Рішення № 32685941, 29.07.2013, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29.07.13р. Справа № 904/5066/13

За позовом Прокурора Ленінського району м.Дніпропетровська в інтересах держави в особі Департаменту корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Дніпропетровськ

про стягнення 5 655,88 грн., з яких: 4 821,15 грн. заборгованості з орендної плати; 834,73 грн. пені

Суддя Боділовська М.М.

Представники:

За участю Прокурора: Матісова О.В., посвідчення № 001453 від 27.08.2017 р.

Від Позивача: Дмитренко Д.О., довіреність № 10/3-174 від 18.12.2012 р.

Від Відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Прокурор Ленінського району м. Дніпропетровська звернувся до господарського суду з позовом в інтересах держави в особі Департаменту корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Дніпропетровськ про стягнення 5 655,88 гр., з яких: 4 821,15 грн. заборгованості з орендної плати, 834,73 грн. пені.

Ухвалою від 02.07.2013 року суд порушив провадження у справі та призначив її розгляд в судовому засіданні 29.07.2013 року.

Позивач та Прокурор підтримують позовні вимоги.

Відповідач отримав ухвалу суду від 02.07.2013 року 12.07.2013 року, що підтверджується його підписом на повідомленні про вручення поштового відправлення, але відзив на позов не надав, представника в судове засідання не направив, причини неявки суду не повідомив.

За вказаних обставин суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами, відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення Прокурора та представника Позивача, господарський суд -

Встановив:

Згідно зі ст. 121 Конституції України, функція представництва інтересів громадянина або держави в суді у випадках, передбачених законом, покладена на систему органів прокуратури України.

Відповідно до ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру», представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, визначених законом. При цьому підставою представництва інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних та юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Рішенням Конституційного суду України від 08.04.99 № З-рп/99 визначено, що прокурори та їх заступники мають право звертатись до суду з позовними заявами в інтересах держави.

Оскільки «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає, в чому саме відбулося чи може відбутисяпорушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує необхідність їх захисту, зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Поняття «орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах» означає орган, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованих на захист інтересів держави. Таким органом, відповідно до ст.ст. 6, 7, 13, 143 Конституції України, може виступати орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надані повноваження органу виконавчої влади.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади, здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України та законами, є сільські, селищні, міські ради. Відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та створювані радами виконавчі органи.

Прокурор або його заступник самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів держави чи в чому існує загроза інтересам держави, і ця заява є підставою для порушення справи в господарському суді.

Аналогічна позиція відображена в ухвалі Верховного Суду України від 27 квітня 2011 року, за змістом якої скасовано рішення попередніх інстанцій щодо повернення заяви прокурора в інтересах самостійного суб'єкта господарювання. Верховний Суд наголосив, що інтереси держави (на захист яких виступає прокурор) можуть вбачатися у діяльності навіть приватних підприємств, і за умови обґрунтування прокурором підстав свого звернення така позовна заява підлягає розгляду у суді. Аналогічне зазначено у Постанові Вищого господарського суду України від 25.01.2011р. у справі №3/81/10.

Департамент корпоративних прав та правового забезпечення є виконавчим органом Дніпропетровської міської ради. Ухилення Відповідача від виконання договірних зобов'язань сплати недоотриманих коштів на рахунок Позивача підриває його економічну базу, матеріальну самостійність, наслідком чого є необхідність покриття таких витрат за рахунок міського бюджету, що прямим чином порушує економічні основи місцевого самоврядування всупереч ч.7 ст.60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Недобросовісне використання комунального майна Відповідачем створює загрозу майновій базі місцевого самоврядування та комунальній власності в цілому, оскільки, згідно зі ст.7 Конституції України, право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правом власності інших суб'єктів, кожне порушення закону щодо комунального майна є порушенням державних інтересів.

Між управлінням комунальної власності Дніпропетровської міської ради (правонаступником якого є Департаментом корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради - Позивач) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Відповідач) був укладений Договір оренди від 01.02.2010 №14-УКВ/10, згідно з яким орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування нежитлове приміщення загальною площею 45,2 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 у цокольному поверсі 5-ти поверхового будинку (літ.А-5), що знаходиться на балансі Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Ленінського району.

Відповідно до п.10.1 Договору, строк його дії з 01.02.2010р. по 16.01.2013р. включно.

Згідно акту приймання-передачі, приміщення було передано орендарю в користування 01.02.2010р.

Відповідно до п. 3.5 Договору оренди від 01.02.2010 №14-УКВ/10, Відповідач зобов'язаний щомісяця перераховувати орендну плату за договором не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним. Згідно п. 3.4 Договору, орендна плата визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць. Відповідно до п. 3.2 Договору розмір базової орендної плати становить 450,76 грн. без ПДВ за базовий місяць - грудень 2009 року.

З моменту підписання Договору оренди від 01.02.2010р. №14-УКВ/10, орендар зобов'язаний сплачувати 50% орендної плати на користь орендодавця до міського бюджету, та 50% орендної плати на рахунок балансоутримувача.

Додатковою угодою №1 від 22.03.2010р. до Договору оренди №14-УКВ/10 від 01.02.2010 були внесені часткові зміни, а саме, слова «...для використання під розміщення майстерні з ремонту взуття» змінені словами «...для розміщення суб'єктів господарювання, що здійснюють побутове обслуговування населення.»

Згідно змінам у п.3.2. та 3.3 розділу 3, розмір орендної плати становить 584,48 грн.

без ПДВ (базова за лютий місяць 2010 рік).

Орендна плата за перший місяць оренди коригується на індекс інфляції, починаючи з березня місяця 2010 року.

Додатковою угодою № 2 від 29.03.2010р. до Договору оренди №14-УКВ/10 від 01.02.2010 внесені зміни, згідно з якими орендна плата до 01.01.11р. має сплачуватися орендарем в обсязі 45% встановленого розміру.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України «Про оренду державного і комунального майна», орендна плата з урахуванням її індексації є однією з істотних умов договору оренди. Згідно з ч. 1 ст. 762 ЦК України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Згідно з ч. З ст. 762 ЦК України, договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд (індексацію) розміру плати за користування майном.

Відповідач не сплачував орендну плату у встановленому обсязі до міського бюджету.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 14.07.11р. було розірвано Договір оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста від 01.02.2010 №14-УКВ/10. Згідно з актом від 30.07.2012р. приймання-передачі, орендар передав об'єкт оренди та погодив з орендодавцем, що станом на 01.08.2012р. за орендарем існує заборгованість до загального фонду міського бюджету по сплаті орендної платі.

З огляду на приписи ст. 188 ГК України, Департамент корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради надіслав Відповідачу лист - претензію від 23.11.2013р. №8/4-555 з вимогою сплатити заборгованість з орендної плати та пеню за Договором оренди №14-УКВ/10 від 01.02.2010. Претензія була надіслана на адресу Відповідача рекомендованою кореспонденцією. Відповідач відповіді на лист - претензію не надав, заборгованість за Договором не була сплатив.

Заборгованість по орендній платі перед міським бюджетом складає 4 821,15 грн.

Відповідно до п. 9.2 Договору оренди, за несвоєчасну сплату орендної плати орендар має сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування несплаченої суми орендної плати за кожен день прострочення платежу. На підставі вказаного пункту Договору з огляду на існування заборгованості з орендної плати Позивачем нарахована пеня за період з 19.05.2011р. по 07.03.2013р. в сумі 834, 73 грн.

Відповідно до п. 11.4 Порядку передачі в оренду нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста, затвердженого рішенням Дніпропетровської міської ради від 21.03.07 №41/11, обов'язок щодо звернення господарського суду з питань стягнення заборгованості на користь бюджету, розірвання договору та виселення покладається на орендодавця.

Дніпропетровською міської радою прийнято рішення від 01.12.10 №3/3 «Про структуру виконавчих органів міської ради, граничну чисельність працівників міської ради та виконавчих органів і кількісний та персональний склад виконкому міської ради», яким затверджено утворити з 01.01.11р. Департамент корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради, який визначений правонаступником управління комунальної власності Дніпропетровської міської ради.

Аналогічне відображено у п. 1.1. Положення про Департамент корпоративних прав правового забезпечення Дніпропетровської міської ради, затверджене рішенням Дніпропетровської міської ради від 15.12.10 р. № 49-ДКП/112/5.

Таким чином, на теперішній час усі права та обов'язки управління комунальної власності Дніпропетровської міської ради виконує його правонаступник - Департамент корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради, в інтересах якого заявлено позов.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідач від участі у розгляді справи ухилився, відзив на позов не надав, представника в судове засідання не направив, причини неявки суду не повідомив.

Суд встановив, що матеріалами і обставинами справи позовні вимоги підтверджуються, в зв"язку з чим позов підлягає задоволенню у повному обсязі. На Відповідача належить покласти судові витрати, відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись викладеним, ст.ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, свідоцтво про державну реєстрацію серія НОМЕР_2) на користь Департаменту корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради (пр.Карла Маркса,75, м. Дніпропетровськ, 49000, код ЄДРПОУ 37454258) до міського бюджету заборгованість з орендної плати в сумі 4 821,15 грн. (чотири тисячі вісімсот двадцять одна грн. 15 коп.); пеню в сумі 834,73 грн. (вісімсот тридцять чотири грн. 73 коп.).

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, свідоцтво про державну реєстрацію серія НОМЕР_2) судовий збір в сумі 1 720, 50 грн. (одна тисяча сімсот двадцять грн. 50 коп.) в доход Державного бюджету України (Одержувач: Управління Державної Казначейської Служби України у Жовтневому районі м. Дніпропетровська; ЄДРПОУ 37989269, Банк одержувача: ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, р/р 31214206783005, КБКД 22030001, призначення платежу: судовий збір, код ЄДРПО суду 03499891).

Видати накази.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення підписано

30.07.2013 року

Суддя М.М. Боділовська