Ухвала суду № 3267706, 26.02.2009, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

К-11896/07

ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ             УКРАЇНИ

“26” лютого2009року                                                                                            м. Київ

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.,

Суддів:  Бившевої Л.І., Конюшка К.В., Нечитайла О.М., Степашка О.І.

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Роздільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області

на постанову господарського суду Одеської області від 15 січня 2007 року та ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 24 квітня 2007 року

у справі №15/440-06-11947А

за позовом Відкритого акціонерного товариства „Роздільнянський елеватор“ (надалі – ВАТ „Роздільнянський елеватор“)

до Роздільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області (надалі – Роздільнянська МДПІ)

про скасування податкових повідомлень-рішень, -

встановив:

У листопаді 2006р. позивач звернувся до господарського суду Одеської областіз позовом про скасування податкового повідомлення-рішення Роздільнянської МДПІ від 12.10.2006р. №0000412300/0 щодо визначення підприємству податкового зобов’язання з податку на прибуток на суму 255535,80грн. та №0000402300/0 щодо визначення товариству суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 212,16грн..

Позовні вимоги мотивовано тим, що податковим органом неправомірно прийняті податкові повідомлення-рішення у зв’язку з безпідставністю висновків викладених у акті перевірки, які не відповідають фактичним обставинам справи.

Постановою господарського суду Одеської області від 15 січня 2007р., залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 24 квітня 2007р.,позов задоволено у повному обсязі, податкові повідомлення-рішення Роздільнянської МДПІвід 12.10.2006р. №0000412300/0 та №0000402300/0 скасовано.

Не погоджуючись з рішенням попередніх судових інстанцій Роздільнянська МДПІ звернулась до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій ставить питання про скасування рішення судів першої та апеляційної інстанцій, як таких, що ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняття нового рішення про відмову у задоволенні позову.

У письмових запереченнях на касаційну скаргу відповідача директор ВАТ „Роздільнянський елеватор“ зазначає, що рішення суду першої та апеляційної інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, позивач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення – без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій було встановлено наступне.

Контролюючим органом проведено виїзну планову документальну перевірку з питань дотримання ВАТ „Роздільнянський елеватор“ вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2005р. по 07.01.2006р., про що складено акт від 04.10.2006р. № 1367-55/23-01/00955147.

За висновками акта перевірки, в порушення п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України підприємством завищено валові витрати на суму 42190,00грн. у т.ч. ІІІ квартал 2005р. – 31500,00грн., ІVквартал 2005р. – 10690,00грн..

За наслідками перевірки контролюючим органом прийнято податкові повідомлення-рішення: від 12.10.2006р. № 0000412300/0 щодо донарахування податку на прибуток підприємств на суму 255 535,80грн. у т.ч. 181963,00грн. основного платежу та штрафні (фінансові) санкції в сумі 73572,80грн. та №0000402300/0 щодо донарахування податку на додану вартість на суму 221,16 грн. (у т.ч. за основним платежем 51,16грн., штрафні (фінансові) санкції 170,00грн.).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач та ПП „Промбуд-Імпекс“ уклали договір №235 від 16.11.2005р. на проведення ремонтних робіт на підставі рахунку - фактури №18/11 від 18.11.2005р. на суму 12828,00грн. у т.ч. податок на додану вартість Надалі ПДВ) - 2138,00грн.

На виконання вказаної угоди 18.11.2005р. позивачем здійснено передоплату ПП „Промбуд-Імпекс“ у розмірі 12828,00грн. у т.ч. ПДВ-2138,00грн. за ремонтні роботи.

Під час проведення перевірки податковий орган дійшов висновку, що в порушення п.п.5.3.9. Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств“ витрати на проведення ремонтних робіт в сумі10690,00грн. позивачем безпідставно віднесено до складу валових витрат, оскільки до перевірки не надані необхідні первинні документи, що підтверджують здійснення цих робіт, а саме – акт №КБ-2в «Акт приймання виконаних робіт» та №КБ-3 «Довідка про вартість виконаних підрядних робіт».

Такі висновки контролюючого органу спростовуються наявними у справі матеріалами, у т.ч. розшифровкою показника „Валові витрати“ за ІVквартал 2005р. по ВАТ „Роздільнянський елеватор“.

01.07.2005р. ВАТ „Роздільнянський елеватор“ було укладено угоду №150 з ПП „Южпромбуд“, згідно з умовами якої ПП „Южпромбуд“ зобов'язалось знайти для ВАТ „Роздільнянський елеватор“ і сприяти укладанню угоди з потенціальними покупцями на продаж ячменю. За виконання обумовлених послуг, відповідно до п. 5.1. Договору, винагорода виконавця (ПП „Южпромбуд“) складає 2% від суми фактично законтрактованого ячменю та його транспортування. Відповідно до акту виконаних робіт від 05.07.2005р. загальна сума товару та сума його транспортування за договорами, укладеними за сприяння Виконавця (ПП „Южпромбуд“), склала 1890000,00 грн. з ПДВ., розмір винагороди посередника (2%) складає 37800,00грн. з ПДВ. За результатами проведеної операції витрати позивача по сплаті винагороди виконавцю (ПП „Южпромбуд“) у розмірі 31500,00 грн. (без ПДВ) на підставі п.п. 5.2.1. п. 5.2. ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств“ були віднесені до складу валових витрат ВАТ „Роздільнянський елеватор“ у ІІІ кварталі 2005р..

Між тим, в акті перевірки Роздільнянська МДПІ, з посиланням на п.п. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств“, заперечила законність віднесення цієї суми до валових витрат, обґрунтовуючи це тим, що до перевірки не було надано калькуляцію наданих послуг ПП „Южпромбуд“ на адресу ВАТ „Роздільнянський елеватор“, на базі якої було розраховано винагороду ПП „Южпромбуд“. На підтвердження вищезазначеної домовленості сторін між позивачем та ПП „Южпромбуд“був укладений Договір №150 від 01.07.2005р. у повній відповідності з вимогами Цивільного кодексу України. Відповідно, у акті виконаних робіт від 05.07.2005р. до договору №150 від 01.07.2005р. розмір винагороди ПП „Южпромбуд“ розраховується на умовах і в порядку, визначених Договором №150 від 01.07.2005р..

Судами попередніх інстанції досліджено акт перевірки податкового органу, що став передумовою прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, зокрема, таблиця №19, з даними обліку зерна у грошовій оцінці, згідно з якою Роздільнянською МДПІ зроблено висновок про порушення позивачем п.п. 4.1.1., п. п. 4.1.6. п. 4.1. ст. 4 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств“, та заниження валового доходу підприємства на суму 685663,13 грн. у ІVкварталі 2005р., та встановлено заниження податкових зобов'язань ПДВ за листопад 2005 р. у сумі 51,16грн..

Між тим, судова колегія не може погодитись із таким висновком контролюючого органу, оскільки такий висновок ґрунтується на припущеннях та не відображує достовірність даних, викладених у таблиці, не наводить посилання на будь-які первинні документи, які б підтверджували факт заниження валового доходу. Роздільнянська МДПІ у акті перевірки посилається на п.п. 4.1.1., п.п. 4.1.6. п. 4.1. ст. 4 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств“, але таке посилання не дає можливість встановити, у чому саме полягає порушення, внаслідок чого, позивачу нараховано податок на прибуток та штрафні санкції, висновок контролюючого органу про те, що дані залишків обліку зерна у грошовій оцінці приведено на підставі даних бухгалтерського обліку по бухгалтерському рахунку 28 (товари) не відповідає дійсності, оскільки наявний у справі бухгалтерський рахунок 28 ІVквартал 2005р. це спростовує (а.с.34).

З акту перевірки також вбачається, що шляхом порівняння даних обміру та даних по зведеній картці обліку руху зерна контролюючим органом встановлено нестачу (реалізацію) у кількості - 0,89 т. та залишок (неоприбуткований товар) у кількості 1227,105т. Між тим, основним видом діяльності ВАТ „Роздільнянський елеватор“ є надання послуг щодо зберігання зернових культур. У картці за формою 36 відображена кількість товару, який знаходився на зберіганні у товариства станом на 30.11.2005р. ці дані враховують як товар товариства так і товар, що належав іншим суб’єктам.

Відповідно до вимог п. 7.9.1. ст. 7 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств“ не включаються до валового доходу і не підлягають оподаткуванню кошти або майно, залучені платником податку у зв'язку із залученням платником податку майна на підставі договору концесії, комісії, консигнації, довірчого управління, схову (відповідального зберігання), а також згідно з іншими цивільно-правовими договорами, що не передбачають передачі права власності на таке майно.

З огляду на викладене судова колегія зазначає, що Роздільнянською МДПІ в порушення вимог чинного податкового законодавства визначено заниження товариством валового доходу на суму 685663,13грн. та заниження податкових зобов’язань ПДВ у листопаді 2005р. у сумі 51,16грн..

Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків суду.

Отже, суди попередніх судових інстанцій, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили справу у відповідності з нормами матеріального права, постановили обгрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Роздільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області – залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Одеської області від 15 січня 2007 року та ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 24 квітня 2007 року– залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня  відкриття таких обставин.

Головуючий                                                     (підпис)

Судді                                                                (підписи)

З оригіналом згідно:

          Секретар                                                                                                          Прудка О.В.