Постанова № 32695822, 18.07.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 липня 2013 року Справа №33229/10/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Качмара В.Я.,

суддів - Мікули О.І., Старунського Д.М.,

при секретарі - Билень Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Чернівці Державної податкової адміністрації України (змінила назву на Державна податкова інспекція у м.Чернівцях Чернівецької області Державної податкової служби) на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 31 серпня 2010 року в справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Термекс» до Державної податкової інспекції у м.Чернівці Державної податкової адміністрації України про визнання протиправними дій посадових осіб і скасування рішення,

В С Т А Н О В И В :

05.08.2010 Товариство з обмеженою відповідальністю «Термекс» (далі - ТОВ) звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м.Чернівці Державної податкової адміністрації України (далі - ДПІ) про визнання дій посадових осіб відповідача з проведення перевірки та складення Акту перевірки за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій від 23.03.2010 №947/24/12/23/32652485 (далі - Акт) незаконними та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 31.03.2010 №0003270234 (далі - Рішення). Позовні вимоги обґрунтовані тим, що така перевірка проведення з порушенням вимог законодавства, а спірне рішення винесено безпідставно та необґрунтовано, оскільки порушень вимог п.1, 2 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі - Закон) не встановлено.

Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 31 серпня 2010 року в справі №2а-2738/10/2470 позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано Рішення щодо ТОВ «Термекс». В решті позову відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Крім того, цей суд 31.08.2010 постановив окрему ухвалу, якою відреагував на встановленні порушення з боку відповідача, зокрема, виправлення в офіційних документах. Така ухвала не оскаржувалася в апеляційному порядку.

Постанову оскаржив відповідач, який в апеляційній скарзі просить її скасувати та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог повністю. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що відповідна перевірка проведена посадовими особами відповідача у відповідності до вимог Закону. Актом встановлено та зафіксовано факт реалізації товару - електронагрівача на суму 1600грн без проведення розрахункової операції на повну суму покупки через зареєстрований, опломбований у встановленому порядку та переведений у фіскальний режим роботи реєстратор розрахункових операцій (далі - РРО) та без роздрукування відповідного розрахункового документа. Суд неправомірно не взяв до уваги та не дав належної оцінки поданим відповідачем доказам - Х-звіту та акту зняття залишків готівки на місці проведення розрахунків, які повністю спростовують твердження позивача про відсутність факту реалізації товару.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримала з підстав викладених в ній.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи, апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з таких міркувань.

Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що планова перевірка позивача проведена у відповідності вимог Закону, за наявності направлення на перевірку, а жодним нормативним актом не передбачено обов'язок ДПІ направляти письмове попередження про направлення на проведення такої перевірки, що суперечить меті проведення даної категорії перевірок. Менеджер в оптовій торгівлі та посередництві у торгівлі ОСОБА_1, який нібито реалізував вказаний товар, у відповідності до посадової інструкції немає права реалізовувати товар, а лише надавати консультації щодо характеристик водонагрівачів та їх візуальної демонстрації, а приймання замовлень та здійснення оплати за проданий товар належить до функцій Пункту прийому замовлень на продаж електроводонагрівачів ТОВ. Перед пропозицією купівлі електроводонагрівача працівниками ДПІ не встановлено повноважень особи до якої вони звернулись з пропозицією щодо купівлі електроводонагрівача. Бажання на наглядну демонстрацію замовленого електроводонагрівача не можна вважати, як проведення розрахункової операції, так як товар не реалізовувався, а оплата за нього не отримувалась внаслідок того, що інспектори ДПІ з таким проханням звернулись до не уповноваженої особи.

Повністю погодитися з такими висновками суду першої інстанції не можна, оскільки вони частково не відповідають фактичним обставинам справи і зроблені з порушенням норм матеріального права.

В справі встановлено, що за результатами планової перевірки працівниками ДПІ за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів та ліцензій відповідачем складено Акт, а на його підставі прийнято оскаржуване Рішення (а.с.7-11).

Правовою підставою для податкового органу щодо прийняття Рішення стали порушення позивачем вимог п.1, 2 ст.3 Закону, які полягали в тому, що перевіркою столу замовлень, що належить ТОВ за адресою вул.Головна 246 м.Чернівці встановлено, що стіл замовлень працював, споживачі обслуговувались, при реалізації електроводонагрівача на суму 1600грн розрахункову операцію проведено без застосування РРО, розрахунковий документ не видавався. Електронагрівач реалізував менеджер ОСОБА_1

На підтвердження факту реалізації електронагрівача відповідачем було подано суду першої інстанції Х-звіт від 23.03.2010 16/09год., що свідчить про відсутність на відповідний момент в касі ТОВ грошових коштів та акт зняття залишків готівки на місці проведення розрахунків від 23.03.2010, підписаний менеджером ОСОБА_1, про наявність виручки в касі в сумі 1600грн (а.с.37-38).

Проте суд в рішенні ці докази не врахував, належної оцінки їм не надав та зробив передчасні та протилежні висновки, щодо самого факту реалізації водонагрівача та отримання в оплату за нього грошових коштів, без покликання на встановлені обставини справи і докази.

Закон (в редакції чинній на час виникнення відносин) визначає правові засади застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Згідно ч.1 ст.1 Закону РРО застосовуються фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами)(далі - суб'єкти підприємницької діяльності), які здійснюють операції з розрахунків у готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб'єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти.

У відповідності до абзаців 4,26 ст.2 цього Закону розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця; місце проведення розрахунків - місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток,платіжних чеків, жетонів тощо.

Пунктами 1, 2 ст.3 Закону передбачено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

За порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через РРО, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки, п.1 ст.17 Закону.

З огляду на встановлені судом апеляційної інстанції факти продажу товару, проведення розрахункової операції, тобто приймання від покупця готівкових коштів та відповідно непроведення такої операцій через РРО і нероздрукування відповідного розрахункового документа, слід вважати, що приймаючи спірне Рішення відповідач діяв правомірно.

Наведене є підставною для скасування оскаржуваного судового рішення в частині задоволених позовних вимог та розподілу судових витрат, з прийняттям нової постанови про відмову в позові в цій частині.

Покликання суду на те, що менеджер в оптовій торгівлі та посередництві у торгівлі ОСОБА_1 згідно посадової інструкції не мав права реалізовувати товар, а лише надавати відповідні консультації щодо цього товару, не мав права приймати замовлення та отримувати оплату за проданий товар, є надуманими, оскільки за порушення вимог посадової інструкції він може нести перед ТОВ дисциплінарну відповідальність, однак це не звільняє останнього від відповідальності за дотриманням вимог Закону, щодо застосування РРО.

Щодо позовних вимог про визнання незаконними дій по проведенню перевірки та складанню Акту, то слід погодитися з судом першої інстанції, що така перевірка була проведена у встановленому Законом порядку, з дотриманням вимог наказу Державної податкової адміністрації України від 27 травня 2008 року №355 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведень перевірок платників податків», що відповідач довів та такі ж відповідні (аналогічні суду) твердження сам наводить в апеляційній скарзі, отже підстав для скасування оскаржуваного судового рішення в цій частині немає.

Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 200, 202, 205, 207, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Чернівцях Чернівецької області Державної податкової служби задовольнити частково.

Постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 31 серпня 2010 року в частині визнання протиправним та скасування рішення Державної податкової інспекції у м.Чернівці Державної податкової адміністрації України про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 31 березня 2010 року №0003270234 і стягнення судових витрат скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову в цій частині відмовити.

В решті постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 31 серпня 2010 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили.

Головуючий суддя В.Я. Качмар

Суддя О.І. Мікула

Суддя Д.М. Старунський

Повний текст виготовлений 23 липня 2013 року.