Провадження : 22ц/790/1591/13 Головуючий 1-ї інстанції - Ізмайлов І.К.
Справа № 2-4151/12 Доповідач - Шевченко Н.Ф.
Категорія : договірне.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 липня 2013 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі :
головуючого - Шевченко Н.Ф.
суддів - Пономаренко Ю.А., Швецової Л.А.
при секретарі - Гелашвідлі Т.Г.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційними скаргами Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» на заочне рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 10 грудня 2012 року та додаткове заочне рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 23 травня 2013 року по справі за позовом Публічного акціонерного Додаткове заочне рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 23 травня 2013 року товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки, -
В С Т А Н О В И Л А :
У травні 2012 року Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» (далі Банк) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки, посилаючись на те, що між акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк», правонаступником якого є Банк, та ОСОБА_1 укладено договір кредиту на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності на суму 7 700 доларів США ( на час надання кредиту за офіційним курсом НБУ - 38 885 грн.) строком до 07 грудня 2016 року та сплатою за користування кредитом процентів у розмірі 13,9% річних.
У листопаді 2007 року між Банком та відповідачкою ОСОБА_2 було укладено іпотечний договір, предметом якого є забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором нерухомим майном - квартирою АДРЕСА_1
У зв'язку з тим, що відповідачка ОСОБА_1 порушила умови кредитного договору, станом на 07.03.2012 року заборгованість за кредитом становить 7 486,43 доларів США, що за офіційним курсом НБУ складає 59 801,60 грн.
В рахунок погашення заборгованості за договором кредиту, Банк просив звернути стягнення на предмет іпотеки нерухоме майно - однокімнатну квартиру №4 за вищевказаною адресою шляхом проведення прилюдних торгів за ціною визначеною на підставі звіту про оцінку майна суб'єкта оціночної діяльності в процедурі виконавчого провадження.
Заочним рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 10 грудня 2012 року позов задоволено частково.
В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» за договором кредиту від 22 листопада 2007 року в розмірі 59 801,60 грн. звернуто стягнення за квартиру АДРЕСА_1 належну на праві власності ОСОБА_2 шляхом проведення прилюдних торгів за ціною, визначеною на підставі звіту про оцінку майна суб'єкта оціночної діяльності в процедурі виконавчого провадження.
Стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2на користь Банку 299 грн. понесених витрат по сплаті судового збору з кожній.
Додатковим заочним рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 23 травня 2013 року в задоволенні позову Банку до ОСОБА_1 про стягнення 7 486,43 доларів США, що за офіційним курсом НБУ на 07.03.2012 року становить 59 801,60 грн. заборгованості за кредитним договором відмовлено.
В апеляційній скарзі ПАТ «УкрСиббанк» просить змінити рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_1 та задовольнити позов в повному обсязі.
В обгрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом норм процесуального і матеріального права.
Судова колегія вважає за можливе, на підставі ст.305 ЦПК України, розглянути справу у відсутності представника позивача та відповідачів ОСОБА_1 і ОСОБА_2, які належним чином повідомлялись про час та місце розгляду справи, проте повторно не з'явились у судове засідання, про причини неявки не повідомили.
Відповідно п.3 ст.27 ЦПК України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши законність і обгрунтованість заочне рішення суду та додаткове заочне рішення першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг та вимог, що сторонами були заявлені у суді першої інстанції, дослідивши матеріали справи, судова колегія приходить до наступного.
Відмовляючи в позові в частині стягнення заборгованості за кредитним договором, суд першої інстанції обґрунтовував свої висновки тим, що грошове стягнення заборгованості та звернення стягнення на майно відповідача повторює стягнення, що є недопустимим.
Однак, такі висновки суду не відповідають обставинам справи та вимогам закону.
Згідно ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно зясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
За змістом п. п. 1-4 ч. 1 ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Оскаржуване додаткове судове рішення не відповідає вимогам вищезазначених норм процесуального права..
Встановлено, що 22.11.2007 року між акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк», та ОСОБА_1 укладено кредитний договір відповідно до умов якого позивач надав відповідачу кредит у сумі 7 700 доларів США ( на час надання кредиту за офіційним курсом НБУ - 38 885 грн.) строком до 07 грудня 2016 року та сплатою за користування кредитом процентів у розмірі 13,9% річних (а.с.6-8).
В цей же день, 22.11.2007 року на забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором між Банком та відповідачкою ОСОБА_2 було укладено іпотечний договір, згідно умов якого предметом іпотеки є квартира АДРЕСА_1. Згідно п. 1.2 договору іпотеки заставна вартість предмета іпотеки визначена сторонами у сумі 233 815,00 грн. (а.с.20-21).
Встановлено, що позивач свої зобов'язання за кредитним договором виконав, надав позивачці кредитні кошти в сумі 7 700 доларів США.
У порушення умов кредитного договору відповідачка ОСОБА_1 не виконує зобов'язання по погашенню кредиту та нарахованих відсотків за користування кредитом взагалі і станом на 07.03.2012 року заборгованість за кредитом становить 7 486,43 доларів США, що за офіційним курсом НБУ складає 59 801,60 грн. (а.с.14).
За правилами ст. 610 ЦК України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Враховуючи, що суд неправильно витлумачив норми матеріального права колегія приходить до висновку, що постановлене додаткове судове рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог, оскільки відповідачка ОСОБА_1 всупереч вимогам ст. ст. 526-527, 530, 1048-1050, 1054 ЦК України та умовам кредитного договору не виконує грошове зобов'язання по кредитному договору, то відповідно до ст. ст. 611, 625, 1050 ЦК України та умов кредитного договору вона зобов'язана сплатити суму кредиту та встановлений договором розмір процентів, у зв'язку з чим позовні вимоги Банку про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягають задоволенню, так як боржник і іпотекодавець є різними особами.
Рішення суду в частині задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки сторонами не оскаржене, тому колегією суддів не переглядалось.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 309, 316, 317, 319-324, 325 ЦПК України, колегія суддів
в и р і ш и л а:
Апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» задовольнити частково.
Заочне рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 10 грудня 2012 року залишити без змін.
Додаткове заочне рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 23 травня 2013 року скасувати і ухвалити нове рішення.
Позов Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1, про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1, (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» на рахунок 29090000000113, код в ЄДР 09807750, МФО 351005 заборгованість за кредитним договором № 11255195000 від 22.11.2007 року в сумі 7 486 (сім тисяч чотириста вісімдесят шість) доларів США 43 центи, що за офіційним курсом НБУ на 30.07.2013 року становить 59 839,03 грн.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, однак протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий
Судді
Судове рішення № 32721783, Апеляційний суд Харківської області було прийнято 31.07.2013. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2029/4151/12. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: