Ухвала суду № 32663462, 22.07.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"22" липня 2013 р. м. Київ К/800/1570/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Кошіля В.В.

Суддів Борисенко І.В.

Моторного О.А.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби

на постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 06.12.2012

у справі № 2а/1770/3094/2012

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Велнат Плюс»

до Державної податкової інспекції у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Велнат Плюс» звернулось до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби № 0002652342 від 03.07.2012.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 06.09.2012 у задоволені позову відмовлено, з мотивів правомірності прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.

Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 06.12.2012 скасовано рішення суду першої інстанції, прийнято нову постанову про задоволення позовних вимог; визнано протиправним та скасовано спірне податкове повідомлення-рішення, з підстав обґрунтованості позовних вимог.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, як таке, що прийняте з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Велнат Плюс» з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків за період з 05.10.2011 по 31.03.2012, складено акт №11/16-30/4/37890052 від 15.06.2012, в якому зафіксовано порушення вимог п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, що призвело до заниження об'єкта оподаткування податком на прибуток на суму 337 721,10 грн. у ІV кварталі 2011 року та заниження податку на прибуток на суму 77 676 грн.

На підставі результатів вказаної перевірки, 03.07.2012 відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 0002652342 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 77 676 грн. основного платежу.

Підставою для донарахування грошових зобов'язань став висновок податкового органу про непідтвердження первинними документами витрат на купівлю волоських горіхів у фізичних осіб у ІV кварталі 2011 року.

Матеріалами справи встановлено, що ТОВ «Велнат Плюс» зареєстроване державним реєстратором Рівненської міської ради за № 16081020000007979 від 14.10.2011, взяте на податковий облік 05.10.2011 за № 29-09/6559 в ДПІ у м. Рівному, є платником ПДВ згідно свідоцтва від 16.12.2011 № 200015162 НБ № 104429.

З метою закупівлі волоських горіхів товариством було укладено договори від 13.10, 20.10, 24.10.2011 з гр. ОСОБА_2, якою здійснювалась безпосередня закупівля горіхів у фізичних осіб - здавальників.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що ТОВ «Велнат Плюс» завищило собівартість придбаних у фізичних осіб волоських горіхів у ІV кварталі 2011 року, оскільки витрати на їх придбання не підтверджені належними первинними документами; відомості про заготівлю сільськогосподарської продукції та інші документи, надані позивачем, не підтверджують факт закупівлі волоських горіхів у фізичних осіб, а отже джерело придбання горіхів за цими документами встановити неможливо.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги, апеляційний адміністративний суд мотивував своє рішення тим, що закуплені горіхи оприбутковано позивачем по рахунку бухгалтерського обліку; первинні документи, складені на виконання договорів по закупівлі горіхів, мають всі реквізити згідно законодавства.

Однак, висновки судів попередніх інстанцій є передчасними та такими, що зроблені без повного та всебічного з'ясування обставин у справі.

Статтею 69 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Згідно зі ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим, тобто таким, що ухвалене відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржувані судові рішення вказаним вимогам не відповідають.

Так, судами попередніх інстанцій не були враховані приписи частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України щодо здійснення розгляду і вирішення справ в адміністративних судах на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Відповідно, частинами 4 та 5 цієї статті на суд покладається обов'язок вживати передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи; зобов'язує суд запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Судами обох інстанцій не досліджено питання щодо фактичних можливостей фізичних осіб, які були здавальниками волоських горіхів, щодо здачі в документально зазначених обсягах продукції, оскільки податковий орган з посиланням на дані Державного реєстру фізичних осіб ДПС України стверджував про смерть деяких з них.

Також судами обох інстанцій не розглянуто питання щодо залучення в якості третьої особи ОСОБА_2, з якою позивачем було безпосередньо заключено договір купівлі-продажу волоських горіхів.

Слід також зазначити, що в разі встановлення судом невідповідності частини рішення суб'єкта владних повноважень вимогам чинного законодавства є визнання такого акта частково протиправним, при умові, що цю частину може бути ідентифіковано (виокремлено, названо) та що без неї оспорюваний акт в іншій частині (частинах) не втрачає свою цілісність, значення. Зокрема, частково протиправним можна визнати якусь частину, пункт, речення рішення або рішення в частині нарахування певної суми окремого виду податку чи збору, накладення штрафних (фінансових) санкцій в якійсь сумі.

Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймаючи замість рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень.

Згідно з ч. 2 ст. 227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

За вказаних обставин, Вищий адміністративний суд України приходить до висновку про необхідність скасування рішень судів попередніх інстанцій та направлення справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді слід взяти до уваги вищезазначене та прийняти законне і обґрунтоване рішення відповідно до норм матеріального та процесуального права, надати належну правову оцінку обставинам у справі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби задовольнити частково.

Постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 06.12.2012 та постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 06.09.2012 скасувати.

Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає.

Головуючий(підпис)В.В. Кошіль Судді(підпис)І.В. Борисенко (підпис)О.А. Моторний