Постанова № 32709305, 29.07.2013, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" липня 2013 р. Справа № 2/4

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого - судді Зварич О.В.

суддів Гриців В.М.

Данко Л.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ванкувер" (надалі ТзОВ "Ванкувер") б/н від 17.06.2013р. (вх. № 05-05/1212/13 від 25.06.2013р.)

на ухвалу Господарського суду Львівської області від 10.06.2013р.

за скаргою ТзОВ "Ванкувер" на дії Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області

у справі № 2/4

за позовом: Публічного акціонерного товариства "ПІРЕУС БАНК МКБ" (надалі ПАТ "ПІРЕУС БАНК МКБ")

до відповідача: ТзОВ "Ванкувер"

про стягнення 6 963 266,24 грн.,

за участю:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: Жила В.С. - представник (довіреність № 7/13 від 11.03.2013р.);

від ДВС: не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Львівської області від 10.06.2013р. у справі № 2/4 (суддя Мазовіта А.Б.) відмовлено в задоволенні скарги ТзОВ "Ванкувер" на дії Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області.

При винесенні ухвали суд першої інстанції виходив з того, що чинним законодавством не встановлено заборони щодо опису та арешту майна боржника за його відсутності чи уповноваженого ним представника, з акту опису й арешту майна від 27.02.2013 р. вбачається, що вказаний акт складений державним виконавцем з виходом за місцем знаходження майна, що стверджується підписами понятих на вказаному акті, належних та допустимих доказів на спростування даного факту скаржником суду не було представлено.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, ТзОВ "Ванкувер" подало апеляційну скаргу, в якій вважає її незаконною та необґрунтованою, прийнятою при недоведеності обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Звертає увагу на те, що про дату час та місце проведення опису майна, вказаного в акті опису й арешту майна від 27.02.2013 р. відповідач, як боржник у виконавчому провадженні не був повідомлений, у зв'язку з чим його представник не був присутній при складенні оскаржуваного акту опису й арешту майна, що призвело до порушення прав боржника, передбачених ст.ст. 6,8,12,20,29 Закону України «Про виконавче провадження». Стверджує, що 27.02.2013 р. за адресою м. Львів, вул. Зелена, 186 працівниками Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області, стягувача чи будь-якими третіми особами, які зазначені в акті опису й арешту майна від 27.02.2013 р., не здійснювався огляд нежитлових приміщень 4-го поверху №№73-93 та 5-го поверху №№94-109 загальною площею 988,5 кв.м., а вищевказаний акт не складався. Крім того, судом не взято до уваги акт директора ТзОВ "Ванкувер" Криволапа В.В. від 04.03.2013 р., в якому вказано, що 27.02.2013 р. огляд чи опис житлових приміщень не здійснювався, листів ТзОВ «Діамант-аурум» та ПП «ВКФ «Ортекс» про те, що 27.02.2013р. ніхто з представників Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області, ПАТ "ПІРЕУС БАНК МКБ" та інших осіб не входив через зовнішній вхід в будівлю по вул. Зелена, 186 в м. Львів. Також при складенні акту опису й арешту майна від 27.02.2013 р. державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області не взято до уваги перебування майна в іпотеці. Просить скасувати ухвалу господарського суду Львівської області від 10.06.2013р. у справі № 2/4, прийняти нове рішення, яким задоволити скаргу ТзОВ "Ванкувер" на дії Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області, визнати недійсним та скасувати акт опису й арешту майна, а саме нежитлових приміщень 4-го поверху №№73-93 та 5-го поверху №№94-109 загальною площею 988,5 кв.м за адресою м. Львів, вул. Зелена, 186, складений старшим виконавцем Денисяком Теодозієм Григоровичем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області 27.02.2013 р. при примусовому виконанні наказу № 2/4 виданого 08.06.2012 р. господарським судом Львівської області про стягнення з ТзОВ "Ванкувер" на користь ПАТ "ПІРЕУС БАНК МКБ" 6929002,64 грн.; визнати незаконною та скасувати постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області Денисяка Теодозія Григоровича від 27.02.2013 р. про призначення експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі в виконавчому провадженні з примусового виконання наказу № 2/4, виданого 08.06.2012 р. господарським судом Львівської області про стягнення з ТзОВ "Ванкувер" на користь ПАТ "ПІРЕУС БАНК МКБ" 4980000,00 грн. заборгованості по кредиту, 976910,43 грн. заборгованості по сплаті процентів, 42021,51 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 64334,30 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів, 840000,40 грн. штрафів, 25500,00 грн. державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; визнати неправомірними дії Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській з складання 27.02.2013 р. акту опису й арешту майна - нежитлових приміщень 4-го поверху №№73-93 та 5-го поверху №№94-109 загальною площею 988,5 кв.м за адресою м. Львів, вул.Зелена,186 при примусовому виконанні наказу № 2/4, виданого 08.06.2012 р. господарським судом Львівської області про стягнення з ТзОВ "Ванкувер" на користь ПАТ "ПІРЕУС БАНК МКБ" 6929002,64 грн., підписаного старшим державним виконавцем Денисяком Теодозієм Григоровичем.

Позивач та Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області не виконали вимог ухвали ЛАГС від 27.06.2013р.та не подали відзивів на апеляційну скаргу.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав вимоги та доводи апеляційної скарги, просив скасувати ухвалу господарського суду Львівської області від 10.06.2013р. у справі № 2/4, прийняти нове рішення, яким задоволити скаргу ТзОВ "Ванкувер" на дії Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області.

Ухвалами Львівського апеляційного господарського суду від 08.07.2013р. та від 22.07.2013 р. було зобов'язано, зокрема, Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області подати належно засвідчені копії всіх матеріалів виконавчого провадження ВП №36506870 (для приєднання до матеріалів справи) та оригінали (для огляду в судовому засіданні). Одночасно, суд апеляційної інстанції в порядку ст. 30 ГПК України викликав в судове засідання для дачі пояснень щодо обставин, пов'язаних з накладенням арешту на нежитлові приміщення ТзОВ "Ванкувер" по вул.Зелена,186 у м. Львові та передачею їх на відповідальне зберігання філії 14 ПП "Нива В.М." наступних осіб: понятого Чорного О.О. (Львівська обл., м. Новий Розділ, вул. Лесі України, 15/27), понятого Базарника Ю.О. (м.Львів, вул. Виговського, 57/16), представника філії 14 ПП "Нива В.М." Чехрій В.В. (м.Львів, пр. Чорновола, 7/235) та зобов'язав вказаних осіб надати пояснення в письмовій формі.

Станом на 29.07.2013р. Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області та особи, викликані в порядку ст. 30 ГПК України, не виконали вимог ухвал ЛАГС від 08.07.2013р. та від 22.07.2013р.

Позивач та Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області не забезпечили явки в судове засідання уповноважених представників, про час, дату і місце розгляду апеляційної скарги належно повідомлені, про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень від 22.07.2013р.

За таких обставин, апеляційний господарський суд розглядає подану апеляційну скаргу за наявними у справі матеріалами відповідно до ст.75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представника відповідача, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду прийшла до висновку про відсутність підстав для скасування ухвали господарського суду Львівської області від 10.06.2013р. у справі № 2/4 з огляду на наступне:

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду Львівської області від 12.12.2011 р. позов задоволено - стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ванкувер" на користь ПАТ "ПІРЕУС БАНК МКБ" 4980000,00грн. заборгованості по кредиту, 976910,43 грн. заборгованості по сплаті процентів, 42021,51грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 64334,30 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів, 900000,40 грн. штрафів, 25500,00 грн. державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (т. 2, а.с.82-87).

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 17.05.2012 р. рішення господарського суду Львівської області від 12.12.2011 р. у справі № 2/4 скасовано частково, прийнято нове рішення, яким в задоволенні позовної вимоги ПАТ "ПІРЕУС БАНК МКБ" до ТзОВ "Ванкувер" про стягнення штрафу за шість випадків порушення п. 5.1.1. (несплата кредиту в строк) та 6 випадків порушення п. 5.1.2. (несплата суми нарахованих процентів за користування кредитними коштами в строки) у в розмірі 60000грн. 00 коп. - відмовлено, в решті рішення залишено без змін (т.3, а.с. 103-107).

08.06.2012 р. на виконання рішення господарського суду Львівської області від 12.12.2011 р. та постанови Львівського апеляційного господарського суду від 17.05.2012р., видано наказ (т. 3, а.с.110).

13.02.2013 р. старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області Денисяком Теодозієм Григоровичем винесено постанову ВП №36506870 про відкриття виконавчого провадження щодо примусового виконання наказу у справі №2/4 від 08.06.2012. Пунктом 2 даної постанови зобов'язано боржника у строк до 20 лютого 2013 року самостійно виконати наказ суду, про що повідомити ВПВР УВС Головного управління юстиції у Львівській області (т. 4, а.с. 10-11).

В матеріалах справи відсутні й скаржником не надані докази про добровільне виконання наказу господарського суду Львівської області від 08.06.2012 у справі №2/4.

27.02.2013 р. державним виконавцем складено оспорюваний апелянтом акт опису й арешту майна, яким описано та арештовано нерухоме майно боржника, а саме: нежитлові приміщення 4-го поверху №№73-93 та 5-го поверху №№94-109 загальною площею 988,5 кв.м за адресою м.Львів, вул. Зелена, 186 та винесено постанову про призначення експерта, суб'єкта оціночної діяльності - ФОП Мешкова С.М. для надання письмового висновку, звіту про оцінку майна (т. 4, а.с. 13-16).

Підставою звернення до суду зі скаргою на дії органу ДВС слугувало порушення, на думку скаржника, його прав, як боржника, при винесенні державним виконавцем вищеописаних акту опису й арешту майна та постанови про призначення експерта.

При винесенні постанови, колегія суддів керувалася наступним:

Згідно з ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

У відповідності до вимог ст. 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

В силу ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження»(№ 606 -IV від 21.04.1999р.) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження»державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону, за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України „Про виконавче провадження" виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. У разі якщо боржник є юридичною особою, то виконання провадиться за місцезнаходженням його постійно діючого органу або майна.

Арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення (ч. 1 ст. 57 Закону України „Про виконавче провадження").

Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Згідно ч. 5 ст. 57 Закону України „Про виконавче провадження" про проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту державний виконавець складає акт опису та арешту майна боржника. Під час проведення опису та арешту майна боржника державний виконавець має право оголосити заборону розпоряджатися ним, а в разі потреби - обмежити права користування майном, здійснити опечатування або вилучити його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що зазначається в акті опису та арешту. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються державним виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин.

Відповідно до п. 4.2. Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 р. №512/5 опис та арешт майна боржника здійснюються в такій послідовності: після виявлення майна боржника державний виконавець проводить опис та арешт цього майна, про що складає акт. В акті опису та арешту майна боржника повинні бути вказані:

а) назва кожного внесеного в акт предмета і його відмінні ознаки (вага, метраж, розмір, форма, вид, колір, товарний знак, проби, виробнича марка, дата випуску, ступінь зносу тощо);

б) якщо вилучені предмети мають ознаки дорогоцінних металів, каменів органічного та неорганічного утворення, перлів тощо, то вони ретельно описуються з визначенням усіх особливих ознак, відповідним чином пакуються в конверт, прошиваються, підписуються державним виконавцем та іншими учасниками, які були присутніми під час опису;

в) якщо проводилось опечатування предмета, зазначається, які предмети, приміщення, сховища були опечатані, кількість накладених печаток та спосіб опечатування;

г) прізвище, ім'я та по батькові особи, якій передано майно на зберігання, а якщо майно передано на зберігання не боржнику, а іншій особі, - паспортні дані, її місце проживання (далі - зберігач);

ґ) відмітка про роз'яснення зберігачеві майна обов'язків із збереження майна, попередження про кримінальну та іншу відповідальність, встановлену законодавством, за його розтрату, відчуження, приховування, підміну, пошкодження, знищення або інші незаконні дії з майном, на яке накладено арешт;

д) якщо державний виконавець установив зберігачеві обмеження права користуватися майном, зазначаються вид, обсяги і строки обмеження;

е) зауваження або заяви стягувача, боржника, осіб, що були присутні при описі.

Акт опису та арешту майна підписується державним виконавцем, понятими, зберігачем майна, боржником та стягувачем, їх представниками, а також може бути підписаний іншими особами, які були присутні при проведенні опису майна. У разі відмови від підпису сторін чи інших осіб, що були присутні при виконанні, про це робиться відмітка в акті.

Судом встановлено факт складення 27.02.2013 р. старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області Денисяком Т.Г. акту опису й арешту майна - нежитлових приміщень 4-го поверху №№73-93 та 5-го поверху №№94-109 загальною площею 988,5 кв.м за адресою м. Львів, вул. Зелена, 186. Даний акт підписаний державним виконавцем, понятими та особою, яка прийняла описане майно на відповідальне зберігання.

Як вірно зазначив суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі, чинним законодавством України не встановлено заборони щодо опису та арешту майна боржника за його відсутності чи уповноваженого ним представника.

Апелянт стверджує, що 27.02.2013 р. за адресою м. Львів, вул. Зелена, 186 працівниками Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області, стягувача чи будь-якими третіми особами, які зазначені в акті опису й арешту майна від 27.02.2013 р., не здійснювався огляд нежитлових приміщень 4-го поверху №№73-93 та 5-го поверху №№94-109 загальною площею 988,5 кв.м., а вищевказаний акт не складався. Однак доказів, що б підтверджували вищенаведене, апелянтом не було надано.

Як видно зі змісту акту опису й арешту майна від 27.02.2013 р., підписаного старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області Денисяком Т.Г. та понятими, він складений з дотриманням вимог Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 р. №512/5.

Не заслуговує на увагу також посилання скаржника на те, що, судом не взято до уваги акт директора ТзОВ "Ванкувер" Криволапа В.В. від 04.03.2013 р., в якому вказано, що 27.02.2013 р. огляд чи опис житлових прміщень не здійснювався, листів ТзОВ «Діамант-аурум» та ПП «ВКФ «Ортекс» про те що 27.02.2013р. ніхто з представників Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області, ПАТ "ПІРЕУС БАНК МКБ" та інших осіб не входив через зовнішній вхід в будівлю по вул. Зелена, 186 в м. Львів, оскільки вищенаведений акт складений одноособово, а листи підписані особами, які не відносяться до учасників виконавчого провадження, тому не можуть бути належним і допустимим доказом нездійснення огляду нежитлових приміщень 4-го поверху №73-93 та 5-го поверху №94-109 загальною площею 988,5 кв.м.

Апелянт посилається на те, що при складенні акту опису й арешту майна від 27.02.2013 р. державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області не взято до уваги перебування майна зазначеного в акті в іпотеці, згідно договору іпотеки від 19.10.2007р.

Із доданої апелянтом копії договору іпотеки від 19.10.2007 р., укладеного між ВАТ «Міжнародний комерційний банк», правонаступником якого є ВАТ «Піреус Банк МКБ» - позивач (стягувач) в даній справі, та відповідачем (боржником), вбачається, що вказаним договором забезпечуються вимоги іпотекодержателя, як кредитора за умовами кредитного договору №00323-СL від 24.09.2007 р. зі всіма змінами і доповненнями до нього.

Рішенням господарського суду Львівської області від 12.12.2011 р. у справі 2/4 позовні вимоги задоволені шляхом стягнення заборгованості за невиконання зобов'язань по тому ж кредитному договору №00323-СL від 24.09.2007 р.

Таким чином, іпотекодержатель за вищевказаним договором іпотеки є стягувачем, а іпотекодавець - боржником в оспорюваному виконавчому провадженні.

Отже, права боржника-іпотекодавця при виконанні рішення від 12.12.2011 р. у справі 2/4 шляхом звернення стягнення на майно, яке є предметом іпотеки, жодним чином не порушуються, так як боржник та іпотекодавець поєднані в одній особі.

З огляду на вищевказане, доводи апелянта, зазначені в апеляційній скарзі, не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст.104 ГПК України для скасування чи зміни оскаржуваної ухвали, тому суд апеляційної інстанції вважає, що ухвала місцевого господарського суду прийнята у відповідності до норм матеріального та процесуального права, відповідно її слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги слід покласти на скаржника згідно вимог ст.49 ГПК України.

Керуючись, ст. ст. 43, 99, 103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ :

Ухвалу господарського суду Львівської області від 10.06.2013р. у справі № 2/4 залишити без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення.

Справу повернути в господарський суд Львівської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з Розділом ХІІ-1 ГПК України.

Головуючий суддя Зварич О.В.

судді Гриців В.М.

Данко Л.С.