Рішення № 32671555, 22.07.2013, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" липня 2013 р. Справа № 911/1998/13

Господарський суд Київської області у складі судді Щоткіна О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кушнер" в особі філії "Кушнер-Оболонь 2", м. Біла Церква

до Фізичної особи-підприємця Максимчука Володимира Олександровича

про стягнення 5719,90 грн.

за участю представників сторін:

позивач - Яковченко А.В. - предст., дов. № 30 від 16.05.2013 р.;

відповідач - не з'явився.

Обставини справи:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Кушнер" в особі філії "Кушнер-Оболонь 2" (позивач) до Фізичної особи-підприємця Максимчука Володимира Олександровича (відповідач) про стягнення 5719,90 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не повернув позивачеві орендоване у останнього майно на підставі трьохсторонньої угоди на подальшу оренду майна № Б/90/1018 від 14.06.2008р., яке також згідно акту перевірки від 11.01.2013р. за місцезнаходженням відсутнє, внаслідок чого позивач просить стягнути з відповідача вартість неповернутого майна в розмірі 4037,58 грн. (з ПДВ) та збитки в розмірі 50% від вартості одиниці майна, що складає 1682,32 грн.

Ухвалою господарського суду Київської області від 29.05.2013р. у справі №911/1998/13 було порушено провадження та призначено до розгляду на 08.07.2013р.

В судове засідання відповідач не з'явився, хоча про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення № 0103229978709 від 30.05.2013р.

22.07.2013р. відповідач повторно в судове засідання не з'явився, відзиву на позовну заяву не надіслав, про причини неявки суд не повідомив.

22.07.2013р. через канцелярію суду позивачем було подано заяву в порядку статті 22 ГПК України про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої він просить стягнути з відповідача вартість неповернутого майно згідно п. 3.4.12 угоди в сумі 3364,65 грн. (без ПДВ), збитки згідно п. 5.1 угоди, які складають 1682,32 грн. та штраф в сумі 3364,65 грн. згідно п. 5.2 за 100 днів прострочення платежу. Загалом 8411,62 грн.

Відповідно до ч. 4 статті 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 55 ГПК України, ціна позову визначається у позовах про стягнення грошей - стягуваною сумою або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Враховуючи те, що у відповідності до вищезазначених норм законодавства, ціну позову вказує позивач, а також те, що вказана заява обґрунтована застосуванням до відповідача додатково окремого виду неустойки, суд зазначає, що в даному випадку має місце нова ціна позову - 8411,62 грн., виходячи з якої й вирішується спір.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 ГПК України за відсутності представника відповідача.

Відповідно до ч. 1 статті 85 ГПК України, прийняте рішення оголошується господарським судом у судовому засіданні після закінчення розгляду справи.

22.07.2013р. в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення присутнього в судовому засіданні представника позивача, суд,-

встановив:

14 червня 2008 року між Закритим акціонерним товариством «Оболонь» (влансик), філією «Кушнер-Оболонь 2» ТОВ «Кушнер» (орендодавець) та ФОП Максимчук Володимиром Олександровичем (орендар) було укладено Трьохстороння угода на подальшу оренду майна № Б/90/1018, відповідно до умов якої орендодавець передає, а орендар приймає в оренду фірмове обладнання (холодильне обладнання, апарати системи «Пре-мікс» в комплекті, рекламне обладнання:каркасно-тентова споруда, комплекст меблів пластиковий, комплект меблів «Оболонь», неонова вивіска «Оболонь» (світлова вивіска), неонова вивіска у вигляді бокала (світлова вивіска), нестандартна тентова конструкція «Маркіза», палатка, парасоля, пневматичний атракціон піраміда «Живчик», пневмо-конструкція «Живчик», пневматичний атракціон горка-батут, стелаж рекламний, стенд вітринний, стіл пластиковий, стілець пластиковий, тент для конструкції «Оболонь-Водолей», тентова конструкція - майно.

Відповідно до п. 1.2 договору, позивач передав, а відповідач прийняв в оренду торгово-рекламне обладнання - холодильник «Медіум ХШВ-400 Живчик».

Факт приймання-передачі майна підтверджується актом приймання-передачі майна від 14.06.2008р. до угоди про прийняття в оренду холодильник «Медіум ХШВ-400 Живчик» в кількості 2 штуки.

Вартість майна зазначена в п. 1.2 договору та складає 3364, 65 грн. за 1 штуку.

Згідно з п. 3.3.1. Угоди на подальшу оренду майна №Б/90/1018 від 14.06.2008 р. орендодавець має право контролювати цільове використання майна (а саме холодильника «Медіум ХШВ-400 «Живчик» заводський номер 45053) і в разі використання його не по призначенню, може скласти акт контрольної перевірки.

У випадку неузгодженої між сторонами зміни орендарем місця розташування майна, позивач має право вимагати негайного повернення майна в безспірному порядку, як це визначено п. 3.3.2. Угоди.

Як вбачається з матеріалів справи, контрольною перевіркою цільового використання майна, проведеного у відповідності до п. 3.3.1. Угоди представниками позивача, що підтверджується доданим до матеріалів позовної заяви відповідним актом від 11.01.2013 р., було встановлено відсутність за вказаним в п. 1.2 місцем: м. Миронівка, вул. Леніна, 72, холодильника «Медіум ХШВ-400 «Живчик» заводський номер 45053.

З метою досудового врегулювання спору, 12.04.2013р. на адресу відповідача було направлено претензію з вимогою повернення майна або відшкодування вартості майна (фіскальний чек № 2747 від 12.04.2013р.).

Однак, вказана претензія залишена відповідачем без відповіді та належного реагування.

Згідно з п. 3.4.12. Угоди, при псуванні, втраті, знищенні, крадіжці або неповерненні майна на вимогу позивача, відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу його вартість, яка зазначена в даній Угоді.

Вартість Майна згідно з п. 1.2. Угоди становить 3364,65 грн. (без ПДВ).

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно ч. 1 статті 620 ЦК України, у разі невиконання боржником обов'язку передати кредиторові у власність або у користування річ, визначену індивідуальними ознаками, кредитор має право витребувати цю річ у боржника та вимагати її передання відповідно до умов зобов'язання.

Таким чином, відшкодуванню відповідачем позивачу підлягає вартість неповернутого майна в сумі 3364,65грн.

Згідно п. 5.1 угоди, за невиконання або неналежне виконання умов даної угоди, відповідач сплачує позивачеві понесені збитки у розмірі 50% від встановленої вартості одиниці мана, що зазначена в п. 1.2 договору, по якій відбулось порушення за кожне окреме порушення.

Відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до ч. 1 ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються зокрема вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.

Як зазначено в п. 1.1. Угоди позивач передав відповідачу в оренду фірмове обладнання з метою популяризації продукції ПАТ «Оболонь» та його дочірніх підприємств.

Частиною 1,4 ст. 614 ЦК України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Як пояснив позивач, у зв'язку із втратою зазначеного майна, зникла можливість з його допомогою проводити популяризацію продукції ПАТ «Оболонь» та його дочірніх підприємств, що безпосередньо впливає на об'єми реалізації продукції як в минулому, так і в майбутньому, тобто позивачем неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який він мав право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання відповідачем.

Таким чином, розрахунок загальної суми відшкодування відповідачем вартості неповернутого майна, понесених у зв'язку з неналежним виконанням умов Угоди збитків та розміру штрафних санкцій становить 1682,32 грн. (3364,65 грн.*50%).

Крім того, згідно з п. 5.2. Угоди у випадку прострочення повернення позивачу майна відповідач сплачує на користь позивача штраф у розмірі 1% від вартості майна за кожний день прострочення повернення.

У відповідності до ч. 1 статті 624 ЦК України, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Згідно ч. 1,2 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання. (ч. 1 ст. 549 ЦК України).

Сторони визначили в договорі окремий вид неустойки, а саме штраф у відсотковому співвідношенні за кожен день прострочення.

При цьому, суд зазначає, що розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Оскільки, чинне законодавство не містить обмежень щодо визначення штрафу у господарських відносинах за кожен день прострочення, суд вважає правомірною вимогу позивача щодо стягнення з відповідача 3364,65 грн., який розраховано наступним чином: сума боргу*1%*100 днів прострочення (12.04.2013р. - звернення з претензією по 22.07.2013р. - станом на день розгляду справи).

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, документально підтвердженими та правомірними, у зв'язку з чим останні підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно із статтями 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір при задоволенні позову покладаються на відповідача.

Враховуючи вищезазначене, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Максимчука Володимира Олександровича (09700, Київська обл., м. Богуслав, вул. Кошиця, 4, кв. 3, код 3117123014) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кушнер» в особі філії «Кушнер-Оболонь 2» Товариства з обмеженою відповідальністю «Кушнер» (09108, Київська обл., м. Біла Церква, вул. 1 Радгоспна, 5, код 33945736) - 3364 (три тисячі триста шістдесят чотири) грн. 65 коп. вартості неповернутого майна, 1682 (одну тисячу шістсот вісімдесят дві) грн. 32 коп. збитків, 3364 (три тисячі триста шістдесят чотири) грн. 65 коп. штрафу та 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Дата складання повного тексту рішення: 25.07.2013р.

Суддя О.В. Щоткін