Рішення № 32712160, 26.07.2013, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"26" липня 2013 р.Справа № 916/629/13за позовом: Департамента комунальної власності Одеської міської ради;

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Одеська міська рада;

до відповідача: Приватного підприємства фірми "ПРЕСТ";

про розірвання договору оренди та виселення

Суддя Власова С.Г.

Представники:

Від позивача: Добров Р.М. (за довіреністю); Смітюх В.В. (за довіреністю);

Від відповідача: Лях І.Д. (за довіреністю);

Від третьої особи: не з'явився;

В засідання суду з'явилися:

Від позивача: Смітюх В.В. (за довіреністю);

Від відповідача: Лях І.Д. (за довіреністю);

Від третьої особи: не з'явився;

Суть спору: 11.03.2013р. за вх.суду№1020/2013 Департамент комунальної власності Одеської міської ради звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до відповідача Приватного підприємства фірми "ПРЕСТ" про розірвання договору оренди нежитлового приміщення №181/200 від 04.03.2002р. (нова редакція від 21.07.2006р.) та виселення Приватного підприємства фірми "ПРЕСТ" з нежитлового приміщення першого поверху загальною площею 272,8кв.м., розташованого за адресою м. Одеса, вул. Ак. Філатова, 13.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 13.03.2012р. порушено провадження у справі та присвоєно №916/629/13.

Враховуючи, що рішення у справі може вплинути на права та обов'язки Одеської міської ради, ухвалою суду від 08.04.2013р. останню було залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Позивача.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 29.04.2013р. за клопотанням сторін розгляд справи було продовжено до 26.05.2013р.

Згідно розпорядження голови господарського суду Одеської області від 21.05.2013р. у зв'язку з перебуванням судді Власової С.Г. на лікарняному, справу №916/629/13 за позовом Департаменту комунальної власності Одеської міської ради до відповідача Приватного підприємства фірми "ПРЕСТ" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Одеської міської ради про розірвання договору оренди та виселення передано на розгляд судді Гуляк Г.І.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 22.05.2013р. справу №916/629/13 прийнято до провадження суддею Гуляк Г.І. та призначено до розгляду.

У зв'язку із виходом судді Власової С.Г. з лікарняного, згідно розпорядження голови господарського суду Одеської області від 24.05.2013р. справу №916/629/13 передано на розгляд судді Власової С.Г.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 27.05.2013р. справу прийнято до провадження суддею Власовою С.Г.

Позивач на позовних вимогах наполягає про що, 29.04.2013р. за вх.суду№13923/2013 надав письмові пояснення, 14.06.2013р. за вх.суду№18379/13 надав додаткові пояснення

Відповідач проти позову заперечує про що, 08.04.2013р. за вх.суду№11431/2013 надав заперечення на позовну заяву, 21.05.2013р. за вх.суду№15752/2013 надав додаткові заперечення та 12.07.2013р. за вх.суду№21187/13 надав заперечення на позов та додаткові пояснення.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Одеська міська рада в засідання суду не з'явилася, пояснень по суті не надала та звернулася з клопотанням про розгляд справі без її участі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників позивача та відповідача, суд встановив наступне:

Відповідно до рішення Одеської міської ради від 31.01.2011 р. «Про затвердження виконавчих органів, загальної чисельності апарату Одеської міської ради» було змінено найменування Представництва на Департамент комунальної власності Одеської міської ради.

Відповідно до положення «Про Департамент комунальної власності Одеської міської ради», що затверджене рішенням Одеської міської ради від 28.02.2011 р. № 381-VI, Департамент комунальної власності Одеської міської ради є правонаступником Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради.

04.03.2002р. між Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради (правонаступником якого є Департамент комунальної власності Одеської міської ради) (Позивач, Орендодавець, Департамент) та Приватним підприємством фірмою "ПРЕСТ" (Відповідач, Орендар, ППФ "ПРЕСТ") було укладено договір оренди нежитлового приміщення №181/200 в новій редакції від 21.07.2006р., відповідно до умов якого Орендодавець передав у строкове платне користування нежилі приміщення першого поверху, загальною площею 272,8кв.м., розташованих за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Філатова, 13-б.

Зазначені приміщення належать територіальній громаді м. Одеси в особі Одеської міської ради на праві комунальної власності на підставі свідоцтва про право власності серії ЯЯЯ №299569, виданого Виконавчим комітетом Одеської міської ради 16.05.2006р. на підставі рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради №111 від 22.02.2006р. та зареєстрованого 22.06.2006р. КП «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості» у книзі 4-ог-148 за №158. Згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №11018159 виданого КП «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості» 22.06.2006р., реєстраційний номер нежилих приміщень першого поверху 15164819.

Відповідно до п.1.3. договору (у новій редакції) термін дії договору з 21.07.2006р. по 21.07.2011р.

Орендна плата визначається на підставі ст.19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» та рішення сесії Одеської міської ради №4840-ІV від 09.11.2005р. «Про нову редакцію Методики розрахунку граничних розмірів орендної плати за оренду майна, що знаходиться в комунальній власності територіальної громади м. Одеси» (п.2.1. договору у новій редакції).

Згідно п.2.2. договору (у новій редакції) за орендоване приміщення Орендар зобов'язується сплачувати орендну плату відповідно до розрахунку, приведеного у додатку №1 до договору, що становить за перший місяць після підписання договору 1322,73грн. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру орендної плати за минулий місяць на щомісячний індекс інфляції.

Пунктом 4.1. договору встановлено, що приміщення Орендодавцем передано Орендарю виключно для використання під розміщення майстерні.

За невиконання або неналежне виконання Орендарем обов'язків передбачених п.4.1 договору, Орендодавець має право достроково вимагати розірвання договору оренди в порядку, передбаченому чинним законодавством (п.5.6. договору у новій редакції).

Зміна або розірвання договору можуть мати місце за погодженням сторін. Зміни та доповнення, що вноситься до договору, розглядаються сторонами на протязі 20 днів та нотаріально посвідчуються. Одностороння відмова від виконання умов договору та внесених змін не допускається, крім випадків передбачених цим договором. (п. 7.5 договору у новій редакції).

Позивач зазначає, що Відповідач в порушення п. 4.1. договору не використовує вказані приміщення для розміщення майстерні та надає акти обстеження, об'єкту оренди складені від 22.09.2012 року, 18.12.2012 року, 05.01.2013 року згідно яких орендоване приміщення використовується під розміщення виробництва металоконструкцій, металічних дверей, решіток та інших конструкцій під замовлення. З фотофіксації доданої до актів обстеження об'єкту оренди вбачається, що Відповідач використовує частину вказаних приміщень під розміщення офісу та частину під розміщення складських приміщень для зберігання різноманітної металевої продукції.

Позивач зазначає, що Відповідач використовує орендоване приміщення під пункт надання побутових послуг, що й підтверджується, торговим патентом Відповідача.

Позивач стверджує, що на дату укладення договору оренди в новій редакції діяла «Методика розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу» прийнята Постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 р. № 786 в редакції від 29.10.2005 р.

Цільове призначення приміщення вказане в п.4.1. договору оренди в новій редакції визначено, як «майстерня».

Враховуючи те, що на момент укладення договору Методикою було встановлено лише один схожий вид цільового призначення «авторемонтні майстерні» Позивач зазначає, що вказане приміщення передавалось в оренду як «авторемонтні майстерні».

Додатковим погодженням №1 від 21.07.2011 р. до договору оренди №181/200, було внесено зміни до розрахунку орендної плати, а саме вказано вид діяльності «майстерня» який збігається з видом діяльності який вказано в договорі оренди.

Через це Позивач вважає, що приміщення було передане для використання під майстерню одного з нижченаведених видів: майстерні художників, скульпторів, народних майстрів площею менш як 50 кв. метрів; майстерні, що здійснюють технічне обслуговування та ремонт автомобілів; майстерні з ремонту ювелірних виробів; майстерня з ремонту одягу (5%).

Позивач посилаючись на п. 5.6. договору та ст. 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» зазначає, що у випадку невиконання або неналежного виконання сторонами за договором своїх зобов'язань договір може бути достроково розірваний за вимогою однієї зі сторін у судовому порядку.

Позивач посилаючись на приписи ч. 2 ст. 773, п. 1 ч. 1 ст. 783 Цивільного кодексу України зазначає, якщо наймач користується річчю, переданою у найм з порушеннями умов договору, а саме з порушенням профілю використання, наймодавець має право вимагати розірвання договору.

Позивач зазначає, що згідно п.2 ст.651 Цивільного кодексу України, договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін при суттєвому порушенні договору іншою стороною. Суттєвим є таке порушення договору стороною, коли внаслідок завданої таким порушенням шкоди, друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладанні договору.

Позивач стверджує, що, він при укладанні договору оренди нежитлового приміщення з Відповідачем діяв в інтересах територіальної громади м. Одеса, розраховував на повне та своєчасне виконання взятих на себе зобов'язань по сплаті орендної плати Відповідачем і, як наслідок, систематичне поповнення місцевого бюджету. Однак, через неповну й несистематичну несплату орендної плати Відповідачем, Позивач був позбавлений такої можливості.

Враховуючи викладене, Позивач просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, розірвати договір оренди нежитлового приміщення №181/200 від 04.03.2002 року (нова редакція від 21.07.2006 року) укладений між Представництвом по управлінню комунальної власності Одеської міської ради та Приватним підприємством фірмою «ПРЕСТ» та виселити Приватне підприємство фірму «ПРЕСТ» з нежитлового приміщення першого поверху загальною площею 272,8кв.м., розташованого за адресою м. Одеса, вул. Академіка Філатова, 13-б.

Відповідач проти позову заперечує посилаючись на те, відповідач надає послуги з виготовлення металовиробів за індивідуальним замовленням, ремонту предметів домашнього вжитку та металовиробів та стверджує, що згідно п.4.1. договору він зобов'язався використовувати орендоване приміщення під розміщення свого структурного господарчого підрозділу, зокрема майстерні з надання побутових послуг.

Зазначений тип та назву об'єкта надання послуг населенню відповідачем у вигляді майстерні встановлено обліковою карткою юридичної особи, виданою Управлінням споживчого ринку та захисту прав споживачів Одеської міської ради.

Відповідач зазначає, що така форма підрозділу у вигляді майстерні не суперечить чинному законодавству та не є визначальною для встановлення розміру орендної плати.

Відповідач зазначає, що з моменту укладення договору змін профілю діяльності він не змінював, а укладений між сторонами договір умов щодо додержання конкретного профілю підприємства не містить.

Відповідач зазначає, що майстерні не віднесено до видів діяльності, що підтверджується тим, що Класифікація видів економічної діяльності Національного класифікатору України, прийнята наказом Держспоживстандарту України 11.10.2010р. за №457, такого виду діяльності і поняття «майстерня» не містить.

Відповідач стверджує, що складені Позивачем акти обстеження від 18.12.2012р. та 05.02.2013р. необґрунтовано називають майстерню основним видом діяльності, а від того помилково зазначають наявність порушення умов договору у вигляді невідповідності майстерні виготовленню металоконструкцій.

Відповідач зазначає, що розмір орендної плати повністю відповідає орендній ставці передбаченій методикою розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженою Постановою КМ України від 04.10.1995р. №786 на яку посилається Позивач в позовних вимогах.

Зокрема орендна ставка для Відповідача, що здійснює побутове обслуговування населення, становить 5%.

Відповідач зазначає, що під час укладення договору, сторони мали на увазі використання приміщення під розміщення майстерні саме для надання побутових послуг, що підтверджується складеними Позивачем розрахунками орендної плати, зокрема у 2006р., в якому вказано вид діяльності Відповідача саме побутові послуги.

Враховуючи викладене, Відповідач просить відмовити у позові у повному обсязі.

Досліджуючи матеріали справи, аналізуючи норми чинного законодавства, що стосується суті спору, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст.ст.15, 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст.ст. 627, 629 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості, а укладений таким чином договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до п.2 та 3 ст.180 ГКУ, господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. З умов укладеного сторонами договору вбачається , що між сторонами було досягнуто згоди з усіх істотних умов договору.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З матеріалів справи вбачається, що 04.03.2002р. Позивачем та Відповідачем було укладено договір оренди нежитлового приміщення №181/200 в новій редакції від 21.07.2006р., відповідно до умов якого Позивач передав у строкове платне користування нежилі приміщення першого поверху, загальною площею 272,8кв.м., розташованих за адресою: м. Одеса, вул. Академіка Філатова, 13-б.

Відповідно до п.2.1. договору у новій редакції орендна плата визначається на підставі ст.19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» та рішення сесії Одеської міської ради №4840-ІV від 09.11.2005р. "Про нову редакцію Методики розрахунку граничних розмірів орендної плати за оренду майна, що знаходиться в комунальній власності територіальної громади м. Одеси".

Пунктом 4.1. договору встановлено, що приміщення Орендодавцем передано Орендарю виключно для використання під розміщення майстерні.

Частиною 2 ст. 19 Закону України „Про оренду державного та комунального майна" встановлено, що методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються для об'єктів, що перебувають у державній власності, Кабінетом Міністрів України. Методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються органами, уповноваженими Верховною Радою Автономної Республіки Крим (для об'єктів, що належать Автономній Республіці Крим) та органами місцевого самоврядування (для об'єктів, що перебувають у комунальній власності) на тих самих методологічних засадах, як і для об'єктів, що перебувають у державній власності.

Відповідно до ст. 21 Закону України „Про оренду державного та комунального майна", розмір орендної плати може бути змінено за погодженням сторін. Розмір орендної плати може бути змінено на вимогу однієї із сторін, якщо з незалежних від них обставин істотно змінився стан об'єкта оренди, а також в інших випадках, встановлених законодавчими актами України.

В обґрунтування своїх позовних вимог Позивача посилається на те, що Відповідач в порушення п.4.1. договору не використовує орендоване приміщення для розміщення майстерні, а використовує його під виробництво металоконструкцій, решіток та інших конструкцій під замовлення тобто для надання побутових послуг.

В матеріалах справи наявні акти обстеження орендованого приміщення від 22.09.2012 року, 18.12.2012 року, 05.01.2013р. згідно яких орендоване приміщення використовується під розміщення виробництва металоконструкцій, металічних дверей, решіток та інших конструкцій під замовлення.

Акти обстеження складені Позивачем не містять наявності порушень збоку Відповідача щодо невикористання приміщення за призначенням.

Крім того в матеріалах справи міститься розрахунки орендної плати від 10.02.2006р. та 21.07.2012р. зроблені Позивачем в яких зазначений вид діяльності саме побутові послуги та встановлена ставка у розмірі 4% від експертної вартості приміщення.

Посилання Позивача на те, що приміщення відповідачу було надано під майстерню одного з наведених видів, а саме: майстерні художників, скульпторів, народних майстрів, майстерні, що здійснюють технічне обслуговування та ремонт автомобілів, майстерні з ремонту ювелірних виробів та майстерні з ремонту одягу, судом до уваги не приймаються, оскільки сторонами в договорі передбачено використання приміщення під майстерню, однак умов щодо додержання конкретного профілю підприємства та майстерні (характеру та особливостей продукції, що виробляється) не містить.

Відповідно до ст. 638 ЦК України, істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. За приписами ст. 655 ЦК України, істотними умова договору купівлі-продажу є умови про його предмет, ціну та прийняття майна.

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно положень ст. ст. 34, 35 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

В ходу розгляду справи Позивачем не надано належних доказів, що підтверджують використання Відповідачем орендованого приміщення не за призначенням визначеним у договорі оренди.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що вимоги Позивача в частині розірвання договору оренди нежитлового приміщення №181/200 від 04.03.2002р. необґрунтовані недоведені належними та відповідними доказами тому задоволенню не підлягають.

Щодо позовних вимог в частині виселення Відповідача з нежитлового приміщення першого поверху загальною площею 272,8кв.м., розташованого за адресою м. Одеса, вул. Ак. Філатова, 13 слід зазначити наступне.

У зв'язку з тим, що в позовних вимогах щодо розірвання договору оренди нежитлового приміщення №181/200 від 04.03.2002р. судом відмовлено підстави для виселення Відповідача з нежитлового приміщення першого поверху загальною площею 272,8кв.м., розташованого за адресою м. Одеса, вул. Ак. Філатова, 13 відсутні. Посилання Позивача на приписи ст. 785 ЦК України суд вважає безпідставними з огляду на те , що договір найму на час розгляду справи у суді не припинено.

Згідно зі ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За таких обставин, приймаючи до уваги вищевикладене, оцінюючи у сукупності документальні докази, які наявні у матеріалах справи, проаналізувавши чинне законодавство України, суд вважає, що позовні вимоги є такими, що не ґрунтуються на вимогах закону, у зв'язку з чим у суду відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог.

Витрати по сплаті судового збору віднести за рахунок Позивача, згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У позові відмовити.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 31.07.2013р.

.

Суддя Власова С.Г.