Рішення № 32712136, 26.07.2013, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"26" липня 2013 р.Справа № 916/762/13

За позовом: Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" в особі, якою є Відділення "Одеська регіональна дирекція Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк";

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "РАФ - ПЛЮС";

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_2;

про звернення стягнення на предмет іпотеки

Суддя Власова С.Г.

Представники:

Від позивача: Харченко А.В. (за довіреністю);

Від відповідача: Корчевний О.В. (за довіреністю); Кучер О.В. (за довіреністю); Вергер О.В.(за довіреністю);

Від третьої особи: ОСОБА_7 (за довіреністю);

В засіданні брали участь:

Від позивача: Харченко А.В. (за довіреністю);

Від відповідача: Кучер О.В. (за довіреністю);

Від третьої особи: не з'явився.

Суть спору: 22.03.2013р. за вх.суду№1209/2013 Публічне акціонерне товариство "ВТБ Банк" в особі, якою є Відділення "Одеська регіональна дирекція Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" звернулося до господарського суду Одеської області з позовом та уточненням до нього в редакції від 26.04.2013р. за вх.суду№13797/2013 до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "РАФ-ПЛЮС" та просить звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором, укладеним 27.11.2007р. між ПАТ "ВТБ Банк" та ТОВ "РАФ - ПЛЮС", посвідченим приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_8 за реєстровим №6929, а саме нежитлову будівлю, що знаходиться за адресою:АДРЕСА_1, загальною площею 1757,5кв.м., яка належить іпотекодавцю на праві приватної власності, реєстраційний номер в реєстрі прав власності на нерухоме майно:10520053, шляхом продажу на публічних торгах за ціною продажу предмету іпотеки визначеною на підставі оцінки майна на рівні не нижчому за звичайні ціни, з метою задоволення вимог ПАТ "ВТБ Банк" за кредитним договором №13.26-12/07-СК від 27.11.2007р., укладеним між ПАТ "ВТБ Банк" та ОСОБА_2 станом на 24.04.2013р. у сумі 15 445 540,67грн., що за офіційним курсом гривні до долару США, встановленим НБУ на 24.04.2013р. становить 1 932 383,42дол. США, з яких 1 859 520,88дол.США заборгованість з повернення кредиту в тому числі 70 000,00дол. США сума простроченого кредиту та 72 862,54дол.США сума відсотків за користування грошовими коштами.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 25.03.2013р. порушено провадження у справі, присвоєно № 916/762/13 та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2.

Згідно розпорядження голови господарського суду Одеської області від 13.05.2013р. у зв'язку з перебуванням судді Власової С.Г. на лікарняному, справу №916/762/13 передано на розгляд судді Оборотовій О.Ю.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 13.05.2013р. справу №916/762/13 прийнято до провадження суддею Оборотовою О.Ю. та призначено до розгляду.

У зв'язку із виходом суді Власової С.Г. з лікарняного, згідно розпорядження голови господарського суду Одеської області від 27.05.2013р. справу №916/762/13 передано на розгляд судді Власової С.Г.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 27.05.2013р. справу №916/762/13 прийнято до провадження суддею Власовою С.Г.

Позивач на позовних вимогах наполягає.

Відповідач позовні вимоги визнає про що в судових засіданнях надавав усні пояснення, але письмового відзиву не надано.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_2 позовні вимоги визнає про що в судових засіданнях надавав усні пояснення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

27.11.2007р. між Відкритим акціонерним товариством "ВТБ Банк" (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "ВТБ Банк" (Позивач, Банк) та ОСОБА_2 (Третя особа, Клієнт) було укладено генеральну угоду №12, відповідно до умов якої Банк зобов'язався надати Клієнту кредитні кошти в порядку і на умовах кредитних договорів, договорів про відкриття мультивалютної кредитної лінії, договорів про відкриття валютної кредитної лінії, укладених в рамках цієї угоди і які є невід'ємними частинами цієї угоди з загальним розміром позичкової заборгованості Клієнта за наданими в рамках угоди кредитами не більше 2 200 00,00дол.США за офіційним курсом НБУ на дату надання кредиту з терміном дії угоди до 01.12.2017р.

27.11.2007р. між Відкритим акціонерним товариством "ВТБ Банк" (Банк) та ОСОБА_2 (Позичальник) було укладено кредитний договір №13.26-12/07-СК відповідно до умов якого Банк надав Позичальнику кредит у сумі 2 200 000,00дол.США на строк до 15.11.2014р. зі сплатою 14,1% річних.

Погашення кредиту та сплата процентів за його користування здійснюється згідно графіка повернення кредиту та сплати відсотків, який є невід'ємною частиною договору (п.3.1. договору).

28.11.2008р. між сторонами було укладено додаткову угоду №1 до кредитного договору, якою сторони встановили плату за користування кредитом у розмірі 15%річних.

15.05.2009р. сторони уклали договір про внесення змін №2 до кредитного договору, яким виклали п.2.2., 3.3., 7.2., 8.1. кредитного договору в іншій редакції.

15.05.2009р. між сторонами було укладено договір про внесення змін №3 до кредитного договору, яким змінили розділ 3 кредитного договору про порядок нарахування, сплати процентів за користування кредитом та погашення заборгованості.

22.07.2009р. сторони уклали договір про внесення змін №4 до кредитного договору, яким доповнили розділ 1 кредитного договору пунктом 1.2., яким встановили, що за невиконання зобов'язань передбачених п.п.5.7., 5.8. цього договору, Банк підвищує процентну ставку на 5% річних, у разі усунення порушення зобов'язання передбачених п.п.5.7., 5.8. банк зменшує процентну ставку на 5% річних.

Доповнили розділ 5 кредитного договору п.5.7. за яким Позичальник зобов'язується забезпечити страхування майна, яке є заставою в якості забезпечення виконання кредитного договору та п.5.8. за яким Позичальник у разі закінчення строку договору страхування зобов'язаних забезпечити його продовження.

27.08.2009р. між сторонами було укладено договір про внесення змін №5 яким сторони доповнили розділ 1 кредитного договору п.1.3., 1.4., 1.5., якими встановили, що у разі порушення Позичальником умов цього договору у термін з 27.08.2009р. по 27.08.2010р. зокрема несплати/неналежної сплати платежів або порушення умов п.п.5.7., 5.8. протягом 15 календарних днів, процентна ставка встановлюється 12% річних, а з 28.08.2010р. і до кінця дії договору процента ставка встановлюється у розмірі 15% річних.

Доповнили розділ 7 кредитного договору «Права Банку» п.7.7, 7.8., 7.9., доповнили розділ 4 кредитного договору «Зобов'язання Банку» п.4.3., 4.4., доповнили розділ 6 кредитного договору «Права Позичальника», виклали та доповнили розділ 3 кредитного договору «Порядок нарахування, сплати процентів за кредитом та погашення кредиту».

01.09.2010р. сторони уклали договір про внесення змін №6, яким внесли зміни до п.1.3., 1.4., 1.5 кредитного договору, виклали п.7.7., 7.8., 3.1., 1.4., 1.5., 1.6., 3.13., 3.14., 3.17., 3.21., 3.22., 3.23., 3.25., 3.26., 3.27., 3.28. в новій редакції, доповнили п.9.8. кредитного договору.

17.10.2011р. між сторонами було укладено договір про внесення змін №7 яким виклали п.1.1., 1.2., 3.1., 3.7., 3.20., 3.22., 3.23., 3.26. кредитного договору в новій редакції, доповнили розділ 1 кредитного договору «Предмет договору» п.1.6., доповнили розділ 5 кредитного договору п.5.9., 5.10., 5.11.

11.06.2012р. між сторонами було укладено договір про внесення змін №8, яким сторони виклали п.п.3.1, 3.7. та 3.23. кредитного договору у новій редакції та доповнили розділ 9 кредитного договору «Заключні положення» п.9.9.

Разом із кредитним договором 27.11.2007р. між Банком, ОСОБА_2, ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ТОВ «РАФ - ПЛЮС» були укладені договори поруки №313.26-12/07-ДП1, №13.26-12/07-ДП2 та №13.26-12/07-ДП3 із змінами та доповненнями згідно додаткових угод №1 від 28.11.2008р, договорів про внесення змін №2 від 27.08.2009р. та договорів про внесення змін №3 від 17.10.2011р.

27.11.2007р. між Банком та ТОВ «РАФ - ПЛЮС» було укладено іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_8 та зареєстрований в реєстрі за №6930, відповідно до умов якого ТОВ «РАФ - ПЛЮС» для забезпечення виконання зобов'язань перед Банком за генеральною угодою « 12 від 27.11.2007р. та додатковими угодами, у тому числі які збільшують основне зобов'язання та кредитними договорами передав Банку в іпотеку нерухоме майно - нежитлову будівлю, розташовану за адресою АДРЕСА_1, загальною площею 1757,5кв.м., яка належить йому на праві приватної власності і на яку може бути звернено стягнення.

Предмет іпотеки належить ТОВ «РАФ - ПЛЮС» на підставі рішення Приморського районного суду м. Одеси від 11.06.200р. по справі №2-5735/07, яке набрало чинності 22.06.2007р., зареєстрованого в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно 15.10.2007р. за номером запису 313, в книзі 67 неж, реєстраційний номер в реєстрі прав власності на нерухоме майно 10520053, відповідно до витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданого КП «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості» 15.10.2007р. за №16287487.

Відповідно до п.1.4. іпотечного договору сторони оцінили предмет іпотеки в 14 634 240,00грн., що за курсом НБУ на день підписання договору становить 2 897 869,40дол.США.

Згідно п.4.2. іпотечного договору у разі невиконання зобов'язань ТОВ «РАФ - ПЛЮС» за будь яким кредитним договором, що є невід'ємною частиною генеральної угоди, Банк має право достроково вимагати виконання зобов'язань в повному обсязі за всіма іншими договорами, укладеними на підставі генеральної угоди та задовольнити свої вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

17.10.2011р. між Банком та ТОВ «РАФ - ПЛЮС» було укладено договір про внесення змін до іпотечного договору, яким сторони внесли зміни доповнивши розділ 2 іпотечного договору наступними пунктами: «п.2.7. Оформити та надати Іпотекодержателю в строк до 01.10.2012р. документи, що підтверджують право користування земельною ділянкою під нежитловою будівлею, що виступає забезпеченням за генеральною угодою та кредитними договорами, що укладені її підставі відповідно до умов іпотечного договору, а також у разі оформлення права власності на земельну ділянку, оформити її в іпотеку Іпотекодержателю, здійснити обтяження земельної ділянки іпотекою, внести інформацію про обтяження до державного реєстру іпотек та єдиного державного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна, отримати витяги з відповідних реєстрів».

«п.2.8. Здійснити замовлення до КП «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості» щодо проведення технічної інвентаризації предмету іпотеки. Надати Іпотекодержателю новий технічний паспорт та витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно в строк до 15.11.2011р.»

«п.2.9. У разі наявності у новому технічному паспорті та витязі з реєстру прав власності на нерухоме майно на предмет іпотеки інформації про самочинне будівництво, в строк до 01.04.2012р. надати Іпотекодержателю правовстановлюючі документи на предмет іпотеки, що підтверджують факт реєстрації здійснених перепланувань, внести зміни до іпотечного договору, а саме здійснити уточнення опису предмету іпотеки, у разі необхідності внести зміни до державного реєстру іпотек, отримавши при цьому новий витяг».

Позивач зазначає, що на виконання умов кредитного договору перерахував на поточний рахунок ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 2 200 000,00дол.США (11 110 000,00грн.), що підтверджується меморіальним ордером №TR.5603.1 від 28.11.2007р.

Позивач вказує, що ОСОБА_2 в порушення умов кредитного договору неналежним чином виконував покладені на нього зобов'язання, а з 10.07.2012р. припинив здійснювати погашення кредиту та відсотків за кредитним договором.

Позивач зазначає, що 04.12.2012р. за вих.№1696/2300-2 направив на адресу ОСОБА_2 вимогу про необхідність погашення заборгованості за кредитним договором , але відповіді на вимогу не отримав.

Позивач зазначає, що згідно п.п.4.1.,5.1. іпотечного договору він має право задовольнити свої вимоги за кредитним договором в повному обсязі шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки зокрема на підставі рішення суду, у зв'язку з чим 04.12.2012р. направив Відповідачу вимогу №1699/2300-2 щодо виконання порушених зобов'язань за кредитним договором, однак відповіді не отримав.

Позивач стверджує, що станом на день розгляду справи зобов'язання за кредитним договором від 27.11.2007р. №13.26-12/07-СК не виконані.

Враховуючи викладене Позивач просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі та звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором, укладеним 27.11.2007р. між ПАТ "ВТБ Банк" та ТОВ "РАФ - ПЛЮС", посвідченим приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_8 за реєстровим №6929, а саме: нежитлову будівлю, що знаходиться за адресою:АДРЕСА_1, загальною площею 1757,5кв.м., яка належить іпотекодавцю на праві приватної власності, реєстраційний номер в реєстрі прав власності на нерухоме майно:10520053, шляхом продажу на публічних торгах за ціною продажу предмету іпотеки визначеною на підставі оцінки майна на рівні не нижчому за звичайні ціни, з метою задоволення вимог ПАТ "ВТБ Банк" за кредитним договором №13.26-12/07-СК від 27.11.2007р., укладеним між ПАТ "ВТБ Банк" та ОСОБА_2 станом на 24.04.2013р. у сумі 15 445 540,67грн., що за офіційним курсом гривні до долару США, встановленим НБУ на 24.04.2013р. становить 1 932 383,42дол. США, з яких 1 859 520,88дол.США заборгованість з повернення кредиту в тому числі 70 000,00дол. США сума простроченого кредиту та 72 862,54дол.США сума відсотків за користування грошовими коштами.

Відповідач та третя особа підтверджують наявність заборгованості за кредитним договором №13.26-12/07-СК від 27.11.2007р. про в судових засіданнях надавали усні пояснення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно положень ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Так, згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

При цьому за правилами ст. 14 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з частиною 1 ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

В силу ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно ст. 55 Закону України "Про банки і банківську діяльність" відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" банківський кредит - будь-яке зобов'язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов'язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов'язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

З пояснень представників сторін та матеріалів справи вбачається, що Банк виконав взяті на себе зобов'язання по кредитному договору №13.26-12/07-СК від 27.11.2007р. надавши Позичальнику суму кредиту в розмірі 2 200 000,00дол.США. Однак, в порушення умов кредитного договору Позичальник не виконав прийняті на себе зобов'язання щодо повернення кредитних коштів.

27.11.2007р. між Банком та ТОВ «РАФ-ПЛЮС» було укладено іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_8 та зареєстрований в реєстрі за №6930, відповідно до умов якого ТОВ «РАФ - ПЛЮС» для забезпечення виконання зобов'язань перед Банком за генеральною угодою « 12 від 27.11.2007р. та додатковими угодами, у тому числі які збільшують основне зобов'язання та кредитними договорами передав Банку в іпотеку нерухоме майно - нежитлову будівлю, розташовану за адресою АДРЕСА_1, загальною площею 1757,5кв.м., яка належить йому на праві приватної власності і на яку може бути звернено стягнення.

04.12.2012р. Позивач направив Відповідачу вимогу №1699/2300-2 щодо виконання порушених зобов'язань за кредитним договором, однак відповіді не отримав.

Згідно п.4.2. іпотечного договору у разі невиконання зобов'язань ТОВ «РАФ - ПЛЮС» за будь яким кредитним договором, що є невід'ємною частиною генеральної угоди, Банк має право достроково вимагати виконання зобов'язань в повному обсязі за всіма іншими договорами, укладеними на підставі генеральної угоди та задовольнити свої вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Згідно ст. 1 Закону України "Про іпотеку" іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно ч. 1 ст. 7 Закону України "Про іпотеку" за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

Згідно ст. 33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього закону. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса.

Станом на день розгляду справи зобов'язання за кредитним договором №13.26-12/07-СК від 27.11.2007р. ані Позичальником ані Іпотекодавцем не виконані.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, господарський суд вважає цілком обґрунтованими вимоги позивача щодо звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 27.11.2007р., оскільки таке право звернення стягнення на предмет іпотеки виникло у позивача у зв'язку з невиконанням боржником умов кредитного договору №13.26-12/07-СК від 27.11.2007р.

Згідно ч. 6 ст. 38 Закону України "Про іпотеку" ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.

Пунктом 4.1. іпотечного договору сторони оцінили предмет іпотеки в 14 634 240,00грн.

Відповідно ст. 39 Закону України "Про іпотеку", у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За таких обставин, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" в особі, якою є Відділення "Одеська регіональна дирекція Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" є обґрунтованими, підтверджені наявними у справі матеріалами та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.ст. 44,49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. При задоволенні позову судові витрати покладаються на Відповідача.

В ході розгляду справи Відповідач сплатив судовий збір у розмірі 68820,00грн., що підтверджується оригіналом платіжного доручення №1422 від 31.05.2013р., у звязку з чим відсутні підстави стягнення з Відповідача суми судового збору.

Керуючись ст.ст. 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором, укладеним 27.11.2007р. та посвідченим приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_8 за реєстровим №6929, а саме: нежитлову будівлю, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 1757,5кв.м., яка належить Товариству з обмеженою відповідальністю "РАФ - ПЛЮС" (65029, м. Одеса, вул. Ковалевського, 30а, код ЄДРПОУ 31185987) на праві приватної власності, шляхом продажу на публічних торгах за ціною продажу предмету іпотеки визначеною на підставі оцінки майна на рівні не нижчому за звичайні ціни, з метою задоволення вимог Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" (01004, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка/вул. пушкінська, 8/26, код ЄДРПОУ 14359319) в особі Відділення "Одеська регіональна дирекція Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" (65026, м. Одеса, Пров. Червоний, 12) за кредитним договором №13.26-12/07-СК від 27.11.2007р., на сумі 15 445 540,67грн., що за офіційним курсом гривні до долару США, встановленим НБУ на 24.04.2013р. становить 1 932 383,42дол. США, з яких 1 859 520,88дол.США заборгованість з повернення кредиту в тому числі 70 000,00дол. США сума простроченого кредиту та 72 862,54дол.США сума відсотків за користування грошовими коштами.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення підписано в порядку ст. 85 ГПК України 31.07.2013 р.

Суддя Власова С.Г.