ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ
________________
01029, м. Київ, вул. Московська, 8
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 лютого 2009 року № К-11064/07
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.
суддів: Брайка А.І.
Голубєвої Г.К.
Карася О.В.
Федорова М.О.
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Енергодар Запорізької області
на ухвалу Запорізького апеляційного господарського суду від 06.04.2007 р.
та постанову господарського суду Запорізької області від 15.11.2006 р.
у справі № 23/530/06-АП господарського суду Запорізької області
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Налагоджувально-монтажне підприємство «Електропівденмонтаж»
до Державної податкової інспекції у м. Енергодар Запорізької області
про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, -
ВСТАНОВИВ:
Постановою господарського суду Запорізької області від 15.11.2006 р. у справі № 23/530/06-АП, залишеною без змін ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 06.04.2007 р., задоволено позовні вимоги ТОВ «Налагоджувально-монтажне підприємство «Електропівденмонтаж», визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Енергодар Запорізької області від 23.01.2006 р. № 0000042310/0. Стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача 3,40 грн. судового збору.
Судові рішення судів першої та апеляційної інстанції мотивовані правомірністю включення до валових витрат виробництва позивача коштів на проведення навчання (тренінгу) працівника, оскільки витрати було понесено саме за виробничою необхідністю.
Не погоджуючись з судовими рішеннями судів попередніх інстанцій, ДПІ у м. Енергодар Запорізької області оскаржила їх в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.
В касаційній скарзі скаржник, посилаючись на порушення судами норм матеріального права, просить скасувати постанову господарського суду Запорізької області від 15.11.2006 р. та ухвалу Запорізького апеляційного господарського суду від 06.04.2007 р. і ухвалити нове судове рішення, яким в позові відмовити.
В запереченні на касаційну скаргу позивач просить залишити скаргу податкової інспекції без задоволення, а постановлені у справі судові рішення - без змін.
Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Господарськими судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що Енергодарською ОДПІ в Запорізькій області було проведено планову виїзну документальну перевірку дотримання вимог податкового та валютного законодавства ТОВ «Налагоджувально-монтажне підприємство «Електропівденмонтаж» за період з 01.10.2002 р. по 30.09.2005 р., за результатами якої складено акт від 23.01.2006 р. № 2-23/0-31823038.
Перевіркою встановлено, що позивачем порушено абзац третій пп. 5.4.2 п. 5.4 ст. 5 Закону України від 22.05.1997 р. № 283/97-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (із змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на прибуток за 2004 р. на суму 6455,5 грн. Зокрема встановлено, що позивачем безпідставно включено до складу валових витрат у 4 кварталі 2004 р. суму витрат у розмірі 25822 грн., пов'язаних з проведенням навчання (тренінгу) за курсом «Високовольтні вимикачі HPL та LTB-D» робітника підприємства (інженера ОСОБА_1) не в українському закладі освіти, відповідно до умов контракту № 14/30-2004 від 15.11.2004 р. на підприємстві-виробнику високовольтної апаратури в Швеціїї м.Людвик згідно акту про надання послуг від 27.11.2004 р. та відповідно до договору від 10.11.2004 р., укладеного з Асоціацією ремонтних підприємств та організацій України.
На підставі висновків акта перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення - рішення від 23.01.2006 р. № 0000042310/0, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 9683,25 грн., з яких 6455,5 грн. - основний платіж, 3227,75 грн. - штрафні (фінансові) санкції.
Позивач оскаржив вказане податкове повідомлення-рішення в адміністративному порядку до Енергодарської ОДПІ у Запорізькій області, ДПА у Запорізькій області та ДПА України.
Скарги позивача до Енергодарської ОДПІ у Запорізькій області та ДПА у Запорізькій області за результатами їх розгляду були залишені без задоволення, а рішенням ДПА України повторна скарга залишена без розгляду по суті в зв'язку з пропуском строку оскарження.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити, виходячи з таких підстав.
Згідно абзацу третього пп. 5.4.2 п. 5.4 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (із змінами та доповненнями) до складу валових витрат платника податку включаються витрати, пов'язані з професійною підготовкою або перепідготовкою за профілем такого платника податку фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку, в українських закладах освіти, за винятком фізичних осіб, пов'язаних з таким платником податку.
Відповідно до ст. ст. 1, 10 Закону України «Про вищу освіту», ст. 3 Закону України «Про професійно-технічну освіту» первинна професійна підготовка - це отримання особами, не маючими професії (спеціальності), професійно-технічної освіти, яке забезпечує необхідний рівень кваліфікації по відповідному напрямку підготовки або спеціальності. Перепідготовка - навчання, спрямоване на отримання працівниками (які вже мають первинну професійну підготовку) іншої професії (спеціальності) на основі отриманого раніше освітньо-кваліфікаційного рівня та практичного досвіду. Підвищення кваліфікації - навчання, яке надає можливість розширювати та поглиблювати раніше отримані професійні знання на рівні вимог виробництва або сфери послуг, а також виконувати додаткові завдання та обов'язки у рамках спеціальності.
Як встановлено судами, інженер підприємства позивача Кисельов С.М. здобув освіту за фахом інженер-електрик, а тому термін первинна професійна підготовка до нього не відноситься.
Перепідготовкою, як вказано вище, є навчання, спрямоване на отримання працівниками (які вже мають первинну професійну підготовку) іншої професії. Проходження курсу «Вимикач АВВ типів LTBD» для інженера-електрика не було отриманням іншої професії. Вивчення вказаного курсу інженером ОСОБА_1 є розширенням та поглибленням раніше отриманих ним професійних знань, котрих вимагає сучасне виробництво, оскільки без такої кваліфікації на конкретних об'єктах контрагентами ТОВ «НМП «Електропівденмонтаж» у виконанні робіт буде відмовлено. Отже, навчання за темою «Вимикач АВВ типів LTBD» є підвищенням кваліфікації працівника.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли до правильного висновку про відсутність порушення з боку позивача вимог абзацу третього пп. 5.4.2 п. 5.4 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», оскільки даною правовою нормою передбачено віднесення до складу валових витрат платника податку витрат, пов'язаних з професійною підготовкою або перепідготовкою за профілем такого платника податку фізичних осіб, які перебувають у трудових відносинах з таким платником податку в українських закладах освіти. В спірному випадку, було проведено не професійну підготовку чи перепідготовку інженера позивача, а підвищення його кваліфікації, до того ж не в учбовому закладі та не на території України.
ТОВ «НМП «Електропівденмонтаж» віднесення до складу валових витрат у 4 кварталі 2004 р. суми витрат у розмірі 25822 грн. було здійснено на підставі пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», згідно якого до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.
Так, судами встановлено, що дійсно, проходження учбового курсу інженером ОСОБА_1 на заводі у Швеції викликано виробничою необхідністю та є витратами на виробничі цілі, що підтверджується листом одного із замовників позивача та укладеними після проходження курсу договорами на виконання налагоджувальних робіт, а також статутом позивача, згідно якого предметом діяльності підприємства є пусконалагоджувальні роботи систем електропостачання, високовольтні випробування та спецвимірювання електрообладнання та електротехнічних пристроїв усіх класів напруження.
Крім того, в обґрунтування своєї правової позиції суди послались на те, що одночасно з прийняттям спірного податкового повідомлення-рішення № 0000042310/0, податковим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000021720/0 від 23.01.2006 р., яким позивачу було донараховано податкове зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб та застосовано штрафні санкції з підстав порушення п. 7.1 ст. 7, пп. 8.1.1, пп. 8.1.4 п 8.1 ст.8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» по епізоду, пов'язаному з відрядженням працівника ТОВ «НМП «Електропівденмонтаж» ОСОБА_1 на навчання до Швеції.
Розглянувши повторну скаргу ТОВ «НМП «Електропівденмонтаж» на дане податкове повідомлення-рішення № 0000021720/0, ДПА України скасувала це рішення відповідача в частині донарахування податку з доходів фізичних осіб на підставі того, що витрати на навчання ОСОБА_1 у Швеції є витратами на виробничі цілі, тим самим підтвердивши помилковість висновку Енергодарської ОДПІ у Запорізькій області у податковому повідомленні-рішенні № 0000021720/0 від 23.01.2006 р.
Також колегія суддів погоджується з висновками судів щодо узгодження в адміністративному порядку податкового зобов'язання, визначеного спірним податковим повідомленням-рішенням № 0000042310/0 від 23.01.2006 р., з підстав задоволення скарги ДПА України на користь платника податку, оскільки скарга позивача помилково з вини ДПА України була не розглянута.
З огляду на викладене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що суди попередніх інстанцій правильно вирішили спір, ухвалені ними по справі судові рішення відповідають нормам матеріального та процесуального права, а тому передбачені законом підстави для їх скасування чи зміни відсутні.
Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Енергодар Запорізької області відхилити.
Ухвалу Запорізького апеляційного господарського суду від 06.04.2007 р. та постанову господарського суду Запорізької області від 15.11.2006 р. залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.
Головуючий Рибченко А.О.
Судді Брайко А.І.
Голубєва Г.К.
Карась О.В.
Федоров М.О.
Судове рішення № 3269324, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 24.02.2009. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № к-11064/07. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: