Ухвала суду № 3267237, 17.02.2009, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

                                                                                                                                                                           № К-14738/07                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                 

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

01029, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 5

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.02.2009р.

Вищий адміністративний суд України у складі:

головуючого-судді                Брайка А. І.,

суддів                                     Голубєвої Г. К.,

                                               Карася О. В.,

                                               Рибченка А. О.,

                                               Федорова М. О.,

секретар судового засідання – Міненко О. М.,

розглянувши касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з підприємствами гірничо-металургійного комплексу у   м. Кривому Розі Дніпропетровської області

на постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 25.12.2006р. та ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.06.2007р. у справі № А 38/337-06 (17/145)

за позовом Відкритого акціонерного товариства “Північний гірничо-збагачувальний комбінат”

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з підприємствами гірничо-металургійного комплексу у м. Кривому Розі Дніпропетровської області

про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень,

за участю представників:

позивача – Палій Є. А., Полторак С. О.,

відповідача – Сігалова М. Е.,

Державної податкової адміністрації України – Сиротіна О. Б.,

встановив:

      Відкритим акціонерним товариством “Північний гірничо-збагачувальний комбінат”подано позов про визнання недійсними податкових повідомлень-рішеньСпеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з підприємствами гірничо-металургійного комплексу у м. Кривому Розі Дніпропетровської області від 05.07.2004р.: № 0000412330/3 про визначення суми податкового зобов’язання по податку на прибуток в розмірі 31288741 грн. 77 коп. основного платежу; № 0000142330/3 про визначення суми податкового зобов’язання по податку на прибуток в розмірі 172689 грн. 66 коп. основного платежу; № 0000342330/3 про визначення суми податкового зобов’язання по податку на прибуток в розмірі 31009542 грн. 11 коп., в т. ч. 3917667 грн. 40 коп. основного платежу та 27091874 грн. 71 коп. штрафних (фінансових)санкцій; № 0000232600/3 про визначення суми податкового зобов’язання по податку на прибуток в розмірі 15922469 грн. 34 коп. основного платежу; № 0000122600/1 про визначення суми податкового зобов’язання по податку на прибуток в розмірі 13468630 грн. 95 коп. штрафних (фінансових) санкцій.

      Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 25.12.2006р., залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.06.2007р. у справі № А 38/337-06 (17/145) позов задоволено повністю.

      Судові рішення мотивовані тим, що позивачем обґрунтовано відновлено в податковому обліку раніше списану кредиторську заборгованість, строк позовної давності щодо якої минув, але є рішення господарського суду про стягнення її з позивача та відповідні документи про здійснення виконавчого провадження, яке зупинене; облік курсових різниць по заборгованості за зовнішньоторговельними контрактами у складі валових витрат позивача є правомірним, оскільки кошти за контрактами отримані на поворотній основі, ознак фінансової допомоги не мають; інспекцією здійснено зменшення амортизаційних відрахувань та зроблено висновок про необхідність включення до складу валового доходу кредиторської заборгованості по нарахуванню до Фонду охорони праці та Фонду України соціального захисту інвалідів з порушенням вимог законодавства.

      Відповідач, не погоджуючись з вказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, подав касаційну скаргу в якій просить їх скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, зокрема, вимог ЦК України, Законів України “Про оподаткування прибутку підприємств”, “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, ст. ст. 72, 109, 159 КАС України.

      Присутні в судовому засіданні представники позивача проти вимог касаційної скарги заперечили.

      Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин справи, заслухавши пояснення присутніх представників сторін та Державної податкової адміністрації України, Вищий адміністративний суд України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню по слідуючим доводам та мотивам.

      Як встановлено судами попередніх інстанцій, підставами для прийняття відповідачем оспорюваних податкових повідомлень-рішень стали: акт від 24.12.2003р. № 31/233-111/00191023 про результати комплексної планової документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.04.2002р. по 01.07.2003р. в якому зазначено, зокрема, про не віднесення позивачем до складу валових доходів кредиторської заборгованості, яка залишилась нестягнутою після закінчення строків позовної давності, завищення валового доходу та валових витрат у зв’язку з включенням до їх складу суми курсових різниць по основному боргу за зовнішньоекономічними контрактами, завищення суми амортизаційних відрахувань, завищення валового доходу у зв’язку з відображенням у його складі кредиторської заборгованості по нарахуванню до Фонду охорони праці та Фонду України соціального захисту інвалідів;рішення про результати розгляду первинної та повторних скарг.

      Щодо не віднесення позивачем до складу валових доходів кредиторської заборгованості, яка залишилась нестягнутою після закінчення строків позовної давності Вищий адміністративний суд України приходить до висновку, що судами попередніх інстанцій обґрунтовано з посиланням на ст. 79 ЦК УРСР, п. п. 1.23., 1.25. ст. 1, пп. 4.1.6. п. 4.1. ст. 4 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, враховуючи триваючу процедуру примусового стягнення згідно наказів господарського суду, зазначено про правомірне відновлення позивачем вказаної заборгованості в його податковому обліку, оскільки стягнення коштів, попередньо віднесених до складу валового доходу, має наслідком зменшення останнього та відновлення такої заборгованості.

      Дані положення обґрунтовано застосовано та висновки за фактичними обставинами справи зроблені судами попередніх інстанцій і стосовно відображення позивачем кредиторської заборгованості до Фонду охорони праці та Фонду України соціального захисту інвалідів. Додатково судами на підставі пп. 15.1.1. п. 15.1. ст. 15 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” вірно відмічено про неможливість нарахування податкового зобов’язання, що виникло з існуючої по 01.09.1997р. кредиторської заборгованості до Фонду охорони праці по нарахованим штрафам за нещасні випадки та професійні захворювання.

      Особливості оподаткування операцій з борговими вимогами та зобов’язаннями передбачені пп. пп. 7.9.1. та 7.9.2. Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, згідно яких, зокрема, не включаються до валового доходу і не підлягають оподаткуванню кошти або майно, залучені платником податку у зв’язку з отриманням платником податку фінансових кредитів від інших осіб-кредиторів, а також поверненням основної суми фінансових кредитів, наданих платником податку іншим особам-дебіторам; не включаються до валових витрат кошти або майно, надані платником податку у зв’язку з поверненням платником податку основної суми кредиту іншим особам-кредиторам, а також з наданням кредиту іншим особам-дебіторам.

      Отже, судами попередніх інстанцій вірно вказано про те, що отримані позивачем за зовнішньоекономічними контрактами кошти не можуть бути визнані фінансовим кредитом, оскільки вони отримані на поворотній основі, не належать до бюджетних, а тому висновки відповідача про завищення валового доходу та валових витрат у зв’язку з включенням до їх складу суми курсових різниць по основному боргу за цими контрактами не відповідають вимогам законодавства.

      За вказаних обставин, зважаючи на перегляд судових рішень в межах касаційної скарги, відсутність порушень норм матеріального та процесуального права, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позову повністю є вірним, рішення прийняті відповідно чинного законодавства, а вимоги відповідача є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

      Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230, 231, 254 КАС України, –

ухвалив:

      1. Залишити касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з підприємствами гірничо-металургійного комплексу у   м. Кривому Розі Дніпропетровської області без задоволення, а постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 25.12.2006р. та ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.06.2007р. у справі № А 38/337-06 (17/145) – без змін.

      2. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена відповідно до вимог ст. ст. 235 – 237, ч. 1 ст. 238 КАС України.

Головуючий-суддя                         (підпис)                                  Брайко А. І.

Судді                                                         (підпис)                                Голубєва Г. К.

                                                        (підпис)                                    Карась О. В.

(підпис)                              Рибченко А. О.

(підпис)                               Федоров М. О.

Ухвала складена у повному обсязі 23.02.2009р.

З оригіналом згідно

Відповідальний секретар                                                             Міненко О. М.