Рішення № 32717702, 30.07.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

30.07.2013р. Справа № 905/5015/13

Господарський суд Донецької області у складі судді Величко Н.В.

При секретарі судового засідання Гудковій К.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

за позовом: Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго», м. Горлівка, ЄДРПОУ 00131268

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Макіївка, ІПН НОМЕР_1

про: стягнення 814,60 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Багрицевич Є.А. - за дов. № 350-13 «Д» від 22.01.2013р.

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Донецькобленерго» звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Макіївка про стягнення боргу у розмірі 814,60 грн., за порушення строків розрахунків за спожиту електроенергію за договором № 1769 від 27.10.2005р., з яких: борг за активну електричну енергію за лютий, березень 2013р. у розмірі 333,93 грн., борг за перевищення договірних величин споживання електричної електроенергії за січень, лютий 2013р. - 467,53 грн., 3 % річних у розмірі 2,14 грн., пеня у розмірі 10,67 грн., інфляція - 0,33 грн., крім того судові витрати.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст.ст. 26, 27 Закону України «Про електроенергетику», ст.ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 509, 525, 526, 530, 625 Цивільного кодексу України, ст. 3 ЗУ «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», Правилами користування електричною енергією.

На підтвердження позовних вимог надано суду копію договору на постачання електроенергії з додатками, копії довіреностей, копії рахунків та актів прийому-передачі товарної продукції (електроенергії) за січень-березень 2013р., розрахунок боргу, копію свідоцтва та виписки з ЄДР.

У судовому засіданні, позивач на задоволенні позовних вимог наполягав.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, відзиву не надав.

На запит суду з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців надійшов витяг серії АВ № 893984 щодо реєстрації ФОП ОСОБА_1, який проживає за адресою, зазначеною у позовній заяві, а саме: 86156, АДРЕСА_1.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

До приведення статутних документів у відповідність з Законом України «Про акціонерні товариства» позивач мав назву Відкрите акціонерне товариство «Донецькобленерго», про що свідчить копія довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та виписки з Єдиного державного реєстру про державну реєстрацію Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго».

27.10.2005р. між позивачем, як постачальником, та відповідачем, як споживачем, укладено договір про постачання електричної енергії № 1769 (а.с.9-13), за умовами якого постачальник електричної енергії постачає електричну енергію споживачу, а споживач користується електроенергією та оплачує постачальнику електричної енергії її вартість згідно з умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід'ємними частинами (п.1).

Згідно із п.2.2.3 - п. 2.2.4 договору, споживач зобов'язався оплачувати постачальнику електричної енергії вартість електричної енергії згідно з умовами Додатків № 5 «Порядок розрахунків за електроенергію» та № 6 «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії». Здійснювати оплату за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії між електромережею постачальника електричної енергії та електроустановками споживача згідно з додатком № 10 та (або) 10а «Порядок розрахунків за надання послуг з компенсації перетікання реактивної енергії».

Додатком № 5 «Порядок розрахунків за електроенергію» (а.с.16-17) до договору встановлено, що розрахунковий період встановлено споживачу з 16 числа місяця до такого ж числа наступного місяця (п.1 Додатку). Остаточний розрахунок споживача за електричну енергію, спожиту протягом розрахункового періоду, здійснюється на підставі виставленого постачальником електричної енергії, рахунка відповідно до даних про фактичне споживання електричної енергії визначеного на підставі показів розрахункових засобів обліку (або розрахунковим шляхом) з урахуванням сум, що надійшли від споживача (п.7 Додатку до договору). За результатами розрахункового періоду споживачем та постачальником електричної енергії визначається фактичний обсяг поставленої споживачу електричної енергії та оформлюється додатком „Акт прийняття-передавання товарної продукції" Для проведення остаточного розрахунку Споживач у термін до 3 робочих днів з дня закінчення розрахункового періоду повинен отримати у розрахунковому відділі відповідного РЕМ рахунок на оплату електричної енергії. Цей рахунок має бути оплачений споживачем протягом п'яти банківських днів з дня його отримання, якщо споживач здійснює оплату самостійно та 10 банківських днів, якщо споживач здійснює оплату через свою головну структуру. В разі неявки Споживача для отримання рахунку Постачальник направляє рахунок Споживачу рекомендованим листом. У такому ж разі рахунок вважається отриманим Споживачем з дня його відправлення.

Пунктом п.8 Додатку № 5 сторони встановили відповідальність за порушення строків розрахунків у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, 3% річних з простроченої суми, при цьому сума грошового зобов'язання за цим договором повинна бути оплачена споживачем з урахуванням встановленого індексу інфляції.

Пунктом 4.2.1 договору встановлено, що за внесення платежів, передбачених пунктами 2.2.3 - 2.2.4 цього договору, з порушенням термінів, визначених додатком № 5 «Порядок розрахунків за електроенергію», споживач сплачує постачальнику електричної енергії пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Сума пені зазначається у розрахунковому документі окремим рядком.

Згідно п.9.5 договору, договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на термін до 31 грудня 2005 року. Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

Договір разом з додатком № 5 підписано сторонами без заперечень.

Додатковою угодою від 06.10.2007р. до договору сторони вирішили прийняти порядок розрахунків, викладений у додатку № 5 від 06.10.2007р. «Порядок розрахунків». Усі інші умови, викладені у договорі та додатках до нього, що стосуються порядку розрахунків та суперечать умовам, викладеним у додатку № 5 від 06.10.2007р. «Порядок розрахунків» та у Правилах користування електричною енергією вважати недійсними (а.с. 15).

Згідно статей 525 та 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, причому одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається. Згідно ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач передав, а відповідач прийняв без заперечень активну електроенергію у січні 2013р. у обсязі 1 084 кВАр/год на суму 1 243,69 грн. (а.с.35), у лютому 2013р. в обсязі 934 кВт/год на суму 1 071,60 грн. (а.с.40), у березні 2013р. у обсязі 142 кВт/год на суму 169,10 грн. (а.с.46). Про такі обставини свідчать наявні у справі рахунки та акти приймання-передачі електроенергії.

Позивач виставляв, а відповідач отримував нарочним відповідні рахунки на оплату, зокрема: рахунок за січень 2013р. отримано відповідачем 22.01.2013р. (а.с.33), рахунок за лютий 2013р. - 21.02.2013р. (а.с.37), рахунок за березень 2013р. - 21.03.2013р. (а.с.42)

Як вбачається з матеріалів справи вартість спожитої активної електричної енергії за січень 2013р. у розмірі 1 243,69 грн. оплачена відповідачем у повному обсязі, за лютий 2013р. оплачено частково у розмірі 906,77 грн., залишок склав 164,83 грн., за березень 2013р. рахунок за активну електроенергію на суму 169,10 грн. не сплачений взагалі.

З огляду на наведене суд дійшов висновку, що позивачем доведено вину відповідача, тому позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми боргу за активну електричну енергію за лютий, березень 2013р. у розмірі 333,93 грн. підлягають задоволенню.

За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором (частина друга статті 193, частина перша статті 216 та частина перша статті 218 ГК України). Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (частина перша статті 230 ГК України). Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Такий вид забезпечення виконання зобов'язання як пеня та її розмір встановлено частиною третьою статті 549 ЦК України, частиною шостою статті 231 ГК України, статтями 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» та частиною шостою статті 232 ГК України.

Так, позивачем розрахований та пред'явлений до стягнення розмір пені, нарахованої за період з 01.03.2013р. по 31.05.2013р. від простроченої суми заборгованості за спожиту активну електроенергію за період січень-березень 2013р., виходячи з подвійної ставки НБУ за кожний день прострочки. Таке нарахування відповідає Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань».

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені за допомогою програмного комплексу «Законодавство», господарський суд вважає цей розрахунок обґрунтованим та арифметично вірним, отже пеня за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті електричної енергії у розмірі 10,67 грн. нарахована позивачем правильно та підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Згідно статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував відповідачу на суму боргу за кожним рахунком 3% річних за період з 01.03.2013р. по 31.05.2013р. на загальну суму 2,14 грн. та інфляцію за той же період на суму 0,33 грн.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційні нарахування за допомогою програмного комплексу «Законодавство», господарський суд вважає такий розрахунок обґрунтованим та арифметично вірним, тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню у розмірі, визначеному позивачем, а саме 3% річних на загальну суму 2,14 грн. та інфляція - 0,33 грн.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача 467,53 грн. вартості перевищення договірних величин споживання електричної енергії у січні, лютому 2013 року, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.5 ст.277 ГК України відповідальність за порушення правил користування енергією встановлюється законом. Відповідно до ч.2 ст.27 Закону України «Про електроенергетику» правопорушеннями в електроенергетиці є, зокрема, порушення Правил користування електричною енергією. Правилами користування електричною енергією, затвердженими Постановою Національної комісії питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996р. №28 (з подальшими змінами і доповненнями) регулюються взаємовідносини, пов'язані з купівлею-продажем електричної енергії, які виникають між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії). Дія цих Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення). Пунктом 5.1 Правил користування електричною енергією встановлено, що договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін. Споживання електричної енергії без договору не допускається.

Відповідно до п. 6.14 Правил користування електричною енергією, перевищення договірної величини споживання електричної енергії визначається під час підбиття підсумків розрахункового періоду на основі підтверджених сторонами даних розрахункового обліку електричної енергії або акта прийняття-передавання електричної енергії. Період підбиття підсумків розрахункового періоду та повідомлення споживача про їх результати розпочинається з 3 робочого дня і має не перевищувати 10 робочих днів від останнього дня періоду для здійснення споживачем остаточного розрахунку. Перевищення договірної величини електричної потужності фіксується протягом розрахункового періоду в години контролю максимуму навантаження та оформляється актом з контролю електричної потужності (п. 6.15 ПКЕЕ).

За приписами ч. 6 ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" споживачі (крім населення, професійно-технічних навчальних закладів та вищих навчальних закладів I-IV рівнів акредитації державної і комунальної форм власності) у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини; вартість різниці між найбільшою величиною потужності, що зафіксована протягом розрахункового періоду, та договірною величиною потужності.

В силу п. 6.16 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 року № 28, обсяг перевищення договірних величин споживання електричної енергії та/або величини потужності протягом розрахункового періоду оплачується споживачами постачальнику електричної енергії за регульованим тарифом відповідно до законодавства України та договору.

Пунктом 4.2.2 договору сторони встановили, що за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, визначених згідно із вимогами розділу 5 цього договору, споживач сплачує постачальнику електричної енергії двократну вартість різниці фактично спожитої та договірної величин.

У пункті 5.1 договору сторони зазначили, що для визначення договірних величин споживання електричної енергії та потужності на наступний рік споживач не пізніше 01 листопада поточного року надає постачальнику відомості про розмір очікуваного споживання електричної енергії. Визначені обсяги споживання електричної енергії узгоджуються сторонами і оформлюються додатком № 13 «Договірні величини споживання електричної енергії» до договору на постачання електричної енергії (п. 5.2.1).

Згідно з додатком «Договірні величини споживання електроенергії на 2013р.» договірна величина електроспоживання за січень 2013р. становить 731 кВт/год, а за лютий 2013р. - 798 кВт/год (а.с. 50).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач отримав активної електроенергії у січні 2013р. в обсязі 1 084 кВт/год, відповідно до акту прийняття-передавання товарної продукції за січень 2013р., тоді як договірна величина споживання електричної енергії у січні 2013р. - 731 кВт/год, різниця між договірною та спожитою електричною енергією склала 353 кВт/год., у лютому 2013р. відповідач отримав електроенергії у обсязі 934 кВт/год при заявленій 798 кВт/год, різниця між договірною та спожитою електричною енергією склала 136 кВт/год. Отже, з урахуванням тарифу 0,9561 грн. вартість перевищення договірних величин енергоспоживання, що підлягають сплаті, з урахуванням ПДВ за січень, лютий 2013р. становить 337,50 грн. та 130,03 грн. відповідно. Позивачем було виставлені рахунки щодо сплати відповідачем вартості перевищення договірних величин споживання електричної енергії № 30/1769.095713 від 22.01.2013р. за січень 2013р. на суму 337,50 грн., який отриманий відповідачем 22.01.2013р. та № 30/1769.115256 від 28.02.2013р. за лютий 2013р. на суму 130,03 грн., що отриманий 28.02.2013р. (а.с. 48,49). Доказів сплати відповідних рахунків матеріали справи не містять.

З огляду на матеріали справи та норми чинного законодавства суд дійшов висновку, що позивачем належними та допустимими доказами доведено перевищення відповідачем договірних величин споживання електричної енергії у січні, лютому 2013 року, що є підставою до покладення на відповідача обов'язку здійснити їх оплату за фактичними об'ємами споживання згідно ст. 26 ЗУ «Про електроенергію».

Згідно вимог ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Відповідачем не спростовано доводів позивача належними доказами, тому вимоги позивача підлягають задоволенню як обґрунтовані та підтверджені матеріалами справи.

На підставі вищевикладеного господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Макіївка про стягнення 814,60 грн. підлягають задоволенню.

Судові витрати покладаються на відповідача відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 38, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

В И Р I Ш И В:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Макіївка про стягнення боргу у розмірі 814,60 грн., за порушення строків розрахунків за спожиту електроенергію за договором № 1769 від 27.10.2005р., з яких: борг за активну електричну енергію за лютий, березень 2013р. у розмірі 333,93 грн., борг за перевищення договірних величин споживання електричної електроенергії за січень, лютий 2013р. - 467,53 грн., 3 % річних у розмірі 2,14 грн., пеня у розмірі 10,67 грн., інфляція - 0,33 грн. - задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Макіївка (86156, АДРЕСА_1) на користь Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» (84601, м. Горлівка, пр.-т Леніна, 11, ЄДРПОУ 00131268) борг за активну електричну енергію за лютий, березень 2013р. у розмірі 333,93 грн., борг за перевищення договірних величин споживання електричної електроенергії за січень, лютий 2013р. - 467,53 грн., 3 % річних у розмірі 2,14 грн., пеню у розмірі 10,67 грн., інфляційні - 0,33 грн. та 1720,50 грн. судового збору.

Рішення господарського суду Донецької області набирає законної сили через десять днів з дня його прийняття (підписання) та може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому розділом XII Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 31.07.2013р.

Суддя Н.В. Величко

Надруковано 3 прим.:

1 - у справу

2 - сторонам

(062) 381-91-20