Рішення № 32671568, 22.07.2013, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16

тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" липня 2013 р. Справа № 911/2588/13

Господарський суд Київської області у складі судді Щоткіна О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Публічного акціонерного товариства “АЕС Київобленерго”

до Приватного акціонерного товариства «Будівельник-14»

про стягнення 105227,57 грн.

за участю представників:

від позивача: не з’явився;

від відповідача: не з’явився;

Обставини справи:

До господарського суду Київської області звернулось Публічне акціонерне товариство “АЕС Київобленерго” (позивач) до Відкритого акціонерного товариства «Будівельник-14» (відповідач) про стягнення заборгованості 105 227,57 грн. за використану електричну енергію відповідно до договору “На користування електричною енергією” № 21 від 29.07.1997р.

В обґрунтування заявлених позовних вимог, позивач посилається на те, що внаслідок неналежного виконання договірних зобов’язань, станом на травень 2013р відповідач заборгував позивачу вартість використаної електроенергії, що підтверджується рахунками наявними в матеріалах справи та звітами відповідача.

Ухвалою господарського суду Київської області від 05.07.2013р. провадження у даній справі було порушено та призначено до розгляду на 22.07.2013р.

22.07.2013р. від відповідача на адресу суду надійшов письмовий відзив на позов, в якому останній проти існування заборгованості заперечує та стверджує, що договір між даними сторонами у справі не укладався, а тому господарські правовідносини між сторонами відсутні. Вказаний відзив залучений до матеріалів справи.

До того ж, як вбачається з поданих відповідачем статутних документів та довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, Відкрите акціонерне товариство змінило організаційно-правову форму на Приватне акціонерне товариство.

За приписом статті 25 ГПК у разі, зокрема, реорганізації суб'єкта господарювання у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі його правонаступника. При цьому, зміна найменування юридичної особи не означає її реорганізації, якщо при цьому не змінюється організаційно-правова форма даної особи. Зміна типу акціонерного товариства з приватного на публічне не є його реорганізацією (стаття 5 Закону України "Про акціонерні товариства").

З урахуванням викладеного, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідача - Приватне акціонерне товариство “Будівельник-14” (код 06728228).

22.07.2013р. в судове засідання сторони не з’явились, хоча про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень від 09.07.2013р.

Відповідно до ч. 1 статті 85 ГПК України, прийняте рішення оголошується господарським судом у судовому засіданні після закінчення розгляду справи.

В судовому засіданні 22.07.2013р. було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд Київської області, -

встановив:

29.07.1997 р. між Акціонерною енергопостачальною компанією “Київобленерго” (правонаступник – Відкрите акціонерне товариство “Київобленерго”, Відкрите акціонерне товариство “А.Е.С. Київобленерго”, Закрите акціонерне товариство “А.Е.С. Київобленерго”, Публічне акціонерне товариство “АЕС Київобленерго”) (енергопостачальна організація) та Відкритим акціонерним товариством “Будівельник - 14”(споживач) було укладено договір № 21 на користування електричною енергією.

Згідно з п. 1 договору енергопостачальна організація зобов’язується постачати електричну енергію у відповідності з умовами договору, а споживач своєчасно проводити сплату за використану електричну енергію та виконувати інші умови, визначені даним договором.

У відповідності з п. 4.1 договору споживач зобов’язується сплачувати за використану електроенергію, а також вносити всі інші платежі за розрахунковий період згідно з діючими в цей період тарифами, індексом цін та умовами цього договору.

Пунктом 7.2 договору передбачено, що оплата платіжних документів здійснюється споживачем самостійно, в 5-ти денний строк після дати, зазначеної в платіжному документі.

Цей договір набирає чинності з дня його підписання та вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення строку не буде заявлено однією із сторін про відмову від цього договору або його перегляд (п. 16 договору).

Відповідач проти позову заперечує з тих підстав, що договір між Публічним акціонерним товариства “АЕС Київобленерго” (позивачем) та Приватним акціонерним товариством «Будівельник-14» (відповідач) не укладався, а відтак договірні зобов’язання між сторонами взагалі відсутні. До того ж, на його думку, у справі відсутні докази правонаступництва Київського лівобережного підприємства електричних мереж в Публічне акціонерне товариство“АЕС Київобленерго”.

Проте, вказані твердження не приймаються до уваги, оскільки як зазначалось вище, договір було укладено між Акціонерною енергопостачальною компанією “Київобленерго” в особі Переяслав-Хмельницького РЕВ та Відкритим акціонерним товариством “Будівельник - 14”.

В свою чергу, у відповідності до Статуту товариства Публічне акціонерне товариство «Київобленерго» є новим найменуванням Публічного акціонерного товариства «АЕС. Київобленерго», яке було правонаступником Закритого акціонерного товариства «А.Е.С. Київобленерго», яке було створено шляхом реорганізації Відкритого акціонерного товариства «А.Е.С. Київобленерго» на підставі рішення загальних зборів акціонерів товариства від 18.12.2003р. Відкрите акціонерне товариство «А.Е.С. Київобленерго» створене шляхом перейменування Відкритого акціонерного товариства «Київобленерго» відповідно до рішення загальних зборів акціонерів від 16.11.2001р. Відкрите акціонерне товариство «Київобленерго» створене шляхом перейменування Державної акціонерної енергопостачальної компанії «Київобленерго» відповідно до рішення загальних зборів акціонерів від 15.12.1999р. Державна акціонерна енергопостачальна компанія «Київобленерго» створена шляхом перетворення Державного підприємства «»Київобленерго» відповідно до Указу Президента від 04.04.1995р. від 04.04.1995р. № 282/95 «Про структурну перебудову в електроенергетичному комплексі України» та наказу Міністерства енергетики та електрифікації України № 141 від 02.08.1995р. (статут товариства в новій редакції).

Що стосується заперечень відповідача, що між сторонами – позивачем та відповідачем договору укладено не було, суд зазначає, що матеріали справи свідчать про існування між сторонами договірних відносин, зокрема, поданих відповідачем до ПАТ «Київобленерго» місячних звітів про використану електроенергію.

Таким чином, судом встановлено, що наявний в матеріалах справи договір № 21 свідчить про існування між сторонами господарських правовідносин, де до позивача перейшли обов’язки постачати, а до відповідача отримувати електроенергію та сплачувати за неї грошові кошти.

Як стверджує позивач, відповідач не розрахувався з позивачем за використану електричну енергію за період з 01.01.2012р. по 24.05.2013 р., у зв’язку з чим за ВАТ “Будівельник - 14” утворилась заборгованість в сумі 105227,57 грн. за активну електроенергію.

Згідно приписів статті 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України.

Так, у відповідності до ч.1 статті 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ч. 7 статті 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язання, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Приписами статті 530 ЦК України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно абзацу 1 ст. 26 Закону України “Про електроенергетику”, споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.

Споживач енергії зобов'язаний додержуватися вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії. Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України (абзац 2, 4 ст. 26 Закону України “Про електроенергетику”).

Відносини між юридичними споживачами та енергопостачальниками регулюються Правилами користування електричною енергією (надалі - ПКЕЕ ), які затверджені Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 № 28. Правила обов'язкові для виконання всіма споживачами і енергопостачальниками незалежно від форм власності.

Відповідно до п. 5.1 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 року № 28 (далі –ПКЕЕ) договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін. Споживання електричної енергії без договору не допускається.

Згідно з п. 6.11 ПКЕЕ остаточний розрахунок споживача за електричну енергію, спожиту протягом розрахункового періоду, здійснюється на підставі виставленого постачальником електричної енергії рахунка відповідно до даних про фактичне споживання електричної енергії, визначеного за показами розрахункових засобів обліку, які фіксуються у терміни, передбачені договором, та/або розрахунковим шляхом у випадках, передбачених цими Правилами.

У передбачений договором термін за результатами розрахункового періоду споживачем, постачальником електричної енергії, електропередавальною організацією (основним споживачем) на підставі даних розрахункового обліку електричної енергії визначається фактичний обсяг переданої та поставленої споживачу (субспоживачу) електричної енергії та оформляється акт про використану електричну енергію (акт прийняття-передавання товарної продукції) (п. 6.13 ПКЕЕ).

Як передбачено підпунктом 2 пункту 10.2 ПКЕЕ, споживач зобов’язаний оплачувати обсяг спожитої електричної енергії, а також здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих Правил та умов договору.

Як слідує з приписів статей 32-34 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Обов'язок доказування визначається предметом спору. За загальним правилом обов’язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Як вбачається з наданого позивачем розрахунку, а також матеріалів справи, позивач надав, а відповідач отримав послуги з надання електричної енергії за період з 01.01.2012р. по 24.05.2013р. на загальну суму 105 227,57 грн.

Споживання відповідачем електроенергії в обсягах, зазначених у наведених вище рахунках та додатках до них, підтверджується щомісячними Звітами про використану електроенергію, що складалися споживачем, а також направленими на адресу відповідача рахунками, копії яких долучені до матеріалів справи.

Відповідач у судові засідання не з’явився, відзив на позов, контррозрахунок або докази оплати за електричну енергію суду не надав.

З урахуванням викладеного та встановлення судом факту наявності заборгованості відповідача перед позивачем за активну електричну енергію у сумі 105227,57 грн., позовні вимоги Публічного акціонерного товариства “Київобленерго” підлягають задоволенню у повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судом покладаються на відповідача.

Враховуючи вищезазначене, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 44, 49, 82-85, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Будівельник-14» (08400, Київська обл., м. Переяслав-Хмельницький, вул. Альтицька, 2, код 06726228) на користь Публічного акціонерного товариства "Київобленерго" (07136, м. Київ, вул. Стеценка, 1а, код ЄДРПОУ 23243188) – 105 227 (сто п’ять тисяч двісті двадцять сім) грн. 57 коп. заборгованості, 2 104 (дві тисячі сто чотири) грн. 56 коп. судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Дата підписання та складання повного тексту рішення: 26.07.2013р.

Суддя О.В. Щоткін