Ухвала суду № 32687655, 23.04.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" квітня 2013 р.справа № 0870/136/12

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Добродняк І.Ю

суддів: Бишевської Н.А. Семененка Я.В.

при секретарі судового засідання: Новоженін І. Є.

за участю представників:

позивача: - Скляров О. Е. (дов. від 01.02.2012 р.)

відповідача: - Савченко В. І. (посвідч. №102931)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську

апеляційну скаргу Пологівської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 01.03.12

у справі № 0870/136/12

за позовом фермерського господарства «Надія»

до Державної податкової інспекції в Оріхівському районі Запорізької області

про скасування податкового повідомлення-рішення від 09.08.11 № 0000352302,-

встановила:

Фермерське господарство «Надія» звернулося з позовом до Державної податкової інспекції в Оріхівському районі Запорізької області, в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Оріхівському районі Запорізької області від 19.08.2011 № 0000352302, яким визначено 26333,00 грн. зобов'язань з податку на додану вартість.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що включені позивачем до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість підтверджені відповідною податковою накладною, виписаною ТОВ «ТК «Ольвія», а відтак позивач правомірно включив до податкового кредиту суму у розмірі 26333,33 грн. Постачальник ТОВ «ТК «Ольвія» на період здійснення правовідносин мало свідоцтво платника ПДВ та було зареєстроване у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. До того ж всі господарські операції оформлено відповідними первинними документами, відображено в бухгалтерській та податковій звітності, а жоден із правочинів, укладених з контрагентами не визнано недійсним у судовому порядку. Крім того, відповідачем порушено порядок проведення перевірки: відсутні підстави для проведення перевірки, визначені пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України; направлення та наказ на проведення перевірки надані під розписку 18.08.2011, хоча датою початку проведення перевірки є 17.08.2011.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 01.03.2012 адміністративний позов задоволено.

Не погодившись із постановою суду, Пологівська міжрайонна державна податкова інспекція Запорізької області (правонаступник ДПІ у Оріхівському районі Запорізької області) подала апеляційну скаргу (а.с.209), подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду скасувати; ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що при проведенні зустрічної перевірки підприємства-контрагента позивача ТОВ «ТК «Ольвія» за період з 01.03.2008 по 31.12.2009 на підставі акту перевірки від 28.05.2010 №80/23-02/35628392 встановлено відсутність об'єктів оподаткування, а також те, що відносно ТОВ «ТК «Ольвія» порушено справу про банкрутство. У ТОВ «ТК «Ольвія» відсутні наявні складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту, трудові ресурси, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності. Правочини, укладені між ТОВ «ТК «Ольвія» та підприємствами-постачальниками, здійснені без мети настання реальних наслідків, а отже є нікчемними.

Позивач проти задоволення апеляційної скарги заперечує, в поданих суду письмових запереченнях просить залишити постанову суду першої інстанції без змін, зазначає, що судом першої інстанції вірно встановлені обставини справи, постановлено законне та обґрунтоване рішення.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, відповідачем проведено позапланову виїзну перевірку Фермерського господарства «Надія» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства при здійсненні господарських правовідносин з ТОВ «ТК «Ольвія» за період з 01.07.2008 по 31.10.2008, за результатами якої складено акт №23/23-13633296 від 18.08.2011.

В акті встановлено порушення позивачем п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7, п.п.7.4.2 п.7.4 ст.7, п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7, п.11.29 ст.11 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР, п.4 Постанови Кабінету Міністрів України №271 від 26.02.1999 «Про порядок акумуляції та використання коштів, які нараховуються сільськогосподарським товаровиробниками - платниками податку на додану вартість щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини», в результаті чого встановлено заниження суми ПДВ, яка підлягає нарахуванню в особовому рахунку платника та залишається у розпорядженні платника для цільового використання (п.11.29 ст.11 Закону), підлягає перерахуванню з поточного рахунку на окремий рахунок у терміни, передбачені для перерахування суми податку на додану вартість до бюджету, на загальну суму 26333,00 грн., в тому числі за липень 2008 року у сумі 11 734,00 грн., за серпень 2008 року у сумі 6 295,00 грн., за вересень 2008 року у сумі 1 852,00 грн. та за жовтень 2008 року у сумі 6 452,00 грн. Висновки акту перевірки обґрунтовані включенням позивачем в порушення чинного законодавства до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість на загальну суму 26333,00 грн. від контрагента ТОВ «ТК «Ольвія», по якому не встановлено факту надання послуг.

На підставі висновків акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000352302 від 19.08.2011, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість на суму 26333,00 грн. - основний платіж

Колегія суддів, виходячи з фактичних обставин справи, норм діючого законодавства, що регулюють спірні правовідносини, погоджується з судом першої інстанції, зважаючи на наступне.

У періоді, що перевірявся, позивач мав господарські відносини з ТОВ «ТК «Ольвія» відповідно до укладеного договору на виконання сільськогосподарських робіт № 28/07-3/2008 від 01.07.2008 (а.с.45).

Відповідно до вказаного договору ТОВ «ТК «Ольвія» (Виконавець) зобов'язується власними силами виконати збір врожаю, а ФГ «Надія» (Замовник) - прийняти та оплатити виконану роботу. Згідно п.1.3 виконавець виконує роботи, використовуючи власну техніку - комбайн в кількості 1 штуки. Пунктом 1.4. договору встановлено, що вивіз врожаю з поля здійснюється транспортом Замовника, тобто ФГ «Надія». Строк виконання робіт, передбачених п.1.1 Договору, складає: липень, серпень 2008 року.

Загальна вартість виконаних робіт складає 158000 тис. грн., в т.ч. ПДВ - 26333,33 грн.

Факт виконання договору підтверджений рахунком-фактурою ТОВ «ТК «Ольвія» № 28071851 від 28.07.2008 на суму 158000 тис. грн., актом прийому-передачі виконаних робіт від 28.07.2008, складеним на виконання договору № 28/07-3/2008, відповідно до якого роботи виконані виконавцем в точній відповідності до умов договору.

Оплата за отримані послуги здійснена шляхом перерахування позивачем грошових коштів на розрахунковий рахунок ТОВ «ТК «Ольвія», що підтверджено платіжними дорученнями № 1210 від 25.07.2008 та № 1240 від 29.07.2008.

28.07.20108 ТОВ «ТК «Ольвія» виписано податкову накладну на загальну суму 158000 тис. грн., в т.ч. ПДВ - 26333,33 грн.

Сума податку на додану вартість за зазначеною податковою накладною включена позивачем до податкового кредиту відповідного періоду, відображена у реєстрі отриманих податкових накладних.

Висновки про порушення позивачем податкового законодавства зроблені відповідачем, виходячи з того, що позивачем не надано до перевірки документи, що підтверджують транспортування товарно-матеріальних цінностей.

Крім того, використана отримана від податкового органу інформація щодо ТОВ «ТК «Ольвія» про відсутність об'єктів оподаткування, відсутність у підприємства основних засобів, а також те, що відносно ТОВ «ТК «Ольвія» порушено справу про банкрутство, внаслідок чого за твердженням відповідача позивач не мав права відносити суму податку на додану вартість, сплачену за виконані роботи, до складу податкового кредиту.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про помилковість такого висновку відповідача.

Відповідно до п.1.7 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 цього Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно пп.7.2.4 п.7.2 ст.7 цього ж Закону право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (абзац 1 підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 цього ж Закону).

Відповідно до п.2 Порядку заповнення податкової накладної податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість. Згідно абз.1 п.5 Порядку податкова накладна вважається недійсною у випадку її заповнення іншою особою, ніж вказано у п.2 цього Порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, сільськогосподарські роботи, виконані ТОВ "ТК Ольвія" в межах договору № 28/07-3/2008 від 01.07.2008, - збирання вирощеного позивачем врожаю, пов'язані з власною господарською діяльністю позивача.

На момент укладення та реалізації вказаного договору ТОВ "ТК Ольвія" мало зареєстровані у встановленому порядку установчі документи та цивільну дієздатність згідно з чинним законодавством, було зареєстровано як платник податку на додану вартість.

Відповідно до ч.4 ст.91 Цивільного кодексу України цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Відповідно до ст.104 Цивільного кодексу України юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Згідно п.9.8 ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість» реєстрація осіб як платників податку на додану вартість діє до дати її анулювання.

Таким чином, оскільки на момент здійснення господарських операцій з виконання сільськогосподарських робіт виконавець - ТОВ "ТК Ольвія" цивільної дієздатності та статусу платника податку на додану вартість позбавлений не був, податковий кредит у спірний період сформований позивачем на підставі належним чином оформлених первинних документів, податкової накладної, отриманої від особи, яка на момент їх видачі була належним чином зареєстрована платником податку на додану вартість.

Факт виконання договору № 28/07-3/2008 від 01.07.2008 підтверджений наявними в матеріалах справи зазначеними вище документами, виходячи з змісту яких вбачається, що вони в повній мірі відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», які ставляться до первинних документів, є такими, що підтверджують здійснення відповідної господарської операції.

Вказаний вище договір не містить ознак фіктивності (вчинених без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цими правочинами). Крім того, відповідно до ст.234 Цивільного кодексу України фіктивний правочин визнається судом недійсним.

Фактична реалізація мети, з якою укладений договір на виконання сільськогосподарських робіт № 28/07-3/2008 від 01.07.2008 з ТОВ "ТК Ольвія", настання правових наслідків, обумовлених цим договором, підтверджено належним чином складеними первинними документами.

Посилання відповідача на відсутність будь якої інформації щодо наявності у ТОВ "ТК Ольвія" транспортних засобів, устаткування, необхідних для виконання договору на виконання сільськогосподарських робіт, а також відсутність у позивача документів, що підтверджують транспортування товарно-матеріальних цінностей, в даному випадку не впливають на реальність здійснених позивачем господарських операцій в межах укладеного ним договору № 28/07-3/2008 від 01.07.2008.

Відповідно до розділу 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні затверджених наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997, товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу, а товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Згідно із п. 11.1, 11.3, 11.4, 11.5, 11.7 Правил основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається. Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.

Разом з тим, вказаними нормативним актом не встановлюються правила податкового обліку учасників перевезення, а лише встановлюються права, обов'язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). При цьому, документи, обумовлені вказаними правилами, зокрема, товарно-транспортна накладна та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.

Також, колегія суддів зазначає, що у позивача наявні путівки на вивіз продукції з поля у липні 2008 року власним транспортом позивача, подорожні листи на вантажний автомобіль КАМАЗ, яким здійснювалося транспортування зерна з поля, лімітно-забірні картки на отримання дизельного палива, відомості про рух зерна з поля, меморіальний ордер №2 за липень 2008 року, що також є підтвердженням виконання договору.

Таким чином, зважаючи на той факт, що відповідачем в установленому порядку не доведено, що господарська операція позивача з його контрагентом є нікчемною, операція по збору врожаю не порушує публічний порядок, не суперечить моральним засадам суспільства та не спрямована на заволодіння майном держави, а також те, що позивачем підтверджено первинними бухгалтерськими документами виконання робіт за вищезазначеним договором, та договір не визнаний судом недійсним і його недійсність прямо не встановлена законом, колегія суддів доходить висновку про неправомірність дій відповідача по визнанню договору на виконання сільськогосподарських робіт №28/07-3/2008 від 01.07.2008 нікчемним.

Відповідно, є неправомірними висновки відповідача про безпідставне завищення позивачем податкового кредиту по операціях з виконання ТОВ "ТК Ольвія" сільськогосподарських робіт для позивача.

Під час розгляду даної адміністративної справи судом першої інстанції в повному обсязі з'ясовано обставини, які мають значення для справи, ухвалено законне та обґрунтоване рішення про задоволення позову.

Доводи апеляційної скарги відповідача спростовуються дослідженими судом доказами та не можуть бути підставою для скасування постанови суду, а тому апеляційну скаргу відповідача необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст.198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Пологівської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 01 березня 2012 року у справі № 0870/136/12 - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, встановленому ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: І.Ю. Добродняк

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: Я.В. Семененко