К-1036/07
ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
“02” березня2009року м. Київ
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого: Маринчак Н.Є.,
Суддів: Карася О.В., Сергейчука О.А., Степашка О.І., Федорова М.О.
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова
на постанову господарського судуХарківської області від 18 жовтня 2006 року та ухвалу Харківськогоапеляційного господарськогосуду від 20 грудня 2006року
у справі № АС-42/417-06
за позовом Дочірнього підприємства „Харківській облавтодор“ Відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України“(надалі – ДП „Харківській облавтодор“ ВАТ „ДАК „Автомобільні дороги України“)
до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова (надалі - ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова)
про надання податкового повідомлення-рішення та визнання його нечинним, -
встановив:
У серпні 2006 року позивач звернувся до господарського судуХарківської області з позовною заявою про надання податкового повідомлення-рішення ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова по акту перевірки №4483/23-05/31941174 від 22.08.2005р. та визнання недійсним даного рішення в частині донарахування позивачу податкових зобов’язань по податку на прибуток в розмірі 17875,00грн..
Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідачем не прийняті до уваги первинні документи, які підтверджують факт виконання робіт по договорам підряду №38/8 про обстеження системи управління охороною праці та №65/8 та про проведення оцінки протипожежного стану від 12.08.2004р., в результаті чого не було прийнято до складу валових витрат по філії позивача „Богодухівський Райавтодор“ витрати в розмірі 71500,00грн., та донараховано податок на прибуток в розмірі 17875,00грн., оскільки вказані документи були вилучені правоохоронними органами та на час перевірки повернуті підприємству не були, про що було повідомлено відповідача.
Постановою господарського суду Харківської області від 18 жовтня 2006 року, залишеною без змінухвалоюХарківськогоапеляційного господарськогосуду від 20 грудня 2006року, позов задоволено. Визнано недійсним податкове повідомлення - рішення ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова №0001902305/0 від 25.08.2005р. в частині донарахування податку на прибуток в розмірі 17875,00грн. Стягнуто з державного бюджету України на користь позивача державне мито в сумі 3,40грн..
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, на підставі наявних у справі матеріалів дійшли висновку, що у обсязі наданих на дослідження документів не є можливим підтвердити висновки акта перевірки від 4483/23-05/31941174 від 22.08.2005р., оскільки відповідач не надав документів та матеріалів, які б могли бути використані, як докази, що свідчать про правомірність прийнятого податкового рішення від 25.08.2005р. № 0001902305/0 в частині донарахування позивачу податку на прибуток в розмірі 17875,00грн..
Не погоджуючись з рішенням попередніх судових інстанцій ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова звернулась із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, як такі, що ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, та постановити рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
В своїх запереченнях на касаційну скаргу ДП „Харківській облавтодор“ ВАТ „ДАК „Автомобільні дороги України“, зазначає, що рішення попередніх судових інстанцій прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому просить відмовити в задоволенні касаційної скарги.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав:
Судами попередніх інстанцій було встановлено наступне.
12.08.2005р. працівниками Богодухівської міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області (надалі – Богодухівська МДПІ) було проведено документальну перевірку дотримання вимог податкового та валютного законодавства філії „Богодухівський Райавтодор“ ДП „Харківський облавтодор“ ВАТ ДАК „Автомобільні дороги“ за період з 01.04.2004р. по 01.01.2005р. За результатами зазначеної перевірки складено акт №206/36/231 від 12.08.2005р.. У висновках акту, зокрема, зазначено, що перевіркою встановлено порушення філією „Богодухівський Райавтодор“ п.п. 5.3.9 п. 5.3 статті 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств“, в результаті чого підприємством безпідставно завищено валові витрати в сумі 121200,00грн. за ІІІ квартал 2004р. (а.с. 103 - а.с. 133).
22.08.2005р. відповідачем було складено зведений акт №4483/23-05/31941174 про результати вибіркової перевірки фінансово-господарської діяльності позивача з окремих питань згідно розпорядження Кабінету Міністрів України №216-р від 23.06.2005р. за період з 01.04.2004р. по 31.12.2004р. Даним актом первинні вказується, що документи, які підтверджують виконання робіт по договорам підряду не були представлені податковому органу до перевірки. До зазначеного акта включено результати перевірки філії „Богодухівський Райавтодор“ (акт №206/36/231 від 12.08.2005р.), в якому зазначено про завищення загальної суми валових витрат за ІІІ квартал 2004р. на суму 121200,00грн..
За наслідками висновків акта перевірки № 4483/23-05/31941174 податковим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001902305/0 від 25.08.2005р., яким позивачу донараховано податок на прибуток в розмірі 388560,00грн., де 210700,00грн. сума основного зобов'язання та 177860,00грн. сума штрафних санкцій, в т.ч. на підставі висновків акту перевірки №206/36/231 від 12.08.2005р..
Як встановлено судами попередніх інстанцій, з пояснень наданих позивачем, які не спростовані відповідачем, вбачається, що працівниками Богодухівської МДПІ під час перевірки не було зараховано до складу валових витрат витрати, які понесено філією „Богодухівський Райавтодор“ за договорами підряду №38/8 від 12.08.2004р. та № 65/08 від 12.08.2004р. в розмірі 71500,00грн.
Разом з тим, в матеріалах справи містяться документи, а саме, акт виконаних робіт №33 від 30.09.2004р. за договором №65/08 та акт виконаних робіт №6 від 30.09.2004р. до договору №38/08, оплата робіт за якими проведена платіжними дорученнями №№ 4, 5 від 13.08.2004р. (а.с. 64 - а.с. 68).
Вказані документи були передані позивачем на вимогу УСБУ в Харківській області вих. № 70/17-1126 від 18.04.2005р. супровідними листами №515 від 22.04.2005р., №№ 519, 523 від 25.04.2005р.. На час проведення перевірки позивачу не були повернуті зазначені матеріали, про що позивачем було повідомлено відповідача, який в свою чергу листом №7217/7/23-510 від 15.08.2005р. повідомив Богодухівську МДПІ, якою проводилася дана перевірка. Однак, дане повідомлення отримано після закінчення перевірки і працівниками Богодухівської МДПІ проведено перевірку філії позивача без урахування цієї обставини, що стало підставою для висновку перевіряючих щодо документального непідтвердження витрат за договорами підряду №38/8 від 12.08.2004р. та № 65/08 від 12.08.2004р. в розмірі 71500,00грн..
Отже, висновок податкового органу про порушення позивачем п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств“ в частині визначення, про неналежність до складу валових витрат будь-яких витрат, не підтверджених відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, не була підтверджена в ході розгляду даної справи.
Колегія суддів дійшла висновку, що у позивача відсутнє порушення вимог п.п. 5.3.9 п. 5.3 статті 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств“, а тому відповідачем безпідставно не прийнято 71500,00грн. валових витрат та донараховано податок на прибуток в розмірі 17875,00грн. згідно оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
У відповідності до п.п. 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Доводами касаційної скарги не спростовано зазначених висновків суду.
Отже, суди попередніх судових інстанцій, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили справу у відповідності з нормами матеріального права, постановили обгрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.
Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -
ухвалив:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова– залишити без задоволення.
Постанову господарського судуХарківської області від 18 жовтня 2006 року та ухвалу Харківськогоапеляційного господарськогосуду від 20 грудня 2006року–залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.
Головуючий (підпис)
Судді (підписи)
З оригіналом згідно:
Секретар Прудка О.В.
Судове рішення № 3267708, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 02.03.2009. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № к-1036/07. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: