Рішення № 32716791, 25.07.2013, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №784/2249/13 25.07.2013 25.07.2013 25.07.2013

Провадження №22-ц/784/1969/13

Справа № 22-ц/784/2391/13 Головуючий першої інстанції: Губницький Д.Г.

Категорія: 37 Суддя-доповідач апеляційного суду: Коломієць В.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2013 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі

головуючого Козаченка В.І.,

суддів Самчишиної Н.В., Коломієць В.В.,

при секретарі Суслик Є.В.,

за участю: позивача ОСОБА_2, його представника ОСОБА_3, відповідача ОСОБА_4, його представника ОСОБА_5, відповідачки ОСОБА_6, представника відповідача ОСОБА_7,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за апеляційною скаргою

ОСОБА_2

на рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 29 травня 2013 року, ухваленому у справі за позовом

ОСОБА_2

до

ОСОБА_4, ОСОБА_8,

ОСОБА_6,

третя особа: Друга Миколаївська державна нотаріальна контора,

про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,

В С Т А Н О В И Л А :

У лютому 2013 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_8, ОСОБА_6 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Зазначав, що його батькові - ОСОБА_10 на праві власності належав житловий будинок АДРЕСА_1. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_10 помер. Спадщину прийняла мати позивача - ОСОБА_11, яка постійно проживала зі спадкодавцем на час його смерті. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_11 померла. Після їх смерті залишилося чотири спадкоємця першої черги за законом - їх діти - позивач та відповідачі. Як вказав позивач, він своєчасно не вчинив дії, які свідчать про прийняття спадщини у зв'язку з домовленістю між спадкоємцями щодо розподілу спадщини, яку ОСОБА_4 згодом порушив. На думку позивача, зазначені обставини свідчать про поважність причин пропуску строку на прийняття спадщини. Посилаючись на викладене, просив визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини, що відкрилась після смерті його матері.

В судовому засіданні позивач уточнив свої позовні вимоги та просив надати йому тримісячний додатковий строк для прийняття спадщини.

Відповідачі ОСОБА_8 і ОСОБА_6 вважали позов обґрунтованим.

Відповідач ОСОБА_4 заперечував проти задоволення позову, посилаючись на неповажність причин пропуску ОСОБА_4 строку на прийняття спадщини.

Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 29 травня 2013 року у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом норм матеріального права та несправедливість рішення, просив його скасувати і ухвалити нове, яким задовольнити його позов.

Перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню із наступних підстав.

Відповідно до положень ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Однак, за правилами ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважних причин, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

З матеріалів справи вбачається і таке встановлено судом, що батькові сторін - ОСОБА_10 - на підставі договору забудови від 9 квітня 1956 року належав житловий будинок АДРЕСА_1. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_10 помер. Спадщину прийняла дружина померлого - ОСОБА_11, постійно проживаюча зі спадкодавцем на час його смерті. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_11 померла. Після її смерті залишилося чотири спадкоємця першої черги за законом - діти - позивач та відповідачі.

На час смерті батьків у спірному будинку проживали та були зареєстровані спадкоємці ОСОБА_4 і ОСОБА_6

З матеріалів спадкових справ, заведених після смерті ОСОБА_10 і ОСОБА_11, вбачається, що в них містяться заяви ОСОБА_8 про прийняття спадщини, що відкрилась після смерті батька та матері, які були подані ним у передбачений законом строк. Спадкоємець ОСОБА_2 зі спадкодавцями на час їх смерті не проживав та з заявою про прийняття спадщини до нотаріальної контори не звертався (а.с.45-81).

Рішенням апеляційного суду Миколаївської області від 13 грудня 2012 року за ОСОБА_8 та ОСОБА_6 визнано в порядку спадкування за законом після смерті їх батьків ОСОБА_10 та ОСОБА_11 право власності на 1/3 частину житлового будинку АДРЕСА_1 за кожним. Даним рішенням зазначено, що ОСОБА_4 не має перешкод для оформлення права на спадщину - 1/3 частину вищевказаного нерухомого майна в порядку, визначеному главою 89 ЦК України. В задоволенні позову ОСОБА_2, поданого до суду у лютому 2011 року, про визнання за ним права власності на ? частину спадкового майна - відмовлено (а.с. 12-13).

Згідно роз'яснень, викладених у п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України N 7 від 30.05.2008р. «Про судову практику у справах про спадкування», суд при вирішенні питання про визначення додаткового строку досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому суду необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними та істотними труднощами для нього, як спадкоємця для вчинення цих дій.

Позивач, як на поважні причини пропуску строку звернення з заявою про прийняття спадщини посилався на те, що після смерті батьків між спадкоємцями була досягнута усна домовленість про те, що він не буде претендувати на спадкове майно і права на спадщину перейдуть до ОСОБА_4 і ОСОБА_6, проте згодом ОСОБА_4 порушив цю домовленість та став претендувати на спадковий будинок.

Суд, відмовляючи в задоволенні позову, виходив з того, що зазначені позивачем причини не можуть бути визнані поважними, оскільки не є об'єктивними та не вказують на наявність непереборних перешкод в своєчасному зверненні останнього до нотаріальної контори.

Така оцінка вказаних обставин районним судом є вірною.

Апеляційна скарга не містить доводів, які спростовують висновки суду про відсутність поважних причин пропуску ОСОБА_2 строку на прийняття спадщини.

Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення, колегія дійшла висновку, що підстав для його зміни чи скасування немає.

Керуючись статтями 303, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 29 травня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього часу протягом двадцяти днів може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий

Судді