Ухвала суду № 32696899, 09.07.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2013 р.Справа № 820/1476/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Мінаєвої О.М.

Суддів: Макаренко Я.М. , Шевцової Н.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державного підприємства "Харківський завод транспортного устаткування" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.03.2013р. по справі № 820/1476/13-а

за позовом Управління Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі м. Харкова

до Державного підприємства "Харківський завод транспортного устаткування"

про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Управління Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі м. Харкова звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державного підприємства "Харківський завод транспортного устаткування" в якому просив:

- стягнути з відповідача заборгованість по відшкодуванню пільгових пенсій за списком № 2 за період з листопада по грудень 2012 року в розмірі 64 125,97 грн., яка станом на 12.02.2013 р. не погашена.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 22.03.2013р. по справі № 820/1476/13-а, позов задоволено. Стягнуто з Державного підприємства "Харківський завод транспортного устаткування" на користь управління Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі м. Харкова заборгованість по відшкодуванню пільгових пенсій за списком № 2 за листопад-грудень 2012 року в розмірі 64 125,97 грн. 97 коп.

Відповідач, не погодившись з постановою Харківського окружного адміністративного суду від 22.03.2013р. по справі № 820/1476/13-а, подав апеляційну скаргу. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що судом першої інстанції не враховано того, що відповідач порушив п. 6.4 Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до пенсійного фонду України», норми Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Закону України «Про пенсійне забезпечення». Крім того, позивач зазначив, що судом не враховано, що ДП «ХЗТУ» вчасно та в повному обсязі сплачував внески щодо відшкодування пільгових пенсій за списком №2, проте всупереч чинного законодавства ці платежі ПФУ самовільно перенесло на заборгованість, що виникла раніше. Таким чином, посилання позивача на невиконання ДП «ХЗТУ» приписів чинного законодавства щодо відшкодування витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах у сумі 64125,97 грн. є безпідставним.

Відповідно до вимог ст. 197 КАС України апеляційний розгляд справи проведено у порядку письмового провадження за наявними в матеріалах справи доказами.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідач зареєстрований в управлінні Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі м. Харкова, а тому є платником страхових внесків до органів Пенсійного фонду України.

Як вбачається з розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», за період листопад - грудень 2012р. у відповідача утворилася заборгованість (а.с.7-28).

Відповідно до розрахунку суми боргу, станом на 12.02.2013р. відповідач має заборгованість по відшкодуванню витрат по виплаті та доставці пільгових пенсій, призначених відповідно до п.п. «б»-«з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у розмірі 64125,97 грн. (а.с.5). Відповідачем вказана заборгованість сплачена не була.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із обґрунтованості вимог Управління Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі м. Харкова про стягнення з Державного підприємства "Харківський завод транспортного устаткування" заборгованості з відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених за списком № 2.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Спеціальними законами, які визначають принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування є Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі - "Закон № 1058-IV") та Закон України "Про пенсійне забезпечення" від 05 листопада 1991 року №1788-XII (далі - Закон № 1788-XII).

Статтею 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначені категорії працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Пунктами "б" та "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що до на пільгових умовах мають право на пенсію за віком не залежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць.

Згідно пункту 1 статті 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Колегія суддів зазначає, що у відповідності до абзацу 4 пункту 1 статті 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Збір на обов'язкове державне пенсійне страхування платники збору сплачують до Пенсійного фонду у порядку, визначеному законодавством України (стаття 3 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" ).

У відповідності до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці 1 цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення". При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Згідно з підпунктом 6.1 пункту 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Відповідно до підпункту 6.8 пункту 6 Інструкції 21-1, підприємства, щомісяця до 25 числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що відповідач, як платник збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та юридична особа, працівники якого вийшли на пільгову пенсію, зобов'язаний відшкодовувати Пенсійному фонду витрати на виплату та доставку пільгових пенсій цим працівникам.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що заборгованість відповідача по фактичних витратах на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком № 2 підтверджується розрахунком заборгованості, відповідно до якого сума боргу з листопада по грудень 2012 року склала 64125,97 грн. Оскільки станом на час розгляду справи вказана сума заборгованості відповідачем не сплачена, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення позовних вимог щодо стягнення фактичних витрат на виплату та доставку пенсій.

Відповідно до частини першої статті 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частини першої статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідач доказів на спростування вищевикладеного або доказів сплати боргу до суду апеляційної інстанції не надав.

З урахуванням наведенного, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.03.2013р. по справі № 820/1476/13-а без змін.

Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 195, 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст.ст. 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державного підприємства "Харківський завод транспортного устаткування" залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.03.2013р. по справі № 820/1476/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Мінаєва О.М.Судді(підпис) (підпис) Макаренко Я.М. Шевцова Н.В. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Мінаєва О.М.