Постанова № 32688373, 18.03.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2013 р. Справа № 2а-12483/12/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Шевцової Н.В.

Суддів: Макаренко Я.М. , Мінаєвої О.М.

за участю секретаря судового засідання Шалаєвої І.Т.

представника відповідача Дитиненко Ю.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25.12.2012р. по справі № 2а-12483/12/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторіал"

до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення - рішення ,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Факторіал" (надалі за текстом - ТОВ "Факторіал", позивач), звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби (надалі за текстом - ДПІ у Київському районі м. Харкова), у якому просив суд скасувати податкове повідомлення - рішення від 31.10.2012 року №0000322202.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду 25.12.2012р. позов задоволено в повному обсязі. Скасовано податкове повідомлення - рішення від 31.10.2012 року №0000322202.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, а саме вимог п.п.14.1.27 п.14.1 ст. 14, п.п.14.1.36 п.14.1 ст. 14, абзац г) п.п.138.10.2 п.138.10 ст. 138, п.п.138.10.5 п.138.10 ст. 138 Податкового кодексу України, просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що як юридична особа ТОВ "ФАКТОРІАЛ" зареєстроване Виконавчим комітетом Харківської міської ради 02.02.1995 року, згідно свідоцтва серії А01 №083849 (т.1 а.с. 248-249).

Позивач знаходиться на обліку в органах Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області ДПС з 07.02.1995 року за реєстраційним номером 2009, відповідно до довідки №116 від 14.01.2008 року (т. 2 а.с. 7). Товариство є платником податку на додану вартість, про що останньому видано свідоцтво відповідного зразку №100086778 (т. 2 а.с. 6).

Також судом встановлено, що фахівцями податкової служби була проведена планова виїзна перевірка ТОВ "Факторіал" (код ЄДРПОУ 23002272) з питань дотримання податкового законодавства за період з 01.04.2011 по 30.06.2012 роки, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2011 по 30.06.2012 роки.

Результати перевірки оформлені актом №2266/22-206/23002272 від 17.10.2012 року, яким зафіксовані наступні порушення: п.п.14.1.27 п.14.1 ст. 14, п.п.14.1.36 п.14.1 ст. 14, абзац г) п.п.138.10.2 п.138.10 ст. 138, п.п.138.10.5 п.138.10 ст. 138 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 року (із змінами та доповненнями), в результаті чого ТОВ "Факторіал" занижено податок на прибуток всього на суму 401436,00 грн., в т.ч.: -II квартал 2011 року на суму 51329,00 грн., -III квартал 2011 року на суму 90937,00 грн., - IV квартал 2011 року на суму 91221,00 грн., - I квартал 2012 року на суму 83151,00 грн., - II квартал 2012 року на суму 84798,00 грн.; встановлене не повне оприбуткування готівкових коштів в повній сумі їх фактичного надходження в книзі обліку розрахункових операцій в сумі 998,00 грн. чим порушено п.2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року №637; порушення у квітні, липні, листопаді 2011 року та у лютому 2012 року п.177.8 ст. 177 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 року, в результаті чого ТОВ "ФАКТОРІАЛ" донараховано податку на доходи фізичних осіб у сумі 1194,90 грн. (т. 1 а.с. 36-62).

На підставі вищезгаданого акту перевірки Державною податковою інспекцією у Київському районі міста Харкова Харківської області Державної податкової служби винесено податкове повідомлення - рішення від 31.10.2012 року №0000322202, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 401436,00 грн. та застосовано штрафну санкцію в сумі 83975,00 грн. (т. 1 а.с. 8).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того що, позивачем правомірно включено до складу валових витрат у перевіряємому періоді витрати з придбання товару у фірми Kisscut Франція та фірмою ICS Logistik (Deutschland) GmbH, що підтверджується належними первинними документами, а також витрат по сплаті відсотків за користування банківським кредитом, що підтверджується банківськими виписками та квитанціями, у зв'язку з веденням господарської діяльності.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що в ході проведення перевірки податковим органом були виявлені порушення позивачем вимог податкового законодавства щодо неправомірного формування витрат у 2-4 кварталі 2011 року, 1-2 кварталі 2012 року, що призвело до заниження податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 401436,00 грн.

Правила формування витрат платниками податку на прибуток підприємств визначаються положеннями Податкового кодексу України.

Відповідно до п.п. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

За змістом п.п. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України витрати операційної діяльності включають, зокрема, собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Згідно з п. 138.2 ст. 138 Кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

За приписами п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

Згідно п.п.1.2.п.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95 за №168/704 встановлено, що записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів. Підпунктом 2.1 пункту 2 Положення первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції.

Вимоги до оформлення первинних документів визначені ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України, відповідно до якої первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як вбачається з матеріалів справи, між Позивачем (Замовник) та фірмою Kisscut Франція (Виконавець) було укладено контракт №1/Kisscut від 01.04.2011 року (т.1 а.с. 131), за умовами якого Виконавець надає Замовнику консультаційно-інформаційні послуги за митними кордонами України.

Відповідно до п. 3 контракту при завершенні робіт зі збору, обробці і пересиланню інформації Виконавець передає Замовнику акт виконаних робіт.

На підтвердження виконання умов вказаного контракту позивачем було надано акт виконаних робіт №1 від 13.04.2011р. (т. 1 а.с. 132).

Дослідивши вказаний акт на відповідність вимог чинного законодавства, колегія суддів зазначає, що в порушення ч.2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» вказаний акт не містить інформації про зміст та обсяг отриманих послуг, що не дає можливості встановити зв'язок отриманих послуг з господарською діяльністю позивача.

Також, з матеріалів справи вбачається, що між ТОВ "Факторіал" (Замовник) та фірмою ICS Logistik (Deutschland) GmbH (Виконавець) було укладено контракт №1/ICS від 17.09.2007 року (т. 1 а.с. 121).

За умовами контракту Виконавець надає Замовнику консультаційно-інформаційні послуги в області розвитку Європейського ринку обробки гнучкого упакування, флексографського, глибокого та вузькорулонного друку, надає інформацію про новітні технології в зазначених областях, способах їх впровадження на ринку України, а також сприяє при пошуку і встановленні контактів з ведучими Європейськими і світовими виробниками обладнання, комплектуючих та видаткових матеріалів.

Відповідно до п. 3 вищевказаного контракту при завершенні робіт зі збору, обробці і пересиланню інформації Виконавець передає Замовнику акт виконаних робіт.

На підтвердження виконання умов контракту від 17.09.2007 року позивачем було надано акти виконаних робіт №12 від 01.04.2011р., №13 від 04.04.2011р., №14 від 12.04.2011р. (т. 1 а.с. 122, 125, 128).

Дослідивши вказані акти на відповідність вимог чинного законодавства, колегія суддів зазначає, що в порушення ч.2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» акти не містять інформації про зміст та обсяг отриманих послуг, що не дає можливості встановити зв'язок отриманих послуг з господарською діяльністю позивача.

Таким чином, враховуючи, що акти виконаних робіт за договорами від 01.04.2011 року та від 17.09.2007 року не відповідають ні за змістом, ні за формою вимогам до оформлення первинних документів, тому такі акти не можуть визнаватися достатнім та допустимим доказом реальності здійснених господарських операцій.

Отримані від фірми Kisscut та фірмою ICS Logistik (Deutschland) GmbH послуги на загальну суму 197324,84 грн. підприємством ТОВ "Факторіал" було віднесено до складу витрат за 2 квартал 2011 р.

Згідно абз. г) 138.10.2 п. 138.10 ст. 138 Податкового кодексу України до складу адміністративних витрат спрямованих на обслуговування та управління підприємством включаються винагороди за консультаційні, інформаційні, аудиторські та інші послуги, що отримує платник податку для забезпечення господарської діяльності.

Отже, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги, що на порушення абз. г) 138.10.2 п. 138.10 ст. 138 Податкового кодексу України ТОВ "Факторіал" було завищено адміністративні витрати за 2 квартал 2011 р., що призвело до заниження позивачем податкового зобов'язання з податку на прибуток сумі 401436,00 грн.

Також з матеріалів справи вбачається, що перевіркою встановлено завищення TOB "Факторіал" фінансових витрат на суму 1617594,00 грн. у зв'язку віднесенням до їх складу відсотки за кредит не для цілей ведення господарської діяльності, чим порушено вимоги п.п. 138.10.5 п. 138.10 ст. 138 Податкового кодексу України.

Згідно з п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та /або реалізацією товарів, виконаних робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно з п.п.14.1.258 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, фінансовий кредит - це кошти, що надаються банком резидентом або нерезидентом, що кваліфікується як банківська установа згідно із законодавством країни перебування нерезидента, або резидентами і нерезидентами, які мають згідно з відповідним законодавством статус небанківських фінансових установ, а також іноземною державою або його офіційними агентствами, міжнародними фінансовими організаціями та іншими кредиторами нерезидентами юридичній чи фізичній особі на визначений строк для цільового використання та під процент.

Відповідно до п.п.14.1.206 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України процент - дохід, який сплачується (нараховується) позичальником на користь кредитора як плата за використання залучених на визначений або невизначений строк коштів або майна.

До процентів включаються, зокрема платіж за використання коштів або товарів (робіт, послуг), отриманих у кредит.

За змістом абзацу 2 п.138.1 ст.138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток, складаються із інших витрат, визначених згідно з пунктами 138.5, 138.10-138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу

Згідно абзацу п.п.138.10.5 п.138.10 ст.138 Податкового кодексу України , до складу інших витрат включаються фінансові витрати, до яких належать витрати на нарахування процентів (за користування кредитами та позиками, за випущеними облігаціями та фінансовою орендою) та інші витрати підприємства в межах норм, встановлених цим Кодексом, пов'язані із запозиченнями (крім фінансових витрат,- які включені до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку).

Відповідно до пп. 14.1.27 п. 14.1 ст.14 Податкового кодексу України , витрати - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальних формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Отже, право віднесення процентів до складу витрат, або його відсутність, визначається фактичним напрямком використання кредитних ресурсів. Якщо кредитні ресурси використовуються для цілей ведення господарської діяльності, то проценти по ним відносяться до фінансових витрат, в протилежному випадку таке право відсутнє.

З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ "Факторіал" (Позичальник) та ПАТ "Перший український міжнародний банк" (Банк) було укладено кредитний договір №04-350 від 27.08.2009 року (т.1 а.с. 82-88).

За умовами укладеного договору Банк зобов'язується надати Позичальнику кредит у розмірі 8635500,00 грн., а Позичальник зобов'язується прийняти кредит, використати його за цільовим призначенням, сплатити плату за кредит та повернути Банку кредит в повному обсязі в порядку та у строки, обумовлені цим Договором.

Підпунктом 2.1 п. 2 ст. 2 кредитного договору від 27.08.2009 року визначено цільове призначення використання кредиту, а саме: поповнення оборотних коштів (т.1 а.с. 82 зі зворотного боку).

Станом на 20.06.2011 р. заборгованість по даному кредиту складала 9650000,0 грн. TOB "Факторіал" погашено перед ПАТ "Перший Український Міжнародний банк" вказану заборгованість шляхом перерахування коштів 20.06.2011 р.., про що свідчить банківська виписка.

Для погашення 20.06.2011 р. кредиту в сумі 9650000, 00 грн. підприємством TOВ "Факторіал" було використано кредитні ресурси ПАТКБ "ПРАВЕКС-БАНК", отримані по договору від 17.06.2011 р. №6161-005/11.

Так, 17.06.2011 року між позивачем (Позичальник) та ПАТ КБ "ПРАВЕКС-БАНК" (Банк) було укладено договір про відкриття кредитної лінії №6161-005/11 (т.1 а.с. 95-101). Метою укладання даного договору була потреба товариства в залученні додаткових кредитних коштів.

Умовами укладеного договору визначено, що Банк має право надати Позичальнику відновлювану кредитну лінію у валюті в розмірі 11000000 грн. двома траншами: перший транш в сумі 9700000 грн.; другий транш в сумі 1300000 грн., а Позичальник зобов'язується прийняти кредит, використати його за цільовим призначенням, повернути його Банку в повному обсязі в порядку та у строки, обумовлені цим Договором, а також сплатити відповідну плату за користування кредитом і виконати всі інші зобов'язання передбачені цим договором.

Підпунктом 1.3 пункту 1 вищевказаного договору передбачено, що перший транш в сумі 9700000 грн. надається товариству для погашення кредитної заборгованості в ПАТ "ПУМБ" за кредитним договором №04-350 від 27.08.2009 року, а другий транш в сумі 1300000 грн. для поповнення обігових коштів (т.1 а.с. 95).

Розмір суми грошових коштів наданих банками в кредит Позивачу, умови повернення та сума річних встановлені вищевказаними договорами та додатковими угодами до них (т.1 а.с. 89-94, 104).

Враховуючи, що кредитні ресурси отримані в ПАТКБ "ПРАВЕКС-БАНК" в сумі 9650000,0 грн. використані не на виробництво (виготовлення) та /або реалізацією товарів, виконання робіт, наданням послуг, а на погашення отриманого кредиту в ПАТ "Перший Український Міжнародний банк" за кредитним договором №04-350 від 27 серпня 2009 р., вони не є використаними для цілей ведення господарської діяльності, тобто використані без мети отримання доходу. Операція погашення раніше отриманого фінансового кредиту шляхом залучення для даних цілей коштів нового кредиту не передбачає отримання доходів, а лише витрати по нарахованим відсоткам за використання ресурсів нового кредиту.

За викладених обставин, колегія суддів погоджується з доводами податкового органу про порушення позивачем п.п. 138.10.5 п. 138.10 ст. 138 Податкового кодексу України щодо неправомірного віднесення до складу фінансових витрат суми коштів, які сплачені за використання кредитних ресурсів на погашення фінансового кредиту та не пов'язані з господарською діяльністю TOB "Факторіал" .

За змістом п. 1 ч. 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приймаючи спірні податкові повідомлення-рішення, відповідач діяв на підставі та у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України, а тому позовні вимоги про скасування таких рішень є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Таким чином, колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції про задоволення позовних вимог помилковими.

Згідно ч. 2 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.

За викладених обставин, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції через порушення ним норм матеріального права, які призвели до ухвалення неправильного рішення, підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду 25.12.2012р. по справі № 2а-12483/12/2070 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторіал" до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Шевцова Н.В.Судді(підпис) (підпис) Макаренко Я.М. Мінаєва О.М.

ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Шевцова Н.В.

Повний текст постанови виготовлений 22.03.2013 р.