Ухвала суду № 32687659, 23.04.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" квітня 2013 р.справа № 2а/0470/5211/11

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Добродняк І.Ю

суддів: Бишевської Н.А. Семененка Я.В.

при секретарі судового засідання: Новоженін І. Є.

за участю представників:

позивача: - Коган Я. В. (дов. від 02.08.2012 р.)

відповідача: - Кацінова О. В. (посвідч. №067859)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську

апеляційну скаргу Дніпропетровської митниці

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.07.11

у справі № 2а/0470/5211/11

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «БТЛ Трейд»

до Дніпропетровської митниці

про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення форми «Р» №33 від 31.03.11,-

встановила:

Товариство з обмеженою відповідальністю «БТЛ Трейд» звернулося з позовом до Дніпропетровської митниці, в якому просило визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення форми № 33 від 31.03.2011, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість з товарів, увезених на територію України суб'єктами підприємницької діяльності в розмірі 107471,07 грн. (основний платіж - 85976 грн., штрафні санкції 21494,21 грн.).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем правомірно визначена митна вартість товару «L-лізин кормовий» за першим методом визначення митної вартості, тобто за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартості операції). Відповідачем в порушення вимог Митного кодексу України та незважаючи на наявність всіх необхідних документів безпідставно застосовано шостий (резервний) метод визначення митної вартості товару «L-лізин кормовий», що призвело до неправомірного донарахування позивачу податкового зобов'язання у розмірі 107471,07 грн.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.07.2011 адміністративний позов задоволено. Скасовано податкове повідомлення форми «Р» №33 від 31.03.2011.

Не погодившись із постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу (а.с.104), в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати постанову суду та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні адміністративного позову про визнання недійсним податкового повідомлення.

Апеляційна скарга мотивована тим, що за результатами проведеного контролю правильності визначення митної вартості товару - «L-лізин кормовий» після здійснення операцій його митного оформлення виявлено, що задекларована вартість не відповідає наявній в митниці інформації про рівень цін, що склалася на світовому ринку на час митного оформлення, та є нижчою, ніж прямі витрати на виробництво цього товару, в тому числі сировини, матеріалів та/або комплектуючих, які входять до складу товару. Зважаючи на викладене, відповідач вказує, що ним було правомірно визначено митну вартість товару за шостим (резервним) методом визначення митної вартості товару. Під час проведення перевірки позивачем не були надані додаткові документи (інформація), письмові заяви, зауваження, пояснення для підтвердження заявленої митної вартості товару «L-лізин кормовий». До того ж, оскільки позивачем не реалізовано право щодо оскарження рішень про визначення митної вартості, які визначили нову ціну товару «L-лізин кормовий», отже, це свідчить про його згоду із новою сумою митної вартості, визначеною відповідачем.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі.

Позивач проти задоволення апеляційної скарги заперечує, в поданих суду письмових запереченнях просить залишити постанову суду першої інстанції без змін, зазначає, що судом першої інстанції вірно встановлені обставини справи, постановлено законне та обґрунтоване рішення.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, відповідачем - Дніпропетровською митницею складено податкове повідомлення форми "Р" № 33 від 31.03.2011, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість з товарів, увезених на територію України суб'єктами підприємницької діяльності, в загальному розмірі 107471,07 грн., в т.ч. основний платіж - 85976 грн., штрафні санкції 21494,21 грн.

Вказане рішення прийнято за результатами проведеної митницею невиїзної документальної перевірки стану дотримання вимог законодавства України з питань митної справи ТОВ «БТЛ Трейд» в частині правильності визначення митної вартості при митному оформленні товару «L-лізин кормовий» за вантажними митними деклараціями від 15.06.2010 № 110000013/2010/509996, від 15.06.2010 № 110000013/2010/509997, від 29.06.2010 № 110000013/2010/510856 (акт перевірки № Н01/11/11000000/36206613 від 14.03.2011).

В ході перевірки встановлено, що позивачем у червні 2010 року заявлено до митного оформлення товар «Органічні хімічні сполуки-амінокислоти L-Лізин MONO HCL 98,5%, CAS №657-27-2, який представляє собою кристалічний порошок із вмістом активної речовини (сухої речовини) - 98,5%; призначений як компонент кормової добавки до комбікормів для годівлі сільськогосподарських тварин та птиці, кремового кольору, розфасовано в лантухи по 25 кг», ввезений на митну територію України згідно зовнішньоекономічного контракту №207 від 18.05.2009 компанією «WESTMENT BRIDGE LTD» Великобританія.

Митне оформлення вказаного товару, код за УКТЗЕД 29224100, здійснено за наступними вантажно-митними деклараціями:

- №110000013/2010/509996 від 15.06.2010 з митною вартістю 1,1$/кг (курс валюти станом на 15.06.2010 - 7,9149 грн. за дол.США), вага нетто 34272, 00 кг, загальна митна вартість товару - 298 385,40 грн.;

- №110000013/2010/509997 від 15.06.2010 р. з митною вартістю 1,1$/кг (курс валюти станом на 15.06.2010 - 7, 9149 грн. за дол.США), вага нетто 17136, 00 кг, загальна митна вартість товару - 149192, 70 грн.;

- №110000013/2010/510856 від 29.06.2010 р. з митною вартістю 1,099$/кг (курс валюти станом на 29.06.2010 - 7, 9074 грн. за дол.США), вага нетто 16605, 60 кг, загальна митна вартість товару - 144437,83 грн.,

Вантажні митні декларації прийняті відповідачем, про що свідчить відмітка на них. Також матеріалами справи підтверджено, що позивачем надано всі запитувані документи на підтвердження заявленої митної вартості товару на сплачено всі необхідні платежі (ввізне мито та податок на додану вартість).

За вищевказаними вантажно-митними деклараціями митна вартість товару була визначена за першим методом визначення митної вартості товарі - за ціною договору.

В подальшому відповідачем за результатами проведеного контролю правильності визначення митної вартості товару «L-лізин кормовий» після здійснення операцій митного оформлення виявлено, що задекларована вартість товару не відповідає наявній в митниці інформації про рівень цін, що склався на світовому ринку на час митного оформлення.

Відповідачем було проаналізовані, порівняні відомості, зазначені у вантажних митних деклараціях та належних до них комплектах товаросупровідних документів (контракт №207 від 18.05.2009, укладений між Позивачем та компанією «WESTMENT BRIDGE LTD», Великобританія, доповнення до нього; інвойси від 14.04.2010 RM10DBI0115A, від 21.04.2010 RM10DBI0115B, від 30.04.2010 № 6004-13826; накладні CMR від 12.06.2010 №2419/1, №2419/2, №2418/1, №2418/2, №2479/1; коносаменти; екологічні декларації від 08.06.2010 р. №751, №752, від 16.06.2010 №770; листи про відсутність сертифікатів про походження товару та про відсутність експортних вантажних митних декларацій) та встановлено, що на дату відправлення товару з Китаю (27.04.2010, 06.05.2010 відповідно до коносаментів) ціни ринку Південно-Східної Азії на L-лізин кормовий, імпортований з Китаю, в перерахунку у доларовий еквівалент вартості становили 1,85 дол. США/кг, а відтак задекларована позивачем вартість не відповідає наявній в митниці інформації про рівень цін, що склалася на світовому ринку на час митного оформлення.

Вищевказане стало підставою для прийняття нових рішень про визначення митної вартості товару «L-лізин кормовий» на рівні 1,85 дол. США/кг, із застосуванням шостого - резервного методу визначення митної вартості.

Рішення про визначення митної вартості №№110000006/2010/152374/3, 110000006/2010/152372/3, 110000006/2010/152373/3 від 20.10.2010 направлено на адресу позивача рекомендованим поштовим відправленням.

Колегія суддів, виходячи з фактичних обставин справи, норм діючого законодавства, що регулюють спірні правовідносини, погоджується з судом першої інстанції, який, задовольняючи позовні вимоги, встановив, що прийняття відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення є необґрунтованим, таким, що не відповідає чинному законодавству.

Згідно п.1.9 статті 1, п.п. 2.1.1 п. 2.1 ст. 2, п.6.1 ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» митні органи, які є контролюючими органами, мають право надсилати податкове повідомлення про обов'язок платника податків сплатити вартість ввізного та вивізного мита, інших податків, зборів, які відповідно до законів справляються при ввезенні товарів і предметів на митну територію України.

Спір між сторонами виник з приводу правомірності визначення відповідачем податкового зобов'язання з податку на додану вартість у зв'язку з визначенням митницею митної вартості товару за шостим методом, результатом застосування якого стало збільшення митної вартості цього товару.

Відповідно до ст.259 Митного кодексу України митна вартість товарів - це заявлена декларантом або визначена митним органом вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, яка обчислюється на момент перетинання товарами митного кордону України.

Статтею 262 МК України передбачено, що митна вартість товарів і метод її визначення заявляються (декларуються) митному органу декларантом під час переміщення товарів через митний кордон України шляхом подання декларації митної вартості. Порядок та умови декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, встановлюються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення декларацій митної вартості - спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи.

Згідно приписів ст. 265 МК України митний орган здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів згідно з положеннями цього Кодексу. Такий контроль може здійснюватися в установленому порядку із застосуванням різних форм, у тому числі відповідно до статей 60 і 69 цього Кодексу, після закінчення операцій митного контролю, оформлення та пропуску через митний кордон України товарів і транспортних засобів. Порядок контролю правильності визначення митної вартості товарів після закінчення операції митного контролю, оформлення та пропуску через митний кордон України товарів і транспортних засобів та донарахування обов'язкових платежів визначається Кабінетом Міністрів України. Митний орган має право упевнитися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи декларації, поданої для цілей визначення митної вартості.

Згідно з ч.1 ст.264 Митного Кодексу України заявлена декларантом митна вартість товарів і подані ним відомості про її визначення мають базуватися на достовірній, документально підтвердженій інформації, що подається у кількісному виразі.

Частиною 3 цієї ж статті передбачено, що митний орган має право прийняти рішення про неможливість використання вибраного декларантом методу митної оцінки.

Відповідно до ст. 266 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, здійснюється шляхом застосування таких методів: за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються (метод 1); за ціною угоди щодо ідентичних товарів (метод 2); за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів (метод 3); на основі віднімання вартості (метод 4); на основі додавання вартості (метод 5); резервного (метод 6).

Частинами 2 - 3 зазначеної статті визначено, що основним методом визначення митної вартості товарів є метод за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються. Якщо основний метод не може бути використаний, застосовується послідовно кожний із перелічених у частині 1 цієї статті методів. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, установлених статтею 273 цього Кодексу.

Згідно п. 7 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1766 від 20.12.06, для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів декларант зобов'язаний подати: зовнішньоекономічний договір (контракт) і додатки до нього; рахунок-фактуру (інвойс) або рахунок-проформу; банківські платіжні документи (якщо рахунок сплачено), а також інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; рішення митного органу про визначення митної вартості раніше ввезених ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів, якщо воно прийнято за одним договором (контрактом); пакувальні листи; копію ліцензії на ввезення (вивезення) товарів, імпорт (експорт) яких підлягає ліцензуванню.

Відповідно до пункту 10 вказаного Порядку відомості, на підставі яких декларантом визначено та заявлено (задекларовано) митну вартість товарів, повинні базуватися на об'єктивних даних, що підлягають обчисленню та перевірці відповідно до вимог Митного кодексу України.

Отже, у разі виникнення сумнівів у відповідача щодо достовірності наданих декларантом до митного оформлення відомостей, відповідач мав право витребувати у позивача додаткові документи для підтвердження митної вартості товарів.

Згідно пункту 11 Порядку для підтвердження митної вартості товарів на вимогу митного органу декларант зобов'язаний подати додаткові документи.

Посадова особа митного органу у графі «Для відміток митниці» декларації митної вартості робить запис про необхідність подання додаткових документів, що підтверджують митну вартість товарів, із складенням переліку, зазначає дату і прізвище та ставить свій підпис. Декларант ознайомлюється з таким записом, зазначає під ним дату, прізвище та ставить свій підпис.

Посадова особа митного органу не має права вимагати від декларанта документи, не зазначені у графі «Для відміток митного органу».

Якщо декларантом не подано в установлений строк додаткові документи або якщо він відмовився від їх подання, митну вартість товарів визначає митний орган на підставі наявних відомостей згідно із законодавством (п.14 Порядку).

Однак, як вбачаться з ВМД №110000013/2010/509996 від 15.06.2010, №110000013/2010/509997 від 15.06.2010, №110000013/2010/510856 від 29.06.2010 у графі «Відмітки митного органу» відсутні будь-які записи щодо витребування від декларанта позивача додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів.

Таким чином оскільки додаткові документи від позивача під час здійснення митного оформлення не витребовувались, наявність обставин, за яких у відповідача виникли сумніви щодо правильності визначення митної вартості після митного оформлення, відповідачем не обґрунтована, колегія суддів вважає, що у відповідача не було підстав самостійно визначати митну вартість товарів, що імпортувались в Україну за контрактом №207 від 18.05.2009, укладеним між Позивачем та компанією «WESTMENT BRIDGE LTD», Великобританія, та приймати рішення про визначення митної вартості №№110000006/2010/152374/3, 110000006/2010/152372/3, 110000006/2010/152373/3 від 20.10.2010 за іншим методом, ніж обраний позивачем.

Докази подання позивачем неповної, недостовірної, неправдивої інформації митному органу при декларуванні товару у матеріалах справи відсутні. Відповідачем не наведено жодних доводів та не подано будь-яких доказів на підтвердження того, що рівень митної вартості яких на момент здійснення митного контролю та митного оформлення нижчий за рівень вартості прямих витрат, пов'язаних з їх виробництвом, у тому числі сировини, матеріалів та/або комплектувальних виробів, які входять до складу таких товарів.

Крім того, застосувавши замість визначеного позивачем першого методу шостий метод визначення митної вартості товарів, відповідач не надав доказів неможливості застосування наступних після першого методів визначення митної вартості, що суперечить частинам 2 - 3 статті 266 Митного кодексу України.

Посилання відповідача на встановлення ним фактів митного оформлення товарів, рівень митної вартості яких на момент здійснення митного контролю та митного оформлення нижчий за рівень вартості прямих витрат, пов'язаних з їх виробництвом, у тому числі сировини, матеріалів та/або комплектувальних виробів, які входять до складу таких товарів не приймається колегією суддів до уваги, оскільки як з'ясовано судом першої інстанції та підтверджується наявними у справі доказами, в основу висновку про невірне зазначення позивачем митної вартості товару відповідачем покладено результати аналізу інформації, отриманої з мережі Інтернет.

З огляду на фактичні обставин справи, колегія суддів вважає, що визначаючи митну вартість товару за методом №6 - резервний метод, відповідач діяв не у спосіб, що визначений законом, відповідачем не доведено правомірності прийнятого ним рішення щодо визначення митної вартості товару за вказаним методом.

Між тим, законодавчо встановлена послідовність застосування різних методів оцінки митної вартості означає, що вичерпавши усі можливості для встановлення рівня митної вартості товару за одним методом, митний орган має право послідовно застосовувати інші методи. Однак у спірному випадку Дніпропетровська митниця застосувала метод №6, не дослідивши у повній мірі усі обставини, які впливали на рівень ціни, заявленої позивачем.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про неправомірність дій відповідача щодо застосування шостого методу визначення митної вартості товару без послідовного застосування попереднього, як це встановлено частиною п'ятою статті 266 Митного кодексу, за відсутності будь-якого обґрунтування неможливості його застосування в рішеннях про визначення митної вартості товарів від 20.10.2010 .

Суд першої інстанції під час розгляду даної справи в повному обсязі дослідив обставини, які мають значення для справи, ухвалив законне та обґрунтоване рішення.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують і не дають підстав вважати, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини.

Передбачені ст.202 Кодексу адміністративного судочинства України підстави для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення відсутні, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст.198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Дніпропетровської митниці залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 липня 2011 року у справі № 2а/0470/5211/11 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, встановленому ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: І.Ю. Добродняк

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: Я.В. Семененко