Ухвала суду № 32663464, 11.07.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"11" липня 2013 р. м. Київ К/9991/2255/11

№ К-9991/2255/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:головуючого судді-доповідача:Усенко Є.А.,суддів: Голубєвої Г.К., Костенка М.І.,, розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Карлівської міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області

на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 20.09.2010

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 02.12.2010

у справі № 2-а-2467/10/1670 Полтавського окружного адміністративного суду

за позовом Виробничого підприємства «Надєжда»

до Карлівської міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області(МДПІ)

про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 20.09.2010, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 02.12.2010, позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано рішення від 26.05.2010 № 0000372306 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 905,50 грн.; в решті позову відмовлено.

У касаційній скарзі Карлівська МДПІ Полтавської області просить скасувати ухвалені у справі рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, вважаючи, що судами порушені норми матеріального та процесуального права.

Позивач не скористався своїм процесуальним правом надати заперечення проти касаційної скарги.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

У судовому процесі встановлено, що відповідачем була проведена перевірка Виробничого підприємства «Надежда» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 по 31.12.2009.

Фактичною підставою для застосування штрафних (фінансових) санкцій згідно з рішенням, з приводу правомірності якого виник спір, став висновок контролюючого органу, викладений в акті перевірки від 13.05.2010 № 127/23/22519085, про порушення позивачем пункту 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 за №40/10320 (далі - Положення), а саме: несвоєчасне оприбуткування готівки на підставі фіскальних звітних чеків до книги обліку розрахункових операцій (КОРО) на загальну суму 1120,10 грн.

На підставі зазначеного акту відповідачем прийнято рішення № 0000372306 від 26.05.2010, яким до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкцій в розмірі 5600,00 грн.

Згідно з абзацами першим - третім пункту 2.6 Положення уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Вимога норми абзацу першого щодо оприбуткування готівки у день одержання готівкових коштів стосується кожного із зазначених способів проведення готівкових розрахунків.

На підставі дослідженої в судовому процесі книги обліку розрахункових операцій № 1619000304/Р, пояснень представника позивача, показань свідка ОСОБА_4, суд встановив, що позивач не оприбуткував готівку в сумі 939,00 грн. згідно Z-звіту № 341 від 09.06.2009 в день надходження готівки.

В той же час, оцінивши відповідно до правил статті 86 КАС України книгу обліку розрахункових операцій № 1619000309/Р, світлокопію сторінки 23 цієї книги, надану представником ДПІ, суд дійшов висновку про не доведення податковим органом факту не оприбуткування позивачем готівки в сумі 181,10 грн., зазначеної в Z-звіті № 0091 від 09.02.2009. При оцінці доказів суд обґрунтовано взяв до уваги, що в книзі обліку розрахункових операцій № 1619000309/Р контролюючий орган за результатами перевірки не зазначив про не оприбуткування позивачем готівки в період з 10.02.2009 по 13.05.2010, за виключенням запису такого змісту щодо 939,00 грн. за 10.06.2009.

Статтею 250 Господарського кодексу України (ГК) встановлено, що адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Враховуючи, що штрафні (фінансові) санкції за вказані порушення Закону № 265/95-ВР за своєю юридичною природою є адміністративно-господарськими санкціями, оскільки встановлені за порушення визначених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, суди попередніх інстанцій зробили правильний висновок, що штрафні санкції згідно з рішенням від 26.05.2010 могли бути застосовані до позивача в межах строків, встановлених статтею 250 ГК. Разом з тим, посилання суду на неправомірне застосування до позивача згідно з цим рішенням штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 905,50 грн., що складає п'ятикратний розмір готівки 181,10 грн., у зв'язку з пропуском контролюючим органом річного строку з дня вчинення порушення - не оприбуткування готівки згідно із Z-звітом № 0091 від 09.02.2009 - є безпідставним з огляду на висновок суду про відсутність з боку позивача правопорушення. Не правильне застосування судами попередніх інстанцій статті 250 ГК, однак, не вплинуло на правильність вирішення спору.

Відповідно до статті 224 вказаного Кодексу суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Карлівської міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 20.09.2010 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 02.12.2010 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Є.А. Усенко Судді: Г.К. Голубєва М.І. Костенко