Ухвала суду № 3267131, 03.02.2009, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

                                                                                                                                                                           № К-18689/07                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                 

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

01029, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 5

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.02.2009р.

Вищий адміністративний суд України у складі:

головуючого-судді                Брайка А. І.,

суддів                                     Карася О. В.,

                                               Маринчак Н. Є.,

                                               Рибченка А. О.,

                                               Федорова М. О.,

секретар судового засідання – Міненко О. М.,

розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у                    м. Краматорську Донецької області

на постанову Господарського суду Донецької області від 21.05.2007р. у справі № 29/131пн та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 21.08.2007р. (справа № 22-а-1227/07)

за позовом Відкритого акціонерного товариства “Енергомашспецсталь”

до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Донецької області,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Головне управління Державного казначейства України в Донецькій області

про зобов’язання вчинити певні дії,

за участю представників:

позивача – не з’явились,

відповідача – не з’явились,

третьої особи – не з’явились,

встановив:

      Відкритим акціонерним товариством “Енергомашспецсталь”подано позов про зобов’язання Державної податкової інспекції у м. Краматорську Донецької області надати у Відділення Державного казначейства в                м. Краматорську висновок із зазначенням залишку суми податку на додану вартість, яка підлягає відшкодуванню з бюджету по даним декларації за листопад 2006 року в розмірі 1276246 грн.

      Постановою Господарського суду Донецької області від 21.05.2007р. у справі № 29/131пн, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 21.08.2007р. (справа № 22-а-1227/07)позов задоволено.

      Судові рішення мотивовані тим, що відповідачем підтверджене право позивача на отримання всієї заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість по податковій декларації за листопад 2006 року, а тому позовні вимоги є обґрунтованими.

      Відповідач, не погоджуючись з вказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, подав касаційну скаргу в якій просить їх скасувати, в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі посилаючись на порушення норм матеріального права, зокрема: п. 1.8. ст. 1, пп. 7.4.1. п. 7.4., пп. пп. 7.7.1., 7.7.2. п. 7.7. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”; не отриманням всіх відповідей на запити про проведення зустрічних перевірок у зв’язку з чим факт наявності надмірної сплати податку на додану вартість за звітний період залишається непідтвердженим.

      Позивач та третя особа заперечення на касаційну скаргу не подали.

      Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин справи, Вищий адміністративний суд України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню по слідуючим доводам та мотивам.

      Як встановлено судами попередніх інстанцій, згідно довідки № 136/23-3-00210602 від 12.02.2007р., складеної відповідачем в результаті проведеної виїзної позапланової перевірки, підтверджене право позивача на отримання суми бюджетного відшкодування на рахунок платника податку в банку в розмірі 4816019 грн.по податковій декларації за листопад 2006 року та зазначено про її відшкодування в разі встановлення надмірної сплати цього податку до бюджету; фактично позивачу було відшкодовано частину заявленої суми в розмірі 3539773 грн., залишок становить 1276246 грн. по якому у встановлений законодавством термін висновок до органу державного казначейства не наданий.

      Відповідно до п. 1.8. ст. 1 Закону України “Про податок на додану вартість” (станом на момент здійснення господарських операцій) бюджетне відшкодування – сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв’язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

      Згідно пп. 7.7.1. п. 7.7. ст. 7 цього Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов’язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

      При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1. цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

      При від’ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1. цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

      Відповідно до пп. 7.7.2. п. 7.2. ст. 7 вказаного Закону якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1. цього пункту, має від’ємне значення, то: бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від’ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); залишок від’ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.     

      Таким чином, визначальним фактом права платника на бюджетне відшкодування податку на додану вартість в наступному податковому періоді в даному випадку є фактична оплата ним сум такого податку постачальникам товарів (послуг) у попередніх податкових періодах, яка позивачем здійснена, що підтверджується дослідженими судами матеріалами справи.

      Платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п’ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників; до декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування (пп. 7.7.4.).

      Протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування; податковий орган зобов’язаний у п’ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету (пп. 7.7.5.).

      Встановивши правомірність заявленої позивачем та підтвердженої відповідачем суми бюджетного відшкодування, відсутність висновку податкового органу на частину суми в розмірі 1276246 грн., суди попередніх інстанцій обґрунтовано зазначили про підтвердження позовних вимог та їх задоволення.

      За вказаних обставин, зважаючи на відсутність порушень норм матеріального та процесуального права, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позову є вірним, судові рішення прийняті відповідно вимог чинного законодавства, а вимоги відповідача є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.     

      Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230, 231, 254 КАС України, –

ухвалив:

      1. Залишити касаційну скаргу Державної податкової інспекції у                м. Краматорську Донецької області без задоволення, а постанову Господарського суду Донецької області від 21.05.2007р. у справі № 29/131пн та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 21.08.2007р. (справа № 22-а-1227/07) – без змін.

      2. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена відповідно до вимог ст. ст. 235 – 237, ч. 1 ст. 238 КАС України.

Головуючий-суддя                         (підпис)                                  Брайко А. І.

Судді                                                         (підпис)                                    Карась О. В.

                                                        (підпис)                              Маринчак Н. Є.

(підпис)                              Рибченко А. О.

(підпис)                               Федоров М. О.

Ухвала складена у повному обсязі 07.02.2009р.

З оригіналом згідно

Відповідальний секретар                                                             Міненко О. М.