Рішення № 32685947, 29.07.2013, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29.07.13р. Справа № 904/4574/13

За позовом Державного підприємства "Дніпропетровський регіональний державний науково - технічний центр стандартизації, метрології та сертифікації", м. Дніпропетровськ

до Асоціації підприємств матеріально - технічного забезпечення "Комплект", м.Дніпропетровськ

про стягнення 273 170 грн. 22 коп.

Суддя Первушин Ю.Ю.

Представники:

від позивача: Вороновська О.В. - представник, довіреність № 01-33/69 від 10.12.2012 року;

від відповідача: Тренбач С.А. - представник, довіреність № б/н від 22.07.2013 року;

Ліфлянчик С.І. - представник, довіреність № б/н від 26.06.2013 року;

СУТЬ СПОРУ:

Позивач - Державне підприємство "Дніпропетровський регіональний державний науково - технічний центр стандартизації, метрології та сертифікації" звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою про зобов'язання Відповідача - Асоціація підприємств матеріально - технічного забезпечення "Комплект" відшкодувати збитки завдані нестачею майна у розмірі вартості цього майна в сумі 273 170 грн. 22 коп.. Також Позивач просить суд стягнути з Відповідача суму судового збору у розмірі 5 463 грн. 40 коп.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням зі сторони Відповідача умов Договору зберігання № 1 від 04.11.2010 року.

Ухвалою господарського суду від 11.06.2013 року порушено провадження у справі № 904/4574/13 та призначено розгляд справи на 08.07.2013 року.

03.07.2013 року від Відповідача до господарського суду надійшло клопотання від 03.07.2013 року, в якому Відповідач просить суд відкласти розгляд справи, у зв'язку з тим, що повноважний представник знаходиться у відрядженні.

У судове засідання 08.07.2013 року представник відповідача не з'явився, про час, дату та місце судового засідання судом повідомленні вчасно, що підтверджується поштовими повідомленнями а. с. 30.

Ухвалою господарського суду від 08.07.2013 року розгляд справи відкладено на 22.07.2013 року.

У судовому засіданні 22.07.2013 року представник відповідача заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з необхідністю підготовки відзиву на позовну заяву, у зв'язку з чим судом оголошено перерва до 26.07.2013 року

26.07.2013 року від Відповідача до господарського суду надійшло клопотання про припинення провадження у справі, оскільки на думку Відповідача вже розглядалась справа № 2/5005/2945/2012 між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

26.07.2013 року від Асоціації підприємств матеріально - технічного забезпечення "Комплект" надійшла до господарського суду Дніпропетровської області зустрічна позовна про зміну п. 4.1 Договору зберігання № 1 від 04.11.2010 року укладеного з Відповідачем - Державним підприємством "Дніпропетровський регіональний державний науково - технічний центр стандартизації, метрології та сертифікації" та стягнення з Відповідача збитки у розмірі 225 750 грн. 00 коп..

Ухвалою господарського суду від 26.07.2013 року відмовлено Асоціації підприємств матеріально - технічного забезпечення "Комплект" у прийняті зустрічного позову.

26 липня 2013 року Відповідач заявив клопотання про припинення провадження у справі в порядку передбаченому п. 2 ч. 1 ст. 80 ГПК України. Клопотання ґрунтується на висновках Відповідача про тотожність предмету та підстав позову у даній справі та справі № 2/5005/2945/2012.

У судовому засіданні 26.07.2013 року оголошувалась перерва до 29.07.2013 року для витребування справи № 2/5005/2945/2012 та у зв'язку з необхідністю розгляду клопотання відповідача про припинення провадження у справі.

Оглянувши матеріали справи № 2/5005/2945/2012 та перевіривши надані сторонами копії документів доданих до даної справи (а.с. 68-76, 88-100) в судовому засіданні 29.07.2013р. суд дійшов висновку що до різного визначення позивачем предмету позову, та відхилив клопотання Відповідача про припинення провадження.

Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу представниками сторін не заявлялось.

У порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 29.07.2013 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши надані до матеріалів справи докази в їх сукупності, господарський суд, -

Встановив:

04.11.2010 року між Державним підприємством "Дніпропетровський регіональний державний науково - технічний центр стандартизації, метрології та сертифікації" (далі - Позивач/Поклажодавець) та Асоціацією підприємств матеріально - технічного забезпечення "Комплект" (далі - Відповідач/Зберігач) укладено Договір зберігання № 1 (далі - Договір).

Відповідно до ч. 1 ст. 936 Цивільного кодексу України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Відповідно до п. 1.1 Договору Поклажодавець передає, а Зберігач приймає на відповідальне зберігання протягом строку Договору матеріали згідно специфікації (додаток 1), яка є невід'ємною частиною Договору (далі - майно).

Відповідно до п. 1.3 Договору приймання майна на відповідальне зберігання та повернення його з відповідального зберігання здійснюється Сторонами за актами приймання - передачі, які є невід'ємною частиною Договору.

Відповідно до п. 2.1.3 Договору нести відповідальність за втрату (нестачу) або пошкодження майна Поклажодавця, переданого на зберігання Зберігачеві, його комплектність у відповідності із Договором та чинним в України законодавством з моменту одержання майна від Поклажодавця та до моменту його повернення Поклажодавцеві.

Відповідно до п. 2.1.4 Договору повернути майно Поклажодавцеві за першою вимогою Поклажодавця.

Відповідно до п. 2.4 Договору Зберігач має право передавати майно на зберігання третім особам тільки за погодженням з Поклажодавцем.

Відповідно до п. 3.2 Договору Поклажодавець має право у будь-який час вимагати у Зберігача повернення майна, яке знаходиться на зберіганні (всього або його частини).

Відповідно до п. 3.3 Договору Поклажодавець зобов'язаний перевіряти стан та умови зберігання переданого майна.

Відповідно п. 4.1 Договору у зв'язку з тим, що Зберігач є потенційним виконавцем частини ремонтних робіт з використанням матеріалів Поклажодавця, Сторони досягли домовленості в тому, що зберігання здійснюється безоплатно.

Відповідно до п. 4.2 Договору умови оплати за зберігання може змінюватись лише за згодою Сторін та такі зміни оформлюються додаткової угодою.

Відповідно до п. 5.5 Договору Зберігач несе відповідальність за зберігання і цілісність майна з моменту передання майна на зберігання і до моменту його повернення Поклажодавццеві. У випадку втрати майна (нестачі) або пошкодження майна, що передане на зберігання, або його частини, Зберігач повинен за свій рахунок відшкодувати Поклажодавцеві завдану шкоду.

Відповідно до п. 7.1 Договору Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та скріплення печатками Сторін.

Відповідно до п. 7.2 Договору строк Договору починає свій перебіг у момент, визначний у п. 7.1 Договору та закінчується 31.12.2011 року.

Відповідно до п. 7.3 Договору у випадку, якщо за 20 днів до закінчення строку дії Договору Сторони не повідомляють одна одну про його припинення, Договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах.

Відповідно до специфікації (а.с.13) та акту приймання - передачі № 1 (а.с.14) Позивач передав Відповідачу, а Відповідач прийняв на зберігання наступне майно:

- штукатурка гіпсова МП-75, 30 кг, кількістю 2 040,00, вартістю 66 646 грн. 80 коп.;

- ґрунтовка СТ-17, 10 л., кількістю 67,00, вартістю 4 703 грн. 20 коп.;

- бітум будівельний, т., кількістю 11,00, вартістю 55 724 грн. 00 коп.;

- ламінат, м2, кількістю 255,0, вартістю 38 900 грн. 01 коп.;

- брус, 150х50, кількістю 8,0, вартістю 11 000 грн. 00 коп.;

- брус, 30х50, кількістю 12,0, вартістю 16 000 грн. 00 коп.;

- брус, 50х50, кількістю 11,0, вартістю 14 666 грн. 66 коп.;

- краска водоемульсійна, 14кг, кількістю 339,00, вартістю 77 100 грн. 50 коп.;

- кахель для підлоги, м2, кількістю 210,00, вартістю 14 618 грн. 06 коп.;

- кахель для стін, м2, кількістю 804,00, вартістю 64 150 грн. 84 коп.;

- євроруберойд, рулон, кількістю 90,00, вартістю 19 875 грн. 69 коп.;

- мастика покрівельна, т., кількістю 2,00, вартістю 38 157 грн. 42 коп.. Загальна вартість переданого майна становить 505 581 грн. 81 коп.

Як вбачається з матеріалів справи, Позивач листом № 01-34/2515 від 07.06.2011 року (а.с.17) просив Відповідача повернути матеріали, що передавалось на зберігання згідно Договору. Також, Позивач зазначив в зазначеному листі пропозицію Відповідачу щодо розгляду можливості реалізації матеріалів чи використання їх для власних потреб з подальшої компенсацією вартості матеріалів в грошовому еквіваленті та належним оформленням відповідних документів.

Відповідно до протоколу від 25.08.2011 року робочої наради з питання виконання Договору № 1 від 04.11.2010 року щодо зберігання будівельних матеріалів (а.с.18) Сторони погодили наступне:

1.Відповідач в термін до 02.09.2011 року складає інвентаризаційну відомість по будівельним матеріалам, які знаходяться на складах Відповідача і можуть бути повернуті підприємству за його вимогою.

2. В термін до 05.09.2011 року Відповідач готує перелік матеріалів, які були передані на реалізацію, визначає обсяги залишків будівельних матеріалів, та кошти, які були отримані. Зводить баланс та представляє його для розгляду Позивачу.

Відповідно до зведеного балансу (а. с. 19) Відповідач зазначає, що ним було отримано від Позивача на зберігання майно загальною вартістю 505851 грн. 82 коп., на складах Відповідача знаходяться майно загальною вартістю 208830 грн. 77 коп. та передано на реалізацію майно загальною вартістю 297021 грн. 05 коп..

Відповідно до акту приймання - передачі від 10.11.2011 року (а.с.23) Відповідач повернув Позивачу наступне майно:

- фарба водоемульсійна, 14кг, кількістю 339,00, вартістю 77 100 грн. 50 коп.;

- ламінат, м2, кількістю 255,0, вартістю 38 900 грн. 01 коп.;

- ґрунтовка СТ-17, 10 л., кількістю 67,00, вартістю 4 703 грн. 20 коп.;

- кахель для підлоги, м2, кількістю 210,00, вартістю 14 618 грн. 06 коп.;

- кахель для стін, м2, кількістю 298,45, вартістю 23 813 грн. 21 коп.;

- брус, 150х50, кількістю 8,0, вартістю 11 000 грн. 00 коп.;

- брус, 50х50, кількістю 2,918, вартістю 3 890 грн. 66 коп.. Загальна вартість повернутого Відповідачем майна складає 208 830 грн. 77 коп..

Позивач в листі № 01-34/4724 від 25.11.2011 року (а.с.20) Позивач просить Відповідача повернути майно Позивача вартістю 297021 грн. 05 коп..

В свою чергу Відповідач листом № 170 від 07.12.2011 року (а.с.21) зазначив, що майно буде повернуто Позивачу від третьої особи через 5-ть днів після письмового повідомлення Позивача про готовність прийомки майна.

Позивач в листі № 02-63/294 від 25.01.2012 року (а.с.22) повідомив Відповідача про готовність прийняти з 26.01.2012 року залишок неповернутого майна.

Відповідно до акту приймання - передачі № 3 від 10.02.2012 року (а.с.24) Відповідач повернув Позивачу євроруберойд, рулон, кількістю 90,00, вартістю 19 875 грн. 69 коп., загальною вартістю 23 850 грн. 82 коп..

29.01.2013 року Позивачем було направлено Відповідачу претензію № 16/2013 від 29.01.2013 року (а.с.25-28) (доказом направлення є поштове повідомлення а. с. 29), в якій Позивач просить Відповідача повернути наступне майно:

- штукатурка гіпсова МП-75, 30 кг, кількістю 2 040,00, вартістю 66 646 грн. 80 коп.;

- бітум будівельний, т., кількістю 11,00, вартістю 55 724 грн. 00 коп.;

- брус, 30х50, кількістю 12,0, вартістю 16 000 грн. 00 коп.;

- брус, 50х50, кількістю 8,082, вартістю 10 776 грн. 00 коп.;

- кахель для стін, м2, кількістю 505,55, вартістю 40 337 грн. 63 коп.;

- мастика покрівельна, т., кількістю 2,00, вартістю 38 157 грн. 42 коп.. Загальна вартість переданого майна становить 273 170 грн. 22 коп.. У разі відсутності зазначено майна відшкодувати його вартість у розмірі 273 170 грн. 22 коп..

Станом на день розгляду справи, Відповідач не повернув Позивачу майно загальною вартістю 273 170 грн. 22 коп.. Відповідач заперечував проти позову посиланням на виконання Позивачем п. 4.1 Договору щодо потенційного укладання між Сторонами Договору про виконання ремонтних робіт з використанням матеріалів Поклажодавця. Також, Відповідач наполягав на тому, що він отримав пропозицію від Позивача про реалізацію майна Позивача, що зберігалось у Відповідача. Суд критично оцінює заперечення Відповідача з огляду на відсутність належним чином оформленого Договором погодження з приводу розпорядження Відповідачем майном Позивача. Також, суд оцінюючи умови п. 4.1 Договору не знаходить порушень умов Договору та законодавства з боку Позивача.

Відповідно до ст. 938 Цивільного кодексу України зберігач зобов'язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання.

Відповідно до ст. 943 Цивільного кодексу України зберігач зобов'язаний виконувати свої обов'язки за договором зберігання особисто. Зберігач має право передати річ на зберігання іншій особі у разі, якщо він вимушений це зробити в інтересах поклажодавця і не має можливості отримати його згоду. Про передання речі на зберігання іншій особі зберігач зобов'язаний своєчасно повідомити поклажодавця. У разі передання зберігачем речі на зберігання іншій особі умови договору зберігання є чинними і первісний зберігач відповідає за дії особи, якій він передав річ на зберігання.

Відповідно до ст. 949 Цивільного кодексу України зберігач зобов'язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості.

Відповідно до ст. 953 Цивільного кодексу України зберігач зобов'язаний на першу вимогу поклажодавця повернути річ, навіть якщо строк її зберігання не закінчився.

Відповідно до ст. 950 Цивільного кодексу України за втрату (нестачу) або пошкодження речі, прийнятої на зберігання, зберігач відповідає на загальних підставах. Професійний зберігач відповідає за втрату (нестачу) або пошкодження речі, якщо не доведе, що це сталося внаслідок непереборної сили, або через такі властивості речі, про які зберігач, приймаючи її на зберігання, не знав і не міг знати, або внаслідок умислу чи грубої необережності поклажодавця.

Відповідно до ст. 951 Цивільного кодексу України збитки, завдані поклажодавцеві втратою (нестачею) або пошкодженням речі, відшкодовуються зберігачем: у разі втрати (нестачі) речі - у розмірі її вартості.

Відповідач подав клопотання від 25.07.2013 року (а.с.66-67) про припинення провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки на думку Відповідача вже розглядалась справа № 2/5005/2945/2012 та є рішення господарського суду яким вирішено спір між цими ж сторонами та з таких самих підстав і про той же предмет що і даний спір.

Господарський суд витребував справу № 2/5005/2945/2012 для огляду у судовому засіданні, належним чином посвідчену копію рішення та відомості щодо набранням рішення законної сили.

Як вбачається з матеріалів справи (а.с.87-100), рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 11.06.2012 року було вирішено спір, між Державним підприємством "Дніпропетровський регіональний державний науково - технічний центр стандартизації, метрології та сертифікації" (далі - Позивач) та Асоціацією підприємств матеріально - технічного забезпечення "Комплект" (далі - Відповідач), що виник із неналежного виконання умов Договору зберігання № 1 від 04.11.2010 року, позовні вимоги Позивача щодо зобов'язання Відповідача виконати умови Договору зберігання № 1 від 04.11.2010 року в частині п. 2.1.4, п. 2.1 та п. 5.3 були задоволенні. Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.07.2012 року рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.06.2012 року було скасовано, прийнято нове рішення яким відмовлено в позові, оскільки Позивачем не вірно обрано спосіб захисту свого порушеного права. Постановою Вищого господарського суду України від 10.10.2012 року залишено постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.07.2012 року без змін.

Як вбачається з прохальної частини позовної заяви у справі № 904/4574/13 Позивач просить суд зобов'язати Відповідача відшкодувати Позивачу збитки завдані неповерненням майна в сумі вартості цього майна, що складає 273170 грн. 22 коп..

Таким чином, господарський суд прийшов до висновку, що даний предмет спору та предмет спору у справі № 2/5005/2945/2012 є різними, у зв'язку з чим вважає за можливе відмовити у задоволенні клопотання Відповідача відмовити.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд вважає позовні вимоги Позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо обраного Позивачем способу захисту у вигляді прохання зобов'язати Відповідача відшкодувати вартість збитків, суд вважає, що Позивач діє в рамках способу передбаченого п. 8 ст. ч. 2 та ст. 16 ЦК України. Крім того, як зазначено у ч. 2 ст. 16 ЦК України суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на Відповідача.

Керуючись ст. ст. 4, 32-34, 43-45, 49, 75, 82-85, 115 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Зобов'язати Асоціацію підприємств матеріально - технічного забезпечення "Комплект" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Плеханова, 18Б, а/с 175, код ЄДРПОУ 20225439) відшкодувати Державному підприємству "Дніпропетровський регіональний державний науково - технічний центр стандартизації, метрології та сертифікації" (49044, м. Дніпропетровськ, вул. Барикадна, 23, код ЄДРПОУ 04725941) збитки - 273 170 грн. 22 коп.

Стягнути з Асоціації підприємств матеріально - технічного забезпечення "Комплект" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Плеханова, 18Б, а/с 175, код ЄДРПОУ 20225439) на користь Державного підприємства "Дніпропетровський регіональний державний науково - технічний центр стандартизації, метрології та сертифікації" (49044, м. Дніпропетровськ, вул. Барикадна, 23, код ЄДРПОУ 04725941) витрати на оплату судового збору в сумі - 5 463 грн. 50 коп.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня його оголошення, а у разі якщо в судовому засідання було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 30.07.2013 року.

Суддя Ю.Ю. Первушин