В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26 липня 2013 року Справа №607/5252/13-к Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді Кунцьо С.В.
при секретарі Паюк М.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013210010000078 про обвинувачення
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Тернополя, українця, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, одруженого, на утриманні двоє неповнолітніх дітей, працюючого охоронцем СМП «Максима», жителя АДРЕСА_1, раніше не судимого,
- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,
за участю: прокурора Левчука А.О.
захисника ОСОБА_2
потерпілої ОСОБА_3
представника потерпілої ОСОБА_4
В С Т А Н О В И В:
12 серпня 2012 року о 10 год. 00 хв. обвинувачений ОСОБА_1, керуючи технічно справним автомобілем марки «Skoda Fabia HTР», державний номерний знак НОМЕР_1, та рухаючись по вул. Замонастирській м. Тернополя в напрямку від вул. Дівочої до вул. Живова зі швидкістю близько 35 км/год., не був уважний, не стежив за дорожньою обстановкою та відповідно не реагував на її зміну, чим порушив вимоги ч. 1 п. 1.5, п. 2.3 «б» Правил дорожнього руху України, які зобов'язували його своїми діями не створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю чи здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків, бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну. Рухаючись навпроти будинку № 1 по вул. Замонастирській м. Тернополя обвинувачений ОСОБА_1, маючи об'єктивну можливість завчасно виявити пішохода ОСОБА_3, яка переходила проїзну частину дороги по нерегульованому пішохідному переході зліва направо по ходу руху його автомобіля, в порушення вимог п. 18.1 Правил дорожнього руху України наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, не зменшив швидкість, не зупинився, щоб дати дорогу пішоходу, для якого може бути створена перешкода чи небезпека, врезультаті чого допустив наїзд керованим ним автомобілем на пішохода ОСОБА_3, спричинивши їй тілесні ушкодження у вигляді: травми голови у вигляді перелому кісток основи черепа, забою головного мозку з крововиливом у речовину та під тверду мозкову оболонку, перелому лівої виличної дуги, синця верхньої повіки лівого ока, саден носа та лівої надбрівної ділянки, закритої травми грудної клітки у вигляді її забою, закритого перелому лівої ключиці. Травма голови у ОСОБА_3 в своєму клінічному перебігу спричинила розвиток субдуральної гідроми (накопичення спинномозкової рідини під твердою мозковою оболонкою) лівої лобно-скроневої-тім'яної ділянки із стисненням лівої півкулі головного мозку.
Виявлені у ОСОБА_3 тілесні ушкодження належать до тяжких за ознакою небезпеки для життя.
Дорожньо-транспортна пригода перебуває у прямому причинному зв'язку із порушенням обвинуваченим ОСОБА_1 вищевказаних вимог Правил дорожнього руху України та спричиненням потерпілій ОСОБА_3 тяжких тілесних ушкоджень.
Допитаний під час судового розгляду як обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України визнав повністю, щиро розкаявся та в судовому засіданні показав, що дійсно 12 серпня 2012 року о 10 год. 00 хв. він, керуючи автомобілем марки «Skoda Fabia HTР», державний номерний знак НОМЕР_1, рухався по вул. Замонастирській м. Тернополя в напрямку вул. Дівочої до вул. Живова та внаслідок своєї неуважності здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_3, яка переходила проїзну частину дороги по нерегульованому пішохідному переході, та врезультаті дорожньо-транспортної пригоди потерпіла ОСОБА_3 отримала тяжкі тілесні ушкодження. Просить врахувати те, що він повністю відшкодував потерпілій завдані збитки, у зв'язку із чим просить його суворо не карати та не позбавляти волі та права керування транспортним засобом.
Обвинувачений ОСОБА_1, визнавши свою винність у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, за обставин, викладених у обвинувальному акті та розміром заявленого цивільного позову про стягнення витрат на лікування потерпілої, повністю погодився зі всіма зібраними в процесі досудового розслідування доказами, що її підтверджують, відмовився від їх дослідження під час судового розгляду.
Суд, з'ясувавши думку учасників судового розгляду щодо визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню та порядку їх дослідження, згідно ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються а також розміру та обґрунтованість заявленого цивільного позову про стягнення витрат на лікування потерпілої., з'ясувавши при цьому, чи правильно розуміють обвинувачений та інші учасники судового провадження зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також роз'яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини у апеляційному порядку.
Таким чином, суд приходить до переконання про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення та кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 286 КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло потерпілому тяжке тілесне ушкодження.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд відповідно до вимог ст.ст. 50, 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, який відноситься до тяжких злочинів, вчинених з необережності, особу винного, який вперше притягується до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується за місцем проживання та роботи, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, думку потерпілої ОСОБА_3, яка просить обвинуваченого ОСОБА_1 суворо не карати, призначивши йому покарання, що не пов'язане з позбавленням волі та не позбавляти його права керувати транспортними засобами, оскільки останній повністю визнав свою вину та повністю відшкодував завдану їй шкоду, а також обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, зокрема до обставин, що пом'якшують покарання, суд відносить повне визнання обвинуваченим своєї вини, щире каяття, активне сприяння в розкритті кримінального правопорушення та повне добровільне відшкодування потерпілій заподіяної злочином шкоди. Обставин, які б обтяжували покарання обвинуваченого суд не вбачає.
На підставі наведеного, враховуючи сукупність пом'якшуючих покарання обставин, відсутність обтяжуючих покарання обставин, суд приходить до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_1 слід призначити покарання у межах санкції статті обвинувачення, а саме у виді позбавлення волі на певний строк без позбавлення права керувати транспортними засобами, оскільки саме таке покарання буде необхідне і достатнє для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Водночас, з врахуванням пом'якшуючих покарання ОСОБА_1 обставин, даних про його особу, суд вважає за можливе на підставі ст. 75 КК України звільнити обвинуваченого ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку та з метою забезпечення належної поведінки обвинуваченого у період його дії на нього слід покласти передбачені п.п. 2 - 4 ч. 1 ст. 76 КК України обов'язки.
У кримінальному провадженні старшим прокурором прокуратури м. Тернополя в інтересах держави в особі Головного фінансового управління Тернопільської обласної державної адміністрації заявлено цивільний позов про стягнення з ОСОБА_1 витрат на лікування потерпілої від злочину ОСОБА_3 на суму 5564,36 грн., який слід задовольнити повністю, виходячи з наступних підстав.
Згідно ч. 1 ст. 1206 ЦК України особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого.
Зважаючи на наведене з ОСОБА_1 слід стягнути 5564,36 грн. в користь Головного фінансового управління Тернопільської обласної державної адміністрації, як затрати на лікування потерпілої від злочину ОСОБА_3 за наступними реквізитами: р/р 31414544700001, код ЄДРПОУ 379775990, МФО 838012, Банк одержувача: ГУДКСУ в Тернопільській області.
У кримінальному провадженні є процесуальні витрати за проведені автотехнічну експертизу № 736/13-22 від 19 березня 2013 року в сумі 539,00 грн., транспортно-трасологічну експертизу № 5-50/13 від 05 лютого 2013 року в сумі 490,40 грн. та автотехнічну експертизу № 5-80/13 від 15 березня 2013 року в сумі 611,80 грн., які слід стягнути з ОСОБА_1 в користь експертних установ, що здійснювали їх проведення.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 370, 374 КПК України, суд, -
З А С У Д И В:
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та призначити йому за даним кримінальним правопорушенням покарання у виді 3 (трьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі без позбавлення права керувати транспортними засобами.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку на 1 (один) рік 6 (шість) місяців.
Згідно п.п. 2 - 4 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 наступні обов'язки:
- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;
- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання;
- періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.
Цивільний позов старшого прокурора прокуратури м. Тернополя в інтересах держави в особі Головного фінансового управління Тернопільської обласної державної адміністрації до ОСОБА_1 - задовольнити, стягнути з ОСОБА_1 в користь Головного фінансового управління Тернопільської обласної державної адміністрації 5564,36 грн., як затрати на лікування потерпілої від злочину ОСОБА_3, за наступними реквізитами: р/р 31414544700001, код ЄДРПОУ 379775990, МФО 838012, Банк одержувача: ГУДКСУ в Тернопільській області.
Стягнути з ОСОБА_1 процесуальні витрати за проведення автотехнічної експертизи № 736/13-22 від 19 березня 2013 року в сумі 539,00 грн. в користь Тернопільського відділення КНДІСЕ МЮУ, транспортно-трасологічної експертизи № 5-50/13 від 05 лютого 2013 року в сумі 490,40 грн. та автотехнічної експертизи № 5-80/13 від 15 березня 2013 року в сумі 611,80 грн. в користь НДЕКЦ при УМВС України в Тернопільській області (Банк одержувача: ГУДКУ в Тернопільській області, р/р 31256272210463, МФО 838012, код ЄДРПОУ 24524727 з відповідними призначеннями платежів).
Апеляція на вирок може бути подана до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом тридцяти діб з моменту його проголошення.
Копії вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.
Головуючий суддяС. В. Кунцьо
Судове рішення № 32696011, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області було прийнято 26.07.2013. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 607/5252/13-к. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: