Ухвала суду № 3267775, 17.03.2009, Донецький апеляційний адміністративний суд

Суддя 1 інстанції Наумова К.Г.

Суддя доповідач Ханова Р.Ф.

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

17 березня 2009 року справа № 2-а-16339/08/0570

зал судового засідання №2 у приміщенні суду за адресою: м. Донецьк, бульвар Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Ханової Р.Ф.

суддів: Василенко Л.А.

Старосуда М.І.

При секретарі судового засідання: Чуріковій Я.О.

За участю представників сторін:

Від позивача: Мартін А.В. - за дов. від 16.03.2009 року

Від відповідача: Мамлига Н.П. - за дов. від 26.05.2008 року

Вовнєнко Ю.І. - за дов. від 04.07.2008 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуГорлівської обєднаної державної податкової інспекції Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного судувід 3 грудня 2008 рокупо адміністративній справі№ 2-а-16339/08/0570 (суддя Наумова К.Г.)за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Микитівський доломітний завод» ДоГорлівської обєднаної державної податкової інспекції Донецької області Про

часткове скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 3 грудня 2008 року (арк. справи 139-141) задоволений позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Микитівський доломітний завод» до Горлівської обєднаної державної податкової інспекції, в наслідок чого скасовані податкові повідомлення-рішення від 21 березня 2008 року №0000062334/0 (арк. справи 62), від 19 травня 2008 року № 0000062334/1 (арк. справи 63), від 30 липня 2008 року № 0000062334/02 (арк. справи 64) - в частині нарахування податку на прибуток у сумі 34857 грн. та застосування штрафних санкцій у сумі 17423 грн. 50 коп., у загальній сумі 52270 грн. 50 коп. Позовні вимоги завод олені з мотиву безпідставного нарахування податку.

В апеляційній скарзі відповідач (арк. справи 145-148) просить скасувати постанову суду першої інстанції, як прийняту з порушенням норм матеріального права та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Сторони були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду справи.

Розгляд справи здійснювався з фіксуванням технічними засобами.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Відповідачем проведено документальну виїзну планову перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 17 березня 2005 року по 31 грудня 2007 року, за наслідками якої складено акт № 428/23-4/33422903 від 17 березня 2007 року. (арк. справи 7-61).

В ході перевірки було, зокрема, встановлено порушення позивачем підпункту 4.1.6. пункту 4.1. статті 4, пункту 5.1., підпункту 5.2.1. пункту 5.2., 5.9., статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР із змінами та доповненнями) (надалі Закон № 334/94), в результаті чого занижено податок на прибуток на суму 41928 грн., в тому числі за 2006 рік у сумі 34847 грн., за 2007 рік на суму 7081 грн. Спірними є операції щодо визначення податку за 2006 рік.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 21 березня 2008 року № 0000062334/0 про донарахування податку на прибуток підприємств у сумі 41928 грн. та застосування штрафних санкцій на підставі підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у сумі 20964 грн., у загальній сумі 62892 грн. (арк. справи 62).

За наслідками адміністративного оскарження податкове повідомлення-рішення від 21 березня 2008 року № 0000062334/0 було залишено без змін, а податковим органом прийняті податкові повідомлення-рішення від 19 травня 2008 року № 0000062334/1 та від 30 липня 2008 року № 0000062334/2 про донарахування податку на прибуток у сумі 41928 грн. та застосування штрафних санкцій у сумі 20964 грн., у загальній сумі 62892 грн. Наведені податкові повідомлення-рішення були прийняті з тих саме підстав, що й первісне податкове повідомлення-рішення. (арк. справи 63-64).

З матеріалів перевірки позивача вбачається завищення ним валових витрат у 2006 році у сумі 139389 грн., в звязку з віднесенням у 2006 році до складу валових витрат вартості отриманої від постачальників продукції - доломіту сирого металургійного, яка не була пов'язана з господарською діяльністю підприємства, в наслідок втрат доломіту металургійного для виробництва борошна доломітного невипаленого позивачем.

Згідно пункту 3.1 статті З Закону України № 334/94 об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України № 334/94 валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат включаються суми витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті. (п.п. 5.2.1 п. 5.1 ст. 5 Закону № 334/94).

З аналізу приписів Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» вбачається, що закон не пов'язує віднесення витрат до складу валових витрат з нормами витрат, встановлених підприємством - платником податків. За вимогами Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» витрати повинні бути підтверджені документами первинного бухгалтерського обліку та пов'язані з веденням господарської діяльності.

Колегія суддів зазначає, що витрати позивача на придбання сировини - доломіту сирого металургійного та списання придбаної сировини у виробництво підтверджено первинними документами бухгалтерського обліку, тому, нарахування позивачеві податку на прибуток у зв'язку з витрачанням на виробництво продукції сировини у кількості, більшій ніж встановлено нормами по підприємству, не може вважатися обґрунтованим та законним.

Правильність формування валових витрат по факту придбання доломіту позивачем дотримана, включаючи складання та момент їх формування.

Матеріалами справи підтверджується, що у період березень - вересень 2006 року норма втрат доломіту металургійного для виробництва борошна доломітного, невипаленого у позивача, становила 30 % від ваги початкової сировини. З даних розрахунку розбіжностей понадлімітних втрат по Товариства з обмеженою відповідальністю «Микитівський доломітний завод»за 2006 року, складеного відповідачем, встановлюється, що фактичні втрати доломіту сирого металургійного за період березень - вересень 2006 року, становлять в межах 9,84 % - 30 % від ваги початкової сировини.

Колегія суддів зазначає, що технологічні втрати доломіту жодним чином не впливають на формування валових витрат.

Штрафні санкції застосовані податковим органом на підставі підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», приписами якого встановлено, що у разі, коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанцій, що нарахування позивачу податку на прибуток за 2006 р. у сумі 34847 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 17423,5 грн. є неправомірними.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що податкові повідомлення - рішення від 21 березня 2008 року № 0000062334/0, від 19 травня 2008 року № 0000062334/1, від 30 липня 2008 року № 0000062334/2 в частині нарахування податку на прибуток у сумі 34847 грн. та застосування штрафних санкцій у сумі 17423 грн. 50 коп., у загальній сумі 52270 грн. 50 коп., скасовані правомірно.

Керуючись статтями 24, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Горлівської обєднаної державної податкової інспекції Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 3 грудня 2008 року у справі № 2-а-16339/08/0570 залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 3 грудня 2008 року у справі № 2-а-16339/08/0570 залишити без змін.

Вступна та резолютивна частина ухвали складена у нарадчій кімнаті та проголошена у судовому засіданні 17 березня 2009 року. Ухвала у повному обсязі складена у нарадчій кімнаті 17 березня 2009 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий: Р.Ф. Ханова

Судді: Л.А. Василенко

М.І. Старосуд

З оригіналом згідно:

Суддя Р.Ф. Ханова