Ухвала суду № 3267704, 19.02.2009, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

К-11953/07

ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

“19” лютого2009року м. Київ

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.,

Суддів: Бившевої Л.І., Карася О.В., Федорова М.О., Шипуліної Т.М.

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі

на постанову господарського суду Одеської області від 08 лютого 2007 року та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 24 квітня 2007року

у справі № 13/424-06-13671А

за позовом Державної установи „Державна інспекція з карантину рослин по Одеській області“

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі (надалі СДПІ по роботі з ВПП у м.Одесі)

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, -

встановив:

У грудні 2006 рокупозивач звернувся до господарського суду Одеської області з адміністративним позовом про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі №00004013323/0 від 01.12.2006р..

Позовні вимоги мотивовано тим, що позивач має право на користування пільгами, передбаченими п.п.3.2.6 п.3.2 ст. Закону України „Про податок на додану вартість“ за надані послуги під час нарахування податку на додану вартість.

Постановою господарського суду Одеської області від 08 лютого 2007р. адміністративний позов задоволено та визнано нечинним податкове повідомлення-рішення №00004013323/0 від 01.12.2006р..

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 24 квітня 2007р. було змінено рішення суду першої інстанції та викладено п.2 резолютивної частини в наступній редакції: Податкове повідомлення-рішення СДПІ по роботі з великими платиниками податків у м. Одесі від 01.12.2006р. №00004013323/0 - скасувати.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, на підставі наявних у справі матеріалів дійшли висновку, що Інспекція з карантину рослин створена відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28.10.1993р. №892, є органом державної виконавчої влади та утримується за рахунок коштів Державного бюджету України, тому, позивачем не допущено порушення вимог п.п.3.2.6 п.3.2. ст. 3 Закону України „Про податок на додану вартість“, а отже, відсутні правові підстави для донарахування податку на додану вартість (надалі ПДВ) та застосування штрафних санкцій. Однак, оскільки суд першої інстанції вирішив справу правильно по суті, але з помилковим застосуванням норм процесуального права, з огляду на положення ст.201 КАС України, постановою суду апеляційної інстанції внесені відповідні зміни до п.2 резолютивної частини рішення.

Не погоджуючись з рішенням попередніх судових інстанцій СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі звернулась із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, як такі, що ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, та постановити рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

У письмових запереченнях позивача на касаційну скаргу СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі зазначається, що доводи касаційної скарги є безпідставними та необґрунтованими, а з огляду на ту обставину, що Державна інспекція з карантину рослин по Одеській області є неприбутковою організацією, яка фінансується за рахунок державного бюджету, отже, висновки податкового органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства є такими, що не відповідають обставинам справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав:

Судами попередніх інстанцій було встановлено наступне.

Контролюючим органом проведено документальну невиїзну (камеральну) перевірку податкових декларацій з податку на додану вартість за вересень 2006р. Державної установи „Державна інспекція з карантину рослин по Одеській області“, про що складено акт №494/13-32.3/00485227/34 від 17.11.2006р..

Контролюючим органом в зазначеному акті вказано, що Державна установа „Державна інспекція з карантину рослин по Одеській області“ неправомірно віднесла свою діяльність під дію п.п.3.2.6 п.3.2. ст. 3 Закону України „Про податок на додану вартість“, визнавши себе органом виконавчої влади або місцевого самоврядування, в порушення п.п.3.1.1 п.3.1, п.п.3.2.6 п.3.2 ст. 3, п.4.1 ст. 4, п.п.7.3.1 п.7.3. ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість“, що призвело до заниження податкових зобов'язань з ПДВ за вересень 2006р. на суму 123554,00грн..

За наслідками проведеної перевірки позивачу податковим повідомленням-рішенням від 01.12.2006р. № 00004013323/0 визначено суму податкового зобов'язання у розмірі 129731,70грн., у т.ч. 123554,00грн. основного платежу та 6177,70грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Як встановлено судами попередніх інстанції, Держана установа „Державна інспекція з карантину рослин по Одеській області“ є неприбутковою організацією згідно з п.п. 7.11.1 та 7.11.2 п.7.11 ст. 7 „Про оподаткування прибутку підприємств“ від 28.12.1994р. №334/94-ВР (зі змінами та доповненнями), згідно Наказу ДПА України від 03.07.2000р. №355 установі присвоєно ознаку неприбутковості за кодом 002 (установи, організації, створені органами державної влади України, що утримуються за рахунок коштів відповідних бюджетів).

Згідно довідки № 5140 з ЄДРПОУ, наявної в матеріалах справи, Державна установа „Державна інспекція з карантину рослин по Одеській області“ здійснює діяльність за КВЕД 75.13.0 „регулювання та сприяння ефективному веденню економічної діяльності“, підпорядкована Головній державній інспекції з карантину рослин України, яка створена Міністерством аграрної політики України, яким затверджено Положення про Державну службу з карантину рослин України від 11.12.2003р. № 439.

Державне управління створене відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 892 від 28.10.1993р., є органом державної виконавчої влади та утримується за рахунок коштів Державного бюджету України і, як орган виконавчої влади, здійснює свою діяльність відповідно до Законів України.

Згідно із ст. 3 Закону України „Про карантин рослин“ №3348-ХІІ від 30.06.1993р. - державне управління у сфері карантину рослин здійснюється Кабінетом Міністрів України, Центральним органом виконавчої влади з питань аграрної політики, органами державної служби з карантину рослин України.

Згідно п.п.3.2.6 п.3.2 ст. 3 Закону України „Про податок на додану вартість“ - не є об'єктом оподаткування операції зі сплати вартості державних платних послуг, які надаються фізичним або юридичним особам органами виконавчої влади і місцевого самоврядування та обов'язковість отримання яких встановлюється законодавством, включаючи плату за реєстрацію, отримання ліцензій, сертифікатів у вигляді зборів, державного мита тощо.

Отже, згідно з нормативно-правовими актами, якими врегульовано правовий статус позивача, у тому числі Конституції України, Законів України „Про державну службу“, „Про карантин рослин“, Положень про Міністерство Аграрної політики України, про Державну службу з карантину рослин України, попередніми судовими інстанціями правильно визначено, що СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі помилково дійшла висновку про необхідність застосування до Державної установи „Державна інспекція з карантину рослин по Одеській області“ положень п.п.3.1.1 п.3.1 ст. 3 Закону України „Про податок на додану вартість“, та неправомірно визначила податкове зобов'язання з ПДВ та застосувала фінансові санкції.

Отже, суди попередніх судових інстанцій, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили справу у відповідності з нормами матеріального права, постановили обгрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Одеської області від 08 лютого 2007р. в частині не зміненій постановою Одеського апеляційного господарського суду від 24 квітня 2007р. та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 24 квітня 2007р. залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.

Головуючий (підпис)

Судді (підписи)

З оригіналом згідно:

Секретар Прудка О.В.