Постанова № 32694751, 24.07.2013, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" липня 2013 р. Справа № 917/237/13-г

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Фоміна В.О., суддя Кравець Т.В., суддя Крестьянінов О.О.

при секретарі Деркач Ю.О.

за участю представників:

позивача - Мельника В.В. (довіреність №14-327 від 16.0.32013р.)

відповідача - Січкар О.С. (довіреність №963 від 10.06.2013р.)

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (вх. № 1713 П/2) на рішення господарського суду Полтавської області від 05.04.2013 року у справі №917/237/13-г

за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м.Київ

до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Гадячгаз", м.Гадяч

про стягнення 79329,81 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Полтавської області від 05.04.2013 року у справі №917/237/13-г (суддя Іваницікий О.Т.) позовні вимоги задоволено частково. Відмовлено в стягнені пені в розмірі 27730,35 грн. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Гадячгаз" на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" суму на яку змінилась сума боргу внаслідок інфляційних процесів у розмірі 12964,83 грн., суму 3% річних від простроченої суми у розмірі 10904,28 грн., пеню у розмірі 27730,35 грн. Видано наказ після набрання рішенням законної сили.

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" із зазначеним рішенням місцевого господарського суду не погодилось та звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення господарського суду Полтавської області від 05.04.13 року у справі № 917/237/13-г в частині відмови у стягненні 27730,23 грн. пені. В оскарженій частині прийняти нове рішення, яким стягнути з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Гадячгаз" на користь Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" 27730,83 грн. пені. В іншій частині рішення господарського суду Полтавської області від 05.04.13 у справі № 917/237/13-г залишити без змін. Судові витрати покласти на відповідача.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 31.05.2013р. прийнята до провадження та призначена до розгляду на 02.07.2013р.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 02.07.2013р. розгляд справи відкладено на 18.07.2013р.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач погоджується з рішенням господарського суду Полтавської області від 05.04.2013р та просить залишити його без змін, апеляційну скаргу без задоволення, та посилається на важкий фінансовий стан комунального підприємства, об'єктивні обставини, які призвели до виникнення боргу, також на те, що відповідачем газ придбавався для надання послуг з теплопостачання населенню, які мають заборгованість по сплаті послуг, невідшкодовану різницю в тарифах на послуги з теплопостачання для населення, а також розмір стягнутих з відповідача інфляційних збитків та 3% річних, з урахуванням принципу розумності і співрозмірності.

Відповідно до статті 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Предметом даного позову є стягнення, з відповідача на користь позивача штрафних санкцій у вигляді пені у розмірі 55460,69 грн., 3% річних у розмірі 10904,28 грн. та інфляційні у розмірі 12964,83 грн. Позов обґрунтований несвоєчасним виконанням відповідачем умов договору №14/167/11, укладеного між Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" (далі -НАК "Нафтогаз України") та Публічним акціонерним товариством "Гадячгаз" (далі - ПАТ"Гадячгаз") 31 січня 2011 року.

Відповідно до п. 1.1 цього договору, постачальник (НАК «Нафтогаз України») зобов'язується передати Покупцю (ВАТ «Гадячгаз») в 2011 році імпортований природний газ для виробничо-технологічних витрат та нормованих втрат Покупцяа покупець зобов'язується прийняти і оплатити природний газ в обсязі зазначеному у п. 2.1 цього договору.

Пунктом 2.1 цього договору, сторони встановили, що постачальник передає покупцю в 2011 році газ з урахуванням вартості транспортування магістральними трубопроводами в обсязі до 1736,6 тис. куб. м.

Пункт 5.1. Договору закріплює, що остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 15 числа, наступного за місяцем поставки, проте, Покупець свої зобов'язання не виконав належним чином, за отриманий природний газ сплатив кошти з простроченням строків встановлених сторонами в Договорі.

На виконання умов Договору Позивач передав у власність Відповідача протягом січня 2012 - березня 2012 природний газ обсягом 1248,253 тис.куб.м. на загальну суму 4478806,68 грн., що підтверджується актами прийому-передачі природного газу, що підтверджується наданими Актами від 31.01.12, 29.02.12, 31.03.12 (а.с. 24-26 т.1).

Відповідачем порушені строки, передбачені п.5.1 Договору, оплати за поставлений газ, що підтверджено матеріалами справи, а саме: картками рахунку (а.с. 73-77): 63.1.2 Контрагенти: НАК «Нафтогаз України» заказ: Договір №14/167/11 про сплату 27.03.2012р. суму боргу у розмірі 1237144,21 грн., 12.04.2012р. суму боргу у розмірі 1645126,87 грн., 26.04.2012р. суму боргу у розмірі 360681,48 грн., 25.05.2012р. суму боргу у розмірі 421809,16 грн., 27.08.2012р. суму боргу у розмірі 2467,33 грн.

Вимогу про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 10904,28 грн. та збитків від інфляції в сумі 12964,83 грн., позивач обґрунтовує посилаючись на ч. 2 статті 625 ЦК України.

Що стосується нарахування пені, то п. 6.2 договору передбачено, що невиконання покупцем п. 6.1 договору він у безспірному порядку зобов'язується сплатити Продавцю крім суми заборгованості пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день простроченого платежу.

Отже, посилаючись на ст. 231 та ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 55460,69 грн.

Відповідачем до суду першої інстанції надана заява про зменшення розміру пені на розсуд суду з урахуванням всіх фактичних обставин справи.

Приймаючи рішення щодо наявності правових підстав для задоволення позову, господарський суд, з яким погоджується суд апеляційної інстанції, зазначив про те, що зобов'язання повинно виконуватись належним чином, законодавством встановлено обов'язок відповідача сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції та 3% річних. Сторони вільні в укладенні умов договору, договором передбачено нарахування пені за несвоєчасну сплату основної заборгованості, а тому позовні вимоги є законними та обґрунтованими.

Апеляційний господарський суд погоджується також з висновком щодо наявності підстав для зменшенням розміру пені на 50%, виходячи з наступного.

Джерелом оплати за спожитий природний газ для виробничо-технологічних втрат та нормативних втрат ПАТ «Гадячгаз» є компенсація за пільги/субсидії населення. Розрахунки між ПАТ «Гадячгаз» та НАК «Нафтогаз» за договором 14/167/11 здійснюються шляхом взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання за рахунок коштів загального фонду державного бюджету у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005р. № 20 «Про затвердження порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій» (зі змінами).

На виконання вищезазначеної постанови було прийнято ряд спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання за рахунок коштів загального фонду державного бюджету між Головним управлінням Державної казначейської служби України в Полтавській області, Головним фінансовим управлінням Полтавської облдержадміністрації, публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Гадячгаз» та Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України».

Відповідно до спільного протокольного рішення № 924 від 20.03.2012р. ПАТ «Гадячгаз» отримано 26.03.2012р. кошти в сумі 1237144.21 гри., та перераховано на рахунки НАК «Нафтогаз України» 26.03.2012р. - 439 408,20 грн., 27.03.2012р. -981 908,92 грн. ( загальна сума коштів - 1 237 144,21 грн.).

Відповідно до спільного протокольного рішення № 1084 від 09.04.2012р. ПАТ «Гадячгаз» отримано 12,04.2012р. кошти в сумі 1 645 126,87 грн., та перераховано на рахунки НАК «Нафтогаз України» 12.04.2012р. - 1 645 126,87 грн.

Відповідно до спільного протокольного рішення № 1418 від 20.04.2012р. ПАТ «Гадячгаз» отримано 26.04.2012р. кошти в сумі 360 681, 48 гри., та перераховано на рахунки НАК «Нафтогаз України» 26.04.2012р. - 658 757,90 грн., з них 360 681, 48 грн. отриманих в порядку взаєморозрахунків коштів.

Відповідно до спільного протокольного рішення № 1734 від 18.05.2012р. ПАТ Гадячгаз» отримано 25.05.2012р. кошти в сумі 421 809,16 грн., та перераховано на рахунки НАК «Нафтогаз України» 25.05.2012р. - 421809,16 грн.

Відповідно до спільного протокольного рішення № 2434 від 17.08.2012р. ПАТ Гадячгаз» отримано 27.08.2012р. кошти в сумі 2467,33 грн., та перераховано на рахунки НАК «Нафтогаз України» в повному обсязі в той же банківський день.

Отже, на момент виникнення заборгованості перед НАК «Нафтогаз» за договором 14/167/11 публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Гадячгаз» мало можливість здійснити її погашення виключно за рахунок коштів загального фонду державного бюджету в порядку взаєморозрахунків, обумовлених спільними протокольними рішеннями. В зв'язку з визначеним механізмом розрахунків за договором ПАТ «Гадячгаз» було позбавлено можливості самостійно регулювати виплату коштів в рахунок заборгованості за обсяги ВТВ та нормованих втрат природного газу, в тому числі використати інші поточні надходження за оплату послуг з газопостачання, наданих ПАТ «Гадячгаз» протягом розрахункового періоду.

Крім того, заборгованість ПАТ «Гадячгаз» перед позивачем згідно договору №14/167/11 купівлі продажу природного газу для виробничо-технологічних витрат виникла з незалежних від ПАТ «Гадячгаз» причин, в тому числі і з причини неналежного виконання обов'язків зі сторони позивача.

Так, джерелом оплати за використаний для потреб ВТВ природний газ для ПАТ «Гадячгаз» є затверджені Національною комісією регулювання електроенергетики тарифи на постачання та транспортування природного газу.

Вартість цих тарифів розраховується відповідно до Методики розрахунку тарифів на транспортування та постачання природного газу для підприємств з газопостачання та газифікації, затвердженої постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 4 вересня 2002 р. N 983.

Відповідно до п. 1.2-1.7. зазначеної Методики встановлено, що вона використовується для розрахунку тарифів на послуги з транспортування природного газу розподільними трубопроводами та постачання природного газу за регульованим тарифом для споживачів України. Вартість послуг з транспортування та постачання природного газу є складовою відпускної ціни на природний газ для споживачів. Оплата послуг з транспортування та постачання природного газу здійснюється споживачами природного газу (замовниками) за тарифами, визначеними згідно з цією Методикою. Тарифи, визначені за цією Методикою, повинні забезпечувати підприємствам з газопостачання та газифікації покриття економічно обгрунтованих витрат виробництва; отримання передбаченого планом прибутку, достатнього для забезпечення нормальної виробничо-господарської діяльності; сплату всіх податків, обов'язкових платежів та бюджетних відрахувань відповідно до чинного законодавства України. Тарифи на послуги з транспортування та постачання природного газу є однаковими для всіх замовників цих послуг на території здійснення підприємством ліцензованої діяльності з транспортування природного газу розподільними трубопроводами та постачання природного газу за регульованим тарифом. Методика базується на методі, розрахованому на основі витрат (собівартості).

Вартість виробничо-технологічних витрат природного газу в процесі господарської діяльності газорозподільного підприємства відшкодовується за рахунок оплати газорозподільному підприємству його послуг на транспортування.

У 2012 році, тобто у період виникнення заборгованості по сплаті Товариством вартості спожитого на ВТВ природного газу згідно договору № 14/167/11 від 31.01.2011р., відповідно до якого позивачем нараховані штрафні санкції у вигляді пені, між сторонами у спорі були укладені наступні договори на транспортування природного газу розподільними трубопроводами:

договір №14/154/11 від 31.01.2011р., загальна орієнтовна ціна договору 2102760,00 грн. (з ПДВ);

договір №14/2274/12 від 10.04.2012р., з річними плановими обсягами транспортування 5340,000 тис. м3 природного газу; загальна орієнтовна ціна договору 1592388,00 грн. (з ПДВ);

договір № 14/3341/12 від 31.05.2012р., загальна орієнтовна ціна договору 1500006,00 грн. (з ПДВ).

Відповідно до умов договору № 14/167/11 купівля продажу природного газу для потреб ВТВ оплата за газ, з врахуванням вартості його транспортування, здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 15 числа, наступного за місяцем поставки газу.

Вищезазначеними договорами транспортування встановлено, що розрахунковий період становить один календарний місяць. Газорозподільне підприємство до 12 числа місяця, наступного за звітним, направляє замовнику (НАК «Нафтогаз») два примірники акта наданих послуг, які підписуються замовником та повертаються газорозподільному підприємству у дводенний термін. Оплата послуг за транспортування здійснюється замовником на протязі 5 банківських днів з дня отримання рахунку за умови попереднього підписання сторонами актів.

Таким чином, при належному виконанні своїх зобов'язань по договорах транспортування природного газу НАК «Нафтогаз» мав би розраховуватися окремо за кожен розрахунковий період (календарний місяць) до 20 числа наступного місяця, що надало б можливість ПАТ «Гадячгаз» скоротити обсяги заборгованості перед НАК «Нафтогаз» за договором купівлі-продажу природного газу для виробничо-технічних витрат.

Таким чином, позивачем нарахована пеня за період, в якому ним неналежно і

не в повному обсязі виконувалися договірні зобов'язання щодо оплати послуг ПАТ

«Гадячгаз» з транспортування належного позивачеві природного газу. Джерелом покриття заборгованості за обсяги ВТВ для ПАТ «Гадячгаз» згідно Методики розрахунку тарифів на транспортування та постачання природного газу для підприємств з газопостачання та газифікації є оплата за послуги з транспортування природного газу.

За приписами статті 193 Господарського кодексу України, статей 526, 629 Цивільного Кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають встановлені договором правові наслідки, зокрема сплата неустойки - штрафу, пені, які обчислюється відповідно до ст. 549 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно норм ч. 1 статті 233 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій; при цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу; якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Частиною 3 ст. 551 Цивільного кодексу України також визначено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Пленум Вищого господарського суду України в п.3.17.4 постанови від 26.12.2011р. № 18 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" роз'яснив, що вирішуючи питання зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи наведені обставини справи та норми права, колегія суддів дійшла висновку про відповідність оскаржуваного рішення нормам чинного законодавства та матеріалів справи на підставі чого, рішення господарського суду у справі № 917/237/13-г слід залишити без змін, а апеляційну скаргу позивача -без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись 99, 101, 102, п. 1, ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, одностайно, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Полтавської області від 05.04.2013р. по справі №917/237/13-г залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України через Харківський апеляційний господарський суд.

Повний текст підписаний 23.07.2013р.

Головуючий суддя Фоміна В.О.

Суддя Кравець Т.В.

Суддя Крестьянінов О.О.