Постанова № 32712224, 23.07.2013, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" липня 2013 р. Справа № 909/259/13-г

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого-судді Юрченка Я.О.

суддів: Давид Л.Л.

Данко Л.С.

розглянувши апеляційну скаргу Заступника прокурора Тернопільської області,

м.Тернопіль, №08/2-224вих.-13 від 03.06.13 року

на рішення господарського суду Івано-Франківської області від 23.05.2013 року

у справі №909/259/13-г

за позовом: Першого заступника прокурора Тернопільської області, м. Тернопіль, в

інтересах держави в особі Служби автомобільних доріг у Тернопільській області, м.Тернопіль

до відповідача: Корпорації "Укртрансжилбуд", м. Івано-Франківськ

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:

Управління Державної казначейської служби України у м. Тернополі Тернопільської області, м. Тернопіль

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Газ-Пласт-Буд", м. Кременець,

Тернопільської області

про стягнення зайво сплачених бюджетних коштів у сумі 93 993,55 грн.

за участю представників:

від прокуратури: Маслюк О.П., Салівський В.В.; рокуратури:

від позивача: Боровий В.М. (довіреність №08-4/10 від 04.01.2013 року);

від відповідача: Косар М.Є. (довіреність №2906/13-1 від 29.06.13 року);

від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: не з'явився;

від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: не з'явився;

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 23.05.2013 року у справі №909/259/13-г (суддя Круглова О.М.) в позові відмовлено.

Заступник прокурора Тернопільської області не погоджуючись із прийнятим рішенням подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги про стягнення з відповідача зайво сплачених бюджетних коштів в сумі 93 993,55 грн. задоволити повністю. Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги зазначає, що місцевий господарський суд не дослідивши вимоги Державної фінансової інспекції в Тернопільській області, дійшов помилкового висновку про те, що акти ревізій є неналежними та недопустимими доказами у даній справі. Окрім того, стверджує, що суд першої інстанції залишив поза увагою умови п.2.1 договору №65к від 14.11.2011 року, укладеного між сторонами, не застосував до спірних правовідносин норми статті 193 Господарського кодексу України.

Позивач - Служба автомобільних доріг у Тернопільській області підтримуючи доводи апеляційної скарги, у відзиві на неї зазначає, зокрема, що підставою для звернення до суду із позовом у даній справі є безпідставне набуття відповідачем та третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача бюджетних коштів в сумі 93 955,55 грн. за роботи, які ними не виконувались. Враховуючи те, що зазначені обставини встановленні Державною фінансовою інспекцією в ході проведеної перевірки, а відповідачем вимоги Державної фінансової інспекції в Тернопільській області не оскаржено, вважає, що місцевий господарський суд дійшов помилкового висновку про відмову в задоволенні позову у даній справі.

Відповідач - Корпорація «Укртрансжилбуд» не погоджуючись із вимогами апеляційної скарги у відзиві на неї вказує, що пред'явлення позову у даній справі на підставі ст.1212 Цивільного кодексу України є помилковим, оскільки, правовідносини сторін, щодо виконання підрядних робіт та відповідно здійснення оплати за такі, врегульовано умовами укладеного між ними договору №65к від 14.11.2011 року. Зазначає, що відповідач не залучався до проведення ревізії Державної фінансової інспекції, в тому числі, до контрольних обмірів обсягу виконаних робіт по актах форми КБ-2 за грудень 2011 року - січень 2012 року, що не відповідає п.16 Порядку проведення перевірок державних закупівель органами державної контрольно-ревізійної служби, а тому, відсутні підстави для оскарження вимоги Державної фінансової інспекції в Тернопільській області, оскільки така, адресована Службі автомобільних доріг в Тернопільській області. Поряд з цим, вказує на суперечливий характер ревізій Державної фінансової інспекції в Тернопільській області відповідно до акту №23-22/8 повторної перевірки, якою встановлено мешу суму завищеної вартості робіт.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Управління Державної казначейської служби України у м. Тернополі Тернопільської області в клопотанні за вих.№875 від 26.06.2013 року зазначила зокрема, що апеляційну скаргу Першого заступника прокурора Тернопільської області підтримує повністю.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Газ-Пласт-Буд" у відзиві на апеляційну скаргу вказує про обґрунтованість оскаржуваного рішення, його відповідність вимогам чинного законодавства, а тому, вважає вимоги апеляційної скарги необґрунтованими.

Треті особи подали клопотання за вих.875 від 26.06.2013 року, №102 від 27.06.2013 року про розгляд даної справи за відсутності їх уповноважених представників, Розглянувши такі, колегія суддів дійшла висновку про їх задоволення, оскільки, наявних матеріалів справи достатньо для прийняття законного і обґрунтованого рішення, а явка уповноважених представників третіх осіб в судове засідання обов'язковою не визнавалась.

23.07.2013 року представником позивача подано до суду клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи, обґрунтоване необхідністю, за допомогою спеціальних знань встановлення кількості завезеного та наявного щебеню на об'єкті будівництва «Капітальний ремонт вул.Гайової в м.Тернополі». Однак, розглянувши зазначене клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи, колегія суддів дійшла висновку про відмову в його задоволенні, враховуючи наступне.

Аналізом матеріалів справи встановлено, що 15.04.2013 року відповідачем подано до господарського суду Івано-Франківської області заяву про призначення будівельно-технічної експертизи. Ухвалою місцевого господарського суду від 18.04.2013 року, розгляд вищевказаної заяви відповідача відкладено до наступного судового засідання - 14.05.2013 року.

13.05.2013 року відповідачем, на виконання вимог ухвали суду від 18.04.2013 року, подано заяву з додатковим обґрунтуванням та документальним підтвердженням підстав для призначення будівельно-технічної експертизи з метою забезпечення об'єктивного та неупередженого розгляду даної справи. В судовому засіданні, проведеному 14.05.2013 року під час розгляду даної справи судом Івано-Франківської області, прокурори та представник позивача заперечили проти проведення експертизи, вважаючи проведення експертизи безпідставним. Ухвалою від 14.05.2013 року місцевого господарського суду в задоволенні клопотання відповідача про призначення будівельно-технічної експертизи відмовлено.

Згідно з абзацом другим пункту другого постанови пленуму Вищого господарського суду України №4 від 23.03.2012 року Про деякі питання практики призначення судової експертизи судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

В пункті 3.14. постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 року Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції зазначено, зокрема, що подання учасниками судового процесу другого і наступних клопотань (заяв) з одного й того самого питання, яке вже вирішено господарським судом слід вважати зловживанням процесуальними правами. З урахуванням обставин справи господарський суд може залишити відповідне клопотання (заяву, скаргу) без задоволення, приєднавши його (її) до матеріалів справи і зазначивши про це в описовій частині рішення, прийнятого по суті справи (або в ухвалі, якою закінчується розгляд справи).

З огляду на те, що прокурор, яким заявлено позов у даній справі та позивач, в інтересах якого заявлено такий позов відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України повинні доводити обставини, покладені в основу заявлених позовних вимог, в суді першої інстанції вказували на безпідставність клопотання відповідача про призначення будівельно-технічної експертизи у даній справі та заперечували проти його задоволення, колегія суддів вважає, що клопотання позивача про призначення судової будівельно-технічної експертизи, подане в суді апеляційної інстанції слід розцінювати як зловживання процесуальними правами, а підстави для задоволення такого відсутні.

В судовому засіданні прокурори та представник позивача підтримали вимоги апеляційної скарги та просили їх задоволити, оскаржуване рішення скасувати. Представник відповідача проти вимог апеляційної скарги заперечив та просив залишити таку без задоволення.

Розглянувши апеляційну скаргу та відзиви на неї, заслухавши пояснення прокурорів та представників сторін, вивчивши матеріали справи, оцінивши наявні в ній докази, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а рішення господарського суду Івано-Франківської області від 23.05.2013 року у справі №909/259/13-г - залишити без змін, виходячи з наступного.

Проаналізувавши матеріали справи, колегією суддів встановлено наступне.

14.11.11 між Службою автомобільних доріг у Тернопільській області та Корпорацією "Укртрансжилбуд" було укладено договір №65 к терміном дії до 31.12.11 на загальну суму 13 926 006 грн. Предметом договору, сторони визначили виконання робіт з капітального ремонту вул.Гайової в м.Тернополі. Зазначений договір укладено в письмовій формі, підписано повноважними представниками сторін, їх підписи засвідчено печатками сторін.

Відповідно до п.3.1 додатку №1 до договору №65 к від 14.11.11 Корпорація "Укртрансжилбуд" залучила до виконання робіт субпідрядника - товариство з обмеженою відповідальністю "Газ-Пласт-Буд".

Отже, виходячи із правової природи укладеного між сторонами договору, слід зазначити, що між сторонами виникли господарські правовідносини з виконання підрядних робіт.

Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. За змістом частини першої ст.839 ЦК України підрядник зобов'язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором. У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення (частина перша ст. 843 ЦК України).

Згідно з ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

В силу вимог ст.ст.11, 626 ЦК України, ст. 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України) договір є підставою виникнення господарських зобов'язань, які мають виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору (ст.193 ГК України), і одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 ЦК України, п.7 ст.193 ГК України).

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. У відповідності до ст.632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

На виконання умов укладеного договору відповідачем виконано роботи на загальну суму 2 719 966 грн., що підтверджується копіями актів приймання виконаних підрядних робіт форми Кб-2в, які підписані і скріплені круглими печатками сторін (том 1 а.с.38-76). Претензій до якості виконаних робіт замовником не подано.

Отже, відповідачем виконано підрядні роботи та позивачем їх прийнято шляхом оформлення відповідних актів приймання виконаних підрядних робіт, які підписано та скріплено печатками сторін без будь-яких зауважень і претензій зі сторони замовника. Позивачем оплачено у повному обсязі вартість фактично виконаних підрядних робіт.

Державною фінансовою інспекцією в Тернопільській області проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Служби автомобільних доріг у Тернопільській області за період з 01.04.10 по 01.07.12, за результатами якої складено акт №07-20/115 від 30.10.12, в якому зазначено, що Корпорацією "Укртрансжилбуд" завищено вартість виконаних робіт, а Службою автомобільних доріг у Тернопільській області зайво оплачено кошти в сумі 144 001,85 грн., зокрема, проведеними контрольними обмірами фактично виконаних робіт по капітальному ремонту вулиці Гайової в місті Тернополі, в порушення п.3.1.10 ДБН Д.1.1-1-2000, завищено обсяг робіт на загальну суму 97927,7 грн. внаслідок відображення в актах виконаних робіт за грудень 2011 року більшої кількості щебеню ніж фактично було у наявності.

Проведеною зустрічною звіркою Державною фінансовою інспекцією в Тернопільській області в товаристві з обмеженою відповідальністю "Газ-Пласт-Буд", яке виступало в якості субпідрядника, встановлено завищення вартості ремонтно-будівельних робіт з капітального ремонту вулиці Гайової в місті Тернополі на суму 19656,15 грн., внаслідок врахування в актах виконаних робіт за грудень 2011 року трудовитрат робітників, зайнятих на керуванні та обслуговуванні орендованої техніки при обчисленні загальновиробничих і адміністартивних витрат та прибутку, що є порушенням п.3.2.7.3 ДБН Д.1.1-1-2000. Також, в порушення п.3.1.10 ДБН Д.1.1-1-2000. п.2.8 ВБН Д.1.1-218-1-2001 завищено коефіцієнт переводу маси щебеню при його перевозці, що призвело до завищення вартості робіт на суму 26418 грн.

Державною фінансовою інспекцією в Тернопільській області виявлено завищення Корпорацією "Укртрансжилбуд" (відповідач) вартості виконаних на користь Служби автомобільних доріг у Тернопільській області робіт на загальну суму 144 001,85 грн. (в тому числі субпідрядником ТзОВ «Газ-Пласт-Буд» на суму 46074,15 грн.).

За результатами проведеної ревізії фінансово-господарської діяльності в Службі автомобільних доріг у Тернопільській області Державною фінансовою інспекцією в Тернопільській області складено вимогу №19-07-13-14/7564 від 03.12.2012 року «Про усунення виявлених порушень фінансової дисципліни», адресовану начальнику Служби автомобільних доріг у Тернопільській області.

Наведені обставини і стали підставою для звернення із позовом у даній справі про стягнення з відповідача зайво сплачених бюджетних коштів в сумі 144 001,85 грн.

Під час розгляду судом першої інстанції даної справи, позивачем подано акт №23-22/8 від 15.05.13 позапланової ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Служби автомобільних доріг у Тернопільській області за період з 01.01.11 по 31.12.12, складений Державною фінансовою інспекцією в Тернопільській області, якою встановлено завищення вартості будівельних робіт з капітального ремонту вулиці Гайової в місті Тернополі вже на суму 93993,55 грн., що стало підставою для зменшення розміру позовних вимог.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення, позовні вимоги обґрунтовані обставинами, встановленими у актах ревізії Державною фінансовою інспекцією в Тернопільській області №07-20/115 від 30.10.12 та №23-22/8 від 15.05.13. Правовою підставою для повернення завищеної вартості виконаних будівельних робіт позивач визначив положення статті 1212 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Колегія суддів погоджується із висновком місцевого господарського суду про відсутність підстав для застосування до спірних правовідносин норм статті 1212 ЦК України, оскільки, кошти, про стягнення яких заявлено позов у даній справі, добровільно сплачені позивачем на підставі укладеного між сторонами договору за фактично виконані роботи без жодних зауважень та/або заперечень.

Окрім того, слід зазначити, що встановлені органами державної фінансової інспекції при проведенні ревізії факти підлягають доказуванню стороною та оцінці судом на загальних підставах за правилами, встановленими чинним ГПК України, тобто самі лише акти ревізії та вимога про усунення виявлених порушень не є підставою стягнення заяво сплачених коштів та не звільняє сторону від процесуального обов'язку доводити свої вимоги належними та допустимими доказами.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що обставини, зафіксовані в актах та вимозі, складених за наслідками проведеної ревізії Державною фінансовою інспекцією у Тернопільській області не можуть бути підставою для задоволення позову у даній справі, оскільки, спростовуються належними документальними доказами у справі.

В частині 1 статті 36 Господарського процесуального кодексу України вказується, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору, а згідно частини 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до пункту 1 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 № 668 (далі - Загальні умови), ці Загальні умови відповідно до Цивільного кодексу України визначають порядок укладення та виконання договорів підряду на проведення робіт з нового будівництва, реконструкції будівель і споруд та технічного переоснащення діючих підприємств (далі - капітальне будівництво об'єктів), а також комплексів і видів робіт, пов'язаних із капітальним будівництвом об'єктів.

Пунктом 100 Загальних умов передбачено, що у разі виявлення невідповідності робіт, пред'явлених до оплати, встановленим вимогам, завищення їх обсягів або неправильного застосування кошторисних норм, поточних цін, розцінок та інших помилок, що вплинули на ціну виконаних робіт, замовник має право за участю підрядника скоригувати суму, що підлягає сплаті.

Тобто вказана норма передбачає корегування вартості будівельних робіт на стадії підписання актів приймання виконаних робіт.

При цьому, пункти 78, 79 Загальних умов покладають на Замовника обов'язок по здійсненню контролю за ходом, якістю, вартістю та обсягами виконаних робіт.

Отже, доводи апеляційної скарги про порушення відповідачем положень пункту 2.1 договору №65к від 14.11.2011 року є необґрунтованими, оскільки, спростовуються наявними в матеріалах справи копіями актів приймання виконаних підрядних робіт форми Кб-2в, підписаними і скріпленими круглими печатками сторін без жодних зауважень та/або заперечень, а покликання скаржника на норми ст. ст.193, 224 ГК України, ст.610 ЦК України є безпідставними, з огляду на те, що ним не доведено факту порушення відповідачем умов договору.

Таким чином, колегія суддів вважає, що висновок місцевого господарського суду про відмову в задоволенні позову у даній справі є обґрунтованими, ґрунтується на нормах чинного законодавства, відповідає матеріалам та дійсним обставинам даної справи.

Отже, з огляду на викладене вище, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Івано-Франківської області від 2305.04.2013 року відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві і підстав для його скасування немає, зазначені в апеляційній скарзі інші доводи скаржника не відповідають матеріалам справи, документально не обґрунтовані, не базуються на законодавстві, що регулює спірні правовідносини, а тому не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст. 104 ГПК України для скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

У відповідності до п. 4.6. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", приймаючи рішення зі справи, провадження в якій порушено за заявою прокурора, господарський суд у разі повної або часткової відмови в позові стягує судовий збір з визначеного прокурором позивача (так само повністю або пропорційно задоволеним вимогам), за винятком випадків, коли останнього звільнено від сплати судового збору, та коли позивачем у справі є сам прокурор. Стягнення відповідних сум судового збору здійснюється в доход державного бюджету України. В даному випадку судовий збір за подання апеляційної скарги слід стягнути з Служби автомобільних доріг у Тернопільській області, в інтересах якої прокурор, який в порядку ст. 5 Закону України "Про судовий збір" звільнений від сплати судового збору, подав апеляційну скаргу. Таким чином, з позивача слід стягнути в доход державного бюджету України судовий збір в сумі 939,94 грн.

Керуючись ст. ст. 49, 91, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ :

1. В задоволенні апеляційної скарги Заступника прокурора Тернопільської області, м.Тернопіль, №08/2-224вих.-13 від 03.06.13 року відмовити.

2. Рішення господарського суду Івано-Франківської від 23.05.2013 року у справі №909/259/13-г залишити без змін.

3. Стягнути з Служби автомобільних доріг у Тернопільській області, (вул. О.Кульчицької, 8, м.Тернопіль, 46001, код 25887079) в доход Державного бюджету України судовий збір в розмірі 939,94 грн. за наступними реквізитами: банк ГУДКСУ у Львівській області, МФО банку 825014, отримувач УДКСУ у Личаківському районі м.Львова, код отримувача (код ЄДРПОУ) 38007620, рахунок 31216206782006.

4. Доручити місцевому господарському суду видати відповідний наказ.

5. Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.

6. Матеріали справи скеровуються в господарський суд Івано-Франківської області.

Повний текст постанови виготовлено: 29.07.2013 року.

Головуючий-суддя Юрченко Я.О.

Суддя Давид Л.Л.

Суддя Данко Л.С.