Постанова № 32687662, 07.02.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" лютого 2013 р. справа № 2а-3773/10/1170

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Богданенка І.Ю.

суддів: Уханенка С.А. Дадим Ю.М.

за участю секретаря судового засідання: Горшкова В.В.,

за участю представників:

позивача: - Романяка М.Я. (довіреність №3 від 04 лютого 2013 року),

- Назарова А.С. (довіреність №4 від 04 лютого 2013 року),

відповідача: - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційні скарги Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби, товариства з обмеженою відповідальністю «АПС-Центр»

на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2012 року

у справі № 2а-3773/10/1170

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «АПС-Центр»

до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2010 року товариство з обмеженою відповідальністю «АПС-Центр» звернулося у Кіровоградський окружний адміністративний суд з позовом до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби, з урахуванням уточнення позовних вимог, про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень про скасування податкових повідомлень-рішень 27 серпня 2010 року № 0001172310/0 в частині нарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 1314978 гривень за основним платежем та 657489 гривень штрафних (фінансових) санкцій; № 0001182310/0 в частині нарахування податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 1221354 гривень за основним зобов'язанням та 1269349 гривень штрафних (фінансових) санкцій.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2012 року позовні вимоги задоволені частково. Скасовано податкове повідомлення-рішення від 27 серпня 2010 року №0001172310/0, яким нараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість, в частині нарахування 653511,47 гривень за основним платежем та 326756 гривень штрафних (фінансових) санкцій. Скасовано податкове повідомлення-рішення від 27 серпня 2010 року №0001182310/0, яким нараховано податкове зобов'язання з податку на прибуток, в частині нарахування 437082 гривень за основним платежем та 437082 гривень штрафних (фінансових) санкцій.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, Кіровоградська об'єднана державна податкова інспекція Кіровоградської області Державної податкової служби подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на необґрунтованість постанови, порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову про відмову у задоволенні апеляційної скарги.

За доводами податкового органу господарські операції товариства з обмеженою відповідальністю «АПС-Центр» з контрагентами здійснені без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкту оподаткування.

Також, товариство з обмеженою відповідальністю «АПС-Центр» подало апеляційну скаргу на постанову суду першої інстанції, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить скасувати постанову в частині відмови у задоволенні позовних вимог та прийняти в цій частині нову постанову про задоволення позову.

Товариство, зазначає про дотримання ним законодавства при віднесенні до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість та визначенні валових витрат.

У судовому засіданні представники товариства з обмеженою відповідальністю «АПС-Центр» наполягають на доводах і вимогах апеляційної скарги товариства, ї заперечують проти задоволення апеляційної скарги відповідача.

Представник Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби, будучи належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційних скарг та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби підлягає частковому задоволенню, апеляційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю «АПС-Центр» задоволенню виходячи із наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, податковим органом проведено планову виїзну документальну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «АПС-Центр» з питання дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 жовтня 2008 року по 31 березня 2010 року, за результатами якої складено акт №23/23-10/33962683 від 19 серпня 2010 року.

За висновками перевірки, товариством з обмеженою відповідальністю «АПС-Центр» порушено:

- підпункт 5.2.1 пункту 5.2, підпункт 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в результаті чого занижено податок на прибуток на 1317343,06 гривень;

- пункт 4.1 статті 4, пункт 6.1 статті 6, підпункт 7.3.1 пункту 7.3, підпункти 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість на 1478714,22 гривень та зменшений залишок задекларованого від'ємного значення;

- підпункт «б» підпункту 4.1.4 пункту 4.1. статті 4, підпункт 5.3.1. пункту 5.3.1 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» в частині неподання розрахунку та не нарахування збору за спеціальне використання водних ресурсів за перший квартал 2010 року;

- підпункти 6.1, 6.2 пункту 6, підпункт 9 пункту 9 Інструкції про порядок обчислення і справляння збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту, в частині заниження збору у сумі 69, 48 гривень;

- підпункт 3.1.1 пункту 3.1 статті 3, підпункту 4.2.9 пункту 4.2 статті 4, підпункту 4.3.20 пункту 4.3 статті 4 та підпункту 9.12.2 пункту 9.12 статті 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» з донарахуванням податку у сумі 1216,58 гривень.

На підставі акту перевірки Кіровоградською об'єднаною державною податковою інспекцією винесені податкові повідомлення-рішення від 27 серпня 2010 року:

- № 0001172310/0, яким визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 1478714 гривень за основним платежем та 739357 гривень штрафних (фінансових) санкцій;

- № 0001182310/0, яким визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток у сумі 1317343 гривень за основним зобов'язанням та 1317343 гривень штрафних (фінансових) санкцій.

Відповідно до підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Згідно абзацу 4 підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Товариством з обмеженою відповідальністю «АПС-Центр» (замовником) укладені договори про надання маркетингових послуг: пошук нових об'єктів які потребують проведення робіт, ведення переговорів з власниками об'єктів по співпраці, підготовка документів для укладення договорів на виконання робіт з виконавцями: приватним підприємством «Алегра-Кіровоград» від 01 липня 2008 року та 18 серпня 2008 року, приватним підприємством «Некс-Кіровоград» від 01 вересня 2008 року та від 01 січня 2009 року, приватним підприємством «Регіон-Кіровоград» від 01 травня 2008 року, приватним підприємством «Єлісаветград-Кіровоград» від 02 березня 2009 року та від 05 травня 2009 року, приватним підприємством « 2008-Кіровоград» від 01 лютого 2009 року, приватним підприємством «Стандарт».

Відповідно до статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Фактичне виконання умов укладених позивачем договорів та надання маркетингових послуг позивачу за вказаними договорами, підтверджується актами приймання-здавання робіт (а.с.131, 134, 137, 144, 147, 149, т.1; а.с.196 т.3; а.с.216 т.4; а.с.44 т.5; а.с.222 т.6; а.с.11, 35, 198 т.7; а.с.21, 50, 55, 78, 83 т.8) та податковими накладними (а.с.197 т.3; а.с.218 т.4; а.с.46 т.5; а.с.224 т.6; а.с.13, 37, 200 т.7; а.с.23, 54, 57, 79, 85 т.8).

Акти приймання-здавання наданих маркетингових послуг, підписані позивачем та його контрагентами, містять обов'язкові реквізити. Також реальність і фактичність господарських операцій щодо отримання маркетингових послуг підтверджується додатками до договорів, в яких міститься перелік, найменування, адреси клієнтів. Результатом надання маркетингових послуг є пошук клієнтів для позивача, укладення з такими клієнтами відповідних договорів про надання послуг позивачем.

Таким чином, надані контрагентами послуги безпосередньо пов'язані з господарською діяльністю позивача.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що маркетингові послуги не мають законодавчо встановленого натурального виразу і врегульованого порядку визначення їх вартості, отже доводи податкового органу про неправомірність віднесення позивачем до складу валових витрат вартості маркетингових послуг з огляду на відсутність в актах здавання-приймання виконаних робіт (надання послуг) обсягів наданих послуг, одиниць виміру, періоду виконання послуг судом відхиляються.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов неправильного висновку про безпідставність віднесення позивачем до складу валових витрат за період з 01 жовтня 2008 року по 31 жовтня 2010 року вартості маркетингових послуг та про заниження позивачем податку з прибутку приватних підприємств, відмовивши у задоволенні в цій частині позовних вимог.

Також, пунктом 4.1 статті 4 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг).

У разі якщо звичайна ціна на товари (послуги) перевищує договірну ціну на такі товари (послуги) більше ніж на 20 відсотків, база оподаткування операції з поставки таких товарів (послуг) визначається за звичайними цінами.

У відповідності до підпункту 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Згідно підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

Пунктом 7.4.5 пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідно до підпункту 7.2.6 пункту 2.6 статті 2 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.

Так, товариством з обмеженою відповідальністю «АПС-Центр» та приватним підприємством «Алегра-Кіровоград» укладено договір генерального підряду на капітальне будівництво від 25 травня 2008 року (а.с.186-198 т.6).

Приватне підприємство «Алегра-Кіровоград» виписало податкову накладну від 29 травня 2008 року №1552 (а.с.191 т.6), отримавши передоплату в розмірі 1000000 гривень (без суми податку на додану вартість 833333,33 гривень).

Відповідно до пункту 4.1 договору генерального підряду, позивач здійснює авансовий платіж у розмірі 60 відсотків від загального обсягу робіт та вартості матеріалів і устаткування. Пунктом 3.1 договору визначено, що вартість будівництва складає 5000000 гривень з податком на додану вартість, згідно пункту 5.1 договору приватне підприємство «Алегра-Кіровоград» зобов'язане розпочати виконання робіт протягом 5 робочих днів з моменту укладання даного договору, але не раніше фактичної передачі позивачем будівельних майданчиків, а також дозвільної та проектно-кошторисної документації на кожний об'єкт. Про початок робіт складається двосторонній акт, орієнтовний строк виконання договору - 2 роки (а.с.186-189 т.6).

Судом першої інстанції встановлено, що жодних будівельних робіт приватним підприємством «Алегра-Кіровоград» не проведено.

Цей факт не свідчить про те, що дана господарська операція не була фактичною та не реальною, оскільки строк будівельних робіт за договором не настав за умови не виготовлення проектно-кошторисної документації.

Оскільки у приватного підприємства «Алегра-Кіровград» в силу вимог пункту 7.3. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» в момент отримання від позивача авансового платежу у розмірі 1000000 гривень виникло податкове зобов'язання зі сплати податку на додану вартість, то підприємством зобов'язано було видати позивачеві податкову накладну незалежно від фактичного початку будівельних робіт по договору генерального підряду на капітальне будівництво від 25 травня 2008 року, відповідно у позивача виникло право на включення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість та зменшення валових витрат.

Разом з цим, суд апеляційної інстанції погоджується з обґрунтуванням та висновком суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог щодо віднесення до складу валових витрат товариства по взаємовідносинах позивача з контрагентами з приводу придбання товарно-матеріальних цінностей, виконання підрядних робіт (приватним підприємством «Некс-Кіровоград», приватним підприємством «Алегра-Кіровоград», приватним підприємством «Єлісаветград-Кіровоград», приватним підприємством «Стандарт-2009») з дослідженням судом підтверджуючих первинних документів та встановлення фактів використання в господарській діяльності позивача.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції ухвалено рішення при неповному з'ясуванні обставин справи, що призвело до неправильного вирішення справи, з порушенням норм матеріального права, що є підставою для скасування постанови суду з прийняттям нової постанови про задоволення позову.

Керуючись статтями 195, 196, пунктом 3 частини 1 статті 198, пунктом 4 частини 1 статті 202, статтями 207, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби - задовольнити частково.

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «АПС-Центр» - задовольнити.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2012 року - скасувати.

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення №0001172310/0 від 27 серпня 2010 року в частині нарахування податкових зобов'язань у сумі 1314978 гривень основного платежу та 657489 гривень штрафних санкцій.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення №0001182310/0 від 27 серпня 2010 року в частині нарахування податкових зобов'язань у сумі 1221354 гривень основного платежу та 1269349 гривень штрафних санкцій.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Постанова складена в повному обсязі 11 лютого 2013 року.

Головуючий: І.Ю. Богданенко

Суддя: С.А. Уханенко

Суддя: Ю.М. Дадим