Ухвала суду № 32720451, 26.07.2013, Шахтарський міськрайонний суд Донецької області

Справа № 249/4101/13-ц

У Х В А Л А

іменем України

26 липня 2013 р. м.Шахтарськ

Шахтарський міськрайонний суд Донецької області

в складі:

головуючого Стріжакової Г.В.

при секретарі Шурман Н.М.

за участю заявника ОСОБА_1

представника заявника - адвоката ОСОБА_2

заінтересовані особи: ОСОБА_3

ВДВС Шахтарського МРУЮ Донецької області

розглянувши скаргу ОСОБА_1 на дії відділу державної виконавчої служби Шахтарського міськрайонного управління юстиції, заінтересовані особи: ОСОБА_3, відділ державної виконавчої служби Шахтарського міськрайонного управління юстиції Донецької області про зняття арешту, -

ВСТАНОВИВ:

Заявник звернувся до суду із скаргою про зняття арешту. Свої вимоги мотивував тим, що 08.07.2013 року він дізнався, що 27.05.2013 року державним виконавцем ВДВС Шахтарського МРУЮ Плугіним І.М. прийнято постанову про накладено арешту на його кошти, по виконавчому листу за рішенням Шахтарського міськрайонного суду Донецької області про стягнення аліментів на користь ОСОБА_3 на утримання неповнолітньої дитини і накладено арешт на його зарплатний рахунок, відкритий в Шахтарському відділенні ПАТ «Альфа-Банк». До теперішнього часу він не може отримувати свою заробітну плату, у зв'язку з арештом коштів, згідно рішення державного виконавця ВДВС. Вважає, що його вимоги підлягають задоволенню, виходячи з того, що заробітна плата є єдиним засобом існування і утримання його сім'ї, що складається з чотирьох неповнолітніх дітей, дружини, що знаходиться у відпустці по догляду за дитиною. Просив зняти арешт з рахунку НОМЕР_1 по заробітній платі, відкритого на його ім'я в ПАТ «Альфа-банк» МФО 300346, накладеного на підставі постанови про арешт коштів від 27 травня 2013 року, винесеного державним виконавцем виконавчої служби Шахтарського МРУЮ Донецької області.(а.с.1,2). В подальшому вточнив заяву, вказавши додатково заінтересовану особу ОСОБА_3 (а.с.10,11).

Заявник у судовому засіданні свої вимоги підтримав повністю, пояснив, що на рахунок, вказаний ним у заяві він отримує заробітну плату. Зараз, коли рахунок арештований він вимушений перебиватись тимчасовими заробітками. Його сім'я має інші доходи - дружина отримує державну допомогу сім'ям з дітьми, але ці кошти вони не витрачають, збирають дітям для подальшого навчання, тому в результаті накладення арешту на його кошти заявник і його сім'я залишилися без засобів існування.

Представник заявника адвокат ОСОБА_2 у судовому засіданні вимоги підтримав повністю та просив задовольнити скаргу, додатково пояснив, що заявник строк звернення в суд не пропустив, оскільки з 05.05.2013 р. знаходився на стаціонарному лікуванні, потім на амбулаторному, постанови про накладення арешту не отримував, її отримав представник заявника 08.07.2013 року на особистому прийомі державного виконавця. Вважає, що арешт котів порушує права заявника, який, не отримуючи заробітну плату, втрачає мотиви погашати заборгованість по аліментах і не утворювати її в наступному. Подальше існування арешту є недоцільним. Постанову про накладення арешту чи дії державного виконавця він не оскаржує, ним обраний такий спосіб захисту порушеного права як зняття арешту з коштів. Пояснив, чекати відповіді ПАТ «Альфа-банк» на запит, направлений судом не має необхідності, оскільки в справі достатньо непрямих доказів про накладення арешту саме на зарплатний рахунок заявника.

Представник заінтересованої особи ВДВС Плугін І.М. у судовому засіданні заперечував проти задоволення скарги, надав пояснення, згідно яких вважає доводи позивача необґрунтованими, а вимоги такими, що не підлягають задоволенню. Вказує, що на примусовому виконанні у відділі ДВС Шахтарського МРУЮ знаходиться виконавчий лист № 2-876 від 23.07.1997 року, виданий Шахтарським міськрайонним судом Донецької області про стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 на утримання сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі ? частини заробітку, починаючи з08.07.1997 року і до повноліття дитини. 10.09.2010 року відкрито виконавче провадження ВП № 21269895, копії постанови були направлені сторонам, боржник неодноразово заявлявся до відділу ДВС та під підпис був ознайомлений з виконавчим провадженням, зі своїми правами, обов'язками та нормами КК України. Зазначив, що виплати по аліментах за період з 10.09.2010 року по теперішній час здійснювались не в повному обсязі, частково, у зв'язку із чим виникла заборгованість по аліментах в сумі 17080, 77грн., тому постановою від 27.05.2013 року накладено арешт на кошти боржника. Арешт він наклав в межах повноважень, наданих йому як державному виконавцю Законом України «Про державну виконавчу службу», його дії відповідають вимогам ст. ст.11, 32, 53,73, 74 цього Закону (а.с.20-21). Також пояснив, що відповідно до ч.5,6 ст. 12 ЗУ «Про виконавче провадження» сторони зобов'язані протягом 3 днів надавати достовірну інформацію про працевлаштування, про наявність майна і відкритих рахунків в банку. Він не має інформації, чи є цей рахунок зарплатним, номер рахунку, на який накладено арешт, йому не відомий.

Заінтересована особа ОСОБА_3 у судовому засіданні заперечувала проти задоволення заяви, підтримавши заперечення, викладені представником ВДВС.

Вислухавши заявника, представника заявника, заінтересованих осіб, дослідивши матеріали скарги, судом фактично встановлено, що Постановою від 10.09.2010 року відкрито виконавче провадження про стягнення аліментів з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_3 в розмірі 1/4 частини заробітку, щомісячно (а.с.22). ОСОБА_1 надавав державному виконавцю пояснення, написані власноруч, де повідомляв, що тимчасово не працює, у випадку працевлаштування зобов'язується повідомити виконавчу службу та сплачувати аліменти в повному обсязі (а.с.23,24).

27.05.2013 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Шахтарського міськрайонного управління юстиції Донецької області Плугіним І.М. винесена постанова № 5-868/12 про арешт коштів боржника по виконавчому листу № 2-876 виданому 23.07.1997 року Шахтарським міськрайонним судом Донецької області про стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 на утримання сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, у зв'язку з тим, що заборгованість по аліментам станом на 01.05.2013 року становить 17080,77 грн. (а.с. 6, 29).

16.07.2013 року ОСОБА_1 звернувся до ПАТ «Альфа-Банк», про надання інформації щодо накладеного арешту на рахунок НОМЕР_1 по заробітній платі (а.с. 12).

Згідно листів «Райфайзен Банк Аваль» від 04.06.2013р.(а.с.25), АТ «Брокбізнесбанк» від 12.06.2013р., ОСОБА_1 не має відкритих рахунків (а.с.27). Згідно листа ПАТ КБ «Приватбанк» від 05.06.2013 року арешт на кошти ОСОБА_1 накладений (а.с.26).

Листом від 12.06.2013 № 46706-22.3 ПАТ «Альфа-Банк» повідомив відділ ДВС Шахтарського МРУЮ, що постанова про арешт коштів боржника ВП № 21269895 від 27.05.2013 року прийнята до виконання 11.06.2013 року та оприбуткована на відповідному позабалансовому рахунку відповідно до Постанови Правління НБУ № 22 від 21.01.2004 року п.10 п.10.6. Банком накладено арешт на рахунок, що міститься в ПАТ «Альфа-банк», МФО 300346 ЄДРПОУ 23494714, який належить боржнику, у межах суми 17080,77 грн. Станом на 11.06.2013 року на рахунку, що належить ОСОБА_1 в ПАТ «Альфа-банк» недостатньо коштів для виконання Постанови про арешт коштів боржника б/н від 27.05.2013 р. В\П № 21269895 від 27.05.2013 р. (а.с.28).

Відповідно до повідомлення Центральної міської лікарні 24.07.2013 року ОСОБА_1, отримав ушкодження невиробничого характеру (а.с.30).

Відповідно до ст. 2,32 ЗУ «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу. Заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; 2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; 4) інші заходи, передбачені рішенням.

Згідно ч.1,2,4,6 ст.52 цього Закону звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів. На кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках, вкладах та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, накладається арешт. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту. Державний виконавець при здійсненні виконавчого провадження має право накладати арешт на грошові кошти боржника в розмірах та обсягах, достатніх для виконання виконавчого документа.

Законом передбачений процесуальний порядок накладення арешту в межах виконавчого провадження. Відповідно до ч.1 ст.57 ЗУ «Про виконавче провадження» арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: 1) винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; 2) винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; 3) винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; 4) проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Державним виконавцем в межах виконавчого провадження з виконання виконавчого листа № 2-876 виданого 23.07.1997 року Шахтарським міськрайонним судом прийнято постанову про арешт коштів боржника (а.с.6, 29), тобто прийнято відповідне рішення в межах процесуальних повноважень, наданих йому законом. Представник заявника в судовому засіданні пояснив, що цю постанову він не оскаржує, не просить визнати незаконною чи скасувати.

На підставі цієї постанови було накладено арешт на рахунок, відкритий на ім'я заявника в ПАТ «Альфа-банк» (а.с.28), тобто вчинено виконавчу дію, передбачену Законом України «Про виконавче провадження». В судовому засіданні представник заявника пояснив, що цю дію заявник також не оскаржує.

Заявник вважає, що існування арешту на його рахунку порушує його права, тому подав до суду скаргу, в якій просить зняти арешт з коштів, накладений відповідно до постанови державного виконавця.

Зняття арешту з майна в межах незавершеного виконавчого провадження регламентовано ст. 60 ЗУ «Про виконавче провадження», де вказано, що особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. З майна боржника може бути знято арешт за постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, якщо виявлено порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом. У разі наявності письмового висновку експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв'язку із значним ступенем його зносу, пошкодженням або в разі якщо витрати, пов'язані із зверненням на таке майно стягнення, перевищують грошову суму, за яку воно може бути реалізовано, арешт з майна боржника може бути знято за постановою державного виконавця, що затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. У всіх інших випадках незавершеного виконавчого провадження арешт з майна чи коштів може бути знятий за рішенням суду.

Правовою підставою заяви про зняття арешту заявник вказує ч.3 ст.70 ЗУ «Про виконавче провадження».

Відповідно до ч.3 ст. 70 ЗУ «Про виконавче провадження» із заробітної плати боржника може бути утримано за виконавчими документами до погашення у повному обсязі заборгованості: у разі стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, відшкодування шкоди у зв'язку із втратою годувальника та збитків чи шкоди, заподіяних злочином, - п'ятдесят відсотків; за всіма іншими видами стягнень, якщо інше не передбачено законом, - двадцять відсотків. Загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати заробітної плати не може перевищувати п'ятдесят відсотків заробітної плати, що має бути виплачена працівнику, у тому числі в разі відрахування за кількома виконавчими документами.

Згідно зі ст. 68 Закону України «Про виконавче провадження», стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів та стягнення на суму, що не перевищує трьох мінімальних розмірів заробітної плати.

За іншими виконавчими документами державний виконавець має право звернути стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника без застосування заходів примусового звернення стягнення на майно боржника за письмовою заявою стягувача.

Про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника державний виконавець виносить постанову, яка надсилається для виконання підприємству, установі, організації, фізичній особі, фізичній особі - підприємцю за місцем отримання боржником відповідних доходів.

Заявник вважає, що існування арешту на його рахунку НОМЕР_1, відкритого на його ім'я в ПАТ «Альфа-банк» порушує його права, тому просить зняти арешт з коштів, накладений відповідно до постанови державного виконавця.

Відповідно до ст.10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Сторонами не надано і в судовому засіданні не здобуто доказів, що в ПАТ «Альфа-банк» взагалі є рахунок НОМЕР_1.

Сторонами не надано і судовому засіданні не здобуто доказів, що рахунок НОМЕР_1 в ПАТ «Альфа-банк» відкритий саме на ім'я заявника і саме на цей, а не будь-кий інший рахунок заявника накладено арешт.

Сторонами не надано і судовому засіданні не здобуто доказів, що на рахунок НОМЕР_1, відкритий в ПАТ «Альфа-банк» заявник дійсно отримує заробітну плату.

Оцінюючи лист від 12.06.2013 № 46706-22.3 ПАТ «Альфа-Банк» (а.с.28) в якості доказу, суд враховує, що він не містить інформацію стосовно існуванні в ПАТ «Альфа-банк» рахунку НОМЕР_1, що цей рахунок відкритий саме на ім'я заявника, і що саме на цей, а не будь-який інший рахунок заявника накладено арешт.

Заявником та його представником на підтвердження вказаних обставин суду не надано довідки з місця роботи про зарахування заробітної плати на вказаний рахунок, не надано відповідної довідки банку, сторона заявника не просила суд сприяти здійсненню їхніх прав на надання відповідних доказів, на питання суду в судовому засіданні представник заявника пояснив, що чекати відповіді банку на запит суду про те, чи є в відділенні «Альфа-банк» рахунок НОМЕР_1, відкритий на ім'я ОСОБА_1, чи отримує ОСОБА_1 на цей рахунок заробітну плату, чи накладено на нього арешт, немає необхідності, він вважає, що в справі достатньо непрямих доказів.

Згідно ст.383 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Тобто у справах за скаргами на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи інших посадових осіб ДВС предметом судового розгляду можуть бути рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи ДВС.

Відповідно до ч.2 ст. 387 ЦПК України суд, установивши при розгляді справи обґрунтованість доводів скарги, визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і водночас визначає, яким шляхом мають бути поновлені порушені права чи свободи.

Заявник вважає, що існування арешту на його рахунку НОМЕР_1, відкритого на його ім'я в ПАТ «Альфа-банк» порушує його права, тому просить зняти арешт з коштів, накладений відповідно до постанови державного виконавця.

Заявник не просить суд визнати дії державного виконавця з накладення арешту протиправними, не просить суд скасувати відповідну постанову, яка є правовою підставою накладення вказаного арешту. Заявником та його представником не наведено доказів протиправності дій державного виконавця та постанови про накладення арешту, тому суд враховуючи принцип диспозитивності (ст. 10 ЦПК України) та змагальності сторін (ст. 11 ЦПК України) відсутність доказів існування рахунку НОМЕР_1 і його реєстрації на ім'я заявника, приходить до висновку про відсутність підстав задоволення заявлених вимог.

Відповідно до ч.3 ст. 387 ЦПК України якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби і права чи свободи заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Оцінюючи докази, зібрані по справі окремо, їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, суд прийшов до висновку про недоведеність протиправності рішення та дій заінтересованої особи відділу державної виконавчої служби Шахтарського міськрайонного управління юстиції і про недоведеність факту існування в ПАТ «Альфа-банк» рахунку НОМЕР_1, відкритого на ім'я ОСОБА_1 і що на цей рахунок ОСОБА_1 отримує заробітну плату у зв'язку і чим суд не може зняти арешт з рахунку, зазначеного заявником.

Керуючись ст.ст. 10,11, 60, 214, 215, 383 ЦПК України, ст. 52, 68, ч.3 ст.70, 73, Закону України «Про виконавче провадження», суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії відділу державної виконавчої служби Шахтарського міськрайонного управління юстиції, заінтересовані особи: ОСОБА_3, відділ державної виконавчої служби Шахтарського міськрайонного управління юстиції Донецької області про зняття арешту - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Апеляційна скарга подається Апеляційному суду Донецької області через Шахтарський міськрайонний суд. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: Г.В.Стріжакова