Рішення № 32707287, 29.07.2013, Пересипський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Суворовський районний суд м. Одеси)

Справа № 523/746/13- ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" липня 2013 р. м.Одеса

Суворовський районний суд м.Одеси у складі:

головуючого - судді Дяченко В.Г.,

при секретарі Строіч Л.І.,

за участю представників сторін : ОСОБА_1, ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група», ОСОБА_4, третя особа - Корпорація «Артеріум», про стягнення матеріальної та моральної шкоди

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовними вимогами про стягнення з ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» на користь позивача матеріальну шкоду, також стягнення з ОСОБА_4 на користь позивача матеріальної моральної шкоди.

Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що 22.02.2012 року, о 8.00 ранку, ОСОБА_4 керуючи автомобілем «Шкода» д/з НОМЕР_2 на вул. Дніпропетровська дорога в м.Одесі, порушуючи п.п.12.1, 12.3, 18.1 ПДР, скоїла наїзд на пішохода ОСОБА_3 на пішохідному переході, в результаті чого останньому було нанесено тілесні ушкодження. Вироком Суворовського районного суду м.Одеси від 19.07.2012 року ОСОБА_4 визнано винною в скоєнні злочину передбаченого ч.1 ст.286 КК України, призначено покарання, стягнуто з неї на користь цивільного позивача ОСОБА_3 відшкодування моральної шкоди в розмірі - 5 000,00 гривень. Також стягнуто з ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» на користь цивільного позивача ОСОБА_3 відшкодування матеріальної шкоди в розмірі - 33 849,55 гривень.

Постановою апеляційного суду Одеської області від 6.11.2012 року вирок Суворовського районного суду м.Одеси від 19.07.2012 року відносно ОСОБА_4 відмінено в частині цивільного позову та направлено в цій частині на новий судовий розгляд в порядку цивільного судочинства.

Після відкриття провадження, в порядку цивільного судочинства, до початку розгляду справи по суті, позивач збільшив позовні вимоги (а.с.42) та остаточно просить суд стягнути з ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» на його користь відшкодування матеріальної шкоди в розмірі - 39 564,80 гривень, стягнути з ОСОБА_4 на його користь відшкодування матеріальної шкоди в розмірі - 5 000,00 гривень, стягнути з ОСОБА_4 на його користь відшкодування моральної шкоди в розмірі - 47 450,00 гривень.

Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що в результаті отриманих в результаті ДТП пошкоджень він вимушений був перенести хірургічне втручання, понести значні фінансові затрати на своє лікування. Позивач також позбавився постійного заробітку та переніс важкі моральні страждання, витрати на правову допомогу.

В судовому засіданні позивач підтримав свої позовні вимоги.

Відповідач ОСОБА_4 в судовому засіданні позовні вимоги визнала частково, в частині стягнення з неї 8 000 гривень матеріальної та моральної шкоди. Щодо інших вимог заперечувала, посилаючись на безпідставний розмір моральної шкоди та надання правової допомоги позивачу особою, яка не є фахівцем в галузі права.

Представник відповідача ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» в судовому засіданні надала заперечення щодо розміру стягнення, позовні вимоги визнала частково, в частині стягнення 9 679,95 гривень матеріальної шкоди. В своїх запереченнях зазначила, що Відповідно до ст. 24 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у зв'язку з лікуванням потерпілого відшкодовується обґрунтовані витрати, які пов'язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров'я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та купівлею лікарських препаратів.

Відповідно до виписки №4348 із медичної картки стаціонарного хворого, для лікування ОСОБА_3 призначено ліки: остеогенон та нейробіон.

ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» визнає позовні вимоги за лікування позивача у розмірі 9 679 грн. 95 коп.

До вказаної суми страхового відшкодування не входять витрати пов'язані за лікування, що не були призначені лікарем.

Також, ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» не сплачує благодійні внески, послуги банку, тощо, у зв'язку з тим, що вказані кошти не відносяться до шкоди, яка була завдана при ДТП та обов'язок щодо відшкодування таких витрат не лежать на ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» відповідно до Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

З приводу витрат на стійку втрату потерпілим працездатності (інвалідності), то позивач отримав третю групу інвалідності 25 січня 2012 року, тобто ДТП, що мала місце 22 лютого 2012 року, тому вимоги позивача в цій частині є безпідставними.

Тимчасова непрацездатність засвідчується листком непрацездатності. Позивачем не надано жодного листка непрацездатності, тому, не можливо встановити, який саме час втрати непрацездатності позивача. Більш того, не зрозуміло позивач звертався по втраті тимчасової чи стійкої непрацездатності.

Третя особа в судове засідання не з'явилась, повідомлена належним чином, причини неявки не повідомила, заяви про розгляд справи без участі її представника - не надала.

Суд заслухавши пояснення сторін, допитавши свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6, дослідивши матеріали справи прийшов до наступного:

Вироком Суворовського районного суду м.Одеси від 19.07.2012 року ОСОБА_4 визнано винною в скоєнні злочину передбаченого ч.1 ст.286 КК України, а саме в тому, що вона 22.02.2012 року, керуючи автомобілем Шкода-Фабія д/з НОМЕР_2, рухаючись по Дніпропетровській дорозі в м.Одесі, порушуючи п.п.12.1,12.3,18.1 ПДД України, на нерегульованому пішохідному переході, скоїла наїзд на пішохода ОСОБА_3 якому було нанесено тілесні ушкодження середньої тяжкості (а.с.2).

В судовому засіданні суд встановив винність ОСОБА_4 в завданні позивачу шкоди джерелом підвищеної небезпеки з врахування вищезазначених обставин які не оспорювались сторонами.

Власником автомобіля Шкода-Фабія д/з НОМЕР_2, згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3, є ТОВ «Євро Лізинг» (код ЄДРПОУ 32774741) (а.с.103).

Згідно поліса №АВ /0138787 застрахована цивільно-правова відповідальність власника ТЗ в ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група», строк дії поліса з 07.12.2011 року по 06.12.2012 року, ліміт відповідальності за шкоду заподіяну життю і здоров'ю (на одного потерпілого)- 100 000 грн., за шкоду заподіяну майну (на одного потерпілого) -50 000 грн., франшиза - 0 грн. (а.с. 83).

Відповідно до довіреності №1243/00006 від 07.12.2011 року ТОВ «Євро Лізинг» надало право керувати автомобілем всім співробітникам Корпорації «Артеріум» (а.с.86).

Згідно наказу №305-к від 12.12.2011 року ОСОБА_4 прийнята на роботу в Корпорацію «Артеріум» (код ЄДРПОУ 33406813) на посаду медичного представника служби з розвитку без рецептурної групи препаратів комерційного департаменту (а.с.97).

Наказом Корпорації «Артеріум» №350 ОД від 22.12.2011 року за ОСОБА_4 закріплено і дозволено керування автомобілем Шкода-Фабія д/з НОМЕР_2 в якості водія, видано подорожній лист службового легкового автомобіля (а.с.100-102).

Відповідно до виписки №4348 з медичної карти стаціонарного хворого (а.с.19) та листа КУ «Центру первинної медико-санітарної допомоги №28» від 08.05.2013 року (а.с.95), діагноз тілесних ушкоджень - закритий перелом середньої третини лівого плеча, металоостеосинтез.

Зазначені правовідношення регулюються ЦК України та Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Згідно з ст.23 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», шкодою, заподіяною життю та здоров'ю потерпілого у результаті дорожньо-транспортної пригоди, є шкода (в тому числі моральна шкода), пов'язана: з лікуванням потерпілого; з тимчасовою втратою працездатності потерпілим; із стійкою втратою працездатності потерпілим; із смертю потерпілого.

Відповідно до ст.24 вказаного Закону, у зв'язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати, які пов'язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров'я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та купівлею лікарських препаратів. Зазначені витрати мають бути підтверджені документально відповідним медичним закладом.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач переніс хірургічні операції, знаходився на стаціонарному лікуванні з приводу спричинених тілесних ушкоджень. Внаслідок зазначеної дорожньо-транспортної пригоди було завдано шкоди здоров'ю позивача, внаслідок чого він поніс вимушені матеріальні витрати на невідкладну медичну допомогу, придбання ліків, оплата за послуги медичної допомоги, на сумму 9 679,95 гривень, що підтверджується наданими чеками та квитанціями (а.с.22-32,107-110). Суд не бере до уваги надані позивачем квитанції про сплату благодійних внесків Благодійному фонду «Медицина », оскільки це не понесені витрати позивачем на лікування, а є добровільними внесками (а.с.23,26) та квитанції про сплату копірувальних послуг, так як вони не стосуються лікування позивача (а.с.107).

Необхідність вищезазначених витрат підтверджена листом КУ «Центру первинної медико-санітарної допомоги №28» від 08.05.2013 року (а.с.95).

Таким чином позивачем документально підтверджені витрати понесені на лікування в сумі 9 679,95 гривні, які підлягають стягненню.

Згідно з ст.23 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності потерпілим відшкодовуються не отримані доходи за підтверджений відповідним закладом охорони здоров'я час втрати працездатності. Доходи потерпілого оцінюються в таких розмірах: для працюючої особи (особи, яка працює за трудовим договором) - неотримана середня заробітна плата, обчислена відповідно до норм законодавства України про працю; для особи, яка забезпечує себе роботою самостійно, - неотримані доходи, які обчислюються як різниця між доходом за попередній (до дорожньо-транспортної пригоди) календарний рік та доходом, отриманим у тому календарному році, коли особа була тимчасово непрацездатною; для непрацюючої повнолітньої особи - допомога у розмірі, не меншому мінімальної заробітної плати, встановленої чинним законодавством.

Щодо втраченого заробітку, то суд визнає, що приписами ст.1195 ЦК України, ст.23 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», передбачено таке відшкодування, але позивач не надав суду належних та допустимих доказів працевлаштування позивача на час настання страхового випадку та періоду його непрацездатності, що не дає змогу задовольнити позовну вимогу в частині стягнення коштів втраченого заробітку.

Відповідно до ст.1187 ЦК України, матеріальна шкода, заподіяна джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом. Особа, яка володіє транспортним засобом, звільняється від матеріальної відповідальності, якщо доведе, що шкода заподіяна внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Згідно з ч.1 ст.1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових обов`язків.

Суд зазначає, що сплата коштів за надання позивачу юридичної допомоги, в розмірі 5 000 гривень, при розгляді кримінальної справи № 01201205059 не підлягає стягненню, так як вона не є судовими витратами пов'язаними з розглядом цивільної справи (ч.1 ст.79 ЦПК України).

Як зазначено вище, відповідач ОСОБА_4 є найманим працівником Корпорації «Артеріум» (код ЄДРПОУ 33406813), яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом (а.с.86), тому позовні вимоги до відповідача ОСОБА_4, в частині стягнення матеріальної шкоди в розмірі 5 000,00 гривень також безпідставні.

Згідно ст.22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», при настанні страхового випадку страховик, відповідно до лімітів відповідальності страховика, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Отже, позовні вимоги, в частині стягнення матеріальної шкоди з відповідачів на користь позивача, підлягають частковому задоволенню, а саме, з ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» необхідно стягнути шкоду пов'язану з лікуванням позивача в розмірі 9 679,95 гривень.

Щодо стягнення моральної шкоди, суд вважає доведеним той факт, підтверджений матеріалами справи та показаннями свідків, що в зазначеному ДТП через отримання позивачем тілесних ушкоджень, йому спричинено фізичний біль та душевні страждання.

Відповідно до ст.23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Відповідно до п. 22.3 ст.22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», потерпілому відшкодовується також моральна шкода, передбачена пунктами 1,2 ч.2 ст.23 ЦК України. Така шкода відшкодовується у встановленому судом розмірі відповідно до вимог ст.23 ЦК України. При цьому страховик відшкодовує не більше ніж 5 відсотків ліміту, визначеного у пункті 9.3 статті 9 цього Закону. Різницю між сумою відшкодування, визначеною судом, та сумою, яка має бути відшкодована страховиком, сплачує особа, яку визнано винною у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди.

Судом встановлено обставини завдання позивачу моральної шкоди та з урахуванням глибини і душевних страждань визначено її розмір -2 500,00 гривень.

Так як обов'язковий ліміт відповідальності страховика, відповідно до Закону, за шкоду, заподіяну життю та здоров'ю потерпілих, становить 51 000 гривень на одного потерпілого то розмір моральної шкоди, що визначений судом, необхідно стягувати з страховика.

До того ж, згідно з ч.1ст.1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових обов`язків. У п.8 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди від 31 березня 1995 року № 4 (зі змінами) визначено, що за моральну (немайнову) шкоду, заподіяну працівником під час виконання трудових обов'язків, відповідальність несе організація, з якою цей працівник перебуває у трудових відносинах, а останній відповідає перед нею в порядку регресу.

Отже, вимога про стягнення моральної шкоди з відповідача ОСОБА_4, в розмірі 47 450,00 гривень - безпідставна та задоволенню не підлягає. До ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» такої вимоги не заявлено.

Відповідно до ст.11 ЦПК України, суд позбавлений можливості вийти за межі заявлених позивачем вимог.

Керуючись 10,11,57-59,60,61,209,212,214-215 ЦПК України, суд-

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_3 до ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група», ОСОБА_4, третя особа - Корпорація «Артеріум», про стягнення матеріальної та моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» (код 30859524) м.Київ вул.Федорова 32-а, на користь ОСОБА_3 (код НОМЕР_1), що мешкає: АДРЕСА_1, матеріальну шкоду в розмірі 9 679,95 гривень.

В інших позовних вимогах - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Одеської області через суд Суворовського району м.Одеси в 10-денний строк з дня проголошення

Суддя: В.Г. Дяченко