної санкції за вищезазначене порушення в розмірі в сумі 37508,00 грн., ТОВ "Моноліт" зверталось до господарського суду Чернігівської області з позовом до Державної податкової інспекції у м. Чернігові про визнання його нечинним та скасування.
Постановою господарського суду від 22 грудня 2009 року, яке ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26.10.2010 року залишено без змін, у позові відмовлено.
Дане рішення про застосування штрафних санкцій у вигляді пені прийнято відповідно до чинного законодавства.
Так, відповідно до ст.72 КАС України обставини, встановленні судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ у яких беруть участь ті самі особи, або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
В свою чергу колегія суддів вважає необґрунтованим твердження апелянта, що статтею 58 Конституції України, штрафні санкції застосовані до відповідача скасовані автоматично.
Так, на підтвердження вищесказаного, відповідач посилається на пункт 6 Закону України від 20.01.2010р. №1814-VІ „Про внесення змін до деяких законів України щодо державної підтримки літакобудівної промисловості в Україні", який набрав чинності 11 лютого 2010 року, та яким внесені зміни до Закону України „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" згідно якого строк зарахування виручки в іноземній валюті на рахунки резидента в банках за експортними операціями та відстрочення поставки товару за імпортними операціями збільшено з 90 до 180 календарних днів.
Згідно ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Так, з рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно правових актів) від 09 лютого 1999 року № 1-рп/99, вбачається: «…Конституційний Суд України дійшов висновку, що положення частини першої статті 58 Конституції України про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, стосується фізичних осіб і не поширюється на юридичних осіб».
«Положення частини першої статті 58 Конституції України про те, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, треба розуміти так, що воно стосується людини і громадянина (фізичної особи)».
Колегія суддів вважає вірними висновки суду першої інстанції, та зазначає що стягнення заборгованості, яка виникла за наслідками невиконання рішення, яке набрало законної сили є чинним і не скасовано, відповідає вимогам закону. Доводи апеляційної скарги, не спростовують висновки господарського суду Чернігівської області.
За таких обставин, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та постановив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, судова колегія залишає його без змін.
Керуючись ст.ст. 41, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів ,-
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Моноліт" залишити без задоволення, а постанову Господарського суду Чернігівської області від 13 грудня 2011 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя: І.В. Федотов
Судді: Ю.А. Ісаєнко
Н.В. Безименна
.
Головуючий суддя Федотов І.В.
Судді: Безименна Н.В.
Ісаєнко Ю.А.
The court decision No. 32724403, Kyiv Administrative Court of Appeal was adopted on 23.07.2013. The procedural form is Administrative, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find essential information about this court decision. We offer convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database contains the full range of information you need, allowing you to find important information easily.
This decision relates to case No. 5028/6/404/13/29/33/14/11. Legal Entities, which are mentioned in the text of this judgment: