Ухвала суду № 32695912, 25.07.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2013 р.

Справа № 178823/12/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді – Качмара В.Я.,

суддів – Курильця А.Р., Мікули О.І.,

при секретарі – Билень Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Державного підприємства Міністерства оборони України « 63 котельно-зварювальний завод» (змінило назву на Державне підприємство «Івано-Франківський котельно-зварювальний завод») на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2012 року в справі за позовом Державної фінансової інспекції в Івано-Франківській області до Державного підприємства Міністерства оборони України « 63 котельно-зварювальний завод» про зобов’язання до вчинення дій,

В С Т А Н О В И В :

03.09.2012 Державна фінансова інспекція в Івано-Франківській області (далі - ДФІ) звернулася до суду з вищевказаним позовом до Державного підприємства Міністерства оборони України « 63 котельно-зварювальний завод» (далі - ДП), в якому просила зобов’язати виконати обов’язкові вимоги направлені листом від 16.05.2012 №09-05-114-14/3829.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що проведеною плановою ревізією окремих питань фінансово-господарської діяльності ДП за період з 01.01.2009 по 31.12.2011 встановлено ряд порушень та недоліків, які зобов’язано усунути шляхом направлення обов’язкової вимоги, однак станом на 28.08.2012 така не виконана в повному обсязі, а тому відповідно до п.10 ст.10 Закону України «Про Державну контрольно-ревізійну службу в Україні» ДФІ повинно забезпечити виконання таких обов’язкових вимог у судовому порядку.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2012 року заявлений позов задоволено.

Не погодившись із винесеним рішення, його оскаржило ДП, яке покликаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції і винести нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог. У поданій апеляційній скарзі вказує на те, що більшість вимог позивача підприємством уже виконані, а по решті ведеться робота із виконання, оскільки такі вимоги потребують значних часових затрат.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників позивача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги у їх сукупності, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що вимоги ДФІ по усуненню виявлених за результатами ревізії порушень є обов’язковими для ДП до виконання, однак в добровільному порядку такі в повному обсязі не виконані.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що проведеною ДФІ плановою ревізією окремих питань фінансово-господарської діяльності ДП за період з 01.01.2009 по 31.12.2011 встановлено ряд порушень та недоліків, що відображені в акті ревізії від 02.04.2012 №05-21/05.

На підставі виявлених порушень ДП були направлені обов’язкові вимоги від 16.05.2012 №09-05-114-14/3829 для виконання.

Однак, станом на 28.08.2012 такі не виконані ДП в повному обсязі, що стало підставою для звернення ДФІ до суду із даним адміністративним позовом.

Відповідно до ст.2 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» головним завданням державної контрольно-ревізійної служби є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), виконанням місцевих бюджетів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому.

Згідно п.7 ст.10 вказаного Закону (в редакції чинній на момент відправлення вимог) органам контрольно-ревізійної служби надано право пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

Відповідно до п.10 ст.10 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні», Головному контрольно-ревізійному управлінню України, контрольно-ревізійним управлінням в Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, контрольно-ревізійним підрозділам (відділам, групам) у районах, містах і районах у містах надається право звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Із матеріалів справи вбачається, що за результатами перевірки ДФІ встановлено наступні порушення.

Так, в порушення п.1 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.7 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого Міністерством фінансів України від 31 грудня 1999 року №318 (далі - П(С)БО 16 «Витрати»), підприємством включено до інших витрат операційної діяльності оплату за телекомунікаційні послуги надані ПрАТ «МТС Україна» на суму 8131,92грн.

Внаслідок не нарахування індексації заробітної плати, працівникам не донараховано коштів на оплату праці за період з 01.01.2009 по 31.12.2011 в сумі 51305,65грн, та не сплачено до державних цільових фондів 19773,20грн. В порушення ст.15 Закону України «Про оплату праці», п.7 ст.8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п.2.19 Колективних договорів на 2009-2011роки, внаслідок нарахування та виплати премії за виконання особливо важливих завдань, які передбачені посадовими інструкціями та не підтверджено документально, зайво нараховано та виплачено премій 11-ти працівникам на загальну суму 23360,00грн, внаслідок чого зайво нараховано та сплачено до державних цільових фондів 9002,94грн.

Крім того, в порушення п.п.5, 7 П(С)БО 16 «Витрати» та п.1 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», внаслідок не внесення змін до Державного акту на право постійного користування землею, зайво понесені витрати склали 17344,77грн.

В порушення ст.11 Закону України «Про здійснення державних закупівель», голова та секретар комітету з конкурсних торгів не пройшли навчання спеціалістів у сфері здійснення державних закупівель, що в подальшому призвело до порушення ч.1 ст.2 цього Закону, оскільки було придбано товарно-матеріальні цінності на загальну суму 842827,82грн без проведення процедури закупівлі.

Встановлено недостачу 9-ти одиниць готової продукції, яких не виявлено в наявності під час проведення інвентаризації, на загальну суму 150814грн, та які не підтверджено в наявності у контрагентів, що призвело до матеріальної шкоди підприємству на вказану суму.

В результаті наведеного, 16.05.2012 ДФІ на адресу відповідача направлено обов'язкові вимоги про усунення порушень, якими зокрема передбачалось:

1. вжити заходів щодо забезпечення ліквідації порушень, виявлених попередньою ревізією на загальну суму 61,37тис.грн, зокрема: незаконних витрат на аудиторські послуги в сумі 40тис.грн; безпідставно списаних паливно-мастильних матеріалів на загальну суму 21,37тис.грн;

2. скласти графік погашення заборгованості заробітної плати та виплатити працівникам підприємства в повному обсязі заборговану заробітну плату станом на 01.03.2012 становить 1234,4тис.грн, що складає 10 місячних зарплат; в подальшому при виплаті заробітної плати дотримуватися Закону України «Про оплату праці» від 24.03.95р. №108/95-ВР і Колективного договору підприємства;

3. провести донарахування та виплатити відповідним працівникам недонараховані кошти на оплату праці в розмірі 51305,65грн;

4. провести перерахунок та відповідні взаємозвірки щодо сум внесків до фонду та зарахувати в рахунок майбутніх платежів кошти в сумі 19773,20грн;

5. стягнути 23360грн зайво виплачених виплат, з осіб, які їх отримали безпідставно, в порядку та розмірах встановлених ст.ст.127,136 КЗпП України. У разі пропуску встановленого строку – відшкодувати порушення за рахунок керівника, що допустив зайві грошові виплати;

6. провести перерахунок та відповідні взаємозвірки щодо сум внесків до Фонду та зарахувати в рахунок майбутніх платежів кошти в сумі 9002,94грн;

7. провести акт звірки з ДПІ та провести претензійно-позовну роботу з підприємствами, які є постійними користувачами земельних ділянок, з метою відшкодування понесених витрат в сумі 17344,77грн;

8. стягнути 8131,92грн вартість послуг мобільного зв’язку, які надані за межами тарифного пакету, з осіб, які їх отримали безпідставно, в порядку та розмірах встановлених ст.ст.133-136 КЗпП України;

9. відобразити в бухгалтерському обліку вартість автомобіля (майстерні ПРМ-ССГ №21 на базі ЗІЛ 130);

10. забезпечити повернення майна/або коштів в сумі 150814грн, та провести незалежну оцінку відповідно до національних стандартів оцінки щодо визначення розміру збитків від нестачі матеріальних цінностей, як це передбачено «Порядком визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.1996 року №116, та стягнути з винних осіб суму збитків, в порядку та розмірах встановлених ст.ст.130-136 КЗпП України, з яких в порядку, визначеному вказаною постановою здійснити відшкодування збитків завданих підприємству з урахуванням фактичних витрат, залишок коштів перерахувати в дохід Державного бюджету на р/р 3111410270002, ГУДК України в Івано-Франківській області, код ЗКПО 20568100, МФО 836014, код платежу 21080600 «Суми стягнуті з винних осіб за шкоду заподіяну підприємству, установі, організації»;

12. проводити закупівлю товарно-матеріальних цінностей у відповідності до діючого законодавства;

13. провести звірку з дебіторами та кредиторами, за наслідками якої по даних бухгалтерського обліку зменшити дебіторську заборгованість на 7381,72грн та зменшити кредиторську заборгованість на 124,80грн;

14. вжити заходів щодо забезпечення дотримання вимог «Інструкції по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків», затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 11.08.1994р. №69, в частині якісного проведення річної інвентаризації готової продукції на складі підприємства, та Закону України «Про здійснення державних закупівель» від 01.06.2010р. в частині проходження навчання з питань організації та здійснення закупівель головою, секретарем комітету з конкурсних торгів, а також іншими членами комітету з конкурсних торгів;

15. привести у відповідність дані фінансової звітності до даних Головної книги. Вести бухгалтерський облік у відповідності до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України» і Положень (стандартів) бухгалтерського обліку.

Апеляційний суд зазначає, що виявлені ДФІ порушення є підтвердженими матеріалами справи та відповідачем не заперечуються.

Окрім цього, виставлені ДФІ вимоги сформульовані у спосіб, який не допускає їх неоднозначне тлумачення, чітко і вичерпно визначають, які саме дії повинен здійснити відповідач для відновлення порушених інтересів держави.

В силу ж ст.15 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» вимоги ДФІ є засобом реагування на виявлені суб’єктом контролю порушення та є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що ревізуються.

ДП частково виконано вимоги позивача, що останнім не заперечується, зокрема: проведено нарахування індексації заробітної плати в розмірі 30,8тис.грн; відображено у бухгалтерському обліку вартість автомобіля (майстерня ПРМ СС №21 на базі ЗІЛ-130); затверджено графік погашення дебіторської заборгованості за відвантажену продукцію, та продукцію, яка знаходиться на комісії; затверджено графік роботи тендерної комісії заводу на 2012 рік; проведено відрахування заробітної плати за перевищення ліміту телефонних розмов (мобільний зв'язок) на суму 6792,02грн; складено графік погашення заборгованості заробітної плати.

Крім цього, проводиться робота по безпідставно списаних паливно-мастильних матеріалах на суму 21,37тис.грн та по заяво нарахованій та виплаченій премії на суму 23360грн, а щодо виявленої нестачі продукції, яка знаходиться на комісії в кількості 9-ти одиниць, згідно акта ревізії цим займається Військова прокуратура Західного регіону (а.с.36-41).

Однак, доказів виконання вимоги ДФІ в повному обсязі ДП надано не було, як і будь-яких належних письмових доказів щодо оскарження такої вимоги у встановлений чинним законодавством спосіб, а тому, апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог.

Згідно із ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення.

Доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду.

Тому, враховуючи все вищенаведене, апеляційний суд приходить до переконання про підставність позовних вимог ДФІ щодо зобов’язання виконати обов’язкові вимоги від 16.05.2012 року №09-05-114-14/3829.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

З огляду на викладене суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку. Доводи апелянта висновків суду не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Івано-Франківський котельно-зварювальний завод» залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2012 року – без змін.

Ухвала апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до касаційної інстанції протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили.

Головуючий суддя В.Я. Качмар

Суддя А.Р. Курилець

Суддя О.І. Мікула

Повний текст виготовлений 26 липня 2013 року.