Ухвала суду № 3267776, 19.03.2009, Донецький апеляційний адміністративний суд

                                                                                                                                        Суддя 1 інстанції – Христофоров А.Б.

                                                                                                                            Суддя – доповідач – Ханова Р.Ф.

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

 УХВАЛА

Іменем України

19 березня 2009 року                                                                          справа № 2-а-26312/08/0570

зал судового засідання №2 у приміщенні суду за адресою:  м. Донецьк, бульвар Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Ханової Р.Ф.

суддів:                       Василенко Л.А.

                                   Старосуда М.І.   

При секретарі судового засідання:    Чуріковій Я.О.

За участю представників сторін:

від позивача:                                          Гончаров С.В. - за дов. від 16.03.2009 р.

від першого відповідача:                     Пушкар Т.А. - за дов. від 31.07.2008 р.                 

від другого відповідача:                       Болтенкова М.В. - за дов. від 29.12.2008 р.

від органів прокуратури:                     не з′явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуДержавної податкової інспекції у Київському районі м.Донецька                         на постанову Донецького окружного адміністративного судувід 10 грудня 2008 рокупо адміністративній справі№ 2-а-26312/08/0570 (суддя Христофоров А.Б.)за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародна Міжгалузева Компанія «Антарес»   До1) Державної податкової інспекції у Київському районі м.Донецька                      

2) Головного управління Державного казначейства України в Донецькій областіПро

стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість в сумі 177163 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 10 грудня 2008 року (арк. справи 111-113) задоволений позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародна Міжгалузева Компанія «Антарес» до Державної податкової інспекції в Київському районі м.Донецька, в наслідок чого стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача бюджетну заборгованість з податку на додану вартість по деклараціям за травень - червень 2008 року  в сумі 177163 грн.

            В апеляційній скарзі перший відповідач (арк. справи 117-120) просить скасувати постанову суду першої інстанції, як прийняту з порушенням норм матеріального права та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.     

            Позивач в своїх запереченнях та під час апеляційного розгляду справи зазначав, що постанова суду першої інстанції прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Сторони були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду справи. Розгляд справи здійснювався з фіксуванням технічними засобами.

 Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

За результатами господарської діяльності у травні - червні 2008 року позивачем отримано від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду і сумою податкового кредиту звітного податкового періоду у сумі 177163, 00 грн. шляхом зарахування на його рахунок або у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів, про що свідчать податкові декларації з податку на додану вартість за травень - червень 2008 року. (арк. справи 11-25).

Державною податковою інспекцією у Київському районі м.Донецька проведена виїзна позапланова перевірка позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за травень - червень 2008 р., за результатами якої був складений акт №365/23-3/33654525 від 26 серпня 2008року (арк.справи 26-48).

У ході перевірки встановлено, не підтвердження на момент перевірки заявлених позивачем сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за травень 2008 року у сумі 119501 грн., за червень 2008 року у сумі 57662, грн., в зв′язку з відсутністю відповідей по направленим запитам по ланцюгу до виробника.

На підставі акту перевірки першим відповідачем прийняте податкове повідомлення - рішення за № 0002452340/0-19387/10/23-313 від 9 вересня 2008 року про зменшення сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість по деклараціям за травень та червень 2008 року на загальну суму 43229 грн. (арк. справи 49). (зазначене податкове рішення не оскаржувалось).

Таким чином, на теперішній час позивачу не відшкодована з бюджету сума ПДВ по податковим декларації за травень-червень 2008 року у загальній сумі 177163 грн.

Підпунктами 7.7.2 - 7.7.7. пункту 7.7. статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість" передбачено, що якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг); б ) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

У разі, коли за результатами звітного періоду сума, визначена як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-якою поставкою товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду, має від'ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації.

Отже, підставою для отримання відшкодування є дані тільки податкової декларації за звітний період.

Зазначений Закон не передбачає надання даних податкових декларацій контрагентів платника податків і не ставить в залежність отримання бюджетного відшкодування платником податків від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Питання від'ємного значення суми поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунків з бюджетом третіх осіб.

Платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування.

Протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

На підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ній суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган: а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної податковим органом унаслідок таких перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з підпунктом 7.7.3 цього пункту у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів; б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною податковим органом внаслідок проведення таких перевірок, податковий орган надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування; в) у разі з'ясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування.

Колегія суддів вважає, що зазначена норма дає можливість отримання платником податку бюджетного відшкодування з ПДВ з Держбюджету України пов'язує з фактичною сплатою податку контрагентам платника в ціні придбаних ТМЦ у податковому періоді, що передує звітному, незалежно від того, коли фактично був отриманий ТМЦ і коли у отримувача ТМЦ виникло зобов'язання перед постачальником. Головна умова, щоб сплата ПДВ була здійснена в періоді, що передує звітному.

Колегія суддів не приймає посилання апелянта на те, що податковий кредит з придбання продукції позивачем формується відповідно до діяльності, в якій цю продукцію було використано, тому, що це не відповідає повною мірою положенням підпункту "а" підпункту 7.7.2 пункту 7.7. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», оскільки даною нормою передбачено право на здійснення бюджетного відшкодування в тій його частині, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів, а не сумі податкового кредиту попереднього податкового періоду, сплаченого в такому податковому періоді

Апелянт вказує на неотримання результатів зустрічних перевірок підприємств, з якими у позивача були господарські відносини, а тому вважає, що ця сума є непідтвердженою. При цьому відповідач посилається на Методичні рекомендації щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затверджені наказом Державної податкової адміністрації України від 18 серпня 2005 року № 350.

Колегія суддів вважає ці твердження податкового органу необґрунтованими, оскільки Методичні рекомендації в частині проведення зустрічних перевірок по ланцюгу постачання не відповідають податковому законодавству, а саме, Закону України „Про податок на додану вартість".

Право на відшкодування від'ємної різниці податку є матеріальним правом позивача, захист якого гарантовано частиною першою статті 1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини та основних свобод, яка набрала чинності для України 11 вересня 1997 року і відповідно до статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Тому при вирішенні зазначеного спору підлягає застосуванню саме Закон України „Про податок на додану вартість»

Згідно пункту 1.8. статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що  судом першої інстанції надана правильна правова оцінка спірним правовідносинам та постанова прийнята з дотриманням  норм матеріального та процесуального права.          

Керуючись статтями 24, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м.Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 10 грудня 2008 року у справі № 2-а-26312/08/0570 – залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 10 грудня 2008 року у справі № 2-а-26312/08/0570 – залишити без змін.

Вступна та резолютивна частина ухвали складені у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 19 березня 2009 року. Ухвала у повному обсязі складена 19 березня 2009 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий:                                                                                       Р.Ф. Ханова

Судді:                                                                                                    Л.А. Василенко

                                                                                                                М.І. Старосуд

З оригіналом згідно:

Суддя                                                                                        Р.Ф. Ханова