Рішення № 32724168, 30.07.2013, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

30.07.2013 Справа № 920/1201/13

за позовом: Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Сумигаз», м. Суми

до відповідача: Приватного підприємства «Івушка Шостка, м. Шостка, Сумська

область

про стягнення 20 566 грн. 23 коп.,

Суддя Джепа Ю. А.

За участю представників сторін:

від позивача: Сіденко Л.В.(довіреність № 30/5 від 28.12.2012 р.)

від відповідача: не прибув

При секретарі судового засідання Лєпковій О. О.

Суть спору: позивач звернувся з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача борг за поставлений природний газ в сумі 19 986 грн. 16 коп., пеню за прострочення виконання грошового зобов'язання в сумі 464 грн. 53 коп., 3% річних в сумі 95 грн. 55 коп., інфляційні витрати в сумі 19 грн. 99 коп., а також судові витрати, пов'язані з розглядом справи.

Представник позивача в судове засідання надав додаткові докази в обгрунтування позову, а також наполягав на задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, відзив на позовну заяву не подав, однак директор ПП «Івушка Шостка» - Крижанівський А.Ф. надіслав лист, в якому просить у зв'язку з перебуванням у черговій щорічній відпустці з 29.07.2013 р. по 29.08.2013 р. перенести розгляд справи.

Відповідно до п. 3.9.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

За змістом цієї норми господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю у іншому судовому засіданні і т.п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою-п'ятою ст. 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (ст. 32-34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд відхиляє клопотання відповідача та відповідно до ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши надані докази, господарський суд встановив:

20 грудня 2012 року між Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Сумигаз" (постачальник) та Приватним підприємством «Івушка Шостка» (споживач) укладено договір № ТП-ПР-1310 на постачання природного газу за регульованим тарифом.

Відповідно до п. 1.1. договору постачальник постачає природний газ, споживачу в обсягах і порядку, передбачених договором для забезпечення потреб споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість газу і наданих послуг у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених договором.

З матеріалів справи, а саме рахунку на оплату №1.1310/1741 від 15 квітня 2013 р., вбачається, що на виконання Договору постачальник у квітні 2013 року передав, а споживач отримав природний газ на загальну суму 31846 грн. 19 коп.

Факт приймання-передачі газу у кількості 6,747 тис. м3 підтверджується наявним в матеріалах справи актом приймання-передачі природного газу, належним чином підписаний сторонами та скріплений печатками ( а.с.18).

Відповідно до п. 4.6 договору оплата вартості послуг з постачання газу здійснюється споживачем виключно грошовими коштами шляхом 100% попередньої оплати за 5 (п'ять) банківських днів до початку місяця поставки з розрахунку вартості договірного обсягу постачання газу.

Представник позивача в судовому засіданні зазначив, що відповідач частково виконав зобов'язання з оплати поставленого природного газу, перерахувавши на рахунок постачальника грошові кошти в сумі 11 860 грн. 03 коп.. Залишилась не сплаченою сума боргу за переданий природний газ у розмірі 19 986 грн. 16 коп..

Відповідно до положень чинного законодавства, а саме: ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

З наведеною нормою кореспондується і ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, згідно із якою господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Порушенням зобов'язання, в розумінні ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. ст. 526, 629 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов Договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов'язання не допускається; договір є обов'язковим для виконання сторонами

Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Враховуючи викладене, в тому числі те, що матеріалами справи підтверджується факт наявності у відповідача перед позивачем боргу в сумі 19986 грн. 16 коп., суд вважає обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню на підставі ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України позовні вимоги щодо стягнення 19986 грн. 16 коп. основного боргу.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів. Згідно з поданим розрахунком 3% річних складають 95 грн. 55 коп., інфляційні втрати становлять 19 грн. 99 коп. (а. с. 4).

З огляду на викладене, враховуючи встановлений судом факт неналежного виконання відповідачем договірних зобов'язань щодо своєчасної оплати за поставлений природний газ, а також те, що право позивача щодо стягнення інфляційних збитків та 3% річних передбачене ст. 625 Цивільного кодексу України, господарський суд вважає правомірними, обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача 19 грн. 99 коп. інфляційних збитків та 95 грн. 55 коп. 3% річних.

В обґрунтування позовних вимог щодо стягнення з відповідача пені позивач зазначає, що відповідачем в порушення умов договору не було проведено розрахунків за спожитий природний газ.

Відповідно до п.6.2.2 Договору у разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом 4 Договору, із споживача стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

В силу ст. 611 ЦК України та ст. 230 ГК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частина 6 статті 232 Господарського Кодексу України встановлює, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" № 2921-ІІІ від 10.01.2002 р., розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з поданим розрахунком, відповідачеві нарахована пеня в сумі 464 грн. 53 коп. ( а.с.4)

Оскільки право позивача щодо стягнення з відповідача пені передбачене діючим законодавством України та умовами договору, пеня нарахована в межах визначеного ст. 232 Господарського кодексу України строку, відповідно до вимог Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені в сумі 464 грн. 53 коп. також є обґрунтованими і підлягають задоволенню на підставі ст.ст. 549-552 Цивільного Кодексу України, ст. 232 Господарського Кодексу України.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони, також якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї державне мито незалежно від результатів вирішення спору. Враховуючи, що відповідач порушив умови договірних зобов'язань, з нього на користь позивача підлягають стягненню 1 720 грн. 50 коп. в рахунок відшкодування витрат останнього зі сплати судового збору.

Керуючись ст. ст. 509, 526-527, 610, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст. 173, 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 22, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Івушка Шостка" (41100, Сумська область, м. Шостка, вул. Короленка, 11, код 34560428) на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Сумигаз» (40030, м. Суми, пров. Береста, 21, код 03352432) 19 986 грн. 16 коп. основного боргу, 19 грн. 99 коп. інфляційних збитків, 95 грн. 55 коп. 3 % річних, 464 грн. 53 коп. пені, 1 720 грн. 50 коп. в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 31.07.2013 року

СУДДЯ Ю.А. ДЖЕПА